Доступ до адміністративного суду як конституційна гарантія: практика Верховного Суду

Повний текст матеріалу Постійна адреса: https://constitutionalist.com.ua/dostup-do-administratyvnoho-sudu-iak-konstytutsijna-harantiia-praktyka-verkhovnoho-sudu/

ПОВʼЯЗАНІ ПОНЯТТЯ

  • Доступ до правосуддя, апеляційне та касаційне оскарження
  • Принципи рівності та змагальності
  • Виклик (повідомлення) учасників справи
  • Поновлення пропущеного строку
  • Тривалість судового провадження
  • Ефективний захист та виконання судового рішення
  • Формалізм
  • Процесуальна економія
  • Заборона зловживання процесуальними правами (добросовісність)
  • Суддівський розсуд та мотивованість
  • Довіра до суду

Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2026 року у справі № 280/4630/25

  • В адміністративному судочинстві принцип змагальності поєднується з принципом офіційного з’ясування всіх обставин справи, що покладає на суд обов’язок бути активним учасником процесу.
  • Якщо суб’єкт владних повноважень посилається на певний документ (запит правоохоронного органу) як на підставу своєї компетенції, але не надає його, суд не має права обмежитися лише констатацією відсутності доказу. Суд зобов’язаний витребувати такий документ за власною ініціативою для встановлення обставин справи та перевірки правомірності дій органу.

Джерела: [1]

Постанова Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у справі № 240/23099/24

  • Початок перебігу тримісячного строку звернення прокурора до суду не може пов’язуватися виключно з датою оприлюднення акта на офіційному сайті органу влади.
  • Оскільки прокурор не є учасником правовідносин у сфері надрокористування, на нього не покладається обов’язок постійного моніторингу всіх публікацій. Строк починається з дня, коли прокурор об’єктивно отримав або міг отримати достатні матеріали, що підтверджують ознаки протиправності акта, зокрема за результатами вжиття заходів щодо встановлення підстав для представництва.

Джерела: [2]

Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2026 року у справі № 440/3822/25

  • Порівняння гонорару адвоката з показниками мінімальної або середньої заробітної плати є юридично помилковим.
    Заробітна плата є винагородою за працю в межах трудового договору, тоді як гонорар — це плата за професійну правничу допомогу в межах цивільно-правових відносин. Показники оплати праці найманих працівників не є критерієм для визначення розумності розміру гонорару (витрат на правничу допомогу).

Джерела: [3]

Постанова Верховного Суду від 03 лютого 2026 року у справі № 803/1051/16

  • Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою, яка не може бути використана як засіб виправлення наслідків пасивної процесуальної поведінки учасника справи.
  • Якщо сторона мала можливість оспорити доказ (акт перевірки) або призначити експертизу під час первинного розгляду справи у 2016 році, але не зробила цього, вона не може вимагати перегляду рішення через багато років, використовуючи нові документи як "нововиявлені".

Джерела: [4]

Постанова Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 260/6923/24

  • Сам факт того, що реалізація судового рішення про скасування відмови у призначенні соціальної допомоги призведе до виплати коштів, не є підставою для кваліфікації такої вимоги як майнової.
  • Визначальним є характер самого акта суб’єкта владних повноважень, що оскаржується, а також те, що вимога не містить самостійного предмета стягнення конкретної грошової суми на момент звернення до суду.

Джерела: [5]

Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 320/62443/24

  • Вказівка у позовній заяві кількох уповноважених органів не означає звернення до суду кількох позивачів у розумінні законодавства про судовий збір, оскільки державний інтерес у межах відповідних публічно-правових відносин є єдиним для цілей звернення до суду та справляння судового збору, а прокурор виступає від імені держави загалом (зазначення кількох органів лише деталізує компетенційну сферу, в якій виникло порушення, не змінюючи при цьому суб’єктний склад сторони позивача).

Джерела: [6]

Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 580/5228/25

  • Спори щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих за результатами розгляду земельних спорів про добросусідство, належать до юрисдикції адміністративних судів, якщо позивач оскаржує саме порушення процедури розгляду (недотримання вимог адміністративного провадження) та законність самого акта як управлінського рішення.
  • Перевірка дотримання адміністративної процедури під час прийняття рішення органом влади не є вирішенням приватноправового спору про речові права на землю, а є реалізацією функцій судового контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень та дотриманням стандартів належного врядування, закріплених у Законі України "Про адміністративну процедуру", що відповідає завданням адміністративного судочинства.

Джерела: [7]

Постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 320/29225/23

  • Поняття «особи, які не брали участі у справі», що мають право на апеляційне оскарження, у контексті екологічних спорів охоплює «зацікавлену громадськість» згідно з Орхуською конвенцією. Це право не вимагає доведення індивідуального матеріального інтересу за умови, що скаржник належить до «зацікавленої громадськості» у розумінні Конвенції.
  • Реалізація права на судовий захист довкілля однією громадською організацією не обмежує аналогічного права інших організацій. Кожне громадське об’єднання, яке відповідає вимогам законодавства про охорону довкілля, має власну правосуб’єктність і може самостійно оскаржувати акти, що порушують екологічні норми.

Джерела: [8]

Ухвала ВС від 19 червня 2025 року у справі № 520/6119/23

  • ВС відмовив у відкритті касаційного провадження у справі про перерахунок пенсії, оскільки скаржник пропустив установлений законом строк на касаційне оскарження більш ніж на рік і не довів наявності об’єктивних та непереборних обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги.
  • Суд також зазначив, що труднощі зі збором доказів, формуванням правової позиції, очікування відповідей від органів влади чи використання штучного інтелекту для підготовки процесуальних документів мають суб’єктивний характер і не можуть виправдовувати пропуск процесуального строку.

Джерела: [9]

Ухвали ВС від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 та від 03.02.2026 у справі № 340/2365/25

  • Подання учасником справи процесуальних документів із посиланням на вигадані постанови та правові позиції ВС, які відсутні в ЄДРСР, порушує принцип добросовісності користування процесуальними правами, оскільки такі дії можуть свідчити про використання генеративного штучного інтелекту та виникнення так званих «галюцинацій» - ситуацій, коли система ШІ створює неправдиву інформацію, подаючи її як достовірну.

Джерела: [10] [11]

Ухвали ВС від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 та від 03.02.2026 у справі № 340/2365/25

  • Використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонене, однак воно допускається лише як допоміжний інструмент за умови обов’язкового фахового людського контролю (human-in-the-loop), при цьому відповідальність за достовірність наведених у процесуальних документах даних повністю покладається на учасника справи, а подання документів без належної професійної перевірки може розцінюватися як недобросовісне користування процесуальними правами та прояв неповаги до суду.

Джерела: [11] [10]

Додаткові джерела

Джерела: [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

Додаткові джерела

Джерела: [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29]

Джерела та матеріали

  1. Постанова Верховного Суду від 20 лютого 2026 року у справі № 280/4630/25. reyestr.court.gov.ua
  2. Постанова Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у справі № 240/23099/24. reyestr.court.gov.ua
  3. Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2026 року у справі № 440/3822/25. reyestr.court.gov.ua
  4. Постанова Верховного Суду від 03 лютого 2026 року у справі № 803/1051/16. reyestr.court.gov.ua
  5. Постанова Верховного Суду від 29 січня 2026 року у справі № 260/6923/24. reyestr.court.gov.ua
  6. Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 320/62443/24. reyestr.court.gov.ua
  7. Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 580/5228/25. reyestr.court.gov.ua
  8. Постанова Верховного Суду від 09 жовтня 2025 року у справі № 320/29225/23. reyestr.court.gov.ua
  9. Ухвала ВС від 19 червня 2025 року у справі № 520/6119/23. reyestr.court.gov.ua
  10. Ухвали ВС від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 та від 03.02.2026 у справі № 340/2365/25. reyestr.court.gov.ua
  11. Ухвали ВС від 15.01.2026 у справі № 240/14153/24 та від 03.02.2026 у справі № 340/2365/25. reyestr.court.gov.ua
  12. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  13. Додаткові джерела. constitutionalist.com.ua
  14. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  15. Додаткові джерела. court.gov.ua
  16. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  17. Додаткові джерела. constitutionalist.com.ua
  18. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  19. Додаткові джерела. court.gov.ua
  20. Додаткові джерела. court.gov.ua
  21. Додаткові джерела. court.gov.ua
  22. Додаткові джерела. court.gov.ua
  23. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  24. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  25. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  26. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  27. Додаткові джерела. slovo.nsj.gov.ua
  28. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
  29. Додаткові джерела. supreme.court.gov.ua
Автор Берназюк Ян
Рiк видання 2026
Опублiкована в журналi constitutionalist
Мова українська
Кiлькiсть сторiнок 6
Кiлькiсть скачувань 1
Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль