Бiографiя користувача Публiкацiї користувача 6 Позиція ВС v. позиція КСУ? Справа про строк вчинення виконавчих написів нотаріусом Чи існують контраргументи до позиції КС про неможливість касаційного оскарження рішень за КУпАП? Представлено оригінал Конституції Пилипа Орлика 1710 року Відбулася Х Літня школа конституційного права – відгук запрошеного випускника попередніх шкіл Ю. Констанкевича Корпорація як конституційний актор Чому право власності є природним правом і причім тут філософія Сковороди? Файли користувача 2 Морально-етичні стандарти публічної влади в системі конституційний цінностей Людський вимір права та морально-етичні критерії персоналістичного формування органів публічної влади Заходи користувача 0 Коментарi користувача 7 Акти Кабінету Міністрів та інших органів державної влади як джерела конституційного права Якщо можна, є таке питання:Керуючись тезою, що на основі джерел конституційного права можна вирішувати конституційні спори, то чи допустимо обґрунтовувати позицію у такому спорі (зокрема, при ухваленні рішення) на основі актів Кабінету Міністрів? Право як магія, або Наскільки сильними чарівниками були б вітчизняні судді у світі Гаррі Поттера? Чудовий матеріал, колего!Дуже добре, що текст цікаво читати і не любителям Поттера та подібних творів і кіно.Гарні приклади науковизації судових рішень. Чесно кажучи, не поділяю думку критиків таких рішень, якщо у них логічно аналізуються наукові праці.До речі, шкода, але суддя Циконетті недавно завершив суддівську кар'єру, а такий творчий підхід до вирішення справ іще потрібно пошукати. Баланс конституційних цінностей та верховенство права в контексті українського правозастосування в умовах надзвичайного стану та збройного конфлікту на Сході України Хороший аргумент, але не можу погодитись із такою інтерпретацією.Ґаудер визначав принцип урегульованості за ознакою обмеження посадовців чіткими правилами. Тобто, дійсно, наявність конституції і правил, їх єрархії відповідають принципові урегульованості. Водночас відсутність у статті 8 вказівки про гласність не означає, що Конституція вивищує принцип урегульованості (якщо за підходом, що у статті), але применшує гласність, оскільки про неї йдеться в інших статтях Конституції.Проте з точки зору статті 8, остання вказує на взаємопроникнення двох принципів: верховенства права і верховенства конституції, оскільки один принцип не завжди може передбачати існування іншого, що підтверджується світовою історією. Йдеться про моральний стан цивілізації дійти до верховенства права і визнати його у найважливішому документі народу. Але такий документ охоплює найсуттєвіші цінності, що не завжди включаються у верховенсво права. Іншими словами, принцип верховенства конституції передусім означає верховенство цінностей народу (поряд з верховенством права, як моральним здобутком цивілізації), а уже в другу чергу може (водночас) гарантувати складову верховенства права щодо урегульованості. Баланс конституційних цінностей та верховенство права в контексті українського правозастосування в умовах надзвичайного стану та збройного конфлікту на Сході України Дуже цікаві авторські думки про мінімальні стандарти верховенства права. Особливо вдалий приклад про громадське місце, яке може бути визначено рішенням органу місцевового самоврядування і притягнення особи до відповідальності без належної системи інформування про таке місце.Як на мене досить дискусійним є питання, що зі ст.8 Конституції вбачається, що творці тексту Конституції вказують на урегульованість (ієрархію законів на чолі з Конституцією України) як на основну ознаку верховенства права.В цьому випадку Конституцію можна читати по-іншому. Частина друга статті 8 (Конституція як найвища юридична сила) не є логічним продовженням частини першої цієї статті (про верховенство права). Частина друга вказує на інший, поряд із верховенством права, принцип: верховенство Конституції. Звісно, що ці принципи пов'язані, звісно, що упорядкованість актів є складовою верховенства права, однак Конституція не вивищує певну ознаку верховенства права, перед іншими. Законодавча ініціатива Верховного Суду: варто чи ні? За мотивами відомого вислову: закони - це те, як їх тлумачать суди. На мою думку, законодавча ініціатива судам (особливо з питань, які не стосуються системи судоустрою) не відповідає базовим стандартам розподілу влади. До речі, тут не варто ототожнювати творення права суддями та судовий активізм з одного боку і творення закону (статуту), де в першому є (чи мали б бути) принципи верховенства права і справедливості, а в другому - конвенційності.В цьому випадку також не слід ототожнювати судову і виконавчу влади як однаково відділених від законодавчої у питанні законодавчої ініціативи, позаяк їх компетенції є різними.Погоджуюсь, з тим, що не варто надавати Верховнуму Суду конституційного повноваження на ініціативу. Водночас надання додаткових бюджетних кошторисів на законотворчість, на мою думку, суперечитиме конституційним завданням Верховного Суду. Погоджуюсь, що з точки зору співпраці "гілок" влади судді можуть співпрацювати із представниками парламенту та надавати свої пропозиції, однак робити це можливо через ініціативу суддів чи у виключному разі, наприклад, через звернення пленуму з необхідністю вирішити конкретне питання, але не через створення окремого законодавчого повноваження суду.Дякую за матеріал, є над чим задуматись, але все ж на питання у заголовку відповім, що не варто. Чому право власності є природним правом і причім тут філософія Сковороди? Олексію, дійсно, це дуже важливий сучасний аспект. Головне не знищити дух економічної ініціативи, коли людина не бачить перспективи розвитку своєї справи.Про право власності як природне право було багато констатовано Локком, чи у тій же Французькій декларації прав людини, але справді намагався трохи змінити кут погляду на це питання. Прозріння у виборчому праві… Навіть дехто з американців сьогодні не розуміють як це меншість може обрати Президента. Погоджуюсь, що це спроба у їх системі устрою представити позицію різних прошарків населення.Як писав колись Гамільтон, кандидат може шляхом певних інтриг досягнути популярності в оному штаті, але йому доведеться мати інші таланти і моральні якості, щоб користуватись повагою у інших штатах.Щодо засосування досвіду в Україні (йдеться у коментарі) - не погоджуюся через існування критично відмінних підвалин українського (унітарного) утрою та його історичних витоків.
Коментарi користувача 7
Якщо можна, є таке питання:
Керуючись тезою, що на основі джерел конституційного права можна вирішувати конституційні спори, то чи допустимо обґрунтовувати позицію у такому спорі (зокрема, при ухваленні рішення) на основі актів Кабінету Міністрів?
Чудовий матеріал, колего!
Дуже добре, що текст цікаво читати і не любителям Поттера та подібних творів і кіно.
Гарні приклади науковизації судових рішень. Чесно кажучи, не поділяю думку критиків таких рішень, якщо у них логічно аналізуються наукові праці.
До речі, шкода, але суддя Циконетті недавно завершив суддівську кар'єру, а такий творчий підхід до вирішення справ іще потрібно пошукати.
Хороший аргумент, але не можу погодитись із такою інтерпретацією.
Ґаудер визначав принцип урегульованості за ознакою обмеження посадовців чіткими правилами.
Тобто, дійсно, наявність конституції і правил, їх єрархії відповідають принципові урегульованості. Водночас відсутність у статті 8 вказівки про гласність не означає, що Конституція вивищує принцип урегульованості (якщо за підходом, що у статті), але применшує гласність, оскільки про неї йдеться в інших статтях Конституції.
Проте з точки зору статті 8, остання вказує на взаємопроникнення двох принципів: верховенства права і верховенства конституції, оскільки один принцип не завжди може передбачати існування іншого, що підтверджується світовою історією. Йдеться про моральний стан цивілізації дійти до верховенства права і визнати його у найважливішому документі народу. Але такий документ охоплює найсуттєвіші цінності, що не завжди включаються у верховенсво права. Іншими словами, принцип верховенства конституції передусім означає верховенство цінностей народу (поряд з верховенством права, як моральним здобутком цивілізації), а уже в другу чергу може (водночас) гарантувати складову верховенства права щодо урегульованості.
Дуже цікаві авторські думки про мінімальні стандарти верховенства права. Особливо вдалий приклад про громадське місце, яке може бути визначено рішенням органу місцевового самоврядування і притягнення особи до відповідальності без належної системи інформування про таке місце.
Як на мене досить дискусійним є питання, що зі ст.8 Конституції вбачається, що творці тексту Конституції вказують на урегульованість (ієрархію законів на чолі з Конституцією України) як на основну ознаку верховенства права.
В цьому випадку Конституцію можна читати по-іншому. Частина друга статті 8 (Конституція як найвища юридична сила) не є логічним продовженням частини першої цієї статті (про верховенство права). Частина друга вказує на інший, поряд із верховенством права, принцип: верховенство Конституції. Звісно, що ці принципи пов'язані, звісно, що упорядкованість актів є складовою верховенства права, однак Конституція не вивищує певну ознаку верховенства права, перед іншими.
За мотивами відомого вислову: закони - це те, як їх тлумачать суди.
На мою думку, законодавча ініціатива судам (особливо з питань, які не стосуються системи судоустрою) не відповідає базовим стандартам розподілу влади. До речі, тут не варто ототожнювати творення права суддями та судовий активізм з одного боку і творення закону (статуту), де в першому є (чи мали б бути) принципи верховенства права і справедливості, а в другому - конвенційності.
В цьому випадку також не слід ототожнювати судову і виконавчу влади як однаково відділених від законодавчої у питанні законодавчої ініціативи, позаяк їх компетенції є різними.
Погоджуюсь, з тим, що не варто надавати Верховнуму Суду конституційного повноваження на ініціативу. Водночас надання додаткових бюджетних кошторисів на законотворчість, на мою думку, суперечитиме конституційним завданням Верховного Суду. Погоджуюсь, що з точки зору співпраці "гілок" влади судді можуть співпрацювати із представниками парламенту та надавати свої пропозиції, однак робити це можливо через ініціативу суддів чи у виключному разі, наприклад, через звернення пленуму з необхідністю вирішити конкретне питання, але не через створення окремого законодавчого повноваження суду.
Дякую за матеріал, є над чим задуматись, але все ж на питання у заголовку відповім, що не варто.
Олексію, дійсно, це дуже важливий сучасний аспект. Головне не знищити дух економічної ініціативи, коли людина не бачить перспективи розвитку своєї справи.
Про право власності як природне право було багато констатовано Локком, чи у тій же Французькій декларації прав людини, але справді намагався трохи змінити кут погляду на це питання.
Навіть дехто з американців сьогодні не розуміють як це меншість може обрати Президента. Погоджуюсь, що це спроба у їх системі устрою представити позицію різних прошарків населення.
Як писав колись Гамільтон, кандидат може шляхом певних інтриг досягнути популярності в оному штаті, але йому доведеться мати інші таланти і моральні якості, щоб користуватись повагою у інших штатах.
Щодо засосування досвіду в Україні (йдеться у коментарі) - не погоджуюся через існування критично відмінних підвалин українського (унітарного) утрою та його історичних витоків.