Конституціоналізація публічних фінансів: соціалістична модель

Анотація

110 Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство.

УДК 347.74

© 2014 р. А.М. Худик Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці Досліджено особливості правового регулювання публічних фінансів у конституціях соціалістичної мод елі. Обґрунтовано, що конституціоналізація публічних фінансів у соціалістичних державах розглядалася як юр идичний засіб закріплення панівної ідеології, показник перемоги одного класу над іншим. Доведено, що публ ічні фінанси розглядалися як неодмінний атрибут соціалістичної держави. Аргументова но, що соціалістична держ ава володіла суверенними конституційними правами на публічні фінансові ресурси. Розкрито класову су тність соціалістичної конституції.

Ключові слова: конституція, конституційна модель, соціалістична конституція, публічні фінанси, п одат-

ки, бюджет. Постановка проблеми. Зародження соціалістичної конституційної моделі традиційно пов’язують із прийняттям перших соціаліс тичних конституцій – РРФСР [16, с. 29], БРСР [7, с. 187-191], УРСР [7, с. 192-198] та АзРСР [7, с.

284-299]. У період між двома світовими війнами ця конституційна модель була представлена конституціями СРСР 1924 і 1936 рр., а також конституціями, прийнятими в кожній із союзних і автономних республік СРСР. Створення світової системи соціалізму п оказало можливість екстрап оляції політичних і конституційних стандартів для соціально одн отипних держав. Як наслідок, після Другої світо вої війни соціалістична конституційна модель утвердилася і в ряді інших держав. С формувалася особлива група конституцій соціалі стичного типу, яки м, не зважаючи на ―якісну різномані тність держав‖, що їх прийняли, були вл астиві спільні риси [24, с. 82].

Закріплювані соціалістичними конституціями принципи організації державної влади, пол ітична, соціальна й економічна організація суспільства, правове положення людини і громадянина, їх взаємовідносини з державою та суспільством докорінно відрізнялися від конституційних принципів, вироблених на той час світовою конституційною практикою [27, с. 70-17].

Марксистсько-ленінська теорія, яка була теоретичною ос новою соціалістичної констит уційно-правової науки, вбачала сутність конст итуції в тому, що вона виражає волю не всього суспільства, не всього народу, а лише волю пр авлячого класу, тобто соціалістична ко нституція за своєю суттю була класовою [31, с. 25].

В.І. Ленін стверджував, що соціалістична конституція відображає ― справжнє співвідношення сил у класовій боротьбі‖ [15, с. 345-346]. Вона є з аконом ―державної влади правлячого класу‖, який фі ксує ―підсумок класовій боротьбі за владу та власність‖ [31, с. 18], перемогу нового над старим. Дані твердження, з погляду конституційної структуризації, цікаві т акими поз иціями. Соціалістична конституція носить підсумковий характер. З цього випливає, що сама кл асова боротьба знаходиться поза конституційним простором і н е може оцінюватися з позиції з аконності, конституційності. Конституція пр иймається силами, що вже перебувають при владі, перед якими стоїть завдання її збер еження. Конституція, отже, є лише засобом закріплення вл а-

дних повноважень, а норми осно вного закону – засіб, що забезпечує ефективне упра вління. Принцип ефективності поступово трансформ увався в пр езумпцію доцільності [24, с. 82]. При такому пі дході до соціалістичної конституції взагалі знімається питання меж і критеріїв сам ообмеження державної влади. Со ціалістичні ко нституції ―не виконували функцію обмеження державної влади й унеможливлення її свавільних проявів‖ [30, с. 137].

Ступінь наукової розробки. Окремі аспекти досліджуваної теми знайшли своє відобр аження у наукових працях таких українських і російських науковців, як Андрєєвої Г.Н., Бабіна І.І., Баренбойма П.Д., Лафітского В.І., Мау В.А., Бондаря Н.С., Затуліної Т.Н., Ковальчука А.Т., Козлова Б.І., Страшуна Б.А., Кутафіна О.Є., Пауля А.Г., Пряхіної Т.М., Топорніна Б.Н., Хабрієвої Т.Я., Чіркіна В.Є., Шевчука С. та ін.

Мета статті. Дослідити особливості правового регулювання публічних фінансів у конституціях соціалістичної моделі.

Виклад основного матеріалу. Особливос-

ті конституційного регулювання публічних ф інансів у соціалістичній конституції зумовлені специфікою економічної системи тодішньої соціалістичної держави, роллю держави у формуванні економічного курсу.

Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство. 111 З позиції марксистсько -ленінської науки визначальне значення для суспільства мали саме соціально-економічні відносини. Соціалістична держава в изначалася як ―головний інструмент побудови комунізму‖, що саме по собі зумовл ювало потребу у розширенні ―діапазону‖ держа вно-правового втручання в соціально -економічну сферу, закріплення соціально -економічного ус трою суспільства [22, с. 77, 195].

Конституції соціалістичної моделі велику увагу приділяли економічній системі. Вважалося, що соціалістична конституція зумовлена економічними відносинами, а її зміст і наповнення залежить від матеріальних умов життя суспільства [31, с. 25].

Теорія соціалістичної конституції виходила з того, що будь-яка конституція є ―частиною юрид ичної надбудови над економічним базисом‖, продуктом певного ―етапу соціально -економічного розвитку суспільства‖, ―державно-правова форма вираження цього етапу‖ [20, с. 7, 29].

У радянській конституційній науці відзн ачалося, що соціалістичному ―конституційному регулюванню економічної системи суспільства… властива цілісність‖ [22, с. 183]. Як наслідок, конституції соціалістичної конституційної мод елі закріплювали основні риси економічн ої си стеми соціалістичної держави, впровадження яких сприяло б забезпеченню соціалістичного хара ктеру економіки.

Конституції соціалістичної моделі заклад али головні, основні, найбільш суттєві засади с оціалістичної економічної системи, через які ро зкривалася класова сутність соціалістичної ко нституції, її приналежність до комуністичної су спільно-економічної формації [13, с. 140]. До т аких економічних засад соціалізму, які отримув али конституційне закріплення відносилися: фо рми власності ( скасування приватної власності);

тип економіки; соціалістична система господ арювання та соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва; система державного д ирективного народногосподарського планування; принцип соціалістичного розподілу матеріальних благ тощо [9, с. 65; 27, с. 85]. Вважалося, що це були найбільш стабільні суспільні відносини, які виражали сутність соціалістичного ладу. В они утворювали свого роду фун дамент соціалісти чного суспільного устрою і зумовлювали ―розвиток інших суспільних відносин‖ [21, с. 27, 29].

Умови розширеного соціалістичного ві дтворення, суспільна власність на засоби виро бництва і наявність цілого ряду спільних потреб р обили об’єктивно необхідною концентрацію зн ачної частини національного доходу в безп осередньому володінні та розпоря дженні держави [29, с.8]. Як наслідок, у соціалістичній державі ва жлива роль відводилася правовому регул юванню публічних фінансів і відповідно фінанс овому праву [25, с. 3].

Під публічними фінансами соціалістичної держави, як правило, розумілася система від носно відо кремлених економічних відносин (бюджетних, податкових, кредитових та інших) [29, с. 19], за допомогою яких соціалістична де ржава планомірно акумулювала, розподіляла та вик ористовувала фонди грошових коштів з метою вирішення завдань комуністичн ого будівництва [26, с. 6; 29, с. 61]. Тобто це були економічні відносини з приводу розподілу та переро зподілу національного доходу, які полягали в утворенні державних фондів гр ошових коштів, необхідних для розвитку соціалістичного виробництва і з адоволення потреб суспільства [26, с. 14-15].

Важливість публічних фінансів для соці алістичної економіки була очевидною. Від повн оти ох оплення, всебічності їх регулювання зал ежав розмір фінансових ресурсів, які надходять до бюджету, стійкість, швидкість, і регулярн ість цих надходжень, а отже, і безперебійність фіна нсування різних загальнодержавних заходів, у спішність здійснення фінансово -економічної п олітики. Від в иконання фінансово-правових норм значно залежала можливість держави виконувати свої функції [29, с. 50].

Соціалістична конституція визнавалася ―системоутворюючим елементом‖ [20, с. 94] всієї правової системи [4, с. 18] і фінансового права, зокрема. Як зазначив свого часу відомий радя нський юрист-фінансист Ровінський Є., радянське фінансове право ґрунтуєтьс я на конституційних нормах, соціалістична конституція визначає ―зміст і спрямованість фінансової діяльності‖, адже фінансова діяльність соціалістичної (радя нської) держави ―базується на суспільному та державному ладі‖, який ―законодавчо закріпл ений‖ в конституції радянської держави [25, с. 13, 16]. Вважалося, що фінансова діяльність держави – це одна з форм прояву державного сувереніт ету і здійснення належної їй функції владарюва ння. Ця діяльність в умовах побудови соціалізму

мала важливе значення в управлінні економікою, у здійсненні заходів щодо поліпшення планування і посилення впливу господарського мех анізму на підвищення ефективності виробництва і яко сті праці [26, с. 16-17]. Саме держава акумулюв ала та розподіляла грошові кошти, розпоряджал ася централі зованими фондами, регулювала гр о-

112 Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство. шові відносини соціалістичних підприємств, о рганізацій і населення [5, с. 59]. Принциповий моментом, що суттєво відр ізняв ринкову фінансову систему від соціалісти чної полягав у тому, що практично весь фінанс овий ресурс остан ньої формувався в державному та корпоративному секторі, а фінансова система держави базувалася на командно -планових ф інансових відносинах. В.І. Ленін наголошував на необхідності чіткої централізації публічних ф інансів в соціалі стичній державі: ―Нам необхід на фінансова централізація, необхідна кон центрація наших сил; без проведення в життя цих прин ципів ми не досягнемо економічних перетв о-

рень…‖ [16, с. 351]. Тому практично ―всі фінанси були жорстко централізовані, тобто знаходилися в повному в іданні, розпорядженні й користуванні держави‖ [8, с. 78]. Це (окрім інших факторів) пояснюється тим, що соціалістична економічна та юридична наука виходила з того, що публічні фінанси з умовлені існуванням держави [29, с. 18]. Як наслідок, фінансове право при такій тота літарній соціалістичній системі перетворилося на ―і нструмент держави‖, базувалося на використанні сили влади, тотальному примусі при мобілізації, розподілі та використанні фінансових ресурсів і слугувало захисником лише державних інтересів [8, с. 93, 101].

Конституційне регулювання публічних ф інансів розглядалося перш за все, як ―юридичний засіб закріплення пануючої політичної ідеології, показник п еремоги (політичної та економічної) одного класу над іншим, однієї частини суспіл ьства над іншою‖. Саме з таки х ―політико ідеологічних позицій розроблялись і приймались усі раніше діючі соціалістичні конституції‖ [3, с.

17], що наклало істотний відбиток на констит уційне регулювання фінансово -економічних ві дносин. Соціалістична держава була вільна у в изначенні форм, методів і засобів правового рег улювання публічних фіна нсів. Соціалістичний конституціоналізм припускав оцінку фінансово економічних основ конституційного ладу не з погляду обмеження публічної влади, а із міри відповідності ідеалам побудови комуністичного суспільства [1, с. 15].

Соціалістичні конституції мало уваги пр иділяли податковим правовідносинам. Відсутність конституційного регулювання податкових пр авовідносин у конституціях соціалістичної моделі можна пояснити природою соціалістичної де ржави; її фун кціями; соціалістичною системою господарювання; особливістю соціалістичних суспільних відносин з пр иводу мобілізації, ро зподілу та використання публічних грошових ф ондів, а також природою соціалістичних відн осин виробництва [28, с. 5].

Так, державні доходи СРСР (як і інших с оціалістичних держав), на відміну від публічних доходів капіталістичних держав, безпосередньо були пов’язані з виробництвом [26, с. 113]. В умовах соціалізму та панування соці алістичної власності, держава зосередила в своїй власності практично всі знаряддя та засоби виробництва.

Як наслідок, основна частина доходів усіх б юджетів формувалася з платежів і накопичень соціалістичних господарських підприємств та о рганізацій. У СРСР, наприклад, доходи від соці алістичного господарства станов или понад 90 % всіх надходжень бюджету [26, с. 68, 88].

Основу доходів державних бюджетів соц іалістичних держав складали платежі саме державних підприємств і організацій. Володіючи верховною політичною владою, соціалістичні держави активно залучали для п окриття ―загальнодержавних потреб‖ й інші джерела фінансових надходжень, зокрема платежі кооперативно-колгоспних організацій та підприємств громадських організацій. Однак частина прибутку, яка вилучалася у формі податків від колгоспів, кооперативних і суспільних організацій, була значно меншою, ніж її доля, яка надходила до бюджету від державних підприємств [26, с. 140].

Що ж стосувалося оподаткування населе ння, то серед основних (конституційних) обов’яз ків людини та громадянина конституції соціалі стичної модел і, на відміну від капіталі стичних конституцій, не вказували на обов’язок сплач увати податки. Проте це не означало, що в соці алістичному суспільстві ―трудящі‖ не спл ачували податки взагалі. Відсутність констит уційного закріплення даного обов’язку можна п ояснити, зокрема, таким.

У капіталістичних державах конституці йний обов’язок сплачувати податки та збори з акріплюється у зв’язку з гарантуванням права приватної власності (як відомо оподаткування завжди означає певне обмеження права прива тної власності [23, с. 26]). У такий спосіб капіталістичні держави намагалися підтвердити легіти мність влади та можливість встановлення си стеми оподаткування. Зовсім інша ситуація у соціалі стичних державах, де на конституційному рівні скасовувалося право приватної власності.

Соціалістична конституція розглядалася як документ, який формує основні ідеали та цінно сті комуністичного суспільства, розмежовує ко мпетенцію між різними рівнями влади. Вони не

Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство. 113 були покликані підтвердити легітимність держ авної влади, адже її легітимність вважалася самоочевидною. Соціалістичні конституції також не переслідували мету обмежити державну владу в інтересах особи та суспільства (як це має місце в капіталістичних державах), оск ільки це не було характерне для них за правовою природою. С оціалістична держава була вільна (без обмежень) втручатись у сферу прив атного життя особи, її компетенція нічим не обмежувалася. При такій конституції встановлювати на конституційному рівні обов’язок сплачувати податки і збори, по суті, не було потреби.

В умовах соці алістичного ладу оподатк ування населення не набуло широкого пошире ння, носило обмежений характер. Так, В.І. Ленін, формуючи політику комуністичної партії у сфері публічних фінансів, указував на об’єктивну о бмеженість випадків введення податків для нас елення: ―В епоху диктатури пролетаріату і держ авної власності на найважливіші засоби виробн ицтва фінанси держави повинні покоїтися на бе зпосередньому зверненні відомої частини доходів від різних державних монополій‖ [17, с. 100]. Як наслідок, податки з населен ня в соціалістичних державах розглядалися не як основне, а як доп оміжне джерело державного бюджету [26, с. 147- 148], і сплачувалися з метою задоволення інт ересів самого ж суспільства, ―мали поворотний

характер‖ [28, с. 20]. І хоча В.І. Ленін відзначав, що податок – це те, що ―держава бере з населе ння без жодної винагороди‖ [14, с. 149], соціалістична наука трактувала податок лише як платіж індивідуально-безоплатного характеру. Адже у зв’язку зі сплатою податку кожним окремим платником між ним і державою не виникало яких небудь взаємних еквівалентних зобов’язань.

Водночас у соціалістичному суспільстві, як ві дзначав С.Д. Ципкін, існувала відплатність п одатків у широкому сенсі цього поняття, відплатність колективна, суспільна [5, с. 50]. Ця відплатність, як зазначав К. Маркс, полягає в тому, що в соц іалістичному суспільстві ―все, вилучене із виро бника як приватної особи , прямо або побічно йде на користь йому ж як членові суспільства‖ [18, с.

10]. Вони поверталися населенню у вигляді бе зкоштовної початкової, середньої та вищої освіти, безкоштовного лікування, безкоштовного або пільгового забезпечення відпочинку, соціального забезпечення та інших форм задоволення потреб [26, с. 148; 25, с. 67]. Така відплатність мала опосередкований характер і не пов’язувалася в юр идичному аспекті ні з фактом сплати податку к ожним конкретним платником, ні з велич иною внесених ним сум [5, с. 50].

Пропаганда часто підкреслювала, що , на відміну від ―капіталістичних‖ держав , у державах ―с оціалізму‖ податки беруться в основному не з громадян, а з підприємств [10, с. 158-159]. У соціалістичних державах податки з населення складали незначну частину державних доходів [25, с. 6; 26, с. 113], вони істотно не впливали на розмір доходів державного та місцевих бюдж етів. А в СРСР, де п одатки з населення становили 8-9 % усіх доходів державного бюджету [25, с.

67], навіть однією з о сновних цілей економічної політики держави було пр оголошено побудову першої у світі держави без податків. Вважалося, що обов’язкові платежі (податки) з на селення носять тимчасовий характер і поступово втратять своє значення [5, с. 42].

Ідея ліквідації податкової системи була поширена не тільки в СРСР, але і в деяких інших соціалістичних держава. Так, у КНДР ця ідея отримала навіть конституційне закріплення: ―держава пов ністю ліквідовує систему податків, що є спадщиною старого суспільства‖ [11]. Усе це не могло не сформувати негативне, зверхнє ставлення більшості членів тодішнього суспіль ства до податків як до таких [6, с. 95].

Активна фінансова діяльність держави в умовах соціалістичної економіки була об’єктив но зумовлена соціально -економічними функці ями держави, зокрема необхідністю планомірн ого розподілу суспільного продукту та національного доходу [26, с. 10].

При соціалізмі основне завдання фінансового права полягало в розробці дієвого, ефективного та раціонального механізму розподілу та використання фінансових ресурсів. Адже з моб ілізацією цих ресурсів, як було показано вище, в соціалістичних держав проблем не виникало [2, с. 17].

Як наслідок , основною ланкою соці алістичної фінансової системи стає державний бюджет. Державний бюджет мав важливе значення на всіх стадіях розвитку соціалістичної держави, відігравав провідну роль у фінансуванні суспіл ьних потреб усього соціалістичного суспільства [26, с. 67, 71, 183]. Його роль і значення в соціалістичній економічній системі була зумовлена основними функціями соціалістичної держави.

Так, соціалістична держава на основі б юджетного планування здійснювала управління всім господарським життям країни. Основне з авдання державного бюджету полягало в забезп еченні специфічними правовими засобами здій снення єдиної фінансової політики, з абезпечення

114 Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство. необхідними грошовими коштами планомірний розвиток народного господарства, підвищення матеріального до бробуту, утримання органів державної влади і управління [29, с. 42]. Реалізація цих функцій потреб увала зосередження у р озпорядженні держави в еличезних фінансових ресурсів шляхом їх планової мобілізації [5, с. 9].

Під дією бюджетного права у соціалісти чній державі відбувався плановий розподіл і перерозподіл доходів між галузями народного госп одарства, різними регіонами держави, класами і соціальними групами населення, іншими слов ами, реалізувалася розподільна функція держа вного бюджету [29, с. 43]. К. Маркс і Ф. Енгельс , формуючи господарську політику Комуністичної партії Німеччини, від значили, що всі економічні реформи та заходи повинні проводитися так, щоб не зменшувати ―засобів, необхідних для покриття державних витрат‖ і не наносити ―збитків самому виробництву‖ [19, с. 2]. Важливість ц ього зауваження полягає в тому, що при організації системи доходів бюджету і стягнення конкретних платежів,

держава впливала на весь процес ма теріального виробництва, на характер розподільчих відносин, на утворення накопичень соціалістичних підпр иємств, організацій і доходів населення. Так державний бюджет, яким безпосередньо розпоряджалася соціалістична держава [25, с. 98], перетворився в ―бюджет усього народного господарства‖ держави в цілому [17, с. 442].

Усе це зумовлювало необхідність детал ьного правового регулювання цих суспільних ві дносин, закладення конституційних основ бюдж етного планування. Серед у сіх ланок фінансової системи с оціалістичні конституції найбільшу увагу приділяли саме бюджетному праву.

Висновки. Отже, з моменту створення с о-

ціалістичної держави політика комуністичної партії була спрямована на перерозподіл власності, зосередження значних фінансових ресурсів в управлінні держави (перш за все центрального рівня влади), на централізацію державної влади й тотальне управління публічними ф інансами.

Після завоювання більшовиками політичної вл ади й утвердження соціалізму фінансова політика була спрямована на максимальну концентр ацію в центрі левової частки фінансових ресурсів як матеріальної бази економічних перетворень с оціалістичної держави. Усі соціалістичні конст итуції в носили до предмета правового регул ювання публічні фінанси. При цьому конституц іоналізації підлягала не тільки фінансова діял ьність держави (діяльність вищих органів публі чної влади в сфері публічних фінансів), але й самі публічні фінанси як форма політичного буття тодішньої держави. Публічні фінанси розгляд алися як неодмінний атрибут соціалістичної де ржави, соціалістична держава володіла сувере нними правами на публічні фінансові ресурси.

Список літератури

1. Андреев Г.Н. Эко номическая конст и-

туция в зарубежных странах / Андреев Г.Н.; [отв. Ред. В.В. Маклаков]; Ин -т. науч. информ. по о бщест. наукам РАН. – М.: Наука, 2006. – 268 с.

2. Бабін І.І. Юридична конструкція подат-

ку. Монографія. – Чернівці: Рута, 2008. – 272 с.

3. Бондарь Н.С. Конституционализация

социально-экономического развития российской государственности (в контексте решений Ко нституционного Суда РФ). – М.: В икор-медиа, 2006. – 223 с.

4. Буржуазная конституция на совреме н-

ном этапе. Основные тенденции. Монография / Ботуренко В.В., Вильданов Р.Х., Гринберг А.И., Егоров С.А., и др.; Отв. ред.: Туманов В.А. – М.: Наука, 1983. – 216 c.

5. Доходы государственного бюджета

СССР. Правовые вопросы / Цыпкин С.Д. – М.: Юрид. лит., 1973. – 222 c.

6. Затулина Т.Н. Конституционно -

правовые основы р егулирования налоговых о тношений в Российской Федерации: вопросы те ории и практики: дисс. ... к анд. юрид. наук. – Ростов-на-Дону, 2008. – 241 с.

7. История Советской Конституции (в до-

кументах). 1917-1956 гг. / Под ред. С.С.Студени кина. – М.: Госюриздат.

8. Ковальчук А.Т. Фінансове право Укр а-

їни в ринкових умовах: проблеми формування, розвитку, застосування: Дис... д -ра юрид. наук. – 2009.

9. Козлова Б. И. Конституционное право

учеб. для средних про фессиональных учебных заведений / Е.И. Козлова, О.Е. Кутафин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 592 с.

10. Конституционное (государстве) право

зарубежных стран. Общая часть / Б.А. Страшун.

– М., 1995.

11. Конституция Корейской Народно -

Демократической Республики от 27 декабря 1972 г. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.sovetika.ru/kndr/index.htm

12. Конституция РРФСР 1918 г. Констит у-

ции и конституционные акты РСФСР (1918 – 1936). – М.: Издательство ―Ведомостей Верхо вного Совета РСФСР‖. 1940 г.

Науковий вісник Чернівецького університету. 2014. Випуск 728. Правознавство. 115

13. Кутафин О.Е. Конституционные осно-

вы общественного строя и политики СССР. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 288 с.

14. Ленин В.И. Доклад о продовольственном

налоге на собрании секретарей и ответс твенных представителей ячеек РКП(Б) г. Москвы и Московской губернии. – Полн., собр. соч., т. 43.

15. Ленин В.И. Как социалисты -револю-

ционеры подводят итоги революции и как рев олюция. подвела итоги социалистам -революционерам. – Полн. собр. соч. – Т. 17.

16. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – Т. 36.

17. Ленин В.И. Полн. собр. соч. – Т. 38.

18. Маркс К., Энгельс Ф. Замечания к пр о-

грамме германской рабочей партии. Критика Г отской программы. Собр. соч. изд. 2. т. 19 [Електронний р есурс] / Режим доступу: http://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Gotha/gotha .html#p21

19. Маркс К., Энгельс Ф. Т ребования Ком-

мунистической партии в Германии . – Соч., т, 5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.revkom.com/index.htm?/biblioteka/marx ism/marxs/1848trebovaniya.htm

20. Михалева Н.А. Социалистическая консти-

туция (Проблемы теории). – М.: Юрид. лит. 1981.

21. Морозова Л.А. Конституционное регу-

лирование в СССР. – М.: Юрид. лит. 1985 – 144 с.

22. Общие начала теории социалистиче с-

кой конституции / Отв. ред.: Топорнин Б.Н. – М.: Наука, 1986. – 239 c.

23. Пауль А.Г. Финансово -правовое рег у-

лирование отношений собственнос ти // Журнал российского права, № 1, январь 2004 г.

24. Пряхина Т.М. Конституционная док т-

рина современной России: Дис. ... д -ра юрид. наук. – Саратов, 2004. – 510 c.

25. Советское финансовое право. Учебное

пособие / Ровинский Е. – М., 1957. – 192 c.

26. Советское финансовое право: Учебник /

Отв. ред Г.С. Гуревич. М.: Юрид. лит. 1985. – 272 с.

27. Сравнительное конституционное право

/ Отв. ред. В.Е. Чиркин. – М.: Манускрипт, 1996. – 730 с.

28. Цыпкин С. Д. Правовое регулирование

налоговых отношений в СССР. – М., 1955.

29. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые инс-

титуты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности Советского государства. – М., 1983.

30. Шевчук С. Основи конституційної

юриспруденції. – Харків: Консум, 2002. – 296 с.

31. Щетинин Б.В. Иванищева Н.П. Основ-

ные черты Конституций зарубежных социали стических стран. – Саратов: Изд-во Сарат. ун -та, 1973. – 202 с. Стаття надійшла до редколегії 27 лютого 2014 року. Рекомендована до опублікування у “Віснику” відповідальним секретарем Р.О. Гаврилюк.

А.M. Khudyk Constitutionalisation of public finances: socialist model Summary The article investigates features of public finance regulation in constitutions of socialist model. It is proved that constitutionalisation of public finances in socialist countries was considered as legal means f or consolidation of the dominant ideology and as well as an indicator of victory of one class over another. Also public finances were considered as an integral attribute of the socialist state. The author argues that socialist state had the sovereign constitutional rights to public financial resources. The class character of socialist constitution has been analyzed.

Key words: constitution, constitutional model, socialist constitution, public finances, taxes, budget. Конституционализация публичных финансов: социалистическая модель Аннотация Исследовано особенности правового регулирования публичных финансов в конституциях социалистической модели. Обосновано, что конституционализация публичных финансов в социалистических государствах рассматривалась как юридическое средство закрепления господствующей идеол огии, показатель победы одного класса над другим. Доказано, что публичные финансы рассматрив ались как непременный атрибут социалистического государства. Аргументировано, что социалистическое государство владело суверенными конституционными права на публичные финансовые ресурсы.

Раскрыто классовую сущность социалистической конституции. Ключевые слова: конституция, конституционная модель, социалистическая конституция, пу бличные финансы, налоги, бюджет.