Майже половина громадян України не читала Конституцію – дослідження

26 червня, напередодні Дня Конституції України, Центр політико-правових реформ у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ презентував результати загальнонаціонального опитування населення України, присвяченого питанням ставлення громадян до Конституції. Повідомляє Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, з посиланням на Центр політико-правових реформ.

Опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей, за підтримки Європейського Союзу в межах проекту ЦППР «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади». Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Під час прес-конференції експертка ЦППР Юлія Кириченко звернула увагу на питання, які мало на меті з’ясувати опитування: наскільки громадяни України обізнані з положеннями Конституції України, як суспільство ставиться до її порушення органами влади, чи є Конституція цінністю для наших співвітчизників. Востаннє подібне опитування проводилося в грудні 2015 року, тому доречним видається порівняння даних у динаміці за чотири роки.

Експертка звернула увагу на кілька негативних тенденцій. По-перше, обізнаність громадян з Конституцією України за цей час не змінилася – 46,6% відповіли, що ніколи не читали її, а ще 9,6% – читали про Конституцію у ЗМІ. У грудні 2015 року дані були подібними. Друга загрозлива тенденція – громадяни не знають, хто є джерелом влади в Україні. Так, відсоток тих, хто назвав джерелом влади президента, зріс на майже 5% - до 34%. Відповідно, зменшилася кількість громадян, які назвали джерелом влади народ.

Також змінилася кількість людей, які вважають, що органи влади не можуть порушувати Конституцію України за будь-яких умов, – у 2015 році таких було 73,5%, зараз – загалом 59,8%.

Серед позитивних показників Юлія Кириченко назвала зростання довіри до Конституційного Суду України як інституції до загалом 23,2%. У грудні 2015 року показник становив лише 9,9%. На її думку, прогрес пов'язаний з більшою відкритістю роботи інституції, а також постійним роз’ясненням таких питань, як навіщо потрібен КСУ, які функції він виконує, які важливі питання розв’язує тощо.

Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань детальніше зупинився на основних результатах соціологічного опитування, а також на чому воно базувалося. Нагадаємо, для порівняння бралися дані опитування 2015 року.

• Загалом в Україні залишається доволі низька обізнаність громадян зі змістом Основного Закону країни – Конституції. Майже половина населення (47%) взагалі не читала її текст, а близько третини (32%) читали лише окремі її підрозділи. Фактично такі самі дані були й у 2015 році: 50% Конституцію не читали, а 33% громадян читали окремі підрозділи. З усіма розділами знайомі лише 11% населення (у 2015 році – 12%). Із тих, хто зі змістом Конституції знайомився, половина (як і у 2015 році) робила це для того, аби знати свої права.
• Якщо порівняти з 2015 роком, у мотивах зацікавлення громадян Конституцією відбулися певні зміни: у 2015 році 40% читали Конституцію, бо потребували цих знань для навчання чи роботи, сьогодні це є головною метою для 32%. Натомість тепер громадяни частіше звертаються до Конституції, щоб перевірити, чи діють вищі  органи влади відповідно до Основного Закону (22% у 2019 році і 10% у 2015 р.). Дещо зріс інтерес і до того, якою є в Україні політична система (11% у 2015 р. і 18% у 2019 р.). 
• Майже половина опитаних (46,4%) знає, що, згідно із Конституцією, носієм суверенітету та джерелом влади в країні є народ України, тоді як 34% вважає, що таким суб’єктом є Президент, 8% не змогли дати відповідь на це запитання. Порівняно з 2015 роком відбулися певні зміни: на 5% побільшало тих, хто вважає, що, згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є Президент і, відповідно, на 4% поменшало тих, хто бачить такого суб’єкта в народі. 
• Як і у 2015 році, переважна частина опитаних (58%) розглядають Конституцію як засіб закріплення прав та свобод людини, і водночас лише 17% опитаних вважають, що вона має встановлювати обов’язки для громадянина.
• Серед більшості опитаних зберігається переконання, що вищі органи державної влади та посадовці постійно (38%) або часто (43%) порушують Конституцію. Водночас порівняно з 2015 роком відбулися певні зміни: тоді було значно більше (52%) тих, хто вважав, що ці порушення є постійними. Серед причин порушення Конституції найчастіше згадувалося нехтування законами і правом з боку посадових осіб (цю причину відзначили 59% опитаних – на 10% менше, ніж у 2015 р.).
• Переважна частина опитаних (60%) певна, що порушення Конституції є неприпустимим за будь-яких умов і лише 11% допускають, що орган влади може порушити Конституцію, якщо це сприяє швидшому ухваленню рішень, які принесуть користь суспільству. Водночас, якщо порівняти з 2015 роком, то істотно зріс – з 11% до 18,5% – відсоток тих, хто вважає, що орган влади може порушити Конституцію, якщо, на його думку, певне положення Конституції не відповідає інтересам суспільства. Відповідно, на 14% зменшилася кількість тих, хто проти порушення Конституції за будь-яких умов. У ставленні до порушень Конституції особливо вирізняється регіон Донбасу, де 31% опитаних вважають, що орган влади в інтересах суспільства може порушити Конституцію. 
• Більшість населення (67%) вважає, що Конституцію необхідно змінювати, зокрема 35% вважають це нагальним питанням (у 2015 році – 28%), яке необхідно вирішувати негайно, а 32% (39% у 2015 році) певні, що такі зміни потрібні, але не зараз, а лише після стабілізації ситуації в країні. Лише 12% не бачать потреби в зміні Конституції, а 20%  не сформували певної думки.
• Щодо того, який орган має розробляти зміни до Конституції, як і в 2015 році, переважає думка, що це має бути незалежний орган, до складу якого увійдуть представники різних гілок влади та незалежні експерти (цю позицію підтримали 37% опитаних, у 2015 р. – 46%). Водночас щодо інших можливих варіантів у порівнянні з 2015 роком відбулися істотні зміни: у 2015 році цю місію розробки змін до Конституції лише 4,5% ладні були довірити спеціальному органу при Президентові, у 2019 р. – 18%. Готові були покласти це завдання на спеціальну комісію Верховної Ради у 2015 р. – 9%, у 2019 р. – 17%. Натомість скоротилася кількість тих, хто готовий був доручити це завдання науковцям та експертним організаціям громадянського суспільства – з 21% до 13%.
• У разі ухвалення нової Конституції найкращим способом її затвердження громадяни вважають Всеукраїнський референдум (41%), ще 24% ладні довірити цю справу спеціально обраному для цього органу, а 19% – Верховній Раді.
• У 2019 році зросла довіра до Конституційного Суду: з 10% у 2015 році до 22%. Проте більшість громадян (56%) і зараз Конституційному Суду не довіряє, хоча ця недовіра й менша, ніж у 2015 р. (68%).

Правник, фахівець з конституційного та європейського права Геннадій Друзенко в контексті результатів опитування, а також можливості формування пропрезидентської більшості в парламенті наступного скликання порушив питання про небезпеку узурпації влади та шляхи уникнення такої ситуації. «Останні рішення Конституційного Суду України свідчать, що єдиний орган конституційної юрисдикції не виконує своєї основної функції – захищати Конституцію від ексцесів влади. З огляду на перспективу отримати монопартійну пропрезидентську більшість у наступному парламенті та величезний запит на зміни в українському суспільстві роль Конституційного Суду у захисті прав та свобод людини критично зростає. Але без радикального оновлення  – нової крові та нових підходів у судочинстві – КСУ ризикує так і залишитись інституцією, що покірно схвалює політичні рішення політичних гілок влади», – наголосив експерт.

На небезпеці узурпації влади за умови слабкої та неефективної судової системи наголосив і Сергій Різник, доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт Мережі UPLAN. За його словами, Конституційний Суд України – це єдиний реальний механізм обмеження свавілля влади, і тому завдання сьогодні – посилення його роботи, зокрема шляхом призначення з’їздом суддів нових суддів за критерієм фаховості, а не особистих зв’язків.

Наприкінці заходу Юлія Кириченко привітала зі святом та закликала всіх у День Конституції України виділити час для читання та вивчення цього документа.