Принцип процесуальної економії як складова ефективності адміністративного судочинства

Анотація

СУДОУСТРІЙ, ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІВ

І СУДОЧИНСТВО

УДК: 342.95

https://doi.org/10.32689/2617-9660-2022-3(21)-133-142 Берназюк Ян Олександрович, доктор юридичних наук, професор заслужений юрист України, професор кафедри публічного та приватного права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (м. Київ, Україна), e-mail: bern1979@ukr.net, ORCID: 0000-0002-2353-4836

ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ ЯК СКЛАДОВА

ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Анотація. Стаття присвячена розкриттю поняття та змісту принципу процесу альної економії як складової ефективності адміністративного судочинства. Автором проведено аналіз національної судової практики в адміністративному судочинстві та практики Європейського суду з прав людини з питань реалізації принципу про цесуальної економії.

На основі аналізу практики Верховного Суду в адміністративному судочинстві автор доводить, що у вітчизняних судах спостерігається тенденція надавати пере вагу принципу процесуальної економії перед деякими іншими засадами адміні стративного судочинства (такими як доступ до правосуддя, службове розслідуван ня, тощо). Стверджується, що такий підхід не відповідає сучасному змісту принципу процесуальної економії, який вимагає від суду дотримання не лише розумних строків розгляду та вирішення справи, але й інших засад верховенства права.

Обґрунтовано, що ефективно організований судовий розгляд передбачає забез печення принципу процесуальної економії; вирішення, по можливості, процесу альних питань суддею одноособово; забезпечення справедливого здійснення своїх процесуальних прав та обов’язків учасниками справи, а також справедливого, пу блічного та швидкого розгляду справи. Доведено, що реалізація принципу ефективного судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов’язана з вирішенням таких складних питань, як: тривалість судового розгляду, розумний строк, процесуальна економія.

Автор обґрунтовує, що ефективність судового процесу як необхідної умови, зо крема, дотримання розумних строків розгляду та вирішення спорів, залежить від багатьох факторів, а саме – дотримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами, дотримання розумних строків (тривалість), принципи рівності та змагальності та право на ефективний захист, обов’язок виконання судо вого рішення, межі розсуду (дискреції) судді.

Ключові слова: ефективність, доступ до суду, розумні строки, адміністративне

судочинство, Верховний Суд, Європейський суд з прав людини.

BernazIuk Ian Oleksandrovich, Doctor of Law, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, Professor of the Department of Constitutional and International Law Tavriya National University. VI Vernadsky (Kyiv, Ukraine), e-mail: bern1979@ ukr.net, ORCID: 0000-0002-2353-4836

THE PRINCIPLE OF PROCEDURAL ECONOMY AS A

COMPONENT OF THE EFFICIENCY OF ADMINISTRATIVE

PROCEEDINGS Abstract. The article is devoted to the disclosure of the content of the principle of procedural economy as a component of the efficiency of administrative proceedings. An analysis of domestic case law in administrative proceedings and the case law of the European Court of Human Rights in matters related to the implementation of the principle of procedural economy.

Based on the analysis of the practice of the Supreme Court in administrative proceedings, the author proves that in domestic courts there is a tendency to give preference to the principle of procedural economy over some other principles of administrative proceedings (access to justice, official investigation, etc.). It is argued that such an approach does not correspond to the modern content of the principle of procedural economy, which requires the court to adhere not only to reasonable deadlines for consideration and resolution of the case, but also other principles of the rule of law.

It is substantiated that an effectively organized trial includes ensuring the principle of procedural economy; single decision of the judge, where possible, procedural issues; ensuring the fair exercise of their procedural rights and responsibilities, as well as fair, public and prompt proceedings. It is proved that the implementation of the principle of effective judicial protection of the rights and interests of a person in administrative proceedings is directly related to the solution of such complex issues as: the length of court proceedings, reasonable time, procedural savings.

The author argues that the effectiveness of the judicial process as a necessary condition, in particular, compliance with reasonable deadlines for consideration and resolution of disputes, depends on many factors, namely – compliance with the principle of inadmissibility of abuse of procedural rights, compliance with deadlines (duration) principles of equality and adversarial proceedings and the right to ineffective protection, the obligation to enforce a court decision, the limits of judicial discretion (discretion).

Key words: efficiency, access to court, reasonable time, administrative proceedings, Supreme Court, European Court of Human Rights.

Постановка проблеми. Вимога ефективності судового захисту прав, свобод та інтересів особи як складова принципу верховенства права, є од нією з головних вимог та критеріїв оцінки якості судового захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, що закріплена у Конституції України та міжнародних актах. При цьому важливим складовим елементом цієї вимо ги є принцип процесуальної економії, який, головним чином, пов’язаний з ефективно організованим судовим процесом та забезпечує дотримання судами розумних строків розгляду та вирішення спорів.

Водночас розвиток судової прак тики призводить до динамічного розширення змісту принципу проце суальної економії, у зв’язку з чим ви никає необхідність у проведенні ґрунтовного наукового аналізу питань, пов’язаних із забезпеченням реаліза ції принципу процесуальної економії як складової ефективності адміністративного судочинства.

Аналіз останніх досліджень і пу-

блікацій. Деякі питання, присвячені дослідженню принципу процесуаль ної економії та розумних строків су дового розгляду та вирішення справ висвітлювались у роботах таких на уковців, як С. В. Дяченко, М. Кохан ська, О. П. Кучинська, М. О. Сорока, Л. В. Тацій, М. Ясинська та ін. Окремі аспекти дотримання розумних стро ків в адміністративному судочинстві досліджувались автором даної статті [1; 2; 3]. Однак, на сьогодні не достат ньо вивченим залишається принцип процесуальної економії в адміністра тивному судочинстві у контексті його дослідження як невід’ємної складової ефективності правосуддя.

Формулювання цілей. Метою статті є розкриття змісту принципу процесуальної економії як складової ефективності адміністративного судочинства.

Виклад основного матеріалу. Од-

ним із складових елементів ефектив ності захисту прав, свобод та інтересів особи, зокрема, в адміністративному судочинстві, є ефективно організований судовий процес, який дозволяє розглянути справу та ухвалити в ній рішення у розумні строки, керуючись принципом процесуальної економії.

На думку М. Ясинської, принцип процесуальної економії передбачає, що суд має ефективно захистити пра во, унеможлививши повторний по зов; належність обраного позивачем способу захисту права суд перевіряє в чотири етапи, або стадії: з яких саме правовідносин сторін виник спір; чи передбачено обраний позивачем спо сіб захисту законом або договором; чи передбачено законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах; суд відмовить у позові, якщо, перевіривши обстави ни, виснує, що обраний спосіб захисту є неефективним відповідно до викла деної в позові вимоги [4].

Необхідно зауважити, що у судовій практиці склалась тенденція підви щення значення принципу процесу альної економії порівняно з деякими іншими принципами адміністратив ного судочинства (доступ до право суддя, офіційне з’ясування обставин справи тощо). Керуючись цим прин -

ципом, деякі адміністративні суди, у разі обрання особою неналежного (неефективного) способу захисту сво го права, приймають рішення про відмову у задоволені позову. Проте, не заперечуючи важливості принципу процесуальної економії, не слід, однак, звужувати зміст цього принципу, обмежуючись лише вищезазначеним підходом (відмова у позові з підстави обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту).

Зокрема, у науковій літературі висловлюється думка про більш ши рокий зміст принципу процесуальної економії, який відображається через вимоги своєчасності та доступності судочинства (простота процесуальних засобів, оптимальна вартість процесу, врахування інтересів соціально неза хищених верств населення тощо), за умови дотримання всіма суб’єктами процесуальної форми, недопусти мості зловживання правами, неупередженості суду у здійсненні судочин ства та застосування дискреційних повноважень забезпечує ефективність судочинства [5].

Крім того, принцип процесуаль ної економії як невід’ємної складової ефективно організованого судового процесу, вимагає дотримання судами розумних строків розгляду та вирі шення спорів. У ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) розумний строк визначається як най коротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без неви правданих зволікань) судового захи сту порушених прав, свобод та інте ресів у публічно-правових відносинах [6].

З цього приводу у Висновку № 2(2001) Консультативної Ради Євро пейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо фінан сування та управління судами в кон тексті ефективності судової влади та ст. 6 Європейської конвенції з прав лю дини» зазначено, що відповідно до ст.

6 Конвенції доступ до правосуддя та право на справедливий суд не забезпечуються належним чином, якщо справа не розглядається упродовж розумного строку судом, у якого є необхідне фі нансування та ресурси для ефективного виконання своїх обов’язків [7].

Водночас недотримання розумно го строку розгляду та вирішення справи є проблемою системного характеру для вітчизняних судів, про що свідчить значна кількість рішень Європейсько го суду з прав людини (ЄСПЛ), в яких констатовано порушення Україною п.

1 ст. 6 та/або ст. 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю судових про ваджень. Зокрема, у рішенні у справі «Ал бул та інші проти України» (заяви № 18899/19 та № 49871/19, п. 4), в якій заявники скаржилися, що тривалість судових проваджень у їхніх справах була несумісною з вимогою їх розгляду упродовж «розумного строку», і вказували на відсутність ефективного засобу правового захисту в цьому відношен ні, ЄСПЛ визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) та ст. 13 Конвенції (право на ефектив ний засіб правового захисту) [8].

Аналогічні висновки зроблені ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях у справах «Безрученкова та інших проти Укра їни» (заява № 5068/20 та дві інші) [9], «Карнаушенко проти України» (заява № 23853/02) [10], «Миколайчук проти

України» (заява № 24259/20) [11], «Ля шенко та Сюр проти України» (заяви № 23724/20 та № 27693/20) [12], «Федорова проти України» (заява № 43768/12) [13], «Лавришин та Аксьонова проти України» (заява № 19061/20) [14], «Ковріж них проти України» (заява № 28943/15) [15], «Березенко проти України» (заява № 29105/20) [16], «Пастухов та Моло ковських проти України» (заяви № 24072/20 та № 24111/20) [17].

При цьому, визначаючи критерії «розумності» строку розгляду справи, ЄСПЛ наголосив, що такі критерії слід оцінювати з урахуванням обставин справи та з посиланням на такі критерії: складність справи, поведінку заявників та відповідних органів (рішення у справі «Frydlender v. France», заява № 30979/96, п. 43 [18]).

У судовій практиці неодноразово зверталась увага на важливості до тримання принципу процесуальної економії задля досягнення ефектив ного захисту прав особи у судовому порядку, а також пріоритетності цього принципу, за деяких умов, над інши ми принципами, які застосовуються у судовому процесі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у низці постанов звертала увагу на те, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необ хідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постано ви ВП ВС від 22 вересня 2020 р. у справі № 910/3009/18 [19], від 19 січня 2021 р.

у справі № 916/1415/19 [20], від 16 лю того 2021 р. у справі № 910/2861/18 [21], від 23 листопада 2021 р. у справі № 359/3373/16-ц [22]). Також в ухвалі від 24 травня 2021 р. у справі № 9901/20/21, мотивуючи необхідність об’єднання декількох справ за позовами одного й того самого по зивача до одного й того самого відпо відача в одне провадження, ВС звернув увагу на те, що об`єднання позовів, які містять пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами вимоги, є одним із засобів реалізації принципу процесуальної економії, який спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду таких справ та зменшення судових витрат [23].

Для прикладу, у постанові від 3 липня 2019 р. у справі № 761/6343/17 Верховний Суд (ВС) дійшов висновку про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам щодо законно сті та обґрунтованості, однак не скасував це рішення суду першої інстанції, а відправив справу на новий розгляд безпосередньо до суду апеляційної інстанції, врахувавши принцип проце суальної економії [24].

Крім того, відповідно до ст. 6 Ре комендації R (95)5 Комітету Міністрів державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у ци вільних або комерційних справах» для забезпечення швидких і ефективних слухань по скаргам державам слід розглянути можливість прийняття деяких або всіх нижчеперелічених заходів:

відмовитися від використання послуг більшого числа суддів, ніж це необхідно для розгляду справ; один суддя міг би використовуватися, на приклад, для розгляду деяких або всіх наступних питань: процесуальних клопотань, коли про це просять сторони, термінових справ тощо;

ввести вимогу про суворе дотри мання сторонами граничних строків і передбачити санкції за їх недотри мання, наприклад у вигляді накла дення штрафу, відхилення скарги або відмови від розгляду питання, щодо якого діє граничний термін;

сприяти використанню послуг кваліфікованих адвокатів, які виступають від імені сторін в суді [25]. У свою чергу, у Рекомендаціях № (94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», які ухвалені Комітетом Мі ністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів, рекомендовано урядам держав-членів ужити всіх не обхідних заходів або зробити ці захо ди більш ефективними з тим, щоб піднести роль як кожного окремого судді, так і всього суддівського корпусу в ці лому, та зміцнити їхню незалежність і дієвість, зокрема, через застосуван ня, принципів, зокрема, принципу III «Відповідні умови праці».

Для створення відповідних умов праці, які дозволять суддям ефектив но працювати, необхідно, зокрема, укомплектувати штати достатньою кількістю суддів та забезпечити їм перед призначенням та протягом їх ньої карʼєри необхідну професійну підготовку, прикладом якої може бути стажування у судах та, за можливо сті, в інших органах влади; судді не повинні оплачувати таку професійну підготовку; ця підготовка має бути спрямована на вивчення нового зако нодавства та судової практики; у разі необхідності така підготовка повинна включати навчальні візити до органів влади та судів в європейських та ін ших зарубіжних країнах; забезпечи ти те, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії

та відповідальності, яку вони беруть на себе; надати в розпорядження суддів офіс помічників та відповідне обладнання, зокрема, засоби для ді ловодства для того щоб вони могли діяти ефективно та без невиправда них затримок; ужити відповідних за ходів з тим, щоб доручити виконувати несудові завдання іншим особам, від повідно до Рекомендації № R (86)12 щодо заходів, які спрямовані зменшити перевантаження у роботі судів [26].

Проведене у цій статті досліджен ня дає підстави стверджувати, що ре алізація принципу ефективності судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов’язана з вирішен ням таких складних питань права як тривалість судового розгляду справи, розумні строки та принцип процесу альної економії.

Вимога ефективності судового за хисту прав, свобод та інтересів фізич них осіб, прав та інтересів юридич них осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, яка закріплена у Конституції та законах України, міжнародних актах, є складовою прин ципу верховенства права, елементом демократичної держави, необхідною умовою підвищення довіри до суду та охоплює, зокрема, такі складові:

1) ефективно організований судовий

процес (забезпечення принципу про цесуальної економії; одноособове вирішення суддею, де це можливо, процесуальних питань; забезпечен ня добросовісного використання сто ронами своїх процесуальних прав та виконання обов’язків); 2) ефективний розгляд та вирішення справи (спра ведливе, публічне та оперативне про вадження).

Ефективність організації судового процесу як необхідної умови, зокре ма, дотримання розумних строків розгляду та вирішення спорів, залежить від багатьох чинників, зокрема, до тримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними пра вами та строків (тривалості) розгляду юридичного спору в суді, гарантуван ня конституційних принципів рівно сті та змагальності учасників справи, а також обов’язковості виконання су дового рішення.