Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ

Берназюк Ян

23/01/2026

377

4

В закладки

Повний текст матеріалу Постійна адреса: https://constitutionalist.com.ua/sudovyj-rozsud-i-dyskretsiia-administratyvnoho-orhanu-standarty-proportsijnosti-ta-motyvovanosti-praktyka-vs-ta-iespl/

Відомості про автора

Берназюк Ян

Верховний Суд

Анотація

НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА СУДДІВ УКРАЇНИ

Програма “Межі застосування судового розсуду при здійсненні правосуддя 22 січня 2026 року Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційностіта мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ

Ян БЕРНАЗЮК

суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 2 Повʼязані поняття:

1. Незалежність (неупередженість) судді

2. Суддівський розсуд v. дискреція суб'єкта владних повноважень

3. Дисциплінарне провадження

4. Юридична визначеність та єдність практики

5. Принцип законності та незастосування закону

6. Принцип розподілу державної влади

7. Судовий активізм (судова правотворчість)

8. Мотивованість

9. Якість закону

10. Суд знає закон (jura novit curia) та вихід за межі позовних вимог

11. Суспільні інтереси та національна безпека

12. Довіра до суду

УХВАЛА ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 10.10.2023 У СПРАВІ №280/4284/22

https://reyestr.court.gov.ua/Review/114097649

1. Визнати поважними наведені особою підстави пропуску строку та

поновити строк на касаційне оскарження.

2. Звільнити особу від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою особою на

ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року у справі №280/4284/22 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 5 Запитання для дискусії

1. Де проходить межа між допустимим судовим контролем за дискреційними

повноваженнями адміністративного органу та недопустимою підміною цього органу судом?

2. Чи є принцип пропорційності самостійною підставою для втручання суду у

дискреційне рішення, якщо формально вимоги законності дотримані?

3. Чи звужує відсутність індивідуалізованої мотивації межу margin of

appreciation держави до нуля, і чи означає це обов’язок суду застосувати інтенсивніший стандарт контролю?

4. Чи має суд право не застосувати чинний закон, якщо він очевидно

призводить до непропорційного втручання у права особи, але ще не визнаний неконституційним?

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 6 Дискреційні повноваження та суддівський розсуд

1. Суб'єкти: СВП – суд

2. Мета: ефективна реалізація функції (державної політики) –

справедливе вирішення спору

3. Обмеженість: законом – законом та (додатково) принципами

права, судовою практикою, етичними нормами

4. Контроль: адміністративний та судовий –

«внутрішньосудовий», дисциплінарний та міжнародний

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 7 Рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. UKRAINE (заява № 18049/18) https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]} Заявник — великий оператор державних лотерей в Україні. У період 2015–2018 років до компанії було застосовано санкції (заморожування активів, зупинення фінансових зобов'язань тощо) на підставі Указів Президента, якими введено в дію рішення РНБО.

ЄСПЛ встановив, що втручання у право власності компанії було протиправним у розумінні Конвенції. Суд визнав порушення через відсутність індивідуалізованого обґрунтування санкцій та надто обмежений судовий розгляд на національному рівні, який фактично усунув суди від перевірки фактичних підстав рішення влади.

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 8 Рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. UKRAINE (заява № 18049/18) https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]} ..обсяг і результати оцінки [пропозицій СБУ до РНБО] знаходяться поза межами судового перегляду, оскільки адміністративний суд не уповноважений приймати рішення з питань національної безпеки і оборони...

Саме Президент України... здійснює оцінку наявності та достатності підстав для застосування санкцій» (пункт 29 — цитата з рішення національного суду,). «Судовий розгляд таких рішень є обмеженим, оскільки, з одного боку, суд не може підміняти собою оцінку Президента щодо реальності загроз національним інтересам... але, з іншого боку, суд може перевірити дотримання меж цієї дискреції та дотримання процедури застосування санкцій» (пункт 32 — позиція ВП ВС, процитована ЄСПЛ)

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 9 Рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. UKRAINE (заява № 18049/18) https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]} Особи, яких це стосується, повинні бути, серед іншого, належним чином поінформовані про підстави для прийнятих щодо них рішень. Це необхідно для того, щоб вони могли ефективно захищати свої права... та уможливити ретельний судовий розгляд законності рішення» (пункт 59 — посилання на стандарти ЄС, які ЄСПЛ застосовує як орієнтир).

«Підстави для санкцій не можуть полягати лише в загальному, стереотипному формулюванні, а повинні вказувати на фактичні та конкретні причини... Простого парафразування термінів відповідних законодавчих положень без будь-якого зазначення фактичних причин застосування санкцій недостатньо» (пункт 59)

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 10 Рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. UKRAINE (заява № 18049/18) https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]} Ефективність судового перегляду також вимагає... щоб суди переконалися, що рішення, яке зачіпає особу індивідуально... прийнято на достатньо солідній фактичній базі. Це передбачає перевірку фактичних тверджень... судовий розгляд не може обмежуватися оцінкою абстрактної переконливості наведених причин» (пункт 60).

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 11 Постанова ВП ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 990/244/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130115297 Позивачка (діюча суддя, відряджена до ВРП) оскаржувала дії Вищої ради правосуддя щодо обмеження її винагороди сумою у 10 мінімальних заробітних плат у період дії карантинних обмежень (квітень — серпень 2020 року).

Спір стосувався того, чи мала ВРП правові підстави ігнорувати чинні на той час норми бюджетного законодавства, які згодом були визнані неконституційними, та чи поширюються на таку винагороду конституційні гарантії суддівської незалежності.

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 12 Постанова ВП ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 990/244/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130115297 До моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання нормативно-правового акта чи його окремих приписів неконституційними такі приписи зберігають чинність і є обов'язковими для всіх субєктів правовідносин, зокрема й для органів державної влади та їх посадових осіб» (пункт 83).

«Відповідно до принципу правовладдя (верховенства права) жоден орган державної влади не звільняється від обов`язку дотримуватися закону, який зберігає чинність до його скасування або зміни в установленому конституційним порядком способі» (пункт 85).

Верховний Суд Судовий розсуд і дискреція адміністративного органу: стандарти пропорційності та мотивованості: практика ВС та ЄСПЛ 13 Постанова ВП ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 990/244/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130115297 Наведена суперечність між приписами Закону № 553-ІХ та приписами Закону № 1798-VIII не могла бути вирішена апаратом ВРП без звернення уповноваженого суб`єкта до КСУ , а тому тлумачення в обхід закону - надання переваги правилам Закону № 1798-VIII - було неможливим» (пункт 91).

«Ігнорування апаратом ВРП чинних на той час обмежень статті 29 Закону № 553- ІХ означало б порушення частини другої статті 19 Конституції, оскільки орган державної влади діяв би не на підставі та не у спосіб, визначених законом» (п. 92).

Рішення Конституційного Суду України... мають винятково перспективну (пряму) дію та не поширюються на правовідносини, які повністю завершилися до моменту ухвалення такого рішення» (пункт 74).

Конституція України ст. 126 Незалежність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.