Tempus regit actum: дія закону в часі у судовій практиці

Повʼязані поняття

• Ретроспективна дія
• Принцип рівності
• Принцип правової визначеності
• Принцип легітимних очікувань
• Належне врядування
• Тлумачення закону на користь особи
• Суддівський розсуд
• Суспільний (публічний) інтерес
• Національна безпека
• Законодавча колізія
• Якість закону
• Довіра до суду

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• Вирішуючи питання дії закону в часі за відсутності чіткого законодавства та сталої судової практики варто керуватися верховенством права (ст. 8, 129, 147 Конституції України) та його основними складовими:
• 1. принцип рівності та принцип заборони дискримінації,
• 2. принцип правової визначеності,
• 3. принцип розумності (доцільності, раціональності),
• 4. принцип пріоритету суспільних інтересів та національної безпеки при забезпеченні механізму компенсації у випадку їх пріоритетності (колізії) із принципом непорушності (першості) індивідуальних прав особи.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3 ст. 22)
• Запитання:
• 1. Чи є винятки, які передбачені Конституцією України?
• 2. Як це положення співвідноситься з положеннями ст. 17: захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної … безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 57)
• Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними (ч. 3 ст. 57).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

• Чи є такий закон?
• Чи поширюються ці вимоги на акти, які визначають право і обовʼязки юридичних осіб?
• Чи поширюється такі вимоги на рішення суду про визнання нечинним НПА?

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58)
• Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

• На які види відповідальності поширюється ця норма (лише кримінальна та адміністративна)?
• Відповідальність охоплює собою звільнення особи від обовʼязку, за невиконання якого не було передбачено відповідальності/санкції (наприклад, виконати припис про введення обʼєкту в експлуатацію)?
• Чи можуть мати зворотну дію в часі закони, які наділяють особу правом (наприклад, на виплату, пенсію)?
• Чи можуть мати зворотну дію в часі закони, які покладають на особу нові обовʼязки (наприклад, зберігати документи, які підтверджують походження доходів, активів)?

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

• Стаття 152
• Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
• Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

ПРАВО КОЖНОГО ВИМАГАТИ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗАКОН У СВОЇХ ІНТЕРЕСАХ

• Кожен має право вимагати застосування/незастосування закону (судової практики) у своїх інтересах з урахуванням розмежування завершених і триваючих правовідносин та спеціальних конституційних винятків.
• Складність ситуації, в якій опинилася Україна, зумовлена, зокрема такими причинами:
• 1. Незначний період формування абсолютно нової системи законодавства (з 1991 року),
• 2. Суттєва зміна орієнтирів/цінностей після Революції Гідності та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС (2014 рік) та внесення відповідних змін до Конституції України (Преамбула, статті 85, 102 та 116),
• 3. Безперервний період значних реформ у більшості сфер суспільно життя,
• 4. Становлення нових інституцій та формування практики їх діяльності,
• 5. Формування нової правової культури.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПІДХІД

• Закон застосовується до правовідносин (незалежно від часу звернення до суду чи моменту винесення рішення судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції).
• Якщо інакше, то порушується принцип рівності:
• - звернувся до суду чи не звернувся,
• - хто звернувся раніше,
• - чия справа розглянута судом раніше.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

• Стаття 57. Дія нормативно-правового акта у часі
• 1. Дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.
• 2. Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
• 3. Моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за днем його опублікування в порядку, встановленому законом, якщо:
• 1) інше не визначено Конституцією України та (або) законом;
• 2) більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

• Стаття 57. …
• 4. Якщо момент набрання чинності нормативно-правовим актом визначено конкретним строком (терміном), такий нормативно-правовий акт вважається чинним з 0 годин настання відповідно визначеного у ньому дня або події.
• 5. За необхідності первинний закон, кодекс чи окремі їх структурні елементи можуть вводитися в дію пізніше моменту набрання ним чинності. Введення в дію окремих структурних елементів первинного закону, кодексу не може передувати моменту набрання ним чинності в цілому. Норми права щодо строку (терміну) та умов введення в дію інших структурних елементів первинного закону, кодексу набирають чинності одночасно з набранням чинності таким первинним законом, кодексом.
• 6. Моментом припинення дії нормативно-правового акта є 24 година дня відповідного строку (терміну), якщо інше не визначено Конституцією України, законом або більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

• Стаття 58. Пряма дія нормативно-правового акта у часі
• 1. Пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що його норми поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності.
• 2. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
• Стаття 59. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі
• 1. Зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли до дня набрання ним чинності, правове регулювання яких змінюється таким нормативно-правовим актом.
• 2. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, визначених Конституцією України.

Рішення ЄСПЛ у справі «A.R. v. Poland» (заява № 6030/21)

• ЄСПЛ визнав, що тримісячна затримка офіційної публікації рішення КС Польщі створила стан «prolonged uncertainty» щодо чинного правового режиму.
• Хоча норма формально залишалася чинною до моменту публікації, фактичний вплив рішення вже блокував реалізацію права, формуючи chilling effect для лікарів і заявниці.
• Суд підкреслив, що вимога foreseeability охоплює не лише доступність закону, а й чіткість перехідного періоду; констатував порушення статті 8 Конвенції через втрату «якості закону».

Джерела: [1]

NOVAYA GAZETA AND OTHERS v. RUSSIA (заява № 11884/22)

• ЄСПЛ встановив порушення статті 10 Конвенції, зокрема у випадках притягнення до відповідальності за публікації, здійснені до набрання чинності новими кримінальними нормами, але залишені доступними в мережі.
• Суд визнав непропорційним покладення на осіб обов’язку передбачати майбутні законодавчі заборони.
• Нечіткість термінів «дискредитація» та «завідомо неправдива інформація» дозволяла свавільне застосування санкцій і не гарантувала вимогу передбачуваності.

Джерела: [2]

Постанова ВС від 12 листопада 2025 року у справі № 523/16628/23

• Верховний Суд підтвердив, що правочин має відповідати вимогам законодавства, чинного саме на момент його укладення.
• Оцінка договору 1998 року через призму ЦК України 2003 року була визнана порушенням принципу незворотності дії закону в часі, закріпленого у статті 58 Конституції України.
• Суд наголосив, що ретроактивне застосування сучасної доктрини нікчемності до відносин, які виникли за дії ЦК УРСР 1963 року, є юридично неприпустимим.

Джерела: [3]

Постанова ВС від 12 листопада 2025 року у справі № 523/16628/23

• Суд застосував спеціальну норму частини другої статті 15 Закону «Про товарну біржу» у редакції 1993 року як таку, що має пріоритет над загальними положеннями ЦК УРСР щодо нотаріального посвідчення.
• Темпоральна оцінка правочину здійснюється в межах того правового режиму, який діяв на момент його вчинення.
• Поєднання принципів lex specialis derogat generali та tempus regit actum забезпечує стабільність цивільного обороту і захист легітимних очікувань сторін.

Джерела: [3]

Постанова ВП ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 990/244/23

• Велика Палата системно підтвердила перспективну дію рішень Конституційного Суду України, якщо інше прямо не встановлено самим рішенням.
• До моменту визнання норми неконституційною вона презюмується конституційною і є обов’язковою для застосування суб’єктами владних повноважень.
• Визнання неконституційності не створює автоматичного права на перегляд правовідносин, які повністю завершилися до моменту ухвалення рішення КСУ.

Джерела: [4]

Постанова ВП ВС від 11 грудня 2025 року у справі № 990/244/23

• Матеріальний закон, який встановлює права чи обов’язки, не має зворотної дії, якщо інше прямо не передбачено законом.
• Натомість процесуальний закон застосовується до всіх процесуальних дій, що здійснюються після набрання ним чинності.
• Розмежування моменту виникнення матеріального права, моменту його реалізації та моменту судового захисту дозволяє уникнути змішування різних темпоральних режимів.

Джерела: [4]

Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 560/5257/22

• Визнання Конституційним Судом України положень закону неконституційними не надає особі права на автоматичний перерахунок пенсії до моменту законодавчого встановлення Верховною Радою України спеціального процедурного механізму реалізації такого права.
• До правовідносин щодо перерахунку пенсії застосовується закон, що діє на момент подання заяви, а чинне законодавство про державну службу та загальнообов’язкове страхування не передбачає перерахунку пенсій держслужбовців у зв’язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Джерела: [5]

Постанова Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 120/845/24

• Розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов’язаний із днем встановлення інвалідності вперше, а зміна причинного зв’язку інвалідності не змінює момент виникнення права для визначення прожиткового мінімуму.
• Право на допомогу є одноразовим, і подальша доплата у разі зміни причинного зв’язку здійснюється виходячи з показників прожиткового мінімуму того року, коли інвалідність відповідної групи була встановлена вперше, незалежно від перерв у статусі особи з інвалідністю.

Джерела: [6]

Ухвала Верховного Суду від 5 січня 2023 року у справі № 991/5572/22

• Існування реальних загроз національній безпеці може виступати критерієм правомірності певного відступу держави від загальних підходів (за умови дотримання принципу пропорційності та тимчасового характеру такого відступу), які стосуються:
• дії закону в часі,
• дотримання принципу законності,
• принципів змагальності та рівності учасників судового процесу,
• обов`язковості виконання судового рішення.
• Може також обмежувати свободу суддівського розсуду (дискреції).

Джерела: [7]

ПРОЦЕСУАЛЬНІ КОДЕКСИ

• У ст. 3 КАС передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи; закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
• Стаття 3 ГПК: судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
• Стаття 3 ЦПК: провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
• Стаття 5 КПК «Дія Кодексу в часі»: процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення; допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання

КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД (З ПРОТОКОЛАМИ) (ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ)

• Стаття 7 «Ніякого покарання без закону»
• 1. Нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь- якого кримінального правопорушення на підставі будь- якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
• 2. Ця стаття не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь-яку дію чи бездіяльність, яка на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями.

Принцип незворотності дії закону у часі у рішеннях КСУ

• Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
• Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набрання законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності;
• дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце;
• дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
• Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Принцип незворотності дії закону у часі у рішеннях КСУ

• Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно якої закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).
• Слід зазначити, що таке правило не повною мірою застосовується до податкових правовідносин.
• Так Європейський Суд з прав людини у своїх рішень погодився з наявністю широких меж національних влад у регулюванні податків та зборів та визнав положення національного законодавця у цій сфері, якщо вони, очевидно, не позбавлені розумних підстав; суд також погодився з можливістю ретроспективних змін до законодавства, згідно з яким, у виняткових випадках, на платників податків покладаються додаткові обов'язки по їх оплаті.

Рішення Ради Безпеки ООН щодо відновлення санкцій проти Ірану

• Механізм «snapback» передбачає автоматичне відновлення попередніх санкцій у разі встановлення істотного порушення міжнародних зобов’язань.
• У такій моделі норми, що перебували у стані призупинення, відновлюють свою юридичну силу без прийняття нового нормативного акта, що створює особливу форму темпоральної регенерації права.
• Це демонструє, що дія норми в часі може залежати не лише від календарної дати, а й від настання передбаченої умовної події.

Джерела: [8]

Додаткові джерела

• Берназюк Ян. Окремі проблеми правозастосування: дія закону у часі / Theoretical and practical mechanisms of development of legal science at the beginning of the third millennium: Collective monograph. Tbilisi: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2018. 300 p.– P. 31-48.
• Берназюк Ян. Дія закону у часі: особливості правозастосовної практики Верховного Суду (на прикладі вирішення публічно-правових спорів) https://sud.ua/ru/news/blog/171984-diya-zakonu-u-chasi-osoblivosti-pravozastosovnoyi-praktiki-verkhovnogo-sudu-na-prikladi-virishennya-publichno-pravovikh-sporiv
• Берназюк Ян. Принцип легітимних очікувань (legitimate expectations): поняття та зміст // Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління expert: Paradigm of law and public administration № 3 (15) – червень 2021 – С. 147-162. https://maup.com.ua/ua/ekspert/vypusky.html
• Берназюк Ян. Легітимні очікування (reasonable expectations) як складова принципу юридичної визначеності у вітчизняній та європейській судовій практиці // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка. – 2021, № 2 (94), С. 13-28 https://journal.lduvs.lg.ua/index.php/journal/article/view/1359/1236
• Берназюк Ян. Дія закону в часі як одне із найскладніших питань правозастосування https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2023_prezent/Prezent_Dija_zakonu_V_chasi.pdf
• Берназюк Ян. Дія в часі: норма права, рішення Конституційного Суду України та правова позиція Верховного Суду https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/111_temporal_applicability_of_law_bernaziuk.pdf
• Берназюк Ян. Питання дії закону в часі в контексті судової практики https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2024/113_temporal_applicability_of_law_court_practise_bernaziuk.pdf
• Берназюк Ян. Принцип правової визначеності та дія норми права у часі в практиці Верховного Суду (2025 рік) https://constitutionalist.com.ua/pryntsyp-pravovoi-vyznachenosti-ta-diia-normy-prava-u-chasi-v-praktytsi-verkhovnoho-sudu-2025-rik
• Bernaziuk Ian. Legal Certainty and Temporal Applicability in the Jurisprudence of the Supreme Court of Ukraine https://constitutionalist.com.ua/legal-certainty-and-temporal-applicability-in-the-jurisprudence-of-the-supreme-court-of-ukraine

Джерела: [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]