Дострокова пенсія за віком учаснику бойових дій: Верховний Суд відмежував страховий стаж від вислуги років

Дострокова пенсія за віком учаснику бойових дій: Верховний Суд відмежував страховий стаж від вислуги років

 

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення від 03 вересня 2024 року про відмову у призначенні йому дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, а також про зобов’язання призначити таку пенсію з 27 серпня 2024 року. Позов мотивовано тим, що пенсійний орган неправильно визначив страховий стаж, не зарахувавши окремі періоди військової служби у кратному обчисленні, період позбавлення особистої свободи, шість місяців після звільнення з полону, період підприємницької діяльності та період роботи у 2024 році.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов. Він визнав протиправним і скасував рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, зобов’язав повторно розглянути заяву позивача та врахувати до страхового стажу низку періодів, зокрема час перебування у полоні, період підприємницької діяльності у 2021 році, період роботи з 01 червня 2024 року по 27 серпня 2024 року, а також періоди військової служби в особливий період на пільгових умовах — один місяць служби за три. Суд виходив із того, що незарахування цих періодів призвело до неправильного визначення страхового стажу та, як наслідок, до незаконної відмови у призначенні пенсії.

Апеляційний суд частково змінив це рішення. Він погодився із необхідністю зарахування до страхового стажу періоду фактичного позбавлення особистої свободи, періоду підприємницької діяльності та періоду роботи у 2024 році, але скасував рішення суду першої інстанції в частині зарахування періодів військової служби у кратному обчисленні один місяць за три. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункт 2.3 Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, регулюють обчислення вислуги років для спеціальних видів пенсійного забезпечення і не підлягають застосуванню при визначенні страхового стажу для дострокової пенсії за віком за пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У касаційній скарзі позивач наполягав на двох ключових доводах. По-перше, він вважав, що періоди його участі у бойових діях під час воєнного стану повинні бути зараховані до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три. По-друге, він стверджував, що до страхового стажу має бути включено не лише фактичний час перебування у полоні з 26 січня 2016 року по 27 грудня 2017 року, а й додатково шість місяців після звільнення, оскільки держава зобов’язана сплачувати за цей період страхові внески.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення і погодився з постановою апеляційного суду. Суд виходив із того, що спірні правовідносини стосуються саме призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому врегульовуються насамперед нормами цього Закону. За змістом частин першої, другої та четвертої статті 24 цього Закону страховий стаж є самостійною правовою категорією солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування і підлягає обчисленню виключно у спосіб, прямо передбачений законом.

Мотивуючи рішення, Верховний Суд підкреслив, що абзац третій частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» дозволяє застосовувати пільговий порядок обчислення стажу, передбачений раніше чинним законодавством, виключно для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Дострокова пенсія за віком учаснику бойових дій за статтею 115 цього Закону не належить ані до пенсії за віком на пільгових умовах, ані до пенсії за вислугу років. Тому правила статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2.3 Положення № 530, які стосуються кратного обчислення вислуги років, не можуть бути поширені на порядок обчислення страхового стажу для цієї категорії пенсій.

Окремо Верховний Суд розмежував правову природу двох гарантій, пов’язаних із полоном. Суд зазначив, що після набрання чинності Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX період фактичного позбавлення особистої свободи підлягає обов’язковому зарахуванню до страхового стажу на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Така гарантія є статусною і застосовується під час реалізації права на пенсію незалежно від того, коли саме особа перебувала в полоні. Натомість шість місяців після звільнення з полону мають іншу правову природу: цей період може бути зарахований лише за умови сплати за нього страхових внесків державою у порядку, встановленому законом.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов’язок держави сплачувати страхові внески за шість місяців після звільнення з полону був запроваджений лише з 19 листопада 2022 року змінами до частини шостої статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та пов’язаними змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Оскільки позивача було звільнено з полону 27 грудня 2017 року, на той момент законодавство не передбачало ані самого механізму зарахування цього шестимісячного періоду, ані обов’язку держави сплачувати за нього внески. Поширення нових норм на цей період означало б ретроспективне покладення на державу фінансових зобов’язань за минулий час, що суперечить статті 58 Конституції України та правовим позиціям Конституційного Суду України.

Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки для практики:

1.         Дострокова пенсія за віком, передбачена пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», призначається у межах солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а тому страховий стаж для такої пенсії обчислюється виключно за правилами статті 24 цього Закону. Пільгове обчислення один місяць служби за три, встановлене для вислуги років, не може бути застосоване до страхового стажу за відсутності прямої норми закону. 

2.         Стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункт 2.3 Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, регулюють порядок обчислення вислуги років для спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і прямо не поширюються на пенсії, які призначаються з урахуванням страхового стажу. Змішування цих правових режимів суперечить принципу законності, правовій визначеності та конституційному припису про те, що форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. 

3.         Період фактичного позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України підлягає зарахуванню до страхового стажу в силу прямої вказівки закону як спеціальна статусна гарантія. Водночас шестимісячний період після звільнення з полону не зараховується автоматично: він може бути включений до страхового стажу лише за умови сплати за нього страхових внесків державою, а такий механізм діє лише з моменту набрання чинності відповідними змінами до законодавства і не має ретроспективної дії. 

4.         За відсутності прямої законодавчої підстави суд не вправі поширювати на спірні правовідносини правила, встановлені для інших видів пенсійного забезпечення, або створювати нові підстави для збільшення страхового стажу. У справах про призначення дострокової пенсії за віком учаснику бойових дій застосуванню підлягає саме Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не норми, що регулюють вислугу років для військовослужбовців

 

Постанова Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі № 200/8094/24 (адміністративне провадження № К/990/26589/25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/134979640