Конституційної кризи в Україні немає, є криза внутрішньодержавного урядування – суддя КС у відставці Стецюк

Експерт вбачає, що в цій ситуації є особистісний момент. Повідомляє ZN,UA.

На сьогоднішній день в Україні немає конституційної кризи, є криза внутрішньодержавного управління, криза стосунків між Офісом президента і Конституційним судом, заявив науковий консультант з правових питань центру Разумкова, суддя Конституційного суду (у відставці) Петро Стецюк. 

Як повідомляє кореспондент ZN.UA, про це сказав під час виступу на онлайн-форумі коаліції "Реанімаційний пакет реформ" "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса" у середу.

"Сьогодні ми є свідками кризи внутрішньодержавного урядування. Ми є свідками кризи стосунків, відносин між Офісом президента, тобто канцелярією голови держави і Конституційним судом. В цій ситуації є, на жаль, особистісний момент", – відзначив Стацюк.

На його думку криза в країні має місце, але не конституційна.

"Криза-це загострення, протиріч. В нашій конституції нічого не змінилося. Тобто кризи конституційної в прямому сенсі немає. Можливо це криза конституційної юстиції. Але теж маю сумнів. Тому, що Коституційний суд не перебуває в кризисному становищі. В нього були і гірші часи, коли він пережив звільнення одного із суддів, який одночасно і був його головою. Це дійсно була криза. Зараз розділилися голоси при прийнятті чергового рішення. Тобто кризи конституційної юстиції, конституційного контролю немає", – пояснив суддя у відставці.

За його словами, працюючи суддею в КС 10 років, в рамках декількох систем, коли державу очолювали Ющенко (працював 3 роки), Януковичі (3 роки) і Порошенко (працював майже 3 роки) Стецюк бачив різних глав адміністрацій, секретаріатів, їхніх заступників, представників у КС. Але ніколи не було такої конфронтації між Офісом глави держави і конституційним органом.

"Це не є приватна справа. Це є державна справа і тут вочевидь, мали бути інші рішення", – додав він.

Відповідаючи на запитання модератора, якою повинна бути конституційна реформа, суддя КС у відставці відповів, що реформа має бути комплексною, збалансованою, повинна чітко відповідати меті. На його думку, будь який закон до конституційного реформування мав би мати окрему тезу про те, як будуть покращені права і свободи людини, як держава зможе краще утвердити і забезпечити ці права.

Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль