Кожен має право на помилку. Або ні?

Кожна людина періодично припускається помилок. Вони можуть бути незначними, як-то цукор з сіллю переплутати. А бувають похибки масштабні, які призводять до значних ризиків: фінансових чи репутаційних.

Разом з тим, саме хибні кроки відкривають шлях до розвитку, дають змогу ставати розумніше, сильніше, краще.

Та чи має право на такі кроки єдиний законодавчий орган держави? Що робити, якщо Верховна Рада вже їх здійснила?

У статті пропонується розглянути наявні способи виправлення таких помилок.

Скасування власних рішень Верховною Радою

Верховна Рада України (далі ВР), відповідно до ст. 48 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», наділена можливістю скасовувати власні рішення, до підписання відповідного акту Головою ВР.

Таке скасування є можливим лише у разі порушення встановленої Регламентом процедури розгляду й голосування проєкту закону, постанови, іншого акту ВР.

Ініціатором скасування акту ВР може виступити народний депутат України, Президент України або Кабінет Міністрів України.

Процедура скасування не є надмірно складною, водночас, передбачає певну етапність.

На першому етапі ініціатор скасування звертається до головуючого на пленарному засіданні із заявою (можлива в усній формі) про порушення Регламенту при розгляді й голосуванні питання.

Головуючий, у свою чергу, має два шляхи розвитку подальших дій:

1. Невідкладне вживання заходи для усунення порушень Регламенту;

2. Повторне голосування за рішенням Верховної Ради. Проводиться у випадку виникнення перешкод, які могли вплинути на результати голосування під час його проведення.

Якщо ж головуючий залишив заяву про порушення Регламенту без розгляду, або вжиті заходи не забезпечили припинення та не усунули його наслідки, ініціатор скасування акту може у дводенний строк звернутися до Голови ВР. Він має надати відповідну письмову заяву та проєкт постанови про скасування рішення про прийняття закону чи іншого акту в цілому.

Наступний етап - спрямування проєкту постанови до регламентного комітету. Той, у свою чергу, протягом трьох днів повинен розглянути його та надати висновок щодо доцільності його прийняття чи відхилення.

Завершальним етапом скасування рішення є голосування за відповідний проєкт постанови на пленарному засіданні, без додаткового включення питання до порядку денного. Рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт ВР в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Усунення неузгодженостей

У разі виявлення помилок у тексті закону, поданому на підпис Голові ВР, як то редакційні неточності або явні неузгодженості між його положеннями, той може внести на розгляд пропозиції щодо їх усунення.

Водночас, одного лише виявлення таких помилок замало для внесення відповідних змін до тексту Закону. Вони можливі лише за умови підтримання відповідних пропозицій Голови ВР за наявності мінімум 226 голосів народних депутатів.

Після прийняття пропозицій готується уточнений текст Закону до подання на підпис Голові ВР. Відхилення ж усіх пропозицій є підставою для підписання у цей же день раніше попереднього варіанту. До речі, слід зазначити, що після завершення розгляду пропозицій Голови нове голосування не проводиться.

Ветування законів та їх повторний розгляд

Відповідно до ст. 94 Конституції України Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання. Після - офіційно оприлюднює його або повертає Закон із власними пропозиціями до ВР для повторного розгляду.

Власне право ветування законів та їх повторний розгляд можна, також, віднести до способів усунення помилок, допущених ВР при прийнятті Закону.

Отже, наслідком ветування Закону є скасування результатів голосування та відкриття процедури його повторного розгляду. За такою процедурою, пропозиції спочатку розглядаються головним Комітетом, який ухвалює висновок щодо доцільності їх прийняття чи відхилення, а вже потім голосуються на пленарному засіданні ВР.

У разі якщо Президент пропонує відхилити прийнятий Закон, голосування щодо цього проводиться в цілому.

Якщо ж для підтримання його пропозицій достатньо більшості голосів народних депутатів від конституційного складу ВР, то для долання вето та повторного прийняття закону в цілому необхідна наявність не менш як 2/3 голосів депутатів (300 і більше голосів).

Скасування актів судом

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховному Суду (далі ВС), як суду першої інстанції, підсудними є справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 266 Кодексу адміністративного судочинства України, ВС розглядає справи щодо законності (крім конституційності) постанов ВР. Таким чином, ВС не розглядає питання скасування законів, прийнятих ВР.

При цьому, таке скасування є наслідком вже не просто допущеної помилки, а саме порушення законів України.

Визнання закону таким, що втратив чинність

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», Закони, постанови та інші акти ВР, що набрали чинності, скасуванню не підлягають. Натомість, вони можуть бути визнані такими, що втратили чинність.

Замість висновків

Враховуючи зазначене, Конституція України, Закон України «Про Регламент Верховної Ради України», Кодекс адміністративного судочинства України передбачають ряд заходів, які підлягають застосуванню у випадку наявності помилок, неточностей, неузгодженостей у тексті актів ВР.

Тож, у випадку, якщо Рада все ж припустилась помилки, механізм її усунення є законодавчо визначеним.

Стаття взята з сайту https://uba.ua/ukr/news/7115/