Офіційна конституційна доктрина фінансового права
Відомості про автора
Худик А. М.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Анотація
Г_ АУКО
= -
ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Рік заснування 1996 Випуск 492 Правознавство Збірник наукових праць Чернівці "Рута”
УДК 347.73
© 2009 р. А.М. Худик Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці У даній статті аналізується вплив фінансово-правової доктрини на правове регулювання публічних фі нансів. Зазначається, що основи фінансово-правової доктрини закладаються в конституції держави, і в подаль шому розвиваються органом конституційної юрисдикції. Таку правову доктрину можна назвати конституцій ною доктриною фінансового права, під якою слід розуміти систему керівних начал, заснованих на пізнанні об’єктивних економічних закономірностей функціонування фінансової системи, які прямо закріплені в Консти туції України чи виведені з її тексту Конституційним Судом України, являють собою вищою мірою узагальнені
правові вимоги до регулювання публічних фінансів. Згідно цієї доктрини, природнім покликанням фінансового права є встановлення природного балансу між приватними та публічними інтересами. Постановка проблеми. На перехідному етапі сучасного розвитку України в рамках про цесу демократичних перетворень відбувається формування нових суспільно-економічних відно син, закладаються основи правової та соціальної держави, що зумовлює суттєві зміни в механізмі фінансово-правового регулювання. Нові підходи до державного устрою нашої держави, реформу вання системи публічних фінансів і формування нової державної фінансової політики потребують обґрунтованості, законності, цілеспрямованості й ефективності при формуванні, розподілі, пере
розподілі та використанні публічних грошових фондів. При цьому необхідно мати на увазі, що “ефективність публічних фінансів не може розг лядатися як кінцева мета”. Слід пам’ятати, що ефективність публічних фінансів є однією з ос новних умов реалізації конституційних прав і свобод громадян, забезпечення їх безпеки, під вищення благоустрою і рівня їх життя. Публічні фінанси не можуть вважатися ефективними, як що не забезпечені інтереси громадян; якщо їх доходи не дозволяють задовольнити мінімальний рівень їх потреб; якщо держава не в змозі гаран тувати забезпечення їх прав і свобод [13, с.4].
Тому на сучасному етапі постає потреба в побудові фінансового права з урахуванням зага льновизнаних людських цінностей (перш за все прав і свобод особи), які отримали своє легальне закріплення в Конституції України (далі - КУ).
Актуальним і перспективним напрямком сучас них фінансово-правових досліджень стає про блема конституційної природи сучасного фінан сового права, його побудови на основі конститу ційно закріпленої правової доктрини. Дослідження конституційної доктрини фі нансового права, її ролі у формуванні позитивно го фінансового права має важливе теоретичне і практичне значення для удосконалення нормотворення та правозастосування, несуперечливого входження фінансового права в правову систему України, засновану на верховенстві КУ, укріп лення законності та правопорядку в суспільстві.
Актуальність дослідження конституційної доктрини фінансового права обумовлена і її фун кціональним призначенням. Адже така доктрина відображає найбільш істотні, найбільш глибинні зв’язки предметів і явищ [4, с.29], дає правильне уявлення про перспективи розвитку фінансового законодавства в конституційно заданих парамет рах і, у зв’язку з цим, найбільш повно пояснює зміст діючих фінансово-правових норм, їх цілі та мету в умовах даного місця і часу.
Ступінь наукової розробки. Вибір теми обумовлений недостатнім науковим дослідженням питання конституційної природи фінансового пра ва. У вітчизняній правовій науці до цього часу кон ституційно-правовими аспектами правового регу лювання публічних фінансів цікавляться в основ ному фахівці фінансового, а не конституційного, права. Серед досліджень з цієї проблематики мож на виділити праці Пацурківського П.С., Георгіци А.З., Ковальчука А.Т., Козиріна А.Н., Пепеляєва С.Г., Крохіної Ю.А., Емел’янова А.С., Гаврилюк Р.О., Бабіна І.І., Овсяннікова В.С. та ін.
Науково-теоретичною основою дослідження даної проблеми стали праці відомих конституціо налістів і теоретиків права: Нерсесянца B.C., Пряхіної Т.М., Васіл’єва А.А., Бошно С.В. та ін. Мета статті. Поняття “конституційна док трина фінансового права” багатогранне. Тому в даній роботі здійснюється спроба розробити од ну з його граней - дослідити регулятивні власти вості та вплив конституційно закріпленої право вої доктрини на правове регулювання публічних фінансів, виявити конституційну природу фінан сового права.
Виклад основного матеріалу. Правова док
трина - це сукупність офіційних поглядів на важ ливі проблеми державної діяльності, систематизо 106 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.
вані і сконцентровані в єдиному документі (або серії документів, що характеризуються концептуа льною єдністю), що забезпечують загальний вплив на ті чи інші суспільні відносини [27, с.30]. Правові системи романо-германського ти пу, до числа яких зокрема відносяться системи українського та російського законодавства, тра диційно не визнають правову доктрину в якості формального джерела права [17, с.40]. Хоча, як зазначають теоретики права, правова доктрина все активніше впливає на формування позитив ного права, адже думки вчених враховуються при підготовці та удосконаленні нормативноправових актів, створенні нових правових понять і категорій [28, с.453]. Її роль проявляється в то му, що саме правова доктрина створює “словник
і правові поняття”, якими керується законода вець. Вагома роль правової доктрини у встанов ленні тих методів, за допомогою яких “відкри вають право і тлумачать закони”. Правова докт рина має значний вплив на законодавця; остан ній часто лише виражає ті тенденції, які сформо вані в правовій доктрині [12, с.106]. Таким чином правова доктрина в тій чи іншій якості присутня в правовій системі кожної держави. І навіть там, де вона офіційно не визнається джерелом діючо го права, її положення фактично проникають у зміст позитивного права, у всі форми його дії і застосування [20, с.383-384]. Вона відіграє істот ну роль у процесі формування і застосування по зитивного права [20, с.383].
На думку Марченка М.М., правова доктри на хоча і не визнається як формальне джерело права, але розглядається як реально існуюче та здійснююче фактичний вплив на право вторинне джерело права [19, с.62]. Вторинність правової доктрини [17, с.45-46] пов’язується із втратою нею ролі основного, а подекуди і єдиного, дже рела права, звернення до неї як до самостійної форми у окремих, нехарактерних для нормально го функціонування правової системи, обстави нах, а також тим, що вона виступає як сполучна ланка між елементами правової системи, забез печуючи її узгодженість і цілісність. Тому пра вова доктрина як джерело права носить допомі жний характер [27, с. 36], є субсидіарним джере лом права [27, с.339].
Сорокін В.В. розглядає правову доктрину, не як вторинне, а як основне первинне джерело права [29, с.76], що визнається суспільством, пронизує всю правову систему та механізм пра вового регулювання. Законодавство є лише від дзеркаленням пануючих в даному суспільстві уявлень про сутність і призначення права у сус пільстві [7, с.76]. Правова доктрина - первинне, керівне джерело права, якому повинні відповіда ти всі інші джерела права, у тому числі консти туція і закони [30, с.449]. Досягнення правової доктрини знаходять вирази в позитивному праві, і відсутність офіційного державного визнання правової доктрини не свідчить про неможливість її фактичної дії як джерела права [7, с.9].
Спільність у всіх цих наукових позиціях є визнання безумовно істотного впливу правової доктрини на правову систему держави. Різниця постає лише стосовно характеру цього впливу від ключового, внаслідок якого правова доктрина визнається в якості джерела права (“первинного” чи “вторинного”), до прикладного, внаслідок якого роль правової доктрини зводиться лише до впливу на формування позитивного права.
Для кожного правового явища одним із найважливіших показників є його форма, тобто оболонка, в якій він існує і функціонує, завдячу ючи якій він ідентифікується і відділяється від інших явищ [6, с.19]. Правова доктрина має бага то способів вираження, об’єктивується у різно манітних джерелах [27, с.161]. Джерела правової доктрини можна розглядати в двох аспектах широкому (дійсно науковому) і вузькому (науко во-нормативному) [27, с.40]. Перша група об’єд нує теорії, ідеї, концепції, роботи вчених; загаль ні принципи права; природне право; правові пре зумпції; декларації; супровідні матеріали норма тивних документів; документи рекомендаційного характеру; оформлені думки компетентних органів і посадових осіб з проблем законності, конститу-
ційності; політичні документи, які не містять нор мативних приписів; звичаї; судова практика [27, с.15; 17, с. 40] тощо. В українській, як і російській, правовій системі правова доктрина такого форма льного вираження не має безпосередніх регулятив них якостей, за юридичним значенням не може претендувати на офіційність; носить допоміжний, рекомендаційних характер [7, с.45].
Для того, щоб стати офіційною, правова доктрина повинна бути легітимізована шляхом закріплення її положень в офіційних загальноо бов’язкових правових документах. Офіційна правова доктрина держави об’єктивується перш за все в конституції держави, оскільки саме в ній містяться найбільш загальні теоретичні поло ження, які відображають загальноприйняті люд ські цінності, і які потребують подальшого нор мативно-доктринального обґрунтування з метою їх “проникнення” в тканину позитивного права, реалізації їх в практичній діяльності. Конститу ція закладає основи конституційного ладу сучас Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.107
А.М. Худик ної держави, одним із найважливіших елементів якого є публічні фінанси [3]. Як зазначає Козирін О.М., без знання механізму формування і функ ціонування публічних фінансів неможливо з’ясувати картину конституційного устрою су часної держави de jure і de facto [15, c.1].
В сучасній юриспруденції конституції тра диційно надається статусу основного джерела фінансового права [18, с.75; 32, с. 25; 25, с. 51; 8, с. 49; 14, с. 237]. Однак, незважаючи на це, пи тання місця конституційних норм у системі пра вового регулювання публічних фінансів та, від повідно, ролі конституційної доктрини у процесі формування позитивного фінансового права до сьогоднішнього дня залишаються малодослідженими. Публічні фінанси традиційно прийнято вважати “якимсь другорядним аспектом консти туційного права” [10 с. 186]. Причому ігноруєть ся той історичний факт, що конституційне право, як справедливо відзначає Амеллер М. “у відомо му сенсі виникає з фінансового права” [22, с.368]. Тому варто погодитися із твердженням
Фогеля К. [11, с. 112-113], Пацурківського П.С. [26, с. 30], Геогіци А.З. та Шукліної Н.Г. [10, с.190] про те, що всередині сучасного конститу ційного права слід виділяти самостійну сферу регулювання суспільних відносин - “конститу ційне фінансове права”, під яким слід розуміти “положення фінансового права, які формально відносяться до конституційного права, або, на впаки, це ті положення конституційного права, які відносяться до сфери державних (публічних) фінансів” [11, с. 112-113]. На сьогоднішній день з достатніми підставами можна стверджувати, що саме ці “положення фінансового права”, які знай шли своє конституційне закріплення, в своїй суку пності закладають основи правового регулювання
публічних фінансів, є основою конституційної док трини фінансового права, яка покликана здійсню вати суттєвий влив на формування позитивного фінансового законодавства, в силу її імперативнос ті і значення для державного розвитку [17, с.40].
Згідно КУ, яка ґрунтується на ліберальнодемократичній доктрині [24, с.7], природним “покликанням фінансового права є забезпечення суспільно-необхідного компромісу із приводу публічних фінансів між виробниками суспільних благ і публічною владою, установлення й підт римка балансу їхніх природних прав і законних інтересів”, створення правових механізмі задо волення суспільних потреб таким чином, щоб приватний суб’єкт, через вироблені ним суспіль ні блага, міг задовольнити не тільки власний (приватний) інтерес, але й міг активно та вагомо впливати на формування публічних фондів кош тів, через які задовольняється публічний інтерес [23, с. 13]. Однак, як зазначає Пацурківський П.С., чинне фінансове законодавство не відпові
дає цій конституційній доктрині, а продовжує залишатися на постулатах етатистської доктри ни, яка абсолютизує позитивне начало у фінан совому праві, його форму і по суті заперечує ви значальну роль у ньому публічних фінансів, тоб то його основи [26, с.29]. Держава за такою етатистською доктриною вільна у виборі форм, ме тодів та цілей залучення і витрачання (викорис тання) коштів публічних фондів, вільна у визна ченні прав, свобод та обов’язків людини і грома дянина, нічим не обмежена у способах втручання в життя індивідів.
Відповідно неминуче й невідкладно постає потреба в заміні пануючої позитивної доктрини фінансового права на нову доктрину фінансового права яка б увібрала в себе конституційні цінно сті, зокрема цінності соціальної правової держа ви, громадянського суспільства [26, с.29-30].
Тобто фінансово-правова доктрина повинна перш за все ґрунтуватися на конституційних по ложеннях, а отже мова повинна йти про консти туційну доктрину фінансового права. Більшість сучасних конституцій прямо за кріплюють лише окремі найважливіші принципи та норми, що безпосередньо здійснюють правове регулювання публічних фінансів, значна частина з яких сформована в досить загальній і абстракт ній формі, в багатьох випадках з використанням оціночних понять. Однак сама конституційна доктрина фінансового права не обмежується ли ше цими конституційними положеннями, оскіль ки це означало б не побачити в конституції “ос новного, спотворити сутність конституції держа ви, проігнорувати її дух і методологічний потен
ціал” [9, с.158]. Значний вплив на правове регу лювання публічних фінансів мають загальноправові, методологічні положень конституції, які є елементом конституційної доктрини фінансового права, і які “з необхідністю мають бути реалізо вані в кожній законодавчій або правозастосовній сфері” [9, с.158]. Зокрема, мова йде про закріп лені в розділі ІІ КУ основні права, свободи та обов’язків людини і громадянина, які є невідчужувані і непорушні [1, ст. 21]. Серед них такі права і свободи, як рівність конституційних прав і свобод громадян та їх рівність перед законом;
заборона обмеження їх інакше, як у випадках передбачених КУ; право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї діяльності; право на підприємницьку діяль 108 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.
ність, не заборонену законом; право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку віль но погоджується; право на соціальний захист та соціальне забезпечення; право на достатній рі вень життя для себе і для своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло; право на охо рону здоров’я та ін.
Позитивне фінансове право не вільне від того, щоб його сутність, зміст і застосування оцінювалося з точки зору дотримання прав і сво бод людини і громадянина [1, ст. 22]. Законода вець зобов’язаний керуватися вимогами статті 3 КУ про те, що права і свободи людини та їх га рантії визначають зміст і спрямованість діяльно сті держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави [1, ст. 3]. Саме тому перераховані та ін ші конституційні начала з неминучістю трансфо рмуються і в сферу правового регулювання пуб лічних фінансів, обумовлюють конституційні принципи правового регулювання публічних фі нансів, які є похідними величинами від більш
ґрунтовних конституційних положень [9, с.157]. Для забезпечення конституційної законно сті, ефективної реалізації конституційних поло жень в сфері правового регулювання публічних фінансів необхідна їх інтерпретація та конкрети зація в конкретні приписи для однозначної реалі зації в практичній діяльності. Саме тому в Укра їні, як і інших постсоціалістичних державах, пос тупово зростає роль органів конституційної юрисдикції у виявленні і закріпленні конститу ційних принципів правового регулювання суспі льних відносин. Так, саме Конституційний Суд України (далі - КС України) здатен надавати за гальним і абстрактним нормам КУ чіткої форми, придатної для застосування суб’єктами фінансо вих правовідносин. Здійснюючи офіційне тлума
чення конституційних норм, конституційне тлу мачення положень фінансового законодавства, в тому числі надання окремим нормам та інститу там фінансового права конституційного змісту (обґрунтування їх в аспекті конституційних норм) і констатації невідповідності норми пози тивного фінансового права КУ (чи підтверджен ня їх конституційності) КС України формує, так звані, правові позиції, які, на думку Богданової НА., являють собою деякі теоретичні конструк ції, за допомогою яких КС, використовуючи по тенціал науки, долає правову невизначеність змі сту правових норм [5, с. 63].
При цьому КС України іде значно далі про стої інтерпретації конституційних та фінансових норм. Він одночасно формує і розвиває консти туційну доктрину [16, с.92] фінансового права, мотивуючи прийняття своїх рішень. Поняття “конституційна доктрина фінансо вого права” застосоване до правових позицій КУ з урахуванням особливостей континентальної правової сім’ї, для якої не характерне визнання нормотворчої ролі судів. Конституційна доктри на фінансового права представляє собою прин ципи (концепції), які формуються при інтерпре тації конституційних і фінансових норм в проце сі вирішення справ з фінансово-правових питань, і являється загальнообов’язковою в силу встано вленої законодавцем обов’язковості підсумкових
актів КС України [1; 2; 31, с.13]. Судова консти туційна доктрина фінансового права виступає як узагальнена сума рішень КС України з проблем фінансового права [31, с.6]. Реалізуючи своє право офіційного тлума чення КУ, конституційного тлумачення фінансо во-правових норм, КС України прагне уяснити їх дійсний зміст і смисл. Саме тому можна вважати, що підсумкові акти КС України, а точніше сфо рмовані в них правові позиції, по суті, стають частиною КУ, її змістовної сторони. Конституція залишається такою ж, але розуміння її норматив ного змісту постійно змінюється під впливом сформованих правових позицій КС України. Такі правові позиції формуються на певній концепту альній конституційній ідеї [27, с.258], і в сукуп
ності формують єдину, несуперечливу завершену систему - офіційну судову конституційну докт рину, яка не може бути внутрішньо суперечли вою, оскільки наука конституційного права презюмує єдність і несуперечливість змісту консти туційного тексту [27, с.180]. Кожна наступна правова позиція КС повинна вписуватися в кон цепцію конституції, яка сформульована в загаль ній масі рішень КС України, представленої в їх системному вигляді.
Завдяки юридичним властивостям право вих позицій, через які формується конституційна доктрина, зокрема фінансового права, остання набуває безпосередніх регулятивних якостей, ознак офіційності та загальнообов’язковості. Аналіз практики КС України дає можли вість прослідкувати тенденцію зі зростання ролі конституційних норм в механізмі правового ре гулювання публічних фінансів. Його правові по зиції збагачують офіційну конституційну докт рину фінансового права, здійснюють вагомий вплив на правове регулювання публічних фінан Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.109
А.М. Худик сів, активно впливають на реформування фінан сової системи, забезпечують процес конституціоналізації даної сфери правового регулювання. У зв’язку з чим можна стверджувати, що КС Укра їни відграє роль природного механізму консти туційно-правового регулювання фінансових пра вовідносини, оскільки він формує правові пози ції, які в силу своєї значної загальності, ємкості й інформативності [31, с.7], з одного боку, є обов’язковим орієнтиром для законодавчої влади при коректуванні діючих і створенні нових фі нансово-правових норм, а з іншого - мають без посередній регулятивний вплив на поведінку суб’єктів фінансових правовідносин [21, с.9-10].
Висновки. Формування будь-якого право
вого явища, в тому числі фінансового права, здійснюється на основі концептуальної ідеї (сис темі ідей), що виражає\ють визначений соціаль ний інтерес, тобто здійснюється на основі зага льновизнаної правової доктрини. Основи фінан сово-правової доктрини закладаються в консти туції держави і надалі розвиваються органом конституційної юрисдикції. Таку правову докт рину можна назвати конституційною доктриною фінансового права, під якою слід розуміти сис тему керівних начал, заснованих на пізнанні об’єктивних економічних закономірностей фун кціонування фінансової системи, які прямо за кріплені в КУ чи виведені з її тексту КС України, являють собою вищою мірою узагальнені право ві вимоги до регулювання публічних фінансів і
такі, що сприяють конституціоналізації правово го регулювання цих суспільних відносин. Згідно з цієї доктриною, природнім покликанням фінан сового права є встановлення природного балансу між приватними та публічними інтересами.
Список літератури
1. Конституція України (із змінами і
доп.). - К.: Атіка, 2007. - 64 с.
2. Закон України “Про Конституційний
Суд України” № 422/96-ВР від 16 жовтня 1996 року // Голос України від 22.10.1996 р.
3. Бабін І.І. Фінансові правовідносини
об’єктивна зумовленість конституціоналізації // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 427: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2007. с. 84-88.
4. Басангов Д.А. Доктринальное консти
туционное толкование в деятельности Конститу ционного Суда РФ: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02: Москва, 2004 г. - 161 с.
5. Богданова Н.А. Конституционный Суд
Российской Федерации в системе конституцион ного права // Вестник Конституционного Суда
РФ. 1997. № 3.
6. Бошно С.В. Судебная практика: спосо
бы выражения // Государство и право. 2003. № 3.
7. Васильев А.А. Правовая доктрина как
источник права: историко-теоретические вопро сы: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Барнаул, 2007 г. - 192 с.
8. Воронова Л. К. Фінансове право Украї
ни: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.
9. Гаврилюк Р.О. Налогово-правовая док
трина украинского государства / Финансово правовая доктрина постсоциалистического госу дарства. Выпуск 1. - Черновцы: “Рута”, 2003. с. 157-171.
10. Георгица А.З., Шуклина Н.Г. Консти
туционное регулирование вопросов налогообло жения / Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Выпуск 2. - Чернов цы: “Рута”, 2003. - с. 186-201.
11. Государственное право Германии. В 2
х томах. Т.2. - М.: Ин-т государства и права РАН, 1994 р.
12. Давид, Р., (Рене)., Жоффре-Спинози,
К., (Камилла). Основные правовые системы сов ременности = Les grands systèmes de droit contemporains / Пер. с фр. В. А. Туманова. - М.: Международные отношения, 1997. - 400 с.
13. Емельянов А.С. Реализация охраните
льной функции финансового права: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.14 Москва, 2005 г. - 327 с.
14. Ковальчук А.Т. Фінансове право Укра
їни. Стан та перспективи розвитку. - К.: Парла ментське вид-во, 2007. - 488 с.
15. Козырин А.Н. Публичные финансы
взаимодействие государства и общества. М, 2002 - 37с.
16. Конституционное право. Учебник. Отв.
ред. В.В. Лазарев. М., 1999.
17. Крохина Ю. А. Финансовое право Рос
сии: Учебник для вузов. М.: Норма, 2004. - 704 с.
18. Крохина Ю.А. Доктрина как фактор
оптимизации финансового законодательства / Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Выпуск 1. - Черновцы: “Ру та”, 2003. - с. 40-52.
19. Марченко М.Н. Вторичные источники
романо-германского права: Прецедент, доктрина // Вестник Московского университета. Право. - Вып. 4. - 2000. - с. 52-63 110 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.
20. Нерсесянц B.C. Общая теория права и 27. Пряхина Т.М. Конституционная докт-
государства. М., 1999. - 552 с рина современной России: Дис. ... д-ра юрид. на-
21. Овсянников С.В. Конституционно- ук: 12.00.02: Саратов, 2004 г. - 510 с.
правовые основы налоговых отношений. Авто- 28. Скакун О.Ф. Теорія держави і права реф. дис. ... канд. юрид. наук. СПб., 2001. (Енциклопедичний курс): підручник. - Х.: Еспа-
22. Парламенты. Сравнительное исследо- да, 2006 - 776 с.
вание структуры и деятельности представитель- 29. Сорокин В.В. Источники переходного ных учреждений 55 стран мира. Издание подго- права // Личность и государство на рубеже веков. товлено доктором Мишелем Амеллером: Пер. с - Барнаул: Изд-во Алтайского ун-та, 2000. - с.
анг. - М.: Прогресс, 1967. - 512 с. 61-79
23. Пацурківський П.С. Критерій правово- 30. Сорокин В.В. Понятие и сущность пра
го начала - принцип формальної рівності ва в духовной культуре России. - М., 2007. - 480 суб’єктів правовідносин - і пострадянське фінан- с. сове право: проблеми теорії // Право України, 31. Тарибо Е. В. Доктрины Конституцион- 2008. № 1. - с. 10-15. ного Суда Российской Федерации в сфере нало-
24. Пацурківський П.С. Поняття фінансо- гообложения (теоретический и практический ас-
во-правової доктрини держави // Науковий віс- пекты): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. - М.: ник Чернівецького університету: Збірник наук. РГБ, 2005 г. с. 187. праць. Вип. 154: Правознавство. - Чернівці: Рута, 32. Финансовое право: Учебник / О. Н.
2002. - с. 5-19 Горбунова, Е. Ю. Грачева и др.; Отв. ред. Е. Ю.
25. Пацурківський П.С. Проблеми теорії фі- Грачева, Г. П. Толстопятенко. - М.: ТК Велби,
нансового права. - Чернівці, ЧДУ, 1998. - 276 с. Проспект, 2004. - 536 с.
26. Пацурківський П.С. Соціологічна (при
родно-позитивна) доктрина фінансового права // Право України, 2005, № 6 с. 29-33 Стаття надійшла до редколегії 9 червня 2009 року. Рекомендована до опублікування у «Віснику» науковим редактором П. С. Пацурківським. A.M. Khudyk The official constitutional doctrine of financial law Summary This article analyses the influence of financially legal doctrines on the legal adjusting of public financ es. It is marked, that bases of financially legal doctrines are put in the constitution, and will develop by the organ of constitutional jurisdiction. Such legal doctrine can be named as the constitutional doctrine of finan cial law, under which it follows to understand the system of the leading beginnings, based on cognition of
objective economic conformities to law functioning of the financial system, which are straight fastened in The Constitution of Ukraine or shown out of its text by The Constitutional Court of Ukraine, show by itself a higher measure is generalize legal requirements to adjusting of public finances. In obedience to this doctrine, natural calling of financial law there is establishment of natural balance between private and public interests.
А.Н. Худык Официальная конституционная доктрина финансового права Аннотация В данной статье анализируется влияние финансово-правовой доктрины на правовую регуляцию публичных финансов. Отмечается, что основы финансово правовой доктрины закладываются в кон ституции государства, и в дальнейшем развиваются органом конституционной юрисдикции. Такую правовую доктрину можно назвать конституционной доктриной финансового права, под которой следует понимать систему руководящих начал, основанных на познании объективных экономических закономерностей функционирования финансовой системы, которые прямо закреплены в Конститу ции Украины или выведенные из ее текста Конституционным Судом Украины, являют собой высшей
мерой обобщены правовые требования к регуляции публичных финансов. Согласно этой доктрины, естественном призванием финансового права есть установление естественного баланса между част ными и публичными интересами. Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 492. Правознавство.111
| Автор | Худик А.М. |
|---|---|
| Рiк видання | 2009 |
| Опублiкована в журналi | Науковий вісник Чернівецького університету |
| Мова | Українська |
| Кiлькiсть сторiнок | 8 |
| Кiлькiсть скачувань | 4 |
- Виправлення описок і арифметичних помилок у судових рішеннях: межа між виправленням тексту та порушенням принципу правової визначеності
- Виправлення описок і арифметичних помилок у судових рішеннях: межа між виправленням тексту та порушенням принципу правової визначеності
- Перспективи впровадження ШІ-агентів у роботу секретаря судового засідання: межі автономності та гарантії безпеки
- Перспективи впровадження ШІ-агентів у роботу секретаря судового засідання: межі автономності та гарантії безпеки
- ШІ та розгляд справ в автоматичному режимі: національні та міжнародні стандарти