Поняття та місце правових позицій у структурі актів Конституційного Суду України
Відомості про автора
Худик А. М.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Анотація
ЧЕРНІВЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Рік заснування 1996 Випуск 489 Правознавство Збірник наукових праць Чернівці "Рута”
УДК 342.511
© 2009 p. A.M. Худик Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці
ПОНЯТТЯ ТА МІСЦЕ ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЙ У СТРУКТУРІ
АКТІВ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
В даній статті аналізується природа правових позицій Конституційного Суду України, дається власне ав торське визначення цього поняття. Детальна увага приділяється аналізу наукових підходів до розуміння даного правового феномену. Дається розмежування понять “правова позиція” і “система аргументів”. Досліджується місце правових позицій в структурі актів (рішень, висновків, ухвал) Конституційного Суду України. Аналізу ється вплив правових позицій на процес конституціоналізації правового регулювання публічних фінансів.
Постановка проблеми. Процес всеохоплюючого реформування не міг не зачепити пра вову систему України. Вона інтенсивно збагачу ється новими інститутами, категоріями, понят тями. До числа абсолютно нових належить по няття “правова позиція” Конституційного Суду України (далі КС України).
Саме поняття “правова позиція” не зустріча ється ні в Конституції України (далі КУ) [1], ні в Законі України “Про Конституційний Суд Украї ни” [5]. Однак воно все частіше застосовується са мим КС України в його рішеннях та висновках у контексті посилань на правові позиції, викладені ним раніше [3], що свідчить про їх наступність і універсальність. Відсутність визначення терміна “правова позиція” на законодавчому рівні зумов лює об‘єктивну потребу в дослідженні цього пра вового феномену на доктринальному рівні.
Ступінь наукової розробки. Дослідженню проблеми поняття “правова позиція” та їх місця у структурі актів КС присвячено ряд праць росій ських конституціоналістів. Особливо варто відзна чити праці Лазарєва Л. В., Гаджиєва Г. А., Пепеляєва С. Г., Вітрука Н. В., Захарова В. В., Терюкова Е. Ю., Кряжкова В. А., Кряжкової О. Н., Кажлаєва С. А., Алпатова К. А., Лагушкіна А. В., Романова О. В. та інших. Серед українських вчених, які ма ють праці з дослідження правових позицій КС, можна назвати Селіванова А. О., Портнова А. В., Тесленко М. В. Христову Г. О. та інших.
Мета. Автор ставить перед собою мету до слідити поняття правових позицій, визначити їх місце у структурі актів КС України.
Виклад основного матеріалу. Відсутність
законодавчого визначення терміна “правова по зиція” викликала суперечки щодо розуміння цьо го правового феномену серед науковців та прак тиків. Так, з початку активної дискусії про по няття “правова позиція” КС погляди вчених змі нювалися. Первісно конституціоналісти схиля лися до визначення даного юридичного феноме ну як системи висновків і аргументів, виявлених у ході розгляду КС конкретної справи по окремій проблемі, яка має всезагальний та обов’ язковий характер [14, с. 177]; як інтерпретацію конститу ційно-правових принципів і норм, яка міститься в підсумковому рішенні КС, яка становить сис тему правових аргументів, які лежать в основі рішення КС [19, с. 9].
Однак у подальшому окремі автори пере глянули свої погляди. Так, Л. В. Лазарєв, визна чаючи у своїх ранніх працях правові позиції че рез систему аргументів, у подальшому почав розмежовувати ці два феномени: “правові аргу менти, докази на користь прийнятого рішення КС це ще не є правова позиція, хоча вона формується із них, вони лежать в її основі. Щоправда, нерідко правова позиція формулюється не прямо, а імпліцитно виражена в правових аргументах” [20, с. 26].
Отже, правова позиція є “вторинною” до системи доказів і аргументів [18, с. 36]. Висловлена позиція виглядає переконливо. Адже в широкому розумінні до системи аргуме нтів, що лягли в основу прийнятого рішення КС України, можна віднести сукупність конститу ційних норм, міжнародно-правових документів та інших нормативно-правових актів, конститу ційних принципів, доктрин, інших елементів правової системи, роз’яснень, які стосуються да ної справи та призводять до формування право вої позиції з конкретного питання. Не виключа ється також можливості використання в “нових” рішеннях КС України вже виражених правових позицій за умови їх використання в якості додат кових аргументів на користь нового самостійно
го рішення. Тому правову позицію не можна ототожнювати з системою аргументів, що лягли в основу підсумкового рішення КС України. У вітчизняній правовій науці пропонується розглядати поняття “правова позиція” у широко му та вузькому значеннях [24, с. 16]. У вузькому значенні правові позиції визначаються як части на рішення КС - фрагмент його мотивувальної частини [10, с. 56], особлива частина акта органа Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.37
А.М. Худик конституційного правосуддя [27, с. 151]. У ши рокому ж значенні правова позиція визначається як відношення суду, яке закріплене у його рі шенні, до конкретних правових проблем; ре зультат аналізу аргументів і висновків КС, який утворює інтелектуально-юридичний зміст судового рішення, виникає в результаті тлума чення конституційних норм і норм галузевого законодавства [7, с. 7]. Або ж як колегіальне рішення КС, що виражає його розуміння конкре тних положень Конституції в процесі зіставлення із правовою нормою, що перевіряє, з метою усу нення невизначеностей, що виникли в ініціаторів звернення [21, с. 58].
Така пропозиція Портнова А. В. щодо роз гляду поняття “правова позиція” у двох значен нях, на нашу думку, недостатньо обґрунтовано, виважено і не має достатніх наукових підстав. Адже автор пропонує розмежовувати широке та вузьке розуміння залежно від базової ознаки, яка була покладена в основу самого визначення. Такою ознакою, як видається, при вузькому розумінні є місце правової позиції в акті органу конституцій ного контролю; при широкому ж розумінні - пра вова сутність даного поняття. Тоді як традиційно в юридичній науці підставою для розгляду поняття в широкому та вузькому значенні є сутність і обсяг змісту самого поняття [8; 23, с.27].
У юридичній науці пропонується також виділяти два підходи до розуміння поняття пра вова позиція [18, с. 25]. Перший підхід, який у “значній мірі відображає суб’єктивну сторону” формування даного правового феномену пред ставлений працями Ніколаєва Е. А., який вва жає, що правова позиція - це узгоджений умо вивід, який є достатньою основою для прийн яття підсумкового рішення [24, с. 17], Кряжкова В. А., де правова позиція визначається як логікоправове (насамперед - конституційне) обґрунту вання кінцевого висновку КС, що міститься в резолютивній частині його акта, формулюється у вигляді правових умовиводів, установок, що ма ють загальнообов’язкове значення [16, с. 109], Терюкова Е. Ю., який вважає що правова пози
ція являє собою “думку, відношення органу конституційного контролю до тої чи іншої но рми права” [27, с. 114] та ін. Інший підхід, який відображає “зв’язок позиції КС з Конституцією, що характеризує об’єктивну сторону їх змісту”, представлений працями Кряжкової О. Н., яка визначає правові позиції як результат тлумачення КС Конституції і конституційного змісту нормативно-правових актів, які слугують правовою основою акта КС і носять загальнообов’язковий і стійкий характер [18, с. 11], Романова О. В., який визначає правові позиції як “тлумачення КС якого-небудь явища конституційно-правової дійсності (правого прин ципу, норми, поняття), наведене при розгляді кон кретного питання (справи) і виражене в тексті під
сумкового рішення Суду” [25, с. 85] та ін. На нашу думку, такий поділ розуміння по няття правової позиції на “суб’єктивний” та “об’єктивний” також не є науковим і достатньо обґрунтованим. Оскільки, як видається, вживан ня авторами так званого “суб’єктивного підходу” термінів “умовивід”, “думка”, “відношення” здійснюється не для того, щоб підкреслити “суб’єктивну сторону” у формуванні правової позиції, а щоб підкреслити їх правову сутність і доктринальний характер. Цими термінами авто ри намагаються показати результат діяльності суддів КС у процесі тлумачення конституційних норм і конституційного тлумачення положень галузевого законодавства, який, (результат) од нак, базується на конкретній правовій основі
(нормах права, принципах, доктринах) і, отри муючи закріплення у певній зовнішній офіційній формі (в даному випадку акті органу конститу ційного контролю), набуває об’єктивного, офі ційного характеру, перетворюється в офіційну доктрину. Всі наведені визначення є “об’єктив ними” за своїм змістом.
Існують багато інших визначень даного поняття. На думку багатьох учених найбільш вдале визначення дане російським ученим Вітруком М. В., який під правовою позицією розуміє “результат інтерпретації (тлумачення) Судом духу і букви Конституції та тлумачення ним кон ституційного змісту (аспектів) положень галузе вих (діючих) законів і інших нормативних актів в межах його компетенції, які знімають невизна ченість у конкретних конституційно-право-вих ситуаціях і слугують правовою основою підсум кових рішень Конституційного Суду” [9, с. 95].
Воно повною мірою відображає значення та сутнісні характеристики цього правового феномену в правовій системі Російської Федерації (далі РФ) і повністю узгоджується з компетенцією КС РФ. Для правової ж системи України воно по требує певного уточнення та коригування на компетенцію КС України, якому притаманні, на відміну від КС РФ, повноваження не тільки з офіційного тлумачення КУ, але й законів Украї ни, яке “не вписується” в наведений Вітруком М.
В. “результат тлумачення КС духу і букви Кон ституції та тлумачення ним конституційного змі сту (аспектів) положень галузевих (діючих) за 38 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.
Поняття та місце правових позицій у структурі актів Конституційного Суду України конів та інших нормативних актів...”. При здійс ненні офіційного тлумачення законів України КС України не розкриває їхнього конституційного змісту, самі ж конституційні норми взагалі, як правило, не залучаються до процесу такого тлу мачення галузевого законодавства. Так, у Рішен ні КС України № 1-рп/2002 від 29 січня 2002 ро ку [6] КС України сформував правову позицію, згідно з якою спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції не регулює питання ва лютного, митного та податкового законодавства.
Як показує аналіз аргументів, які наводяться в цьому рішенні, а також зміст сформованої пра вової позиції, остання не розкриває конституцій ного змісту положень галузевого законодавства, а лише, на підставі системного аналізу положень поточного законодавства, розкриває їх, так би мо вити, “галузевий” правовий зміст. Тому під право вими позиціями КС України належить розуміти результат тлумачення КС України духу і букви КУ та законів України, а також тлумачення ним кон ституційного змісту (сутності) положень галузевих законів та інших нормативно-правових актів в ме жах його компетенції, що знімають невизначеність у конкретних ситуаціях і виступають правовою основою прийняття актів КС України.
Що ж до сутності правових позицій як пра вового феномену, то їх дослідження, як видаєть ся, необхідно розпочати із дослідження місця правових позицій у структурі актів КС України та їх співвідношення. Як зазначає Кряжкова О. Н. співвідношення понять “правова позиція” КС та “підсумковий акт” КС можна розкрити через зв’язок філософських категорій “зміст” і “форма”. Де підсумковий акт КС є формою, в яку, окрім усіх інших елементів, втілено його правову позицію [18, с. 34].
Підсумкові акти КС характеризуються ці лісністю та єдністю змісту, але в той же час ма ють неоднорідну структуру [13, с. 120]. Як пока зує аналіз Закону України “Про Конституційний Суд України” (ст. ст. 65, 66) [5], в ньому можна виділити вступну, описову, мотивувальну та ре золютивну частини. Відповідно, з’являється пи тання: в якій із цих частин може міститися пра вова позиція?
Спершу розглянемо місце правових пози цій у структурі рішень КС України. Аналіз кон ституційно-правової літератури дає можливість виділити два підходи до визначення місця право вих позицій у структурі рішення КС. Так, згідно з першим підходом, який пред ставлений, зокрема, поглядами російських уче них Кряжкова В. А. [16, с. 12] та Анішина В. С.
[7, с. 12], правові позиції містяться як у мотиву вальній, так і резолютивній частинах рішення КС. Аналогічного погляду дотримується і украї нський конституціоналіст Тесленко М. В, який прямо зазначає, що правові позиції КС України “формулюється в його актах (мотивувальній і резолютивній частинах)” [15, с. 9].
Згідно з другим підходом, правові позиції містяться лише в мотивувальній частині рішення КС. Так, на думку Христової Г. О., “термін “пра вові позиції” має вживатися для позначення правотлумачних положень, що містяться саме в мо тивувальній частині” рішень КС України. Право ві позиції не можуть міститися в резолютивній частині, адже тоді нівелюється “поняття право вих позицій як окремого юридичного феномену, оскільки в такому розумінні вони збігаються із підсумковими рішеннями КС України” [28, с.
162]. Лазарев Л. В., який також є прихильником даного підходу, зазначаючи, що правові позиції можуть міститися лише в мотивувальній частині, при цьому знову ж таки наголошує на органіч ному зв’язку підсумкового висновку та правової позиції, адже остання в “концентрованому ви гляді, в тій чи іншій формі також одержує вира ження в резолютивній частині” [20, с. 65-66].
На нашу думку, правові позиції обов’яз ково містяться в мотивувальній частині рішення КС України, проте в окремих рішення вони мо жуть міститися і в резолютивній частині. Так, у рішенні КС України щодо конституційності дію чих правових актів, правові позиції містяться тільки в мотивувальній частині. І хоча ця право ва позиція нерозривно пов’язана з підсумковим висновком [11 с. 85], все ж таки вони відрізня ються між собою формою викладу, функціона льним спрямуванням і правовими наслідками.
У цих рішеннях співвідношення понять підсум ковий висновок і правова позиція може бути про ілюстроване за допомогою філософських катего рій “загальне” й “спеціальне”: висновок КС сто сується загального питання, поставленого перед КС (конкретного питання конституційності/ не конституційності окремого положення), правова ж позиція спрямована на з’ясування окремого аспекту - конституційного змісту положень нор мативно-правових актів [18, с. 31].
Зовсім інша ситуаціях у рішеннях КС щодо офіційного тлумачення положень КУ та законів України. В них правова позиція міститься як у мотивувальній, так і резолютивній частинах. Ме тою даного акта є інтерпретація правових норм, з’ясування і роз’яснення її змісту. Відбувається фактично “тлумачення заради тлумачення”, або, Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.39
А.М. Худик іншими словами, інтерпретаційна діяльність у чис тому вигляді. У результаті підсумковий висновок КС з таких справ практично збігається за обсягом з його правовою позицією [18, с. 31], він дублює її (щоправда, інколи у згорненому вигляді).
Дискусійним залишається й питання про те, чи в кожному рішенні КС України міститься самостійна правова позиція. Як показує практика КС України, це не є обов‘язковим. Правовою ос новою для прийняття “нового” рішення може бути вже сформована правова позиція в попере дніх рішеннях, а в цьому “новому” рішенні вона лише підтверджується, уточнюється, “поглиблю ється”. Так, КС України у своєму Рішенні № 6рп/2007 від 9 липня 2007 року [2] сформував правову позицію стосовно правової природи за кону про Державний бюджет України, зокрема зазначивши, що він як правовий акт, чітко зумо влений поняттям бюджету, має особливий пред мет регулювання, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів
України, а також установлюватися інше (додат кове) правове регулювання відносин, що є пред метом інших законів України”. У подальшому КС України в Рішенні № 10-рп/2008 від 22 трав ня 2008 року [3] “поглибив” зміст даної правової позиції відзначивши, що закон про Державний бюджет України є основним фінансовим доку ментом держави. Через своє спеціальне призна чення цей закон не повинен регулювати відноси ни в інших сферах суспільного життя. Він не може вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’ єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок, - скасування й обмеження прав і свобод людини та громадянина.
До підсумкових актів КС України, окрім рішень, відносяться висновки, які також містять правові позиції, про що свідчать не тільки теоре тичні розробки вчених-конституціоналістів [26, с. 6], але й практика діяльності КС України.
Місце правових позицій у структурі висно вку КС України таке ж, як і у структурі рішення КС України щодо конституційності нормативноправових актів (вона міститься лише в мотивува льній частині цього акту). При цьому зазначимо, що далеко не кожен висновок КС України міс тить правові позиції. Про наявність правової по зиції можна говорити лише тоді, коли КС Украї ни розглядаючи конкретний законопроект про внесення змін до КУ на предмет відповідності його ст. ст. 157 і 158 КУ, не просто стверджує про те, що запропоновані зміни до КУ “не перед бачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина” та “не спрямовані на лік відацію незалежності чи на порушення територі альної цілісності України”, або ж лише посила
ється на конкретну конституційну норму, якій не відповідає законопроект, а здійснює тлумачення відповідної конституційної норми, розкриває її зміст. Так, у висновку КС України № 2-в/99 від 2 червня 1999 року [4] КС України сформував пра вову позицію, згідно з якою, однією з найважли віших умов визначеності відносин між громадя нином і державою, гарантією закріпленого у статті 21 КУ принципу непорушності прав і сво бод людини є стабільність КУ, яка, крім інших чинників, у великій мірі визначається правовим змістом Основного Закону. Наявність у Консти туції України надто деталізованих положень, мі сце яким у поточному законодавстві, породжува тиме необхідність частого внесення змін до неї, що негативно позначатиметься на стабільності
Основного Закону. І хоча ці положення вислов лювалися стосовно закріплення на конституцій ному рівні положень про вік, з якого громадяни мають право на соціальне забезпечення, на нашу думку, вона (правова позиція) в повній мірі сто сується і конституціоналізації правового регулю вання публічних фінансів (у частині доповнення конституційного тексту надто детальними фінан сово-правовими положеннями).
У науці конституційного права окремі нау ковці [18, с. 106-124; 20, с. 12; 13, с. 131-132] виді ляють особливий різновид правових позицій “пра вові позиції процесуального характеру” (“процесу альні правові позиції”). Вони стосуються тлума чення норм з питань діяльності КС, у тому числі, щодо підвідомчість справ КС, допустимості звер нення в КС та інших питаннях конституційного судочинства [18, с. 106; 13, с. 131].
Конституціоналісти пов’язують даний вид правових позицій із зовнішньою формою їх ви разу (видом правового акту їх втілення). Так, Гаджиєв Г. А. дотримується думки, що такі правові позиції можуть міститися тільки у “відказних” ухвалах КС [12, с. 85]. Кряжков В. А. говорить про те, що матеріальні правові позиції містяться у підсумкових актах КС, а процесуальні - в ух валах КС [17, с. 106].
Ці правові позиції істотно відрізняються від матеріальних правових позицій. Процесуаль ні правові позиції не відповідають ряду юридич них ознак матеріальних правових позицій, не мають належного впливу на правову систему України та не здійснюють конституціоналізацію правового регулювання суспільних відносин, і публічних фінансів зокрема. Вони слугують зо 40 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.
Поняття та місце правових позицій у структурі актів Конституційного Суду України всім іншій меті. Про це свідчить таке: по-перше, вони не володіють загальнообов’язко-вістю [13, с. 132], оскільки законодавством вона не перед бачена для даного виду актів [5]; по-друге, КС не “зв’язаний” процесуальними правовими позиція, які були висловлені ним у попередніх ухвалах при розгляді аналогічної справи [10, с. 59]; потретє, вони стосуються тлумачення лише статті 150 КУ та положень Закону України “Про Кон ституційний Суд України” стосовно підвідомчо сті та допустимості розгляду справ КС в судово му засіданні. Процесуальні правові позиції ма ють зовсім іншу юридичну природу [25, с. 86].
Висновки. Отже, правова позиція - це ре
зультат тлумачення КС України духу і букви КУ та законів України, а також тлумачення ним кон ституційного змісту (сутності) положень галузе вих законів та інших нормативно-правових актів в межах його компетенції, що знімають невизна ченість у конкретних ситуаціях і виступають правовою основою прийняття актів КС України.
Правові позиції можуть міститися у рішеннях, висновках та ухвалах КС України. У рішеннях щодо офіційного тлумачення КУ та законів України правові позиції містяться в мотивуваль ній та додатково дублюються в резолютивній частині; у рішеннях щодо відповідності норма тивно-правового акта КУ та висновках КС Укра їни - тільки в мотивувальній частині. Процесуа льні правові позиції можуть міститися в мотиву вальній частині процесуальної ухвали КС Украї ни. Правові позиції щодо офіційного тлумачення законів України та процесуальні правові позиції не забезпечують конституціоналізації правового регулювання публічних фінансів.
Список літератури
1. Конституція України (із змінами і доп.).
- К.: Атіка, 2006. - 64 с.
2. Рішення Конституційного Суду України
№ 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі про соціальні гарантії громадян // Офіційний вісник України від 27.07.2007 р., № 52.
3. Рішення Конституційного Суду України
№ 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України // Офіційний вісник України від 06.06.2008 р., № 38.
4. Висновок Конституційного Суду Украї
ни № 2-в/99 від 2 червня 1999 року у справі про внесення змін до статті 46 Конституції України // Офіційний вісник України від 02.07.1999 - 1999 р., № 24.
5. Закони України “Про Конституційного
Суду України” // Урядовий кур’єр від 22.10.1996 р.
6. Рішення КС України № 1-рп/2002 від 29
січня 2002 року у справі про оподаткування під приємств з іноземними інвестиціями // Вісник Конституційного Суду України - 2002 р., № 1.
7. Анишина В. Правовые позиции Консти
туционного Суда России // Российская юстиция.
2000. N 7.
8. Великий тлумачний словник сучасної
української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бу сел. - К.: Ірпінь: Перун, 2003. - 1440 с.
9. Витрук Н.В. Правовые позиции Кон
ституционного Суда Российской Федерации: по нятие, природа, юридическая сила и значение // Конституционное право: Восточно-европейское обозрение, 1999, №3, с. 95-102.
10. Гаджиев Г. А., Пепеляев С. Г. Предпри
ниматель - налогоплательщик - государство. Правовые позиции Конституционного суда Рос сийской Федерации: Учебное пособие. - М. : ФБК-Пресс, 1998. - 592 с.
11. Гаджиев Г.А. Правовие позиции Кон
ституционного Суда Российской Федерации // Северо-Кавказский юридический вестник. 1997. № 3.
12. Гаджиев Г.А. Правовые позиции Кон
ституционного Суда Российской Федерации как источник конституционного права // Конститу ционное право: восточноевропейское обозрение. 1999. № 3.
13. Захаров В.В. Решения Конституционно
го Суда РФ в системе источников российского права. Монография. - М.: Юрлитинформ, 2005. с. 248
14. Конституционный судебный процесс
Учебник для вузов / Авт. кол.: А. П. Воробьев, Н. A. Жилин, А. Н. Кокотов и др.; Под ред. М. С. Славина. - М.: Норма,2003. - 416 с.
15. Конституційна юрисдикція в Україні
Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / М.В. Тесленко; НАН України. Ін-т держави і права ім. B.М.Корецького. - К., 2000. - с. 17.
16. Кряжков В. А. Конституционное право
судие в субъектах Российской Федерации (пра вовые основы и практика). - М.: Формула права, 1999. - 768 с.
17. Кряжков В. А., Лазарев Л. В. Конститу
ционная юстиция в Российской Федерации. - М.: Бек, 1998. - 462 с.
18. Кряжкова О. Н. Правовые позиции
конституционного суда Российской Федерации: Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.41
A.M. Худик вопросы теории и практики: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. - М.: РГБ. - 215 с.
19. Лазарев Л.В. Конституционный Суд
России и развитие конституционного права // Журнал российского права. 1997. № 11. С.3-13.
20. Лазарев Л.В. Правовые позиции Кон
ституционного Суда России. - М.: Городец; Фо рмула права, 2003. 21.Лучин В.О., Моисеенко М.Г. Формиро вание правовых позиций Конституционного суда Российской Федерации по проблемам конститу ционного права // Теоретические проблемы рос сийского конституционализма. - М., 2000.
22. Николаев Е.А. Правовые позиции Кон
ституционного Суда Российской Федерации: определение, юридическая природа, имплемен тация в правовую систему // Право и политика. 2002. № 3.
23. Общее административное право: учеб
ник / под ред. Ю. Н. Старилов. - Воронеж: Издво Воронеж, гос. ун-та, 2007. - 848 с. 24.Правове регулювання конституційного судочинства в Україні: доктрина, суб’єкти і фор ми конституційного судочинства, створення но вих процесуальних інститутів: монографія / Портнов А.В. - К.: Логос, 2008. - 202 с.
25. Романова О.В. К вопросу о понятии и
правовой природе правовых позиций Конститу ционного Суда РФ // Государство и право. 2001.
№ 7. С. 84-87.
26. Селіванов А. О. Верховенство права в
конституційному правосудді: Аналіз конституц. Юрисдикції. - К.; X. : Акад. прав. наук України, 2006. - с. 400.
27. Терюкова Е. Ю. Правовые акты в про
цес се осуществления конституционного право судия: Дис.канд. юрид. наук. М., 1999. - 179 с. 28.Христова Ганна Олександрівна. Юри дична природа актів Конституційного Суду України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Наці ональна юридична академія України ім. Яросла ва Мудрого. - X., 2004.
Стаття надійшла до редколегії 11 березня 2009 року. Рекомендована до опублікування у «Віснику» членом редколегії A.3. Георгіцою. А.М. Khudyk Concept and place of legal positions in the structure of acts of Constitutional Court of Ukraine Summary Nature of legal positions of Constitutional Court of Ukraine is analyzed in this article, author determination of this concept is given. The detailed attention is spared to the analysis of the scientific approaches to understanding of this legal phenomenon. Differentiating of concepts “legal position” and “system of arguments” is given. The place of legal positions is investigated in the structure of acts (decisions,
conclusions, decrees) of Constitutional Court of Ukraine. Analyzed poured in legal positions on the process
of constitualization of the legal adjusting of public finances. А.Н. Худык Понятие и место правовых позиций в структуре актов Конституционного Суда Украины Аннотация В данной статье анализируется природа правовых позиций Конституционного Суда Украины, дается собственное авторское определение этого понятия. Детальное внимание отводится анализу научных подходов к пониманию данного правового феномену. Дается разграничение понятий “пра вовая позиция” и “система аргументов”. Исследуется место правовых позиций в структуре актов (ре шений, выводов, постановлений) Конституционного Суда Украины. Анализируется влияние право вых позиций на процесс конституционализации правового регулирования публичных финансов.
42 Науковий вісник Чернівецького університету. 2009. Випуск 489. Правознавство.
| Автор | Худик А.М. |
|---|---|
| Рiк видання | 2009 |
| Опублiкована в журналi | Науковий вісник Чернівецького університету |
| Мова | Українська |
| Кiлькiсть сторiнок | 8 |
| Кiлькiсть скачувань | 1 |
- Виправлення описок і арифметичних помилок у судових рішеннях: межа між виправленням тексту та порушенням принципу правової визначеності
- Виправлення описок і арифметичних помилок у судових рішеннях: межа між виправленням тексту та порушенням принципу правової визначеності
- Перспективи впровадження ШІ-агентів у роботу секретаря судового засідання: межі автономності та гарантії безпеки
- Перспективи впровадження ШІ-агентів у роботу секретаря судового засідання: межі автономності та гарантії безпеки
- ШІ та розгляд справ в автоматичному режимі: національні та міжнародні стандарти