Поняття зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві та його вплив на довіру до судової гілки влади

05/02/2026
411
3
0
В закладки
Повний текст матеріалу Постійна адреса: https://constitutionalist.com.ua/poniattia-zlovzhyvannia-protsesualnymy-pravamy-v-administratyvnomu-sudochynstvi-ta-joho-vplyv-na-doviru-do-sudovoi-hilky-vlady-2/

Відомості про автора

Берназюк Ян

Верховний Суд

Анотація

ПРАВОСУДДЯ ТА СУДОУСТРІЙ

УДК: 342.95

https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-5(17)-23-39 Берназюк Ян Олександрович, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, професор кафедри публічного та приватного права Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 33, e-mail: bern1979@ukr.net; https://orcid.org/0000-0002-2353-4836

ПОНЯТТЯ ЗЛОВЖИВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПРАВАМИ

В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ ТА ЙОГО ВПЛИВ

НА ДОВІРУ ДО СУДОВОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ

Анотація. Статтю присвячено висвітленню негативних наслідків зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві, які зумовлюють не обхідність вжиття заходів, спрямованих на попередження та/або протидію такому зловживанню. Автором проведено аналіз положень національного законодавства, судової практики його застосування, а також практики Європейського суду з прав людини, на підставі якого обґрунтовано, що негативні наслідки зловживання про цесуальними правами настають як безпосередньо для учасників конкретної справи, так і для усієї судової системи.

Аргументовано, що зловживання процесуальними правами може негативно впливати на реалізацію таких засад (принципів) правосуддя, як доступ до правосуддя, дотримання строків (тривалість) розгляду юридичного спору в суді, гарантування конституційних принципів рівності та змагальності учасників справи і права не ефективний захист, а також обов’язковість виконання судового рішення.

На підставі аналізу судової практики доведено, що зловживання процесуальни ми правами найчастіше спрямоване на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, а також виконання судового рішення. Встановлено, що тривалий розгляд справи у судах часто обумовлений недобросовісною поведінкою учасників справи.

Проведене дослідження дало змогу обґрунтувати висновок про те, що суспільна небезпека зловживання процесуальними правами в адміністративному судочин стві полягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловживання правом, спричиняють настання негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного судочинства, а для суду та усієї судової системи – у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів.

Ключові слова: зловживання процесуальними правами, адміністративне судо-

чинство, негативні наслідки зловживання процесуальними правами, Верховний Суд, Європейський суд з прав людини.

Bernazyuk Jan Oleksandrovich, Doctor of Law, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, Professor of the Department of Public and Private law Tavriya, , Kyiv, street John McCain, 33, e-mail: bern1979@ukr.net; https://orcid.org/0000-0002-2353-4836

THE CONCEPT OF ABUSE OF PROCEDURAL RIGHTS IN

ADMINISTRATIVE JUDICIARY AND ITS INFLUENCE ON TRUST

IN THE JUDICIAL BRANCH OF AUTHORITY

Annotation. The article is devoted to highlighting the negative consequences of abuse of procedural rights in administrative proceedings, which necessitate measures to prevent and / or counteract such abuse. The author analyzes the provisions of national law, case law of its application, as well as the case law of the European Court of Human Rights, based on which it is substantiated that the negative consequences of abuse of procedural rights occur directly for the parties and for the entire judicial system.

It is argued that the abuse of procedural rights may have negative consequences for the implementation of such principles of justice as access to justice, compliance with the terms (duration) of legal proceedings in court, guaranteeing the constitutional principles of equality and adversarial proceedings and the right to effective protection. relevance of the execution of a court decision, the limits of judicial discretion (discretion). It has been proven that the abuse of procedural rights is due to the existence of a causal link between the relevant actions or omissions and the negative consequences of which they cause.

Based on the analysis of judicial practice, it is proved that the abuse of procedural rights is most often aimed at unreasonably delaying or obstructing the consideration of the case, as well as the execution of a court decision. It has been established that lengthy court proceedings are often due to the dishonest behavior of the parties to the case.

The study allowed us to state that the public danger of abuse of procedural rights in administrative proceedings is that actions (inaction), which constitute the content of such abuse of rights, cause negative consequences that may manifest themselves in the failure of the court to achieve administrative proceedings and for the court and the entire judicial system – in reducing the level of trust in the judiciary, in questioning the professionalism and authority of judges.

Key words : abuse of procedural rights, administrative proceedings, negative consequences of abuse of procedural rights, Supreme Court, European Court of Human Rights.

Постановка проблеми. Неприпустимість зловживання процесуаль ними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, що визначені ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочин ства України (КАС України) [1]. При цьому зловживання процесуальними правами створює низку негативних наслідків, які можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміністративного су дочинства, визначених у ч. 1 ст. 2 КАС України, а для суду та усієї судової системи – у зниженні рівня довіри, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів. Водночас деякі прояви зловживання процесуальними правами мають неявний (прихований) характер, а тому їх своєчасне виявлен-

ня можливе лише через встановлення причинно-наслідкового зв’язку між відповідними діями (бездіяльністю) та суспільно-небезпечними наслідка ми, які вони спричиняють. Саме тому дослідження негатив них наслідків зловживання процесу альними правами є актуальним на прямом сучасної правової науки.

Аналіз наукових публікацій. Окремі проблеми зловживання процесу альними правами досліджували такі науковці як С. Базилевський, І. Жел тобрюх, Д. Луспеник, І. Спасибо-Фа тєєва та ін. Деякі питання, пов’язані з принципом неприпустимості злов живання процесуальними правами в адміністративному судочинстві, до сліджувалися автором цієї статті [2; 3].

Проте у сучасній правовій науці недо статньо дослідженим залишається питання настання негативних наслідків зловживання процесуальними права ми в адміністративному судочинстві. Метою статті є обґрунтування причинно-наслідкового зв’язку між зловживанням процесуальними пра вами в адміністративному судочин стві та порушенням процесуальних прав учасників справи, низьким рів нем довіри до суду та зниженням ав торитету судової влади.

Виклад основного матеріалу .

Важливо зазначити, що зловживання процесуальними правами обумовлює настання певних негативних наслід ків, причому, як для добросовісних учасників адміністративного судового процесу, так і для суду. Саме цим можна обґрунтувати закріплення у ч. 2 ст.

2 КАС України відповідного принципу. Так, розкриваючи ідейний фун дамент положень законодавства про адміністративне судочинство щодо недопустимості зловживання про цесуальними правами, ВС у поста нові від 13 березня 2019 р. у справі № 814/218/14 [4] наголосив на тому, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети – винесен ня законного та обґрунтованого рі шення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їхніх прав, а також прав та інтересів інших осіб [5].

І. Желтобрюх зазначає, що зловживання процесуальними правами, як і будь-яке інше відхилення поведінки учасників судочинства від процесу альних правил, загрожує негативними наслідками, зокрема: неправильний та/або несвоєчасний розгляд та вирі шення справи, що може призвести до значних та невиправних організацій них, фінансових та особистих втрат для учасників судочинства, а також спричинити дезорганізацію судочин ства та непродуктивність бюджетного фінансування судової системи в тих чи інших межах [5].

Іншими словами, для учасників судового процесу небезпечність на слідків, які може спричинити зловжи вання процесуальними правами, про -

являється, передусім, у недосягненні судом під час розгляду та вирішення справи завдань адміністративного су дочинства, що полягають у справед ливому, неупередженому та своєчас ному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інте ресів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Наслідком недобросовісних дій учасників справи, що виражається у несвоєчасному поданні доказів, нена лежному користуванні процесуальни ми правами, невиконанні вимог суду, нез’явленні у судові засідання тощо також може бути порушення розумних строків розгляду справи [2].

І. Спасибо-Фатєєва зазначає, що негативні наслідки зловживання про цесуальними правами охоплюють собою певний стан, до якого потра пляють інші суб’єкти, чиї права без посередньо пов’язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає пев них фактів та/або умов, настання яких безпосередньо залежить від дій іншої особи [6].

При цьому Н. Василина вважає, що зловживання правом має розглядати ся як процесуальне правопорушення за умови встановлення причино-на слідкового зв’язку між зловживанням та завданою шкодою іншому учасни ку справи, тобто настання можливих ризиків (шкоди) для іншого учасника справи (затягування розгляду спра ви; неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин; несвоє часне отримання судового рішення, а відтак, і його виконання тощо) [7].

Водночас зловживання процесу альними правами може мати нега тивні наслідки не лише для учасників процесу, але й для суду та всієї судової системи. Зокрема, у справі № 199/6713/14ц Велика Палата Верховного Суду (ВП ВС) у постанові від 13 березня 2019 року зазначила, що використан ня учасниками процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів або символів є зловживанням про цесуальними правами. Ці дії супере чать основним засадам (принципам) судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі [8].

Аналогічний висновок зробле но у постановах ВП ВС від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19 [9] та від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19 [10]. Зокрема, у постанові від 14 берез ня 2019 року у справі № 9901/34/19

[9] ВП ВС зазначила, що використан -

ня учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спіл куванні з судом, з іншими учасника ми процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють; обґрунтуван ня позову з використанням наведе них висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні ЄСПЛ констатується як зловживання правом на подання заяви.

Крім того, у низці постанов ВС ви словив думку про те, що використан ня образливих висловлювань особи на адресу суду та суддів, інших учасників процесу та застосування в тексті позовної заяви висловів, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, учасників справи, є зловживан ням процесуальними правами (по -

станови ВС від 22 жовтня 2019 року у справі № 640/521/19 [11], від 28 люто го 2020 року у справі № 400/2118/19 [12], від 27 квітня 2020 року у спра ві № 400/3127/19 [13], від 30 липня 2020 року у справі № 640/2724/19 [14] та від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20 [15]).

У цьому контексті доцільно зга дати рішення Конституційного Суду Німеччини від 19 травня 2020 р. [16], в якому Суд роз’яснив межі прояву не поваги до суду і допустимої критики. Ця справа стосувалася образливих заяв проти суддів в онлайн-блозі, залише них учасником справи після того, як апеляційний суд виніс рішення проти цієї особи. Вирішуючи справу про конституційність рішення суду, яким цього учасника притягнуто до відповідаль ності за неповагу до суду, Конституційний суд Німеччини зазначив, що при балансуванні інтересів вага особистих прав суддів значно перевищувала свободу вираження поглядів заявника. На думку суду, міркування критики владних осіб та «боротьби за свої права» не можуть затьмарити захист особистої

честі до надмірної межі, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про те, що заяви особи поставили під сумнів професій ну доброчесність постраждалих суддів, вони були розміщені на інтернет-блозі, доступному для широкої громадськості, і таким чином доводились до відома невизначеного кола осіб [17].

Схожий висновок зроблено ЄСПЛ у рішенні в справі «Zhdanov and others v. Russia» (заяви № № 12200/08, 35949/11, 58282/12), в якій Суд відмо вився розглядати заяву одного з за явників, визнавши її зловживанням правом звернення до суду. Причиною були образливі висловлювання заяв ника щодо суддів ЄСПЛ в його осо бистих аккаунтах в соцмережах. На підставі цього ЄСПЛ дійшов висновку, що жорсткими образами щодо Суду та його суддів заявник виявив неповагу до самої установи, до якої він звернувся з проханням захистити свої права;

його поведінка є образливим проявом безвідповідальності та легковажного ставлення до Суду і тому суперечить цілі права на індивідуальне звернен ня, передбаченого в ст. ст. 34 та 35 Конвенції [18]. У цьому рішенні ЄСПЛ зробив ви сновок, що ці заяви явно перевищу вали межі нормальної та легітимної критики та, незважаючи на те, що Суд надіслав попереджувальний лист, в якому були конкретно зазначені ці заяви та ризик зловживання правом на подання заяви, заявник не відкликав свої заяви [18].

В інших рішеннях ЄСПЛ з цього приводу зазначив, що хоча сторони і мають право коментувати процес здійснення правосуддя для того, щоб захистити свої права, їхня критика не повинна виходити за певні межі; по трібно розрізняти критику та образу:

якщо єдиною метою будь-якої фор ми вираження поглядів є образа або посягання на гідність суду або суддів, належна санкція не буде, в принципі, становити порушення Конвенції, що виправдовується потребою захисту авторитету суду (див., наприклад, рі шення ЄСПЛ у справах «Mariapori v.

Finland», заява № 37751/07, п. 62 [19]; «Skalka v. Poland», заява № 43425/98, п. 34 [20]; «Saday v. Turkey», за ява № 32458/96, п. 36 [21]; «Zugic v. Croatia», заява № 3699/08, п. 45 [22]). У низці рішень ЄСПЛ вказав на зловживання правом на подання за яви, коли заявник під час спілкування із Судом вживав образливі, погрозли ві або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його пред ставників, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його праців ників (див. ухвали щодо прийнятності

у справах «Gross v. Switzerland», за ява № 67208/01 [23]; «Guntis Apinis v. Latvia», заява № 46549/06 [24]). В аспекті досліджуваної теми до сить важливим є питання тривалості судового розгляду (дотримання ро зумних строків розгляду справи), що повинно контролюватися судом та безпосередньо пов’язане з положен нями ч. 1 ст. 6 Конвенції.

З цього приводу необхідно зау важити, що у грудні 2020 р. в Украї ні відбулись комітетські слухання на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини». За результатом обговорення Уповноважений у справах Європей ського суду з прав людини наголосив, що в Україні простежуються декілька основних проблем, основними з яких є: невиконання чи тривале виконан ня рішень національних судів і від сутність юридичного засобу захисту у зв’язку з цим, а також надмірна тривалість проваджень у цивільних і кримінальних справах і відсутність юридичного засобу захисту [25].

Тривалий розгляд справи у судах часто обумовлений недобросовісною поведінкою учасників справи. У свою чергу, зазначена проблема негативно впливає на рівень довіри до судової влади. Зокрема, на цьому наголошується у Стратегії розвитку системи право суддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021 [26], а також у деяких рішеннях Вищої ради право суддя. Приміром, у Консультативному висновку щодо законопроєкту № 3730, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 9 липня 2020 року № 2075/0/15-20, зазначено, що забез печення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних ас -

пектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення; саме така діяльність Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового засто сування тієї самої норми закону в од накових справах щодо різних осіб [27].

Вказана проблема підіймається й у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності за стосування закону, в якому зазнача ється, що єдине застосування закону (зокрема, й щодо дотримання строків розгляду справи) обумовлює довіру громадськості до судів та покращує громадську думку стосовно справед ливості та правосуддя [28].

У цьому аспекті доцільно згадати рішення Комітету ООН з прав люди ни у справі «Поль Пертерер проти Ав стрії», в якому Комітет підкреслив, що право на рівність перед судами, гарантоване п. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, передбачає низку вимог, включаючи умову, що процедура в національних трибуналах повинна проводитися достатньо оперативно, щоб не пору шувати принципи справедливості та рівності сторін; відповідальність за затримку для вирішення справи незначної складності лежить на владі [29].

Про наявність цієї проблеми свід чать результати соціологічного до слідження, проведеного наприкінці 2020 р. Центром Разумкова на замов лення Офісу Ради Європи в Україні [30], відповідно до яких українським судам повністю довіряє 1,7% україн ців, скоріше довіряють судам ще 11,3%.

При цьому 40,6% не довіряють судам взагалі, а 37,4% скоріше не довіряють. У свою чергу, недовіра до судової системи є однією з головних перешкод в Україні для залучення іноземних ін вестицій [31].

Для прикладу, з метою вирішення нагальної проблеми тривалого розгляду справ ЄСПЛ запровадив нову систему пріоритетів для розгляду справ [32]. До цього справи в ЄСПЛ розподіляли на 7 категорій – від термінових (І категорія) до менш важливих (VII катего рія). При цьому наголошено, що метою нової стратегії є забезпечення того, що успішність Суду буде вимірюватися не лише у кількісних показниках, зокре ма кількістю опрацьованих очевидно неприйнятних справ за певний період, але, що більш важливо, шляхом поси лання на вирішені справи, які стосу ються релевантних важливих проблем для відповідних держав зокрема і системи Конвенції в цілому [33].

На національному рівні проблема недотримання строків розгляду справ вирішується, зокрема, застосуванням дисциплінарних стягнень до суддів, які належним чином не організували судовий розгляд справи, що призвело до порушення «розумних строків» та кого розгляду.

Зокрема, у рішенні Другої Дис циплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 липня 2021 р. № 1683/2дп/15-21 зазначено, що не дотримання строків розгляду справ судом порушує засади здійснення судо чинства, гарантовані Конституцією та законами України, і негативно впли ває на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до судді дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оскільки дійшла висновку, що трива лість касаційного провадження у цій справі критерію «розумного строку» не відповідає, оскільки головуючий суддя у справі покладених на нього обов’язків належним чином не вико нав, на належному рівні процедуру касаційного розгляду не організував

та допустив безпідставне затягування розгляду касаційних скарг, невжиття необхідних заходів щодо їх розгляду протягом строку, встановленого зако ном, чи розумного строку [34]. Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що роль національних судів полягає в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними;

недотримання цього визнавалось по рушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Приміром, у рішенні у спра ві «Смірнова проти України» (заява № 36655/02, п. п. 66-70) [35], конста тувавши порушення Україною ч. 1 ст. 6 Конвенції, ЄСПЛ зазначив, що обов’язок швидкого здійснення пра восуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові орга ни. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежно сті від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Суд наголосив на тому, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створю ваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у спра ві «Wierciszewska v. Poland», заява

№ 41431/98, п. 46 [36]). В іншій справі «Мусієнко проти України» (заява № 26976/06, п.п. 20-

26) ЄСПЛ нагадав, що розумність три -

валості провадження повинна оціню ватись у світлі відповідних обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відпо відних органів влади, а також важли вість предмета спору для заявника [37] (див. рішення у справі «Frydlender v.

France», заява № 30979/96, п. 43 [38]). При цьому Суд врахував поведінку заявника та дійшов до висновку, що певні затримки були спричинені ним самим: він вимагав відкладення шести судових засідань, не з’явився в одне судове засідання та подав дві скар -

ги, які не відповідали процесуальним вимогам. Проте щодо поведінки судів ЄСПЛ зауважив, що головні затримки в судовому розгляді були спричинені тим, що справа чотири рази поверта лась на новий розгляд. Суд нагадав, що оскільки до повернення справи зазвичай призводять помилки, допущені судами нижчих інстанцій, повторюваність таких повернень в рамках одного провадження свідчить про наявність серйозного недоліку судової системи (див. рішення у справі «Wierciszewska v. Poland», заява № 41431/98, п. 46 [36]).

Суд також визнав відсутність сум лінності стосовно розгляду касаційної скарги заявника, який тривав один рік та вісім місяців, оскільки організація судового провадження без затримок та ефективно, є функцією національ них судів.

У п. 34 рішення у справі «Сілін проти України» ЄСПЛ зазначив, що роль національних судів в організації су дових проваджень у тому, щоб зроби ти їх швидкими та ефективними (див. рішення у справі Scordino v. Italy (№ 1) [GC], заява № 36813/97, п. 183). У цій справі суд дійшов висновку, що наці ональні суди мали можливість вста новити, чи були підстави відкладення судового провадження за клопотан ням однієї із сторін правомірними, і, якщо це так, встановити період такого відкладення. Крім того, відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягу ванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.

У зв’язку з вищезазначеним ЄСПЛ вказав на те, що саме державні органи несуть відповідальність за затримку судового провадження у суді першої інстанції, яка в цілому складала при близно п’ятнадцять місяців і мала місце між груднем 1997 року та жовтнем 2000 року та щодо якої Уряд не надав переконливих виправдань (п. 35) [39].

У справі «Шульга проти України» (заява № 16652/04, п.п. 24-29) [40] ЄСПЛ встановив, що тривалість провадження становила майже чотири роки у судах трьох інстанцій. При цьому Суд зазначив, що основна затримка в провадженні мала місце у зв’язку з тим, що касаційна скарга заявниці не була розглянута в належний строк, та на гадав, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без за тримок та ефективними (див. mutatis mutandis, рішення у справах «Dogru Avsar v. Turkey», заява № 14310/05, п. 8 [41]; «Frydlender v. France», заява № 30979/96, п. 46 [38]).

Отже, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ обов’язок судів орга нізувати судовий процес таким чином, щоб не допускати надмірної затримки у розгляді та вирішенні справи; якщо причиною такої затримки є дії (безді яльність) учасника справи, які мають ознаки зловживання процесуальними правами, суди повинні мати достатні повноваження для застосування захо дів попередження та протидії такому зловживанню; невжиття судами від повідних заходів свідчить, як правило, про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

З огляду на вищезазначене, мож на констатувати, що запровадження принципу неприпустимості злов живання процесуальними правами, зокрема, в адміністративному судо чинстві, має важливе значення для підвищення ефективності вирішення публічно-правових спорів.

Слід зазначити, що в адміністра тивному судочинстві проблема злов живання процесуальними правами є вкрай актуальною. Про це, зокрема свідчать чисельні звернення суддів до Вищої ради правосуддя про подання до суду окремими особами великої

кількості позовів, заяв, клопотань, ін ших процесуальних документів. Також судді повідомляють про подання учасниками судових проваджень позовів до них як до посадових осіб у зв’язку із розглядом конкретних судових справ [42].

При цьому Вища рада правосуддя наголошує, що суд має реагувати на випадки зловживання процесуаль ними правами самостійно у порядку, визначеному процесуальним законом [42]. Таке зауваження Вищої ради пра восуддя цілком відповідає вимогам Бангалорських принципів поведін ки суддів, схвалених Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року [43], одним з яких є неупередженість суд ді, що повинно виявлятися не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його при йняття.

Водночас у Коментарях щодо Бан галорських принципів поведінки суд дів підкреслюється, що повноваження щодо притягнення до відповідально сті за прояву неповаги до суду, якщо такі існують, дають судді можливість контролювати ситуацію в залі суду та забезпечувати дотримання норм по ведінки. Оскільки неповага до суду тягне за собою санкції, які є кримі нальними за суттю та наслідками, їх слід застосовувати як крайній захід, лише за умови наявності достатніх з правової точки зору підстав і у су ворій відповідності до процедурних вимог. Ці повноваження слід вико ристовувати з великою розсудливі стю та обережністю. Зловживання повноваженнями щодо притягнення до відповідальності за прояви непо ваги до суду є виявом упередженості.

Таке зловживання може статися, коли суддя втрачає контроль над собою та намагається звести особисті рахунки, зокрема, у відповідь стороні, адвокату чи свідку, з яким суддя вступив в осо бистий конфлікт [44]. На противагу зловживанню суд дею повноваженнями щодо притяг нення до відповідальності за прояви неповаги до суду, іншою крайністю є невжиття суддею відповідних заходів протидії зловживанню процесуальними правами у відповідних випадках, що може бути підставою для притяг нення такого судді до дисциплінарної відповідальності.

Приміром, Вища рада правосуддя, залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 березня 2018 року № 916/3дп/15-18, яким суддю Вишго родського районного суду Київської області притягнуто до дисциплінар ної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження. Згідно з виснов ком Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя матеріали дисциплінарної справи свідчать про зловживання позивачем правом на звернення до суду, про що було достеменно відомо судді, оскільки у його провадженні перебувало дві із трьох поданих позивачем аналогічних по зовних заяв. У кінцевому підсумку на оцінку дій судді вплинув той факт, що суддя не міг не усвідомлювати, що з

боку заявника вчинялись процесуаль ні зловживання з явною метою мані пуляції автоматизованим розподілом справ, проте жодних заходів, передбачених КАС України, суддею вжито не було [45].

Висновки. Проведене у цій статті

дослідження дає підстави зробити на ступні висновки.

1. Дотримання принципу непри -

пустимості зловживання процесуаль ними правами безпосередньо пов’я зано з такими складними питаннями процесуального права як доступ до

правосуддя, дотримання строків (тривалість) розгляду юридичного спору в суді, гарантування конституційних принципів рівності та змагальності учасників справи і права не ефектив ний захист, обов’язковість виконання судового рішення, межі судового роз суду (дискреція), захист суспільних інтересів у спорах між суб’єктом при ватного права та державою, заходи процесуальної економії, а також під вищення довіри до судової гілки вла ди.

2. Ознаками зловживання проце -

суальними правами є: а) суперечність завданню адміністративного судо чинства; б) спрямованість (мета) на: безпідставне затягування чи пере шкоджання розгляду справи або виконання судового рішення, маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями, зміну підсудності спра ви, що спрямоване на шкоду правам третіх осіб в) посягання на довіру до судової гілки влади та честь і гідність конкретного судді або суддів. Аналіз судової практики дозволяє стверджу вати, що зловживання процесуальни ми правами найчастіше спрямоване на безпідставне затягування чи пере шкоджання розгляду справи, а також виконання судового рішення.

3. Суспільна небезпека зловжи -

вання процесуальними правами в адміністративному судочинстві по лягає у тому, що дії (бездіяльність), які становлять зміст такого зловжи вання правом, спричиняють настан ня негативних наслідків, що можуть проявлятися для учасників справи у недосягненні судом завдань адміні стративного судочинства, визначених у ч. 1 ст. 2 КАС України, та для суду та усієї судової системи – у зниженні рівня довіри до судової гілки влади, у поставленні під сумнів професійності та авторитету суддів. Крім того, зловжи вання процесуальними правами має безпосередній вплив на збільшення бюджетних витрат на судову систему (додаткові судові засідання та їх три валість, підготовка та виготовлення додаткових процесуальних докумен -

тів, оплата додаткових поштових по слуг тощо). Результатом зловживання учасниками справи своїми правами є збільшення винесених судом ухвал про залишення без руху, про залишення без розгляду та повернення, про відмову у прийнятті поданих сторонами документів.

4. Відповідно до прецедентної

практики ЄСПЛ обов’язок судів орга нізувати судовий процес таким чином, щоб не допускати надмірної затримки у розгляді та вирішенні справи; якщо причиною такої затримки є дії (безді яльність) учасника справи, які мають ознаки зловживання процесуальними правами, суди повинні мати достатні повноваження для застосування захо дів попередження та протидії такому зловживанню; невжиття судами від повідних заходів свідчить, як правило, про порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Список використаних джерел

  1. 1. Кодекс адміністративного су -
  2. дочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-IV. URL : http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/2747-15.
  3. 2. Берназюк Я.О. Як зберегти баланс
  4. забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумно го строку. Судово-юридична газета. 2018. URL : https://sud.ua/ru/news/blog/129577yak-zberegti-balans-zabezpechennyaspravedlivogo-publichnogo-rozglyaduspravi-ta-dotrimannya-rozumnogo-stroku.
  5. 3. Берназюк Я.О. Особливості дотри -
  6. мання в адміністративному судочинстві принципу неприпустимості зловживан ня процесуальними правами. Всеукраїн -
  7. ський семінар для суддів апеляційних та місцевих (окружних) судів на тему: “Злов живання процесуальними і матеріальни ми правами: правові наслідки” 23 квітня 2021 року. URL : https://supreme.court.gov. ua/supreme/pres-centr/news/1114247/.
  8. 4. Постанова Верховного Суду від 13
  9. березня 2019 р. у справі № 814/218/14. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80481133.
  10. 5. Желтобрюх І.Л. Недопущення злов -
  11. живання процесуальними правами в адміністративному судочинстві: шляхи вдосконалення теорії та правового регулювання. Науковий вісник Ужгородського націо нального університету. Серія Право. 2020. Вип. 61. Т. 2. С. 133-137.
  12. 6. Спасибо-Фатєєва І Поняття та кри -
  13. терії визначення зловживання правом. Всеукраїнський семінар для суддів апе ляційних та місцевих (окружних) судів на тему: “Зловживання процесуальними і матеріальними правами: правові на слідки” 23 квітня 2021 року. URL : https:// supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ news/1114247/.
  14. 7. Василина Н. Зловживання процесу -
  15. альними правами в цивільному судочинстві та нотаріальному процесі. Судово-юридична газета. 2019. URL : https://sud.ua/ru/news/ blog/143080-zlovzhivannya-protsesualnimipravami-v-tsivilnomu-sudochinstvi-tanotarialnomu-protsesi?fbclid=IwAR2hDzkm_ cEn83rIH5-rLzGB9CF-SQ0mqBsdxueaEyrJF3i dyz1IFqaks7I.
  16. 8. Постанова Великої Палати Верхов -
  17. ного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц. URL : http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/80854817.
  18. 9. Постанова Великої Палати Верхов -
  19. ного Суду від 14 березня 2019 року у спра ві № 9901/34/19. URL : https://reyestr.court. gov.ua/Review/81013341.
  20. 10. Постанова Великої Палати Верхов-
  21. ного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19. URL : https://reyestr.court. gov.ua/Review/85775709.
  22. 11. Постанова Верховного Суду від 22
  23. жовтня 2019 року у справі № 640/521/19. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/85087639.
  24. 12. Постанова Верховного Суду від 28
  25. лютого 2020 року у справі № 400/2118/19. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/87902502.
  26. 13. Постанова Верховного Суду від 27
  27. квітня 2020 року у справі № 400/3127/19. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/88933492.
  28. 14. Постанова Верховного Суду від 30
  29. липня 2020 року у справі № 640/2724/19. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/90674432.
  30. 15. Постанова Верховного Суду від 29
  31. липня 2021 року у справі № 264/6844/20. URL : https://reyestr.court.gov.ua/ Review/98728757.
  32. 16. Beschluss der 2 Kammer des Ersten
  33. Senats Bundesverfassungsgericht vom 19 Mai 2020. BvR 2397/19, Rn. 1-46. URL : http:// www.bverfg.de/e/rk20200519_1bvr239719. html.
  34. 17. Юдківська А. Повага до суду і межі
  35. допустимої критики: роз’яснення Консти туційного Суду Німеччини. URL : https://m. facebook.com/story.php?story_fbid=2589301 088065967&id=100009583042326.
  36. 18. Case of Zhdanov and Others v. Russia:
  37. Rights, 16.07.2019, № № 12200/08, 35949/11, 58282/12. URL : https://hudoc.echr.coe.int/ rus#{%22fulltext%22:[%22Zhdanov%20 and%20Others%20v.%20Russia%22],%22doc umentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMB ER%22,%22CHAMBER%22]}.
  38. 19. Case of Mariapori v. Finland: decision
  39. of the European Court of Human Rights, 06.07.2010, № 37751/07. URL : https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Maria pori%20v.%20Finland%22],%22documentcol lectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,% 22CHAMBER%22]}.
  40. 20. Case of Skalka v. Poland: decision
  41. of the European Court of Human Rights, 27.05.2003, № 43425/98. URL : https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%2243 425/98%22],%22documentcollectionid2%2
  42. 2:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMB ER%22]}.
  43. 21. Case of Saday v. Turkey: decision
  44. of the European Court of Human Rights, 30.03.2006, № 32458/96. URL : https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%2232 458/96%22],%22documentcollectionid2%2 2:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMB ER%22]}.
  45. 22. Case of Zugic v. Croatia: decision
  46. of the European Court of Human Rights, 31.05.2011, № 3699/08. URL : https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%223699/ 08%22],%22documentcollectionid2%22:[%22 GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22]}.
  47. 23. Case of Gross v. Switzerland: decision
  48. of the European Court of Human Rights, 14.05.2004, № 67208/01. URL : https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%2267 208/01%22],%22documentcollectionid2%2 2:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMB ER%22]}.
  49. 24. Case of Guntis Apinis v. Latvia:
  50. Rights, 20.09.2011, № 46549/06. URL : https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22item id%22:[%22001-106602%22]}.
  51. 25. Хрипун В. Комітет Ради обговорив
  52. стан виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Судово-юри дична газета. 2020. URL : https://sud.ua/ ru/news/ukraine/187579-komitet-radiobgovoriv-stan-vikonannya-ukrayinoyurishen-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini.
  53. 26. Про затвердження Стратегії роз -
  54. витку системи правосуддя та конститу ційного судочинства на 2021–2023 роки: Указ Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021. URL : https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/231/2021#Text.
  55. 27. Консультативний висновок щодо
  56. законопроєкту № 3730, затверджений рі шенням Вищої ради правосуддя від 9 лип ня 2020 року № 2075/0/15-20. URL : https:// hcj.gov.ua/doc/doc/3659.
  57. 28. Висновок № 20 (2017) про роль
  58. судів у забезпеченні єдності застосуван ня закону: Консультативна рада Європей ських суддів. 10 листопада 2017 року. URL : https://supreme.court.gov.ua/userfiles/ media/opinion_20_UA.pdf.
  59. 29. Рішення у справі Поль Перте -
  60. рер проти Австрії: Документ ООН. CCPR/ C/81/D/1015/2001 (2004). URL : https://juris. ohchr.org/ru/Search/Details/1124.
  61. 30. Соціологічне дослідження, прове -
  62. дене соціологічною службою Центру Ра зумкова з 9 по 14 жовтня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Лу ганської областей. URL : https://rm.coe.int/ annex-1-representative-survey/1680a0c2af.
  63. 31. Недовіра до судової системи посіла
  64. 1 місце серед перешкод для іноземних ін вестицій. Mind.UA. 2020. URL : https://mind. ua/news/20218203-nedovira-do-sudovoyisistemi-posila-1-misce-sered-pereshkoddlya-inozemnih-investicij.
  65. 32. A strategy for more targeted and
  66. effective case-processing: European Court of Human Rights. 17 March 2021. URL : https:// echr.coe.int/Documents/Court_that_matters_ ENG.PDF.
  67. 33. Головченко Д. ЄСПЛ запроваджує
  68. нову систему пріоритетів для розгляду справ – які справи розглядатимуть швид ше. Судово-юридична газета. 2021. URL : https://sud.ua/ru/news/publication/196321yespl-zaprovadzhuye-novu-sistemuprioritetiv-dlya-rozglyadu-sprav-yakispravi-rozglyadatimut-shvidshe.
  69. 34. Про притягнення до дисциплінар -
  70. ної відповідальності судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Голубицького С.С.: рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради пра восуддя від 26.07.2021, № 1683/2дп/15-21. URL : https://hcj.gov.ua/doc/doc/8059.
  71. 35. Справа «Смірнова проти України»:
  72. рішення Європейського суду з прав люди ни від 08.11.2005, № 36655/02. URL : https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_440#Text.
  73. 36. Case of Wierciszewska v. Poland:
  74. Rights, 25.11.2003, № 41431/98. URL : https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext%
  75. 22:[%22Wierciszewska%20v.%20Poland%22], %22itemid%22:[%22001-61451%22]}.
  76. 37. Справа «Мусієнко проти України»:
  77. рішення Європейського суду з прав люди ни від 08.11.2005, № 26976/06. URL : https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_635#Text.
  78. 38. Case of Frydlender v. France:
  79. Rights, 27.07.2000, № 30979/96. URL : https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fu lltext%22:[%2230979/96%22],%22item id%22:[%22001-58762%22]}.
  80. 39. Справа «Сілін проти України»: рі -
  81. шення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006, № 23926/02. URL : https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_103#Text.
  82. 40. Справа «Шульга проти України»:
  83. рішення Європейського суду з прав люди ни від 02.12.2010, № 16652/04. URL : https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_625#Text.
  84. 41. Case of Dogru Avsar v. Turkey:
  85. decision of the European Court of Human Rights, 12.01.2010, № 14310/05. URL : https://hudoc.echr.coe.int/ rus#{%22fulltext%22:[%22Dogru%20 Avsar%20v.%20Turkey%22]}.
  86. 42. Про стан забезпечення незалеж -
  87. ності суддів в Україні: Щорічна доповідь за 2019 рік, затверджена рішенням Вищої ради правосуддя від 9 квітня 2020 року № 933/0/15-20. URL : https://hcj.gov.ua/ sites/default/files/field/file/shchorichna_ dopovid_za_2019_rik.pdf.
  88. 43. Бангалорські принципи поведін -
  89. ки суддів, схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року. URL : https://court.gov.ua/ userfiles/02.pdf.
  90. 44. Коментарі щодо Бангалорських
  91. принципів поведінки суддів: Управління ООН з наркотиків та злочинності, 2007. URL : http://rsu.gov.ua/uploads/article/ komentari-bangalorski-9818bfbb11.pdf.
  92. 45. Про залишення без змін рішен -
  93. ня Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 березня 2018 року № 916/3дп/15-18 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області Рудюка О.Д. до дисциплінарної відповідальності: рішення Вищої ради правосуддя від 24 липня 2018 року № 2414/0/15-
  94. 18. URL : http://www.vru.gov.ua/act/15258.
  95. REFERENCES:
  96. 1. Kodeks administratyvnoho
  97. sudochynstva Ukrainy [Code of Administrative Procedure of Ukraine]. (2005, July 06). Retrieved from: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/2747-15 [in Ukrainian].
  98. 2. Bernaziuk, Ya.O. (2018) Yak zberehty
  99. balans zabezpechennia spravedlyvoho publichnoho rozghliadu spravy ta dotrymannia rozumnoho stroku [How to maintain a balance between ensuring a fair public hearing and meeting a reasonable deadline]. Sudovo-yurydychna hazeta – Judicial-legal newspaper . Retrieved from:
  100. https://sud.ua/ru/news/blog/129577yak-zberegti-balans-zabezpechennyaspravedlivogo-publichnogo-rozglyaduspravi-ta-dotrimannya-rozumnogo-stroku [in Ukrainian].
  101. 3. Bernaziuk, Ya.O. (2021) Osoblyvosti
  102. dotrymannia v administratyvnomu sudochynstvi pryntsypu neprypustymosti zlovzhyvannia protsesualnymy pravamy [Peculiarities of observance of the principle of inadmissibility of abuse of procedural rights in administrative proceedings]. Vseukrainskyi seminar dlia suddiv apeliatsiinykh ta mistsevykh (okruzhnykh) sudiv na temu: “Zlovzhyvannia protsesualnymy i materialnymy pravamy:
  103. pravovi naslidky” – All-Ukrainian seminar for judges of appellate and local (district) courts on the topic: “ Abuse of procedural and substantive rights: legal consequences” . Retrieved from: https://supreme.court.gov.ua/supreme/prescentr/news/1114247/ [in Ukrainian].
  104. 4. Postanova Verkhovnoho Sudu
  105. [Resolution of the Supreme Court] (2019, March 13), (vols. 814/218/14). Retrieved from: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80481133 [in Ukrainian].
  106. 5. Zheltobriukh, I.L. (2020)
  107. Nedopushchennia zlovzhyvannia protsesualnymy pravamy v administratyvnomu sudochynstvi: shliakhy vdoskonalennia teorii ta pravovoho rehuliuvannia [Preventing the abuse of procedural rights in administrative proceedings: ways to improve the theory and legal regulation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu.
  108. Seriia Pravo – Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Law Series. (Vols. 61), (pp. 133-137).
  109. 6. Spasybo-Fatieieva, I (2021) Poniattia
  110. ta kryterii vyznachennia zlovzhyvannia pravom [Concepts and criteria for determining abuse of rights]. Vseukrainskyi seminar dlia suddiv apeliatsiinykh ta mistsevykh (okruzhnykh) sudiv na temu: “Zlovzhyvannia protsesualnymy i materialnymy pravamy:
  111. pravovi naslidky” – All-Ukrainian seminar for judges of appellate and local (district) courts on the topic: “ Abuse of procedural and substantive rights: legal consequences” . Retrieved from: https://supreme.court.gov.ua/supreme/prescentr/news/1114247/ [in Ukrainian].
  112. 7. Vasylyna, N. (2019) Zlovzhyvannia
  113. protsesualnymy pravamy v tsyvilnomu sudochynstvi ta notarialnomu protsesi [Abuse of procedural rights in civil proceedings and notarial proceedings]. Sudovoyurydychna hazeta – Judicial-legal newspaper. Retrieved from: https://sud.ua/ru/news/ blog/143080-zlovzhivannya-protsesualnimipravami-v-tsivilnomu-sudochinstvi-tanotarialnomu-protsesi?fbclid=IwAR2hDzkm_ cEn83rIH5-rLzGB9CF- SQ0mqBsdxueaEyrJF3idyz1IFqaks7I [in Ukrainian].
  114. 8. Postanova Velykoi Palaty
  115. Verkhovnoho Sudu [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court] (2019, March 13), (vols. 199/6713/14-ts). Retrieved from: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/80854817 [in Ukrainian].
  116. 9. Postanova Velykoi Palaty
  117. Verkhovnoho Sudu [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court] (2019, March 14), (vols. 9901/34/19). Retrieved from: https:// reyestr.court.gov.ua/Review/81013341 [in Ukrainian].
  118. 10. Postanova Velykoi Palaty
  119. Verkhovnoho Sudu [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court] (2019, November 7), (vols. 9901/324/19). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/85775709 [in Ukrainian].
  120. 11. Postanova Verkhovnoho Sudu
  121. [Resolution of the Supreme Court] (2019, October 22), (vols. 640/521/19). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/85087639 [in Ukrainian].
  122. 12. Postanova Verkhovnoho Sudu
  123. [Resolution of the Supreme Court] (2020, February 28), (vols. 400/2118/19). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/87902502 [in Ukrainian].
  124. 13. Postanova Verkhovnoho Sudu
  125. [Resolution of the Supreme Court] (2020, April 27), (vols. 400/3127/19). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/88933492 [in Ukrainian].
  126. 14. Postanova Verkhovnoho Sudu
  127. [Resolution of the Supreme Court] (2020, July 30), (vols. 640/2724/19). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/90674432 [in Ukrainian].
  128. 15. Postanova Verkhovnoho Sudu
  129. [Resolution of the Supreme Court] (2021, July 29), (vols. 264/6844/20). Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/98728757 [in Ukrainian].
  130. 16. Beschluss der 2 Kammer des
  131. Ersten Senats Bundesverfassungsgericht (2020, Mai 20), (vols. 2397/19), (pp. 1-46). Retrieved from: http://www.bverfg.de/e/ rk20200519_1bvr239719.html.
  132. 17. Iudkivska, A. (n.d.). Povaha do sudu
  133. i mezhi dopustymoi krytyky: roziasnennia Konstytutsiinoho Sudu Nimechchyny [Respect for the court and the limits of admissible criticism: clarification by the German Constitutional Court]. Retrieved from: https://m.facebook.com/story.php?story_fbi d=2589301088065967&id=100009583042326 [in Ukrainian].
  134. 18. Case of Zhdanov and Others v.
  135. Russia: decision of the European Court of Human Rights. (2019, July 16), (vols. 12200/08, 35949/11, 58282/12). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/ rus#{%22fulltext%22:[%22Zhdanov%20 and%20Others%20v.%20Russia%22],%22doc umentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMB ER%22,%22CHAMBER%22]}.
  136. 19. Case of Mariapori v. Finland:
  137. Rights. (2010, July 06), (vols. 37751/07). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/ru s#{%22fulltext%22:[%22Mariapori%20v.%20 Finland%22],%22documentcollectionid2%2 2:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMB ER%22]}.
  138. 20. Case of Skalka v. Poland: decision of
  139. the European Court of Human Rights. (2003, May 27), (vols. 43425/98). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext% 22:[%2243425/98%22],%22documentcollecti onid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22C HAMBER%22]}.
  140. 21. Case of Saday v. Turkey: decision of
  141. the European Court of Human Rights. (2006, March 30), (vols. 32458/96). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext% 22:[%2232458/96%22],%22documentcollecti onid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22C HAMBER%22]}.
  142. 22. Case of Zugic v. Croatia: decision of
  143. the European Court of Human Rights. (2011, May 31), (vols. 3699/08). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22fulltext% 22:[%223699/08%22],%22documentcollectio nid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CH AMBER%22]}.
  144. 23. Case of Gross v. Switzerland:
  145. Rights. (2004, May 14), (vols. 67208/01). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/ru s#{%22fulltext%22:[%2267208/01%22],%22d ocumentcollectionid2%22:[%22GRANDCHA MBER%22,%22CHAMBER%22]}.
  146. 24. Case of Guntis Apinis v. Latvia:
  147. Rights. (2011, September 20), (vols. 46549/06). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/fr e#{%22itemid%22:[%22001-106602%22]}.
  148. 25. Khrypun, V. (2020) Komitet Rady
  149. obhovoryv stan vykonannia Ukrainoiu rishen Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [The Committee of the Council discussed the state of implementation of the decisions of the European Court of Human Rights in Ukraine]. Sudovo-yurydychna hazeta – Judiciallegal newspaper . Retrieved from: https://sud.
  150. ua/ru/news/ukraine/187579-komitet-radiobgovoriv-stan-vikonannya-ukrayinoyurishen-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini [in Ukrainian].
  151. 26. Pro zatverdzhennia Stratehii
  152. rozvytku systemy pravosuddia ta konstytutsiinoho sudochynstva na 2021– 2023 roky: Ukaz Prezydenta Ukrainy [On approval of the Strategy for the development of the justice system and constitutional justice for 2021-2023: Decree of the President of Ukraine]. (2021, June 11). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/231/2021#Text [in Ukrainian].
  153. 27. Konsultatyvnyi vysnovok shchodo
  154. zakonoproiektu № 3730, zatverdzhenyi rishenniam Vyshchoi rady pravosuddia [Advisory opinion on the draft law № 3730, approved by the decision of the High Council of Justice]. (2020, July 9). Retrieved from: https://hcj.gov.ua/doc/doc/3659 [in Ukrainian].
  155. 28. Vysnovok № 20 (2017) pro rol sudiv
  156. u zabezpechenni yednosti zastosuvannia zakonu: Konsultatyvna rada Yevropeiskykh suddiv [Conclusion № 20 (2017) on the role of courts in ensuring uniform application of the law: Advisory Council of European Judges]. Retrieved from: https://supreme.court.gov.
  157. ua/userfiles/media/opinion_20_UA.pdf [in Ukrainian].
  158. 29. Rishennia u spravi Pol Perterer
  159. proty Avstrii [Paul Perterer v. Austria]. (2004). Dokument OON – UN document . Retrieved from: https://juris.ohchr.org/ru/Search/ Details/1124.
  160. 30. Sotsiolohichne doslidzhennia,
  161. provedene sotsiolohichnoiu sluzhboiu
  162. Tsentru Razumkova z 9 po 14 zhovtnia 2020 roku v usikh rehionakh Ukrainy za vyniatkom Krymu ta okupovanykh terytorii Donetskoi ta Luhanskoi oblastei [Sociological survey conducted by the sociological service of the Razumkov Center from October 9 to 14, 2020 in all regions of Ukraine except the Crimea and the occupied territories of Donetsk and Luhansk regions]. (n.d.). Retrieved from:
  163. https://rm.coe.int/annex-1-representativesurvey/1680a0c2af [in Ukrainian].
  164. 31. Nedovira do sudovoi systemy posila
  165. 1 mistse sered pereshkod dlia inozemnykh investytsii [Distrust of the judiciary ranked first among obstacles to foreign investment]. (2020). Mind.UA. Retrieved from: https:// mind.ua/news/20218203-nedovira-dosudovoyi-sistemi-posila-1-misce-seredpereshkod-dlya-inozemnih-investicij [in Ukrainian].
  166. 32. A strategy for more targeted and
  167. effective case-processing: European Court of Human Rights. (2021, March 17). Retrieved from: https://echr.coe.int/Documents/Court_ that_matters_ENG.PDF.
  168. 33. Holovchenko, D. (2021) YeSPL
  169. zaprovadzhuie novu systemu priorytetiv dlia rozghliadu sprav – yaki spravy rozghliadatymut shvydshe [The ECtHR is introducing a new system of priorities for dealing with cases – which cases will be dealt with faster]. Sudovoyurydychna hazeta – Judicial-legal newspaper.
  170. Retrieved from: https://sud.ua/ru/news/ publication/196321-yespl-zaprovadzhuyenovu-sistemu-prioritetiv-dlya-rozglyadusprav-yaki-spravi-rozglyadatimut-shvidshe [in Ukrainian].
  171. 34. Pro prytiahnennia do
  172. dystsyplinarnoi vidpovidalnosti suddi Kasatsiinoho kryminalnoho sudu u skladi Verkhovnoho Sudu Holubytskoho S.S.: rishennia Druhoi Dystsyplinarnoi palaty Vyshchoi rady pravosuddia [On bringing to disciplinary responsibility a judge of the Criminal Court of Cassation of the Supreme Court Golubytsky SS: decision of the Second Disciplinary Chamber of the High Council of Justice] (2021, July 26), (vols. 1683/2dp/15- 21). Retrieved from: https://hcj.gov.ua/doc/ doc/8059 [in Ukrainian].
  173. 35. Sprava «Smirnova proty Ukrainy»:
  174. rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [Smirnova v. Ukraine: judgment of the European Court of Human Rights] (2005, November 08), (vols. 36655/02). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/980_440#Text [in Ukrainian].
  175. 36. Case of Wierciszewska v. Poland:
  176. Rights (2003, November 25), (vols. 41431/98). Retrieved from: https://hudoc. echr.coe.int/rus#{%22fulltext%22:[%22Wie rciszewska%20v.%20Poland%22],%22item id%22:[%22001-61451%22]}.
  177. 37. Sprava «Musiienko proty Ukrainy»:
  178. rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [Musienko v. Ukraine: judgment of the European Court of Human Rights] (2005, November 08), (vols. 26976/06). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/974_635#Text [in Ukrainian].
  179. 38. Case of Frydlender v. France:
  180. Rights (2000, July 27), (vols. 30979/96). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.int/ru s#{%22fulltext%22:[%2230979/96%22],%22it emid%22:[%22001-58762%22]}.
  181. 39. Sprava «Silin proty Ukrainy»:
  182. rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [Silin v. Ukraine: judgment of the European Court of Human Rights] (2006, July 13), (vols. 23926/02_. Retrieved from: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/974_103#Text [in Ukrainian].
  183. 40. Sprava «Shulha proty Ukrainy»:
  184. rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [Shulga v. Ukraine: judgment of the European Court of Human Rights] (2010, December 02), (vols. 16652/04). Retrieved from: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_625#Text [in Ukrainian].
  185. 41. Case of Dogru Avsar v. Turkey:
  186. Rights (2010, January 12), (vols. 14310/05). Retrieved from: https://hudoc.echr.coe.
  187. int/rus#{%22fulltext%22:[%22Dogru%20 Avsar%20v.%20Turkey%22]}.
  188. 42. Pro stan zabezpechennia
  189. nezalezhnosti suddiv v Ukraini: Shchorichna dopovid za 2019 rik, zatverdzhena rishenniam Vyshchoi rady pravosuddia [On the state of ensuring the independence of judges in Ukraine: Annual Report for 2019, approved by the decision of the High Council of Justice] (2020, April 09), (vols. 933/0/15-20). Retrieved from: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/ field/file/shchorichna_dopovid_za_2019_rik.
  190. pdf [in Ukrainian].
  191. 43. Banhalorski pryntsypy povedinky
  192. suddiv, skhvaleni rezoliutsiieiu Ekonomichnoi i Sotsialnoi Rady OON [Bangalore Principles for the Conduct of Judges, approved by UN Economic and Social Council Resolution] (2006, July 27), (vols. 006/23). Retrieved from: https://court.gov.ua/userfiles/02.pdf [in Ukrainian].
  193. 44. Komentari shchodo Banhalorskykh
  194. pryntsypiv povedinky suddiv: Upravlinnia OON z narkotykiv ta zlochynnosti [Comments on the Bangalore Principles for the Conduct of Judges: United Nations Office on Drugs and Crime] (2007). Retrieved from: http://rsu.gov.
  195. ua/uploads/article/komentari-bangalorski- 9818bfbb11.pdf [in Ukrainian].
  196. 45. Pro zalyshennia bez zmin rishennia
  197. Tretoi Dystsyplinarnoi palaty Vyshchoi rady pravosuddia vid 28 bereznia 2018 roku № 916/3dp/15-18 pro prytiahnennia suddi Vyshhorodskoho raionnoho sudu Kyivskoi oblasti Rudiuka O.D. do dystsyplinarnoi vidpovidalnosti: rishennia Vyshchoi rady pravosuddia [On leaving unchanged the decision of the Third Disciplinary Chamber of the High Council of Justice dated March 28, 2018 № 916 / 3dp / 15-18 on bringing a judge of the Vyshhorod District Court of the Kyiv region Rudyuk OD to disciplinary responsibility: the decision of the High Council of Justice] (2018, July 24), (vols.
  198. 2414/0/15-18). Retrieved from: http://www. vru.gov.ua/act/15258 [in Ukrainian].
Автор Берназюк Ян
Рiк видання 2021
Опублiкована в журналi Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління expert: Paradigm of law and public administration № 5 (17) – жовтень 2021 – С. 23-39.
Мова українська
Кiлькiсть сторiнок 15
Кiлькiсть скачувань 3
Скачати
Теги:
Статті
Автор публiкацiї
Ян Берназюк
суддя Верховного Суду
Профiль автора
Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль