Референдум в Італії: більшість не підтримала судову реформу

За результатами голосування 22−23 березня, близько 54% громадян висловилися проти змін, тоді як 46% підтримали ініціативу уряду щодо перегляду конституції та реформування незалежної судової системи.

Проєкт, винесений на голосування, передбачав радикальну перебудову системи правосуддя, зокрема розділення кар’єр суддів та прокурорів.

Однією з фундаментальних передумов реформи мало б стати розмежування функцій у межах магістратури (судової гілки влади). У чинній системі судді та прокурори, хоч і виконують різні функції, однак підпадають під однакові правила підготовки та кар’єрного зростання.

Реформа виходила з припущення, що цю єдність можна переглянути, запровадивши більш чітке розмежування між двома функціями. Саме тому реформа пропонувала розділення кар’єр вже на етапі вступу до магістратури.

Це означало б окремі конкурси, автономні професійні траєкторії та неможливість переходу між судовою та прокурорською функціями. Задекларованою метою було посилення розмежування сторін процесу та ще чіткіше забезпечення нейтральності судді щодо прокурора.

Зокрема, текст, схвалений парламентом, передбачає створення двох окремих Вищих рад – однієї для суддів і однієї для прокурорів. Обидва органи зберігають склад, у якому переважають представники суддівського корпусу, подібно до чинної моделі, але функціонують окремо, надаючи прокурорам власний орган самоврядування, відмінний від органу суддів.

Також судова реформа пропонувала зміну способу формування органів самоврядування. Вона передбачала застосування жеребкування замість традиційної системи виборів, із задекларованою метою вплинути на роль професійних груп і фракцій усередині судової системи.

Джорджа Мелоні назвала ухвалення судової реформи в Сенаті історичною віхою на шляху до більш ефективної, збалансованої та орієнтованої на громадян системи правосуддя.

Однак ця реформа виявилася вкрай непопулярною серед самих магістратів, що призвело до страйку на початку 2026 року.

Занепокоєння полягало в тому, що запропонований текст, на їхню думку, відкривав можливості для надмірного втручання уряду у дії судової гілки влади. Адже в такому разі прокуратура могла стати надто тісно пов’язаною з поліцією у процесі здійснення правосуддя, що своєю чергою загрожувало б неупередженості правової процедури.

І хоча наразі її незалежність гарантується конституцією, нова рада прокурорів могла опинитися під більш жорстким контролем виконавчої влади.

З огляду на поточну політичну конфігурацію парламенту та відкрито критичне ставлення уряду до суддів, магістрати вбачали, що нові правила можуть бути несприятливими для судової влади.

Уряд неодноразово вступав у конфлікти з судами щодо політики – від контролю за міграцією до великих інфраструктурних проєктів, тоді як кілька міністрів протягом чинної каденції стали фігурантами розслідувань.

Це означало, що закон потребуватиме підтвердження на референдумі і лише за позитивного результату голосування набере чинності. При цьому жодного порогу явки такі референдуми не вимагають.

Іншими словами, пересічним італійським виборцям запропонували визначитися щодо дуже специфічної судової реформи, в нюансах якої більшість виборців не дуже й розбираються.  Соціологи зазначали напередодні голосування, що для багатьох із тих, хто проголосує проти, це буде радше спосіб висловити невдоволення урядом Мелоні, ніж прийняти рішення щодо змісту складної технічної реформи.

Серед виборців до 34 років понад 60% виступили проти, тоді як серед осіб віком понад 55 років переважає підтримка.

Варіант "так" переміг лише у трьох регіонах: Ломбардія (53,8%),Венето (58,3%), Фріулі-Венеція-Джулія (54,5%). "Ні" бере гору в усіх інших. Найвищі показники – у Кампанії (65%), Сицилії (61%), Сардинії (60%), Тоскані (58%), Емілії-Романьї, Лігурії та Апулії (57%).

Не підтримали реформу і у великих містах. Варіант "ні" перемагає в усіх великих містах: від Рима (60,3%) до Мілана (58,3%) і Турина (64,8%). Рекорд – у Неаполі (75,5%).

Мелоні заявила, що поважає рішення виборців, хоча й «шкодує про втрачений шанс модернізувати країну». Водночас вона наголосила, що не планує йти у відставку і продовжить працювати на користь Італії.

Явка на референдумі склала майже 60%, що значно перевищило очікування і свідчить про високий рівень напруги в суспільстві під час кампанії, яка загострила конфлікт між владою та суддями, пише Reuters.

Причиною провалу реформи Мелоні вважають нездатність уряду пояснити складні технічні моменти змін у судочинстві. Також чимало людей сприйняли голосування як спосіб висловити недовіру прем'єр-міністру за рік до проведення в країні парламентських виборів.

Попри невдачу, Мелоні не має планів щодо відставки і обіцяє поважати рішення громадян. Тепер їй буде складніше реалізувати інші власні ініціативи - наприклад, прямі загальнонаціональні вибори голови уряду замість призначення у парламенті.