Штучний інтелект у правосудді: від практики Суду ЄС до європейських стандартів

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 7 December 2023, SCHUFA Holding (Scoring), C‑634/21, EU:C:2023:957 (Automated credit scoring)

• Причина спору: Спір виник через відмову у наданні кредиту особі на підставі негативного «скорингового балу», сформованого приватною компанією за допомогою математично-статистичних методів.
• Правова кваліфікація: Суд ЄС постановив, що автоматизоване визначення ймовірності майбутньої платоспроможності особи («скоринг») є «рішенням» у розумінні статті 22 GDPR, якщо воно відіграє вирішальну роль у діях третіх сторін.

Джерела: [1]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 7 December 2023, SCHUFA Holding (Scoring), C‑634/21, EU:C:2023:957 (Automated credit scoring)

• Вплив на права людини: Рішення значно посилило захист громадян, визнавши їхнє право отримувати пояснення логіки алгоритму та оскаржувати результати автоматизованої оцінки безпосередньо у компанії-розробника.
• Наслідки для бізнесу: неможливість приховувати алгоритми за «комерційною таємницею» та обов’язок забезпечити прозорість скорингових систем, оскільки вони більше не вважаються простою «підготовчою дією».

Джерела: [1]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 21 June 2022, Ligue des droits humains v Conseil des ministres, C‑817/19, ECLI:EU:C:2022:491(Passenger Name Record – PNR)

• Причина спору: Позов було подано правозахисною організацією проти бельгійського уряду через національне законодавство, яке вимагало масового та автоматизованого збору даних усіх авіапасажирів (PNR) для боротьби з тероризмом.
• Правова кваліфікація: автоматизована обробка та зберігання даних пасажирів протягом п'яти років є серйозним втручанням у фундаментальні права, тому вони мають бути суворо обмежені лише тим, що є абсолютно необхідним.

Джерела: [2]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 21 June 2022, Ligue des droits humains v Conseil des ministres, C‑817/19, ECLI:EU:C:2022:491 (Passenger Name Record – PNR)

• Вплив на права людини: Рішення встановило заборону на загальне та недиференційоване спостереження, підкресливши, що алгоритми не можуть використовуватися для аналізу всіх громадян без наявності об'єктивних доказів загрози.
• Наслідки для бізнесу: Для авіаперевізників та операторів це означає обов’язок обмежити передачу даних пасажирів лише визначеними маршрутами або ситуаціями, де існує реальна загроза, що потребує перегляду існуючих систем автоматизації.

Джерела: [2]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 21 December 2016, Tele2 Sverige AB v Post- och telestyrelsen and Secretary of State for the Home Department v Tom Watson and Others, Joined Cases C‑203/15 and C‑698/15, ECLI:EU:C:2016:970

• Причина спору: Спір виник через національні норми Швеції та Великої Британії, які зобов'язували провайдерів зберігати масиви даних про трафік та геолокацію всіх користувачів без наявності будь-якої підозри.
• Правова кваліфікація: Суд ЄС постановив, що право Євросоюзу забороняє загальне та недиференційоване зберігання даних електронних комунікацій, оскільки це дозволяє створювати детальні профілі приватного життя осіб.

Джерела: [3]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 21 December 2016, Tele2 Sverige AB v Post- och telestyrelsen and Secretary of State for the Home Department v Tom Watson and Others, Joined Cases C‑203/15 and C‑698/15, ECLI:EU:C:2016:970

• Вплив на права людини: Рішення встановило високий стандарт захисту приватності, визначивши, що доступ державних органів до даних можливий лише для боротьби з тяжкими злочинами за умови попереднього судового або незалежного контролю.
• Наслідки для бізнесу: рішення означало необхідність перегляду політик зберігання даних та архітектури безпеки, щоб забезпечити видалення інформації після закінчення суворо визначених термінів та її фізичне розміщення в межах ЄС.

Джерела: [3]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 13 May 2014, Google Spain SL and Google Inc. v Agencia Española de Protección de Datos (AEPD) and Mario Costeja González, C‑131/12, ECLI:EU:C:2014:317

• Причина спору: Справа розпочалася з позову громадянина Іспанії проти Google через те, що у результатах пошуку за його іменем відображалося посилання на стару газетну статтю про арешт його майна за борги, які вже давно були сплачені.
• Правова кваліфікація: Суд ЄС визнав діяльність пошукових систем «обробкою персональних даних», а саму компанію Google — «контролером даних», що поклало на неї відповідальність за інформацію, яку вона індексує.

Джерела: [4]

Judgment of the Court (Grand Chamber) of 13 May 2014, Google Spain SL and Google Inc. v Agencia Española de Protección de Datos (AEPD) and Mario Costeja González, C‑131/12, ECLI:EU:C:2014:317

• Вплив на права людини: Це рішення закріпило «право бути забутим», дозволивши людям вимагати видалення посилань на інформацію, яка є застарілою, нерелевантною або надмірною, оскільки права особи на приватність зазвичай переважають над економічним інтересом пошуковика.
• Наслідки для бізнесу: створило обов’язок впроваджувати складні механізми розгляду запитів на видалення контенту та шукати баланс між захистом персональних даних і правом суспільства на доступ до суспільно значущої інформації.

Джерела: [4]

Ukraine 2025 Report SWD(2025) 759 final ЄК: Звіт щодо України за 2025 рік

• ЄС фіксує активне впровадження ШІ та e-justice в Україні, але відсутність гармонізації з AI Act
• Захист персональних даних у судовій цифровізації залишається проблемним і потребує законодавчого оновлення
• ШІ без належних гарантій приватності та контролю судової влади – ризик для верховенства права

Джерела: [5]

План заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні на 2025-2026 роки (розпорядження КМУ від 09.05.2025 № 457-р)

• Виконавець: Мінцифри
• Завдання: розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроєкту щодо правового врегулювання у сфері розвитку штучного інтелекту
• Строк виконання: IV квартал 2026 року

Джерела: [6]

Framework Convention on Artificial Intelligence, Human Rights, Democracy and the Rule of Law: Council of Europe Treaty № 25. Vilnius, 5.IX.2024

• 15 травня 2025 р. Україна підписала Рамкову Конвенцію про ШІ (потребує ратифікації Верховною Радою) та зобов’язалася таким чином дотримуватися визначених у цьому документі принципів, зокрема поваги до людської гідності, прозорості, недискримінації, захисту приватності, надійності і безпеки під час прийняття національного законодавства та практичного застосування ШІ у публічному секторі

Джерела: [7]

EU-communicated codified Benchmarks for Ukraine on Chapter 23 – Judiciary and Fundamental Rights (Full list provided to Ukraine at explanatory meeting)»- 23.02.2026

• Кодифіковані орієнтири (Benchmarks), доведені ЄС до України в межах переговорного Розділу 23 «Судова влада та фундаментальні права»
• IBM 23.4.3 Альтернативне вирішення спорів та правова допомога.
• IBM 23.4.5 Просування цифровізації системи правосуддя.

Джерела: [8]

Перелік актів «м'якого» права

• 1. Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням ХХ чергового з’їзду суддів України від 18.09.2024 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001415-24#Text
• 2. Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду, затверджене наказом Керівника Апарату Верховного Суд № 117 від 08.12.2025 https://constitutionalist.com.ua/polozhennia-pro-vykorystannia-tekhnolohij-shi-pratsivnykamy-aparatu-vs
• 3. Засади використання інструментів штучного інтелекту у Вищому антикорупційному суді, затверджені наказом Голови Вищого антикорупційного суду № 56 від 19.12.2024 https://court.gov.ua/storage/portal/hcac/documents/orders/19.12.2024_56.pdf
• 4. Стратегія Вищого антикорупційного суду на 2026-2028 роки, затверджена рішенням № 1 зборів суддів ВАКС від 20.11.2025 https://court.gov.ua/storage/portal/hcac/self-governance/decisions/20.11.2025_1.pdf
• 5. Концепція Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України № 178 від 30.04.2025 https://court.gov.ua/storage/portal/dsa/normatyvno-pravova%20baza/N_178_2025_dodatok.pdf
• 6. Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників, розроблені Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством юстиції України та партнерами (липень 2025 року) https://constitutionalist.com.ua/rekomendatsii-z-vidpovidalnoho-vykorystannia-shtuchnoho-intelektu-dlia-pravnykiv
• 7. Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації України (2024 рік) https://storage.thedigital.gov.ua/files/2/72/389a01ab0cc82040dfe172f94d1af720.pdf
• 8. Біла книга з регулювання ШІ в Україні: бачення Мінцифри (Версія для консультацій, червень 2024 року) https://storage.thedigital.gov.ua/files/d/9d/0bbc3a705c821a197bedfcdfe00899d9.pdf
• 9. Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту в Україні (Bottom-Up підхід, Міністерство цифрової трансформації України) https://storage.thedigital.gov.ua/files/2/22/363bbcaec30bf9d4e598375fecac3227.pdf

Джерела: [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

UNESCO, Guidelines for the Use of AI Systems in Courts and Tribunals, 2025

• ЮНЕСКО, Настанови щодо використання систем штучного інтелекту в судах та трибуналах, 2025 рік.
• Метою цих Настанов є створення однієї з перших глобальних етичних та оперативних баз для впровадження ШІ в судову систему, що дозволить підвищити ефективність правосуддя та доступ до нього, одночасно гарантуючи дотримання верховенства права, незалежності суду та захист основоположних прав людини від потенційних ризиків.

Джерела: [18]

UNESCO, AI Essentials for Judges, 2026, CI/DIT/AI/Judges2026

• ЮНЕСКО, Основи ШІ для суддів, 2026 рік, CI/DIT/AI/Judges2026
• Мета та значення документа: цей документ розроблений як лаконічний практичний посібник для ознайомлення суддів, прокурорів та юристів із базовими поняттями, можливостями та ризиками штучного інтелекту в судовому контексті. Його ключове значення полягає у наданні конкретних відповідей на поширені запитання юридичної спільноти, яка не є експертною в галузі технологій, але стикається з їхнім стрімким впровадженням у систему правосуддя

Джерела: [19]

CEPEJ, Guidelines on the Use of Generative Artificial Intelligence for Courts, 19 December 2025, CEPEJ(2025)18Final

• Європейська комісія з питань ефективності правосуддя, Настанови щодо використання генеративного ШІ в судах
• Мета та значення документа: цей документ встановлює нормативну та оперативну базу для безпечного впровадження генеративного ШІ в систему правосуддя, з пріоритетом на дотриманні Європейської конвенції з прав людини, забезпеченням виключного права людини на здійснення правосуддя та обов'язковим збереженням суверенного контролю держави над даними та інфраструктурою.

Джерела: [20]

Opinion No. 28 (2025) on the importance of judicial well-being for the delivery of justice (CCJE) Висновок № 28 (2025) щодо важливості суддівського благополуччя для здійснення правосуддя (КРЄС)

• Неналежна цифровізація може збільшувати масив даних і процесуальних матеріалів, ускладнюючи контроль за персональними даними
• Кібербезпека та захист чутливих даних суддів і матеріалів справ є складовою суддівського благополуччя
• Допоміжні технології допустимі лише як інструмент підтримки, без прогнозування результатів справ і без втрати контролю суддею.

Джерела: [21]

CEPEJ, Report of the 44th meeting of the Bureau of the European Commission for the Efficiency of Justice, 12 January 2026, CEPEJ-BU(2026)2

• Бюро Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) офіційно затвердило оновлений персональний склад своїх ключових робочих груп на період 2026–2027 років, зокрема: GT-EVAL, що відповідає за оцінку судових систем, GT-EFF, яка опікується ефективністю судочинства, та спеціалізованої групи GT-CYBERJUST, фокусом якої є розвиток кіберправосуддя та регулювання ШІ.
• Представника України включено до складу цієї Робочої групи з питань кіберправосуддя та штучного інтелекту (CEPEJ-GT-CYBERJUST)

Джерела: [22]

Draft Concept of the Technological Training Programme for Judges, developed by the CEPEJ Working Group on Cyberjustice and Artificial Intelligence (CEPEJ-GT-CYBERJUST(2025)1Rev3)

• Цей документ є проєктом концепції технологічної навчальної програми для суддів, розробленим Робочою групою CEPEJ з питань кіберправосуддя та штучного інтелекту (CEPEJ-GT-CYBERJUST) для ухвалення на 46-му пленарному засіданні у червні 2026 року.
• Текст визначає стратегічні цілі, фундаментальні принципи та модульну структуру навчання – від базової цифрової грамотності до поглибленого вивчення ШІ та кібербезпеки – з метою забезпечення ефективного правосуддя при збереженні виключної ролі людського судження та дотриманні етичних стандартів Ради Європи.

Додаткові джерела

• 1. Берназюк Ян. Штучний інтелект та система правосуддя України: результати співпраці у році, що минув https://so.supreme.court.gov.ua/authors/934/shtuchnyi-intelekt-ta-systema-pravosuddia-ukrainy-rezultaty-spivpratsi-u-rotsi-sh%D1%81ho-mynuv
• 2. Берназюк Ян. Наукові надбання як основа для наступних кроків на шляху інтеграції штучного інтелекту в систему правосуддя https://so.supreme.court.gov.ua/news/949/naukovi-nadbannia-iak-osnova-dlia-nastupnykh-krokiv-na-shliakhu-intehratsii-shtuchnoho-intelektu-v-systemu-pravosuddia
• 3. Берназюк Ян. Цифрова ера правосуддя: роль ШІ у забезпеченні єдності судової практики в Україні https://so.supreme.court.gov.ua/news/986/tsyfrova-era-pravosuddia-rol-shi-u-zabezpechenni-iednosti-sudovoi-praktyky-v-ukraini
• 4. Bernaziuk Ian. Artificial Intelligence and the Judicial system of Ukraine: results of cooperation in the past year https://constitutionalist.com.ua/artificial-intelligence-and-the-judicial-system-of-ukraine-results-of-cooperation-in-the-past-year
• 5. Берназюк Ян. Штучний інтелект і його використання для забезпечення єдності судової практики як складової довіри до суду // Слово Національної школи суддів України. – 2024, № 2(49), С. 16-35 https://slovo.nsj.gov.ua/images/pdf/2024_4_49/nsj_4_49_2024.pdf
• 6. Берназюк Ян. Ера ШІ й роль верховних судів у цифровій трансформації правосуддя // Юридична газета. № 4 (792). - С. 16-18. https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/era-shi-y-rol-verhovnih-sudiv-u-cifroviy-transformaciyi-pravosuddya.html
• 7. Bernaziuk Ian. Artificial Intelligence in the Ukrainian Judiciary: Charting the Course Under the Digital Gavel https://constitutionalist.com.ua/artificial-intelligence-in-the-ukrainian-judiciary-charting-the-course-under-the-digital-gavel
• 8. Bernaziuk Ian. Benchmarking Justice: Can Advanced AI Satisfy the Rule of Law Standards? https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/156_AI_Benchmarking_Justice_bernaziuk.pdf
• 9. Берназюк Ян. Правосуддя майбутнього: збереження незалежності та людяності в еру ШІ https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/161.%20Future_justice_independent_humane%20AI-era_bernaziuk%20%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE.pdf
• 10. Берназюк Ян. Межі втручання у приватне життя в умовах загроз національній безпеці: стандарти і виклики для правосуддя
• https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/135.%20Limits_of_Interference_Private_Life_under_National_Security%20Threats_bernaziuk.pdf
• 11. Берназюк Ян, Фонова Олена. Правосуддя 2035: між правом і кодом»: Випуск № 18 подкастів НШСУ https://youtu.be/UlghLhHV8os?si=nCpvAl5p5KP3tY_G

Джерела: [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33]