Суддя КАС ВС Андрій Загороднюк розповів про практику розгляду справ, пов’язаних із правом на мирні зібрання

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Андрій Загороднюк провів вебінар на тему «Практика розгляду справ, пов’язаних з правом на мирні зібрання». Захід відбувся 26 березня 2021 року в рамках навчального тренінгу «Захист адміністративним судом соціальних прав». Повідомляє Верховний Суд на сторінці у Фейсбук.

Суддя, зокрема, поінформував, що протягом 2017– 2021 років на розгляді в місцевих адміністративних судах перебувало 39 справ щодо встановлення обмеження стосовно реалізації права на свободу мирних зібрань, а також щодо усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань, апеляційні суди переглянули 8 рішень судів перших інстанцій, до КАС ВС надійшло 8 таких справ.

Доповідач нагадав, що ст. 39 Конституції України гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Андрій Загороднюк звернув увагу, що в Україні чітко не врегульовано, за який час організатори мирних зібрань мають сповістити органи виконавчої влади або місцевого самоврядування про проведення таких акцій.

Це питання було предметом розгляду Конституційного Суду України, який у Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001(справа № 1-30/2001) вказав, що ці строки не повинні обмежувати конституційне право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам влади вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.

Суддя повідомив, що до Верховної Ради України подано три законопроєкти щодо унормування проведення мирних зібрань, але вони тривалий час не розглядаються.

Доповідач також розповів, що у 22 країнах світу, в яких законодавчо врегульовані правила проведення мирних зібрань, зокрема встановлені строки для повідомлення органів влади про такі заходи, вони переважно становлять не менше ніж за 48 годин. Але, наприклад, у Франції цей строк – не менше ніж три дні й не більше 15 днів, у Австрії організатори мирних зібрань мають сповістити органи виконавчої влади або місцевого самоврядування про проведення таких акцій не пізніше ніж за 24 години, у Фінляндії – не пізніше ніж за 6 годин.

Повідомлення про мирне зібрання потрібне для того, щоб представники влади підготували належний захист і гарантували безпеку учасникам ходу, мітингу тощо. Орган влади може оскаржити в суді проведення мирного зібрання. Статтею 280 КАС України врегульовано, що органи виконавчої влади або місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Це може бути зроблено: з метою захисту (охорони) щонайменше рівнозначного права на свободу мирних зібрань правового блага (права, свободи, законного інтересу); з обов'язковим дотриманням принципу співмірності втручання; щоб відреагувати на реальну небезпеку для відповідного правового блага.

Організатори мирних зібрань також мають право звернутися з позовом про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань з боку органів влади, повідомлених про проведення таких заходів, відповідно до ст. 281 КАС України.Крім цього, суддя зробив огляд прийнятих останнім часом судових рішень щодо мирних зібрань.

Із презентацією Андрія Загороднюка можна ознайомитися за посиланням – cutt.ly/Vx78tQy.

Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль