Верховний Суд: Організаційні зміни або ліквідація органу влади без визначення правонаступника не звільняють державу від обов’язку виконати судове рішення

Верховний Суд: Організаційні зміни або ліквідація органу влади без визначення правонаступника не звільняють державу від обов’язку виконати судове рішення

У касаційному провадженні Верховного Суду перебувала адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю до Виконавчого комітету та Департаменту Дніпровської міської ради. Предметом розгляду була заява про заміну боржника у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду про продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Обставини справи свідчили про те, що приватна структура опинилася у стані тривалої правової невизначеності через постійні внутрішні реформи органу місцевого самоврядування. Спочатку боржником був профільний Департамент, повноваження якого передали новоствореному Управлінню. Згодом міська рада прийняла рішення про ліквідацію і цього Управління, виключивши з його положення відповідні функції, але не закріпивши їх за жодним іншим конкретним органом. Суд першої інстанції відмовив у заміні боржника, вважаючи, що в період «перехідного етапу» заміна лише посилить невизначеність. Проте апеляційний суд став на захист позивача та замінив боржника на Виконавчий комітет міської ради.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, залишивши його постанову без змін.

Колегія суддів наголосила, що обов’язковість виконання судового рішення є фундаментом права на справедливий суд та конституційною засадою судочинства. Суд підкреслив, що держава (в особі органів місцевого самоврядування) не може уникати виконання своїх зобов’язань шляхом бездіяльності або постійних структурних перетворень. Ситуація, за якої функції органу припиняються без їх фактичного передання іншому суб’єкту, є прямим порушенням принципу належного урядування.

У цій справі Верховний Суд сформулював такі правові висновки:

1.       Принцип безперервності державних функцій: у разі ліквідації суб’єкта владних повноважень у нього завжди є правонаступник. Якщо конкретний орган-наступник ще не визначений положеннями чи розпорядчими актами, відповідальність за виконання судового рішення покладається на орган, до компетенції якого належить ухвалення рішень про усунення порушень прав позивача (зокрема, на виконавчий комітет ради).

2.       Дотримання принципу «належного урядування» (Good Governance): органи влади повинні діяти добросовісно, передбачувано та послідовно. Позбавлення уповноваженого органу адміністративної компетенції без передачі його функцій іншим суб’єктам створює стан свавілля. Ризик будь-якої організаційної помилки або прогалини в регулюванні повинна нести влада, а не приватна особа.

3.       Ефективність судового контролю: формальна невизначеність у структурі місцевого самоврядування не може блокувати виконання рішення суду, що набрало законної сили. Заміна боржника у виконавчому провадженні є необхідним процесуальним інструментом для забезпечення реального захисту прав особи в умовах «управлінського вакууму».

Постанова Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 160/15383/23 (адміністративне провадження № К/990/22174/25) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/129257585