22 грудня 2020 року в Основний закон Угорщини були внесені зміни, що стосуються понять сім’ї і виховання дітей, поняття державної скарбниці, а також була проведена реформа конституційних особливих правових режимів

Проект Дев'ятої поправки до Основного закону Угорщини був внесений до Національних зборів Угорщини урядом 10 листопада 2020 року, напередодні початку дії в країні посилених карантинних заходів в зв'язку з пандемією COVID-19. У грудні поправка була прийнята 134 голосами «за», що становить необхідні дві третини голосів парламентаріїв для ухвалення конституційних поправок.
Прийняті масштабні конституційні зміни торкнулися трьох сфер: сім'ї та виховання дітей, державної скарбниці і особливих правових режимів.

Стаття «L» Основних положень Конституції, яка раніше закріпила поняття шлюбу як добровільно встановлених подружніх відносин між чоловіком і жінкою і поняття сім'ї як основи збереження нації, була доповнена зазначенням на те, що «в основі сімейних відносин лежить шлюб і відносини між батьками і дітьми », а також на те, що матір'ю є жінка, а батьком - чоловік.

Крім того, стаття XVI Основного закону, присвячена захисту дітей та піклування про їх розвитку, була доповнена положенням про те, що Угорщина «захищає право дітей на самоідентифікацію в залежності від статі, встановленого при їх народженні, і забезпечує утворення дітей у відповідності до цінностей, заснованими на конституційній ідентичності Угорщини та християнській культурі ». Раніше, в травні 2020 року, були прийняті зміни, що стосуються порядку визначення статі, в основу якого лягли первинні статеві ознаки і набір хромосом. Одночасно з прийняттям конституційних змін була ускладнена процедура усиновлення дітей самотніми батьками: для усиновлення їм необхідно отримати згоду міністра у справах сім'ї, який при прийнятті рішення враховує пункт 1 статті XVI Конституції Угорщини.

У статтю 39 Основного закону додається вказівка на те, що державну
скарбницю складають державні доходи, витрати і борг. З одного боку, вказується на необхідність закріплення поняття державної скарбниці на конституційному рівні, але також зазначається, що різні державні фонди, компанії та інші формально не пов'язані з державою організації можуть на підставі вищевказаної статті відмовитися надавати публічно свою звітність. Крім того, згідно з пунктом 6 статті 38 Конституції буде створено цільовий фонд громадського інтересу відповідно до кардинальних законом.

Нарешті, була проведена реформа особливих правових режимів, які розташовуються в спеціальному розділі Основного закону Угорщини. Раніше їх було шість: надзвичайний стан, особливе становище, профілактична оборонна ситуація, несподіваний напад, терористична загроза і небезпечне становище. З 1 липня 2023 року, коли зміни в розділ наберуть чинності, особливих правових режимів залишиться три: військовий стан, особливе становище і небезпечне становище.

Військовий стан оголошується в наступних випадках: 1) при оголошенні війни або військової небезпеки; 2) при загрозі зовнішнього збройного нападу, акті, еквівалентному зовнішньому озброєному нападу, а також при безпосередній небезпеці його вчинення; 3) при виконанні союзницького обов'язку з колективного захисту. Для оголошення цього режиму потрібно дві третини голосів парламентаріїв.

Особливе становище оголошується в разі: 1) вчинення дій, спрямованих на повалення або підрив конституційного ладу або на придбання виняткової влади; 2) здійснення грубих насильницьких дій, масово піддають небезпеці життя і майно. Для оголошення також потрібно дві третини голосів парламентаріїв. Тривалість становить тридцять днів, однак вона може бути продовжена на такий же термін при збереженні відповідних підстав.

Небезпечний стан оголошується в разі серйозного інциденту, що ставить під загрозу життя і майно, зокрема в разі стихійного лиха або промислової аварії, а також для ліквідації їх наслідків. Режим вводиться Урядом на тридцятиденний термін, який може бути продовжений за згодою двох третин членів Парламенту на такий же термін при збереженні підстав для його введення.

Змінами встановлено загальні правила функціонування держави при особливих режимах, а також правила, що стосуються правотворчості в зазначені періоди.