23 і 24 березня цього року відбудеться ХХ Конгрес Асоціації конституціоналістів Іспанії, що його буде проведено у місті Касерес

Асоціація конституціоналістів Іспанії була утворена у 2002 році і об’єднує велику кількість спеціалістів, а також вчених, що спеціалізуються у ділянці конституційного права задля сприяння вдосконаленню досліджень і викладання цієї академічної дисципліни.

Місією Асоціації є надання всебічної підтримки у налагодженні діалогу між дослідниками та спеціалістами у галузі конституційного права. Серед завдань Асоціації є вдосконалення наукових досліджень і уніфікація методик викладання конституційного права, сприяння постійному контакту його членів шляхом здійснення та спонсорування відповідної академічної діяльності.

Ураховуючи таку місію, Асоціація виступає своєрідною платформою обміну експертними думками стосовно актуальних і дискусійних ідей, теорій та поглядів про конституційно-правові інститути та відносини, а також про практику застосування норм конституційного права. Також на офіційному вебсайті Асоціації можна знайти корисну інформацію, зокрема, наукові публікації, а також анонси різноманітних академічних подій, що їх організовано іспанськими університетами.

Надзвичайно важливо відмітити, що Асоціація висловила свою чітку позицію щодо засудження російського вторгнення в Україну (з текстом листа-підтримки можна ознайомитися за наступним посиланням: https://www.acoes.es/wp-content/uploads/2022/03/COMUNICADO-UCRANIA.docx).

Щороку для організації Конгресу Асоціація обирає конкретну тему, що представляє максимальний теоретичний і практичний інтерес. Тематичним завданням цьогорічного Конгресу постане встановлення академічного діалогу щодо обговорення викликів ХХІ століття, які стоять перед національними системами права у ділянці додержання вимог правовладдя.

24 березня відбудеться пленарна частина  Конгресу, що її буде побудовано з урахуванням наступних чотирьох тематичних панелей:

1) правовладдя та основоположні людські права;

2) правовладдя та ідея розподілу влади;

3) правовладдя та демократія;

4) відступ від вимог правовладдя у Європейському Союзі. 

Четверта інтернаціональна панель Конгресу об’єднала правників з багатьох європейських країн, які у своїх доповідях розкривають практичні і теоретичні проблеми відступу від вимог правовладдя, зокрема, труднощі функціонування механізму призначення кандидатів на посаду суддів Конституційного Трибуналу Республіки Польща.  Участь в інтернаціональній панелі також візьме працівниця Секретаріату Конституційного Суду України Юлія Ремінська, яка наразі реалізує дослідницький проєкт за підтримки Університету Малаги в межах програми “La UMA con Ucrania”. Стаття-виступ присвячена доктринальним аспектам позиціювання практики Європейського суду з прав людини як інструменту протидії відступу від вимог правовладдя національними правопорядками.

Варто принагідно звернути увагу, що учасниками Конгресу запропоновано до обговорення надзвичайно актуальні для правничої науки і практики питання. Серед них: створення людських ембріонів для проведення наукових досліджень; людське право на досягнення справедливості і його безпосереднє застосування у ділянці кримінального права; сучасні виклики незалежності органів судової влади як невід’ємного складника правовладдя; поява нових людських прав та її подальша конституціоналізація; практики переходу суддів та прокурорів у політику; існування юридичних конфліктів між конституційними органами; концепція правовладдя та проблеми його додержання у сучасній європейській правовій доктрині та ін.

Довідково: вивчення аналітичних документів, що їх підготовлено міжнародними експертними організаціями, дозволяє дослівно перекласти терміносполучення “rule of law backsliding” українською мовою як “відступ від [вимог] правовладдя”.

На сьогодні європейськими вченими-правниками сформована повноцінна доктрина щодо цього явища правової дійсності. У найбільш загальному сенсі, терміном “rule of law backsliding” позначають ситуації, коли у системі права країни, функціонування якої раніше відповідало формальним та матеріальним вимогам правовладдя, починають відслідковуватися випадки раптових та радикальних змін у правовому та політичному ландшафті, зокрема через порушення окремих складників правовладдя [Scheppele, Kim Lane; Pech, Laurent: What is Rule of Law Backsliding?, VerfBlog, 2018/3/02, https://verfassungsblog.de/what-is-rule-of-law-backsliding/, DOI: 10.17176/20180302-181145.]. Приклади відступу від верховенства права включають послаблення незалежності судової влади, вибіркове застосування закону, обмеження свободи преси чи громадянського суспільства та ерозію механізму захисту людських прав.

Відтак, тема четвертої панелі Конгресу обрана не випадково, оскільки феномен відступу від вимог правовладдя наразі все частіше спостерігається навіть у тих системах права країн, які є демократичними. Тому фахове обговорення учасниками Конгресу причин та особливостей регіональних і внутрішньодержавних процесів rule of law backsliding, дозволить поглянути на це явище під кутом зору декількох підходів, а саме:

юридичного підходу, що наголошує на важливості формальної правової бази та інститутів для підтримки правовладдя; основна увага у цьому підході приділяється незалежності судової системи, неупередженості правоохоронних органів та підзвітності державних посадових осіб;

політичний підхід, що підкреслює роль політичних суб’єктів, таких як уряд, правляча партія та опозиція у підтримці правовладдя чи навпаки відступу від його вимог; у межах цього підходу увага акцентується на тому як здійснюється, яким чином державні інститути структуровані та які механізми контролю таких інститутів підлягають використанню;

соціологічний підхід підкреслює роль соціальних норм, цінностей та переконань у формуванні уявлень про те як правовладдя розуміють та реалізують; застосування цього підходу демонструє як правові інститути та практика взаємодіють із соціальними структурами, зокрема, такими як ґендер, етнічна приналежність тощо;

компаративний підхід дозволяє порівняти стан додержання правовладдя в різних національних системах права та контекстах для виявлення спільних рис та відмінностей у тому, які державні політики найкраще сприятимуть зміцненню правовладдя;

історичний підхід, за допомогою якого можливо визначити як культура дотримання правовладдя розвивається із часом і чи існували ситуації у минулому, за яких правовладдя зазнавало нівелювань; це може допомогти виявити довгострокові тенденції та закономірності відступу від вимог правовладдя в їх історичних контекстах та усунути їх існування у майбутньому.

З текстами виступів і презентацій (англійською/іспанською мовами) учасників Конгресу можна ознайомитися за наступним посиланням: https://www.acoes.es/congreso-en-curso/ponencias-comunicaciones/