6 листопада відбувся круглий стіл «Принципи адміністративного права у відносинах між особою та органами публічної влади»

Про імплементацію стандартів РЄ для захисту прав осіб у відносинах із органами публічної влади йшлося під час круглого столу. Повідомляється у Фейсбуці ВС.

Стосовно заходів, яких необхідно вжити для посилення імплементації стандартів Ради Європи щодо адміністративного права та адміністративних процедур у контексті захисту приватних осіб у відносинах з адміністративними органами, говорили під час круглого столу «Принципи адміністративного права у відносинах між особою та органами публічної влади», який відбувся в онлайн-режимі 6 листопада 2020 року.

У заході, організованому проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», взяли участь судді, адвокати, експерти Ради Європи, представники органів виконавчої влади, громадських організацій.

Для обговорення були запропоновані такі теми: матеріальні та процесуальні принципи публічного адміністрування в контексті захисту приватних осіб у відносинах з органами публічної влади; сфера відповідальності органів влади та їх обов'язки із відшкодування шкоди чи збитків, спричинених їх діями чи бездіяльністю; принципи, що застосовуються до процесу прийняття рішень та процедур оскарження.

Під час круглого столу експерти Ради Європи репрезентували українську версію посібника «Адміністрування та Ви», у якому через практику Європейського суду з прав людини викладено аспекти застосування принципів належного адміністрування.Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, вітаючи учасників, наголосив на актуальності обраної для обговорення тематики, адже в умовах побудови в Україні правової демократичної держави особливого значення набувають питання щодо захисту прав, свобод і законних інтересів громадян у відносинах з державними органами й органами місцевого самоврядування. Це, відповідно, вимагає радикальної зміни пріоритетів у державній діяльності й принципів та форм відносин між владою і приватними (фізичними та юридичними) особами.

Труднощами на шляху реалізації конституційних прав громадян залишаються суперечливість та неузгодженість законодавства, ускладненість адміністративних процедур, прояви бюрократизму в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, сказав Михайло Смокович. Він зауважив, що на сучасному етапі формування теоретичних уявлень про сутність адміністративно-правових зобов’язань саме система принципів адміністративного права здатна забезпечити на практиці їх виконання органами виконавчої влади.

Голова КАС ВС зазначив, що принципи адміністративного права наповнюють юридичний зміст адміністративно-правових зобов’язань тими особливостями, які притаманні іншим інститутам адміністративного права.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мирослава Білак у виступі відзначила актуальність і важливість перекладу українською мовою посібника Ради Європи «Адміністрування та Ви», оскільки в ньому виписані принципи належного адміністрування, які застосовуються в країнах – членах Ради Європи. Вказані принципи спрямовані на забезпечення справедливого ставлення суб’єктів владних повноважень до особи, які також дозволяють адміністративному суду у вирішенні спорів між людиною і державою обмежувати дискрецію суб’єктів владних повноважень, щоб не допустити свавілля. Особливого значення вказані принципи набувають у процесі прийняття таких рішень, які мають негативний ефект для особи (наприклад, під час проведення дисциплінарного провадження або звільнення). Доповідачка звернула увагу учасників, що КАС ВС, на виконання рекомендацій Ради Європи щодо втілення європейських стандартів у цій сфері, активно застосовує доктрину належної правової (справедливої) процедури (fear procedure), яка є частиною принципів належного адміністрування. У цьому зв’язку суд досліджує, чи дотримано суб’єктом владних повноважень таких важливих етапів: повідомлення особи про розгляд її питання, надання особі можливості надати пояснення, зрозуміле обґрунтування рішення або індивідуального акта, який ухвалюється державним органом стосовно особи тощо.

Під час судових процесів суб’єкти владних повноважень часто викладають позицію про те, що їм законодавство надає необмежену дискрецію через відсутність певних нормативно-правових актів, які б регулювали чіткі процедури. Така позиція неправильна, оскільки суб’єкти владних повноважень діють у межах статей 19 і 8 Конституції України. Тобто органи державної влади, посадові і службові особи діють відповідно, в межах і у спосіб, передбачений Конституцією і законами. Водночас ця діяльність повинна мати ще правний характер, виконуватися відповідно до принципів верховенства права. Саме це і забезпечує належну процедуру захисту прав людини.За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості актів суб’єктів владних повноважень, але відповідно до рішень ЄСПЛ мають контролювати, чи не є висновки, викладені в рішеннях цих суб’єктів, довільними, нераціональними. Суди досліджують об’єктивність чи обґрунтованість доказів і фактів, які є ключовими в питаннях під час вирішення правового спору.

КАС ВС твердо стоїть на тій позицій, що відсутність у законодавстві нормативно визначених принципів і правил щодо проведення певних процедур, які б визначали принципи належної процедури суб’єкта владних повноважень і справедливого ставлення до фізичної чи юридичної особи в процесі прийняття адміністративних рішень, не позбавляє його обов’язку здійснювати владні повноваження в рамках принципів адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України, наголосила суддя.

У ході дискусії стосовно проблем, які породжені відсутністю закону про адміністративну процедуру, Мирослава Білак зауважила, що цей закон, безперечно, полегшить роботу суддям, але водночас КАС ВС, запроваджуючи доктрину належної правової процедури в своїх рішеннях, успішно застосовує приписи ст. 8 Конституції України, яка передбачає верховенство права як джерело інших важливих принципів, ст. 129 Конституції, що передбачає принципи справедливого судочинства, гарантії реалізації яких можуть бути застосовані і до процедур, які дозволяють оскаржувати рішення суб’єкта владних повноважень, а також важливих принципів адміністративного судочинства, що містяться у ст. 2 КАС України. Суддя стверджує, що процесуальні принципи, хоч і дещо інакше сформульовані в національному законодавстві, абсолютно кореспондуються із принципами, які містяться в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції). Вони універсальні. І їхня універсальність ще забезпечується за допомогою рішень ЄСПЛ, які дозволяють наповнювати судову практику відповідним розумінням сутності європейських стандартів у сфері належного адміністрування. Тож у ситуації, коли немає спеціального законодавства щодо розуміння вказаних принципів, потрібно користуватися Конституцією України, Конвенцією, іншими правовими документами Ради Європи щодо принципів, викладених у репрезентованому посібнику та КАС України.

Під час круглого столу виступили заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, координатор проєктів відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Андрій Кавакін, менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» Ірина Кушнір, юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Олександра Ситник, експерт Ради Європи, адвокат Назар Кульчицький, які ознайомили учасників зі стандартами Ради Європи щодо захисту прав та інтересів осіб у відносинах із органами публічної влади.

Учасники круглого столу обмінялися думками стосовно практики захисту прав та інтересів осіб у відносинах із органами публічної влади в Україні та визначили коло ключових проблем у здійсненні цього захисту з урахуванням принципів адміністративного права та практики Європейського суду з прав людини.