Чому право власності є природним правом і причім тут філософія Сковороди?

Неодноразові герці щодо природи права власності демонструють цілковиту потребність в приверненні уваги до сього питання. Зчаста право власності прирівнюють до волостиво позитивних прав, зокрема права на соціальний захист, охорону здоров’я, освіту тощо. Наріжним питанням в такій ситуації є можливість згоди більшості про відмову від приватної власності, себто встановлення подібного державного впорядкування, яке б заперечувало приватну власність або суттєво її обмежувало.

Річниця від народження Григорія Сковороди стала причиною висловлення деяких міркувань з цієї проблеми, позаяк саме його філософські ідеї наштовхують на розкриття природи права власності від кореня.

Власність розглядають як основу всіх наших прав, включаючи право бути вільними і незалежними[1]. Одначе такий довід засідає скоріше у прагматичній теорії істини, коли йдеться про гарантію і забезпечення природних прав на життя і свободу.

Якщо ж виходити із сутності людського єства, право власності є невід’ємним атрибутом людської особи, яка здатна і покликана до праці та самореалізації. Ідея сродної праці (життя за природою), висловлена у творах Сковороди, полягає у необхідності обирати для себе працю, до якої є хист і бажання. Сродне діло (природжена праця), є найсолодшою у світі річчю[2], сродність стверджується трудолюбством[3].

Образ щасливої людини полягає в необхідності займатись природженою справою і отримувати задоволення від її висліду. Утверджуючись на роботах Сковороди можемо міркувати, що внаслідок зайняття сродною працею у людини завжди буде результат її діяльності, певний продукт.

Право користуватися чи розпоряджатися продуктом своєї праці, які становлять сутність права власності, становить невід’ємну частину сродної праці – можливість вирішувати долю своєї роботи. Тобто власність являє собою отримання задоволення від праці, до якої людина покликана за своєю природою. 

Необхідність захисту продукту праці проявляється також у природних властивостях людини до удосконалення, самореалізації і розвитку. Ініціативність до створення кращого, естетичного, комфортнішого супроводжується потрібністю захисту таких починів. Відсутність власності фактично є відсутністю у людини можливостей незалежної реалізації, що є притаманно людській особі.

Іван Павло ІІ стверджував, що заперечення права на економічну ініціативу чи його обмеження в ім’я позірної «рівності» кожного в суспільстві применшує чи на ділі цілковито нищить дух ініціативи, іншими словами – творчу суб’єктність громадянина. Унаслідок цього постає не так рівність, як «зрівнялівка». Замість творчої ініціативи з’являється пасивність, залежність і підкорення бюрократичному апаратові, який – як єдиний «розпорядчий орган», що «вирішує», а може, є «власником» усіх благ і засобів виробництва, – ставить кожного в становище майже абсолютної залежності[4].

Людській особі властиво діяти, але здійснення заходів по суттєвому обмеженню права власності на продукти дії, є заходами по збідненню людської особистості. Позбавлення власності або неможливість її прибавлення концептуально протистоїть отриманими людиною талантів і їх примноженню. Через власність людина може себе виражати так само як, наприклад, через невід’ємне право на свободу слова. Зрештою, власність є необхідним елементом щоденного буття людини.

Отож право власності захищає природну властивість людини працювати, здійснювати самореалізацію та перебувати у творчих пошуках. Це право не може бути «погоджене» чи надане державою, оскільки належить людині за її природою. Посягання на сутність права власності є посяганням на людську природу, покликану до праці.

                Джерельник:

1.       Roger Pilon. Property Rights and the Constitution. Cato Handbook for Policymakers, 8th Edition. Cato Institute, 2017.

2.       Сковорода. Бджола і шершень. Повна академічна збірка творів. Майдан, 2011.

3.       Сковорода. Дві курки. Повна академічна збірка творів. Майдан, 2011.

4.       Енцикліка Sollicitudo rei socialis 1987. Свічадо, 2011.

Юрій Констанкевич

https://onua.academia.edu/YuriiKonstankevych
Читайте також
2 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль

Олексію, дійсно, це дуже важливий сучасний аспект. Головне не знищити дух економічної ініціативи, коли людина не бачить перспективи розвитку своєї справи.
Про право власності як природне право було багато констатовано Локком, чи у тій же Французькій декларації прав людини, але справді намагався трохи змінити кут погляду на це питання.

Отличный авторский анализ философии Сковороды! 👍 Тема более чем актуальна в свете ограничений властями возможности заниматься «сродным» трудом для предпринимателей и, как следствие, посягательства на саму человеческую природу. Взгляд на право собственности как естественное право даёт возможность под новым углом посмотреть на баланс интересов при введении карантинных ограничений. Продолжайте свои исследования в том же духе!