Протести проти "Грузинської мрії" почалися відразу після жовтневих виборів, але вибухнули наповну 28 листопада, коли уряд оголосив про призупинення переговорів про вступ до ЄС до 2028 року.
Переважна більшість грузин підтримує шлях країни до Європейського Союзу, і цей намір є частиною конституції.
Щовечора головний проспект біля парламенту заповнений протестувальниками з прапорами ЄС, які вимагають нових виборів.
Перед голосуванням столицю Тбілісі сколихнули протести за участю ІТ-фахівців, працівників державного сектору, професіоналів творчої індустрії, акторів і юристів.
"Грузинську мрію", засновану бізнесменом-мільярдером і колишнім прем'єр-міністром Грузії Бідзіною Іванішвілі, звинувачують у тому, що вона повернула країну в сферу впливу Росії.
Як ЄС, так і США засудили уряд за відступ від демократії, і за останні два тижні по всій Грузії було затримано понад 460 осіб, повідомляє Transparency International.
За даними організації, понад 300 людей зазнали жорстокого поводження або тортур, у тому числі десятки людей, які працюють у грузинських ЗМІ. Минулих вихідних зафільмували напад бандитів на телерепортера та оператора.
ЄС засудив "брутальну, незаконну силу з боку поліції", і міністри закордонних справ повинні розглянути заходи проти уряду на зустрічі в понеділок.
Державний департамент США вже ввів візові обмеження для грузинських чиновників, включаючи міністрів уряду та поліцію.
Протестувальники закликали міжнародну спільноту запровадити санкції проти високопосадовців уряду та Бідзіни Іванішвілі, найвпливовішої людини Грузії.
Проурядові групи також розгорнули кампанію переслідування громадських активістів, б'ючи їх біля дому та здійснюючи свавільні арешти.
Виборча колегія обрала Міхеїла Кавелашвілі президентом Грузії в першому ж турі. За нього проголосували 224 депутати. 53-річний колишній футболіст був єдиним претендентом на посаду голови держави на виборах, які не визнає ні опозиція, ні діюча президентка Саломе Зурабішвілі.
Це було вперше в історії країни, коли президента обрали не шляхом народного голосування, а через колегію виборників - і це може тільки дужче розлютити вуличні протести, які тривають вже 16 днів.
Міхеїл Кавелашвілі, якому зараз 53 роки, є колишнім депутатом від все більш авторитарної правлячої партії "Грузинська мрія" та був єдиним кандидатом на цю посаду.
Чотири основні опозиційні групи відкинули Кавелашвілі та бойкотували парламент, наполягаючи на тому, що парламентські вибори, які пройшли в жовтні, були сфальсифіковані.
Прозахідна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка йде у відставку, засудила висування Кавелашвілі як пародію, стверджуючи, що вона є єдиною легітимною інституцією Грузії, що залишилася в країні.
Вона вважає процедуру обрання нового президента нелегітимною.
Але влада не має намірів відмовлятися від своїх планів. Інавгурацію нового президента правляча партія планує вже 29 грудня. Прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе звинуватив президентку в спробі завдати шкоди інтересам Грузії, наголосивши, що після закінчення терміну її повноважень 29 грудня їй доведеться піти у відставку.
Щоб президентські вибори відбулися, необхідна була участь половини членів виборчої колегії, а для перемоги в першому ж турі кандидату треба було набрати не менше двох третин голосів.
За конституцією Грузії в складі колегії є 300 виборників. Половина з них - депутати парламенту. Не дивлячись на бойкот, опозиційні депутати формально були в списку членів колегії, який затвердила центральна виборча комісія.
Решту місць займають представники місцевих органів самоуправління, яких висунули партії за відповідними квотами, і члени вищих представницьких органів автономних республік Аджарії і Абхазії (які діють у вигнанні).
Квоти представників органів місцевого самоуправління, якими не скористалася опозиція, заповнили представники правлячої партії. Таким чином у "Грузинської мрії" було в колегії 211 із 300 голосів.
Кавелашвілі обрали президентом на 5 років шляхом відкритого голосування. При цьому Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі раніше заявила, що нелегітимний парламент не зможе обрати нового главу держави. За її словами, відповідно, інавгурація не відбудеться, а її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом.