Не хочемо великого герба, хочемо Тризуба? На щастя, є юридичне вирішення цієї ситуації
Проблема не тільки в тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо візуалізації великого герба України. Спірним є питання, чи потрібен він нам взагалі.
19 листопада оголосили переможця конкурсу на кращий ескіз великого герба України. Першу премію отримав проект художника-графіка Олексія Кохана. Після оприлюднення результатів конкурсу в суспільстві розгорілася дискусія. Хтось захоплюється новим великим гербом, а хтось критикує або взагалі стверджує, що він нам зовсім не потрібний.
Питання державних символів в Україні завжди було контраверсійною темою. Ні для кого не секрет, що поточна редакція статті 20 Конституції України, яка визначає перелік державних символів України та містить загальний опис кожному із них (і ще за старою радянською традицією згадує столицю України), так само як і положення про Автономну Республіку Крим були компромісом для Верховної Ради України.
Обидва питання голосувалися в пакеті, оскільки для ухвалення кожного із них народним обранцям щоразу не вистачало 300 голосів (почитайте Стенограми засідання Верховної Ради 27-28 червня 1996).
Який же спадок у сфері геральдики залишив нам цей патріотично-комуністичний компроміс 1996 року?
По-перше, було визначено, що головним елементом великого державного герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий державний герб України), а сам великий державний герб України встановлюється з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради (чч. 3 і 4 ст. 20).
По-друге, будь-який закон, який встановлює опис державних символів України та порядок їх використання, ухвалюється не менш як двома третинами (300 голосів) від конституційного складу Верховної Ради (ч. 6 ст. 20).
По-третє, встановлення державних символів України належить до повноважень Верховної Ради (п. 24 ч. 1 ст. 85), а порядок використання і захисту державних символів встановлюється виключно законами України (п. 4 ч. 2 ст. 92) (не знаю, навіщо було стільки дубляжу цього питання в тексті Конституції, але "маємо те, що маємо").
По-четверте, оскільки стаття 20 Конституції є частиною так званого "захищеного" розділу Конституції (Розділу І "Загальні засади"), то внесення змін до цього розділу основного Закону вимагає 300 голосів народних депутатів та всеукраїнський референдум.
Таким чином, Конституція вимагає або один закон про всі державні символи, або окремі закони про кожен із них, і окремо наголошує на тому, що малий державний герб (Тризуб) та герб Війська Запорізького є частинами великого державного герба.
На сьогодні наявний лише Закон "Про державний гімн України" від 6 березня 2003 року № 602-IV. Законів про прапор і гербпарламент так і не ухвалив (хоча законопроєкти були). Так, все ще чинні Постанови Верховної Ради "Про державний прапор України" від 28 січня 1992 року № 2067-XII, та "Про державний герб України" від 19 лютого 1992 року № 2137-XII (ця постанова про тризуб), але ж Конституція вимагає наявності окремих законів, та ще й не будь-яких законів, а прийнятих 300-ми голосами, чим підкреслюється особливе відношення держави до власних символів!
Однак, це ж саме "особливе відношення" держави насправді проявилося у винятковому ігноруванні питання державної символіки вже протягом тривалого часу.
На жаль, і теперішні можновладці замість того, щоб розробити та ухвалити законопроєкт про державний прапор (що простіше), чомусь знову взялися за великий державний герб. І проблема не тільки в тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо візуалізації такого герба. Суперечливим є питання, чи взагалі нам потрібен великий герб.
Очевидно, що всі уже звикли до тризуба, і саме його вважають легітимним державним гербом. Будь-яка модифікація чи ускладнення наявного герба точно викликатиме у суспільстві спротив і непорозуміння (тим паче якщо така модифікація є неякісною або зроблена з порушенням правил геральдики).
Але ж Конституція вимагає ускладненого державного герба! Що ж тоді робити?
Якщо народні депутати справді хочуть розв'язувати питання про герб, то єдиним легітимним юридичним виходом з цієї ситуації є ухвалення Верховною Радою закону про малий державний герб (тобто про тризуб).
Конституція і так називає Знак Княжої Держави Володимира Великого головним елементом великого державного герба, то чому б не ухвалити закон з цього приводу, як того і вимагає Конституція. Адже в Конституції ніде не говориться про те, що закон про герб має ухвалюватися виключно "в пакеті" (великий+малий). Можна спочатку легітимізувати тризуб, а потім з часом, якщо буде потреба (і з’явиться адекватний варіант), то парламент ухвалить закон вже про великий державний герб України.
Можливо, згодом взагалі положення про великий герб буде усунуте з Конституції як очевидний анахронізм, або в Україні буде ухвалена нова Конституція.
Тому політичні спекуляції щодо державної символіки – це найменше, що потрібне зараз для України. Якщо у парламенту дійсно є бажання юридично врегулювати це питання, то, як ми бачимо, існують цілком адекватні юридичні механізми, які не будуть викликати такого суспільного резонансу.
Головне – це бажання.
Оригінал публікації: https://www.liga.net/politics/opinion/ne-hotim-bolshoy-gerb-hotim-trizubets-k-schastyu-est-yuridicheskoe-reshenie-etoy-situatsii
- Чому мовчить Конституційний Суд про вибори. Петро Стецюк
- ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВА, ПОРУШЕНОГО ЗАСТОСУВАННЯМ НЕКОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНУ
- Спори з ФГВФО щодо оскарження рішень про нікчемність правочинів
- Етичні стандарти і дисциплінарна відповідальність суддів у Литовській Республіці
- Недосконалість правового регулювання у частині сповіщення органів державної влади і органів місцевого самоврядування про проведення мирних зібрань, зокрема, і в умовах воєнного стану