Процедурні гарантії при продовженні строків розрахунків у ЗЕД: пріоритет нової адміністративної процедури

Процедурні гарантії при продовженні строків розрахунків у ЗЕД: пріоритет нової адміністративної процедури

 

Товариство звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України. Позивач вимагав скасувати наказ про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків (180 днів) за контрактом на імпорт лінії складного технічного обладнання. Відмова відомства ґрунтувалася на нібито недостатньому обґрунтуванні необхідності продовження строків та відсутності листів-повідомлень від контрагента на момент подання заяви.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, позов задовольнив. Суди встановили, що позивач надав докази складності технічного виробу та затримки його пакування в Індії. Крім того, суди зазначили, що оскільки правовідносини щодо розгляду заяви були триваючими, Міністерство економіки мало застосувати оновлену процедуру, яка передбачала можливість усунення недоліків.

Верховний Суд за результатами касаційного перегляду залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. Суд підкреслив, що ключовим аспектом справи є зміна нормативного регулювання під час розгляду заяви позивача. Міністерство економіки прийняло наказ про відмову 27 листопада 2024 року, тоді як з 19 листопада 2024 року набрали чинності зміни до Порядку № 104, які запровадили обов’язковий інститут «залишення заяви без руху» для виправлення недоліків.

Мотиви постанови ґрунтуються на принципі, згідно з яким до триваючих правовідносин застосовується нове регулювання з дня набрання ним чинності. Суд наголосив, що запровадження процедури залишення заяви без руху на 10 робочих днів є суттєвою процедурною гарантією для бізнесу в умовах воєнного стану. Відмова у видачі висновку без надання можливості усунути недоліки в документах порушує принцип пропорційності та правомірні очікування суб’єкта господарювання на справедливу адміністративну процедуру.

При прийнятті рішення Суд керувався статтями 8 та 58 Конституції України, статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а також Законом України «Про адміністративну процедуру». Було враховано правову позицію щодо дії нормативних актів у часі для триваючих відносин, викладену в Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019.

 

Основними правовими висновками Верховного Суду у цій справі є:

1.     Процедура розгляду заяви про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями є триваючими правовідносинами, а тому рішення за результатами такого розгляду має прийматися за законодавством, чинним на дату прийняття відповідного наказу (адміністративного акта).

2.     Запровадження інституту залишення заяви без руху в Порядку № 104 є обов’язковою процесуальною гарантією, яка зобов’язує Міністерство економіки України спочатку надати заявнику можливість усунути недоліки в оформленні чи комплектності документів протягом 10 робочих днів, а не одразу відмовляти у видачі висновку.

3.     Відмова у видачі висновку за наявності процедурної можливості залишити заяву без руху свідчить про порушення принципу пропорційності та балансу публічних і приватних інтересів між несприятливими наслідками для особи і цілями державного регулювання, що є самостійною підставою для визнання рішення органу влади протиправним.

 

Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2025 року у справі № 620/16073/24 (адміністративне провадження № К/990/34144/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/132067804