Процедури продовження строку дії паспорта прив’язки тимчасової споруди за наявності змін у містобудівній документації

Процедури продовження строку дії паспорта прив’язки тимчасової споруди за наявності змін у містобудівній документації

 

Фізична особа звернулася до адміністративного суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради, у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо непродовження строку дії паспорта прив’язки тимчасової споруди — павільйону площею 54,8 кв. м — та зобов’язати орган архітектури продовжити дію зазначеного документа на три роки. Позивач наполягав, що процедура продовження паспорта прив’язки є суто технічною дією, яка не передбачає повторної перевірки відповідності споруди містобудівним нормам, якщо замовник подав відповідну заяву.

Управління архітектури та містобудування мотивувало свою відмову тим, що після первинної видачі дозволу відбулися суттєві зміни у містобудівній документації на місцевому рівні. Зокрема, було затверджено коригування Генерального плану міста Хмельницького та проєкт розширення проїзної частини вулиці для облаштування зупинки громадського транспорту «Торгівельний центр». За твердженням відповідача, реалізація цього інфраструктурного проєкту в місці розташування павільйону робить його подальше знаходження за цією адресою фізично неможливим та таким, що загрожує безпеці дорожнього руху.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 10 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, задовольнив позовні вимоги. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності не містить підстав для відмови у продовженні строку дії паспорта прив’язки за умови подання заяви. Суди також врахували висновок експерта про те, що павільйон не є мобільною спорудою, а його розміщення нібито не перешкоджає влаштуванню заїзної кишені для транспорту.

Верховний Суд за результатами касаційного перегляду скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд дійшов висновку, що нижчі суди неповно з’ясували фактичні обставини справи та помилково розтлумачили норми спеціального законодавства, ототожнивши спрощену процедуру продовження строку дії документа з ігноруванням змін у містобудівній ситуації, що відбулися в місті.

Мотивуючи постанову, Верховний Суд роз’яснив правову природу тимчасових споруд відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Було наголошено, що паспорт прив’язки є інструментом контролю за відповідністю споруди містобудівній документації та правилам благоустрою. Суд проаналізував положення пунктів 2.18 та 2.19 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 листопада 2011 року № 244.

Суд вказав на принципову відмінність між процедурами продовження та переоформлення паспорта прив’язки. Продовження строку — це технічне оновлення дати на існуючому документі, яке можливе лише за умови незмінності фактичних та юридичних обставин розміщення об’єкта. Водночас переоформлення (пункт 2.19 Порядку № 244) є обов’язковим у разі змін у містобудівній документації, будівельних нормах або розташуванні інженерних мереж. Верховний Суд підкреслив, що за наявності доведених змін у Генеральному плані чи проєктах благоустрою, орган архітектури зобов’язаний провести нову перевірку відповідності споруди актуальним вимогам.

Важливим правовим аспектом справи стало застосування Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX, який набрав чинності 15 грудня 2023 року. Верховний Суд зазначив, що оскільки розгляд заяви позивача відбувався вже після введення в дію цього Закону, орган влади мав діяти відповідно до принципів законності, обґрунтованості та пропорційності. Суди нижчих інстанцій мали перевірити, чи дотримано баланс між приватним інтересом підприємця та публічним інтересом громади щодо безпеки руху та розвитку транспортної інфраструктури, проте не зробили цього.

Верховний Суд наголосив, що штучне обмеження повноважень органу місцевого самоврядування щодо перевірки відповідності тимчасової споруди новим містобудівним умовам суперечить завданням адміністративного судочинства. Суд вказав, що громадська безпека та реалізація стратегічних планів розвитку міста мають пріоритет над автоматичним продовженням дозволів. Необґрунтоване (без доказового підтвердження) припущення судів про можливість збереження павільйону при розширенні дороги без належної оцінки робочого проєкту є порушенням принципу офіційного з’ясування обставин справи.

Основні правові висновки (позиції) Верховного Суду у цій справі. 

1. Процедура продовження строку дії паспорта прив’язки за своєю суттю є спрощеною і застосовується виключно у випадках незмінності фактичних та юридичних умов розміщення об’єкта; будь-які зміни в документації на місцевому рівні вимагають переоформлення дозволу з новою перевіркою відповідності. 

2. Розгляд заяв про продовження або переоформлення паспортів прив’язки має здійснюватися з урахуванням норм Закону України «Про адміністративну процедуру», що передбачає обов’язкову оцінку пропорційності рішення та його впливу на публічні інтереси.

 

Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2025 року у справі № 560/5049/24 (адміністративне провадження № К/990/9155/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/130256580