Протистояння загрозам верховенству права: відбулася XXI Генеральна асамблея Європейської мережі судових рад

4-6 червня 2025 року в Ризі відбулася XXI Генеральна асамблея Європейської мережі судових рад (ЄМСР) під загальною темою «Протистояння загрозам верховенству права».

На запрошення Президентки Європейської мережі рад правосуддя Мадлен Матьє (Французька Республіка) та Голови Верховного Суду Латвійської Республіки Айгарса Струпішса Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик узяв участь у засіданні Генеральної асамблеї Європейської мережі рад правосуддя, яке відбулося 4 – 6 червня 2025 року (м. Рига, Латвійська Республіка).

Тему засідання ГА ЄМРП «Протидія загрозам верховенства права» обрано з урахуванням збільшення кількості й різноманітності викликів, які постають перед членами та спостерігачами Європейської мережі рад правосуддя, у контексті верховенства права та суддівської незалежності.

У вступних промовах Президентка ЄМРП Мадлен Матьє та Голова Верховного суду Латвії Айгарс Струпішс зазначили, що цей захід є чудовою нагодою для відкритої та відвертої розмови щодо проблем, з якими стикаються органи судової влади, і пошуку шляхів зміцнення стійкості цих органів.

Під час відкриття пленарного засідання виступили Майкл Макграт, Єврокомісар з питань демократії, юстиції, верховенства права та захисту прав споживачів, Леоіні Рейнольдс, Голова Консультативної ради європейських суддів Ради Європи (КРЄС), представники Європейської асоціації суддів та Європейської асоціації державних рад і вищих адміністративних юрисдикцій.

Своїми роздумами щодо загроз верховенству права також поділилися два запрошених почесних доповідачі – професор Університету Осло Ганс Петтер Ґравер та Андріс Пієбалгс.

Були також представлені результати роботи ЄМРП у 2025 році, зокрема звіти за результатами: опитування суддів щодо їх незалежності; реалізації проєкту щодо незалежності, підзвітності та якості правосуддя (2024/2025); реалізації проєкту щодо цифровізації правосуддя; діяльності тематичної діалогової групи щодо відносин між судовою владою та медіа.

Подальше обговорення відбувалось у межах тематичних підгруп. 

За результатами засідання Генеральної асамблеї Європейської мережі рад правосуддя учасники ухвалили Ризьку декларацію, у преамбулі якої зазначено, що верховенство права є необхідною умовою для дотримання основних цінностей, таких як повага до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і прав людини (стаття 2 Договору про Європейський Союз), на яких ґрунтується Європейський Союз. Дотримання верховенства права вимагає від усіх органів державної влади діяти відповідно до цих цінностей та в межах, установлених законом. Судова влада є гарантом дотримання прав особи через застосування закону. Саме тому її неупередженість і незалежність мають бути однозначно захищені.

Кульмінацією асамблеї стало прийняття Ризької декларації, присвяченої цій темі. Першоджерело тут: https://www.encj.eu/node/835.

Текст Ризької декларації є критично актуальним під час обговорення законопроектів у сфері судової реформи в контексті євроінтеграції.

Нижче ми пропонуємо ознайомитися з деякими важливими положеннями з тексту офіційного документу, актуальний зміст якого очевидно відрізняється від тих тез, що наявні в українському інформаційному просторі:

«Ця декларація стосується не лише загроз верховенству права, але й дій, необхідних для протистояння їм з точки зору Рад правосуддя та альтернативних органів судового врядування».

«Останніми роками сукупність факторів створила фундаментальні виклики для верховенства права. Ці фактори включають політичні події, суспільні зміни, масштабні зміни в медійному ландшафті та вплив цифрових досягнень. Кожне з цих явищ несе реальні загрози верховенству права та пов'язані з цим виклики судовій системі».

«Підрив судової системи може включати невиконання рішень, відсутність належних консультацій з правосуддям щодо відповідних законопроектів, а також впровадження реформ без згоди правосуддя».

«Судді повинні приймати обґрунтовану критику. Однак траплялося так, що державні органи та окремі політики публічно атакували як окремих суддів, так і правосуддя як інститут. Такі атаки неминуче знижають або підривають довіру суспільства до судочинства в цілому. Атаки на суддів за виконання ними суддівських функцій є очевидним порушенням принципу поділу влади».

«…зростає тенденція серед політиків та інших осіб впливати на ЗМІ та використовувати їх як засіб нападу на рішення судів. Це, у свою чергу, чинить тиск на правосуддя через хибну інформацію, дезінформацію та цілеспрямоване викриття суддів. Цей тиск призвів до погроз не тільки відносно репутації суддів, але і їх фізичної та психологічної безпеки в залі суду і за його межами».

«Виділення недостатніх ресурсів на судову владу також сприяє підриву верховенства права. Це може включати обмеження здатності правосуддя брати значущу участь у плануванні та розподілі судового бюджету. Навіть більш прямо, це може означати скорочення фінансування суддів або зупинку будь-якого підвищення заробітних плат суддів та допоміжного персоналу, незважаючи на інфляцію, при одночасному підвищенні заробітних плат в інших державних секторах. Крім того, це може включати позбавлення суддів необхідного допоміжного персоналу. Нестача ресурсів також призводить до серйозного надмірного навантаження».

«На європейському та національному рівнях повинні бути встановлені належні правові та інституційні гарантії, що забезпечують ефективний захист незалежності суддів».

«Постійна пильність з боку Рад правосуддя необхідна для того, щоб негайно виявити будь-яку загрозу незалежності суддів та будь-який розвиток подій, які можуть підірвати верховенство права».

«Ради судової влади також повинні виявляти лідерство і мужність. Вони повинні діяти негайно і використовувати всі доступні їм засоби».