Судді КАС ВС взяли участь в обговоренні питань щодо стану та перспективи розвитку конституціоналізму в Україні

Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мирослава Білак та Альберт Єзеров узяли участь у роботі форуму «Стан та перспективи розвитку конституціоналізму в Україні», який відбувся 2 грудня 2019 року. За матеріалами Верховного Суду.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційською комісією), Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (IDEA International), Національним демократичним інститутом з міжнародних відносин (NDI), Фондом Східна Європа, Програмою USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», Центром конституційної демократії Університету штату Індіана (ССD).

Під час форуму обговорили сучасні тенденції конституційного процесу в Україні, проблеми реалізації положень Конституції України на практиці, а також актуальні питання конституційного регулювання змішаної форми правління в контексті пропонованих конституційних ініціатив Президента України, які були внесені до Верховної Ради України 29 серпня 2019 року.

Серед учасників форуму народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, члени робочої групи Комісії з питань правової реформи при Президентові України, національні та міжнародні експерти у сфері конституційного права, представники громадянського суспільства.

Суддя КАС ВС Мирослава Білак під час виступу, звертаючи увагу на тези доповідачів у ході обговорення можливих змін до Конституції України щодо необхідності забезпечення балансу між гілками влади та створення ефективного механізму стримувань і противаг, наголосила на тому, що такі зміни повинні забезпечувати людиноцентричний підхід. Про концепцію людиноцентризму в Україні небагато написано, і це привід для науковців розвинути цю доктрину, тому що вона є ключовою для всього суспільства, для забезпечення стабільності й порядку, для запровадження конституційних змін. Це ніби лакмусовий папірець вимірювання конституційності, відповідності змін суті права, наголосила суддя.

Мирослава Білак сказала, що за оцінками міжнародних організацій, які промоніторили судові рішення Верховного Суду у виборчих спорах, винесені під час виборчих процесів у 2019 році, суди відходять від позитивного формалізму, який до певної міри існував. Суд наразі звертається більше до суті права.

Пріоритетну роль тут відіграє Конституційний Суд України, який запровадив дуже важливу доктрину дружнього ставлення до міжнародного права, що допомагає загальним судам у прийнятті справедливих рішень, спрямованих на забезпечення людиноцентричного підхіду.

Суддя зазначила, що Верховний Суд і Конституційний Суд говорять насамперед мовою рішень, на підставі яких повинні вивірятися дії всіх органів влади. На базі цих рішень потрібно приймати законодавство, яке буде відповідати суті права.

Судді Касаційного адміністративного суду вирішують спори між суб’єктом владних повноважень і людиною, замислюючись над ефективним відновленням прав людини.

З цією метою КАС ВС запровадив таку доктрину правової (справедливої) процедури, яка спрямована на те, щоб людина була почутою. Саме ця концепція уособлює критерії, які спрямовані на обмеження дискреції влади, справедливе ставлення до особи суб’єктами владних повноважень.

Також суддя зауважила, що Верховний Суд, навіть відмовляючи у задоволенні позовних вимог, намагається викласти рішення з позитивним контекстом для розв’язання проблем особи, пояснюючи, яким чином може бути захищене її право. Юридичні позиції Верховного Суду в ухвалах із позитивним змістом дають змогу ретельно проаналізувати і вивірити дії суб’єктів владних повноважень.

Суддя КАС ВС Альберт Єзеров у доповіді зазначив, що конституційні механізми мають працювати ефективно. Він зосередив увагу на запровадженні нового інституту – конституційної скарги, переважна цінність якої для особи визначається можливістю ініціювати перегляд справи за виключними обставинами після ухвалення рішення Конституційним Судом України. Особа, справу якої було вирішено на підставі неконституційного закону (його окремих положень), повинна мати змогу одержати сатисфакцію внаслідок порушення своїх прав, і саме для цього вона звертається із заявою про перегляд справи за виключними обставинами. І суд має керуватися конституційним принципом, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, насамперед, щодо питань, коли внаслідок дії неконституційного закону були порушені її права.

Саме тому держава має забезпечити для людини, яка зазнала несправедливості, ефективне поновлення її прав через можливість повторного розгляду справи, під час якого суд, зважаючи на рішення КСУ, матиме змогу переглянути справу відповідно до закону, який узгоджується з Конституцією України (або без застосування закону, який з Конституцією не узгоджується), а отже, людині буде надана практична та ефективна можливість на здійснення справедливого судового розгляду. Аналіз доктринальної та судової практики з цього приводу показує, що наразі превалює розуміння ч. 2 ст. 152 Конституції як відсутності «зворотної сили» рішень КСУ. До того ж повним та ефективним цей механізм стане лише при законодавчому унормуванні порядку відшкодування завданої неконституційним законом шкоди, як того вимагає ч. 3 ст. 152 Конституції. Тому, попри перспективну дію рішень Конституційного Суду України, людині має бути надано можливість розгляду її справи на підставі закону, що відповідає Конституції й дає право на справедливе вирішення спору, що є основною метою правосуддя. Однак інститут перегляду за виключними обставинами (та й практика його застосування) не забезпечують при нинішньому законодавчому регулюванні повною мірою ефективного поновлення в правах.

Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль