Фото: пресцентр КСУ
У Конституційному Суді України відбулося експертне обговорення на тему «Проблеми прийнятності конституційної скарги: досвід трьох років запровадження». Предметом обговорення стало широке коло питань, зокрема, щодо моделі конституційної скарги, окремих положень Закону України «Про Конституційний Суд України», мотивованості судових рішень за результатами розгляду конституційних скарг, основних методів юридичної аргументації.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
Участь в експертному обговоренні взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Віктор Колісник, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, керівник Секретаріату Суду Ярослав Василькевич, заступник керівника Секретаріату – керівник Правового департаменту Секретаріату Суду Євген Бурлай, працівники Секретаріату Суду, провідні науковці та експерти.
Відкриваючи захід, суддя Конституційного Суду України Віктор Колісник висловив подяку Координатору проектів ОБСЄ в Україні, за підтримки якого відбувся захід. Він зазначив, що винесена на обговорення тематика є безумовно актуальною для органу конституційної юстиції України та спрямована не лише на те, щоб обговорити досвід трьох років запровадження інституту конституційної скарги в Україні, а й напрацювати методологічні рекомендації щодо вдосконалення процедур розгляду Судом конституційних скарг. За словами Віктора Колісника, на даний момент значна частина конституційних скарг повертається суб’єктам права на конституційну скаргу (з відповідними роз’ясненнями та зазначенням про можливість повторного звернення з дотриманням вимог Закону) як такі, що за формою не відповідають вимогам Закону. На переконання судді Конституційного Суду України, конституційна скарга є живим правовим інститутом, який буде удосконалюватися та розвиватися з часом.
Національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков відзначив багаторічну конструктивну співпрацю між Конституційним Судом України й Офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні. На його переконання, подібні зустрічі сприяють налагодженню діалогу між Конституційним Судом України та експертним середовищем.
Крім того, Олександр Водянніков окреслив актуальні питання, які потребують фахового обговорення та пошуку шляхів їх вирішення.
Професор кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук Станіслав Погребняк зосередив свій виступ на питаннях мотивованості судових рішень за результатами розгляду конституційних скарг.
Промовець розповів про основні вимоги до мотивації судових рішень, окреслив проблеми, межі, компоненти і критерії мотивованості рішень з урахуванням наукових доктрин, національного законодавства, а також акцентував увагу на позиціях національних судових установ та європейських інституцій щодо якості судових рішень.
Окремо науковець торкнувся питання юридичної аргументації, зупинившись на її основних методах. У своїй промові він також зосередив увагу на теоріях юридичної аргументації, що сформульовані, зокрема, бельгійським вченим, професором Хаїмом Перельманом (праця «Нова риторика. Трактат про аргументацію») та німецьким правознавцем, професором Робертом Алексі.
Під час експертного обговорення було презентовано монографію професора кафедри теорії та філософії права Юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора юридичних наук, професора Оксани Грищук «Філософія конституційних цінностей». Автор зазначила, що у праці розглядаються гносеологія конституційних цінностей, правові цінності як основа формування правових ідеологій в основних типах праворозуміння, конституційні цінності, що випливають з людської гідності. Саме людська гідність розглядається як найвища конституційна цінність, оскільки відображає особливе значення і роль людини у поєднанні з суспільством. Такі конституційні цінності як свобода, справедливість, рівність та демократія випливають з людської гідності, – зазначила промовець.
Вона також акцентувала увагу, зокрема на рішенні Конституційного Суду України № 5-р/2018, в якому наголошено, що «людську гідність необхідно трактувати як право, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав…». Це рішення є зразком правової думки, а людська гідність – ядром системи конституційних цінностей, – підкреслила науковець.