Угорщина обрала Президентом колишнього суддю ЄСПЛ Андраша Баку — символічна перемога верховенства права

11 серпня 2026 року Парламент Угорщини обрав новим Президентом країни Андраша Баку (András Baka) — знаного угорського правника, колишнього суддю Європейського суду з прав людини та колишнього голову Верховного Суду Угорщини. За результатами таємного голосування він отримав підтримку 140 депутатів, 6 проголосували проти.

Бака був єдиним кандидатом на посаду, його висунула правляча партія «Тиса» (Tisza), яка контролює конституційну більшість у парламенті (понад дві третини мандатів). Опозиційна партія «Фідес» участі в голосуванні не брала. Офіційний вступ на посаду заплановано на 19 серпня.

Обрання Баки — черговий крок у політиці прем'єр-міністра Петера Мадяра з демонтажу владних структур, вибудуваних за 16 років правління Віктора Орбана. Новий Президент заступає на місце Тамаша Шуйока — призначенця епохи Орбана, повноваження якого було достроково припинено минулого місяця внаслідок конституційної поправки, ухваленої «Тисою». Відповідно до цієї поправки, новообраний Президент здійснюватиме повноваження до набрання чинності нової конституції або не довше п'яти років.

У промові після складення присяги Бака розкритикував попередню владу, заявивши, що за правління В.Орбана відбулося «захоплення держави однією партією», гілки влади не були розділені, а система стримувань і противаг фактично не функціонувала. Водночас він наголосив, що розбудова нового майбутнього Угорщини потребує «і справедливості, і самоопанування», підкресливши, що роль Президента — представляти громадян з різними поглядами, а не будувати нову Угорщину на реванші.

Обрання Баки має особливе символічне значення саме в контексті судової реформи та верховенства права, адже свого часу він був одним із найвідоміших опонентів судової політики Віктора Орбана.

Коротка біографія:

• народився 1952 року в Будапешті (73 роки);
• юрист, науковець, фахівець із прав людини та конституційного права;
• у 1991–2008 роках — суддя Європейського суду з прав людини від Угорщини;
• у 2009 році парламент обрав його головою Верховного суду Угорщини;
• після приходу до влади уряду В.Орбана публічно критикував судові реформи;
• унаслідок реорганізації Верховного суду в Курію його повноваження голови найвищого суду були достроково припинені.

У 2009 році парламент Угорщини обрав Баку головою Верховного Суду на шестирічний строк — до червня 2015 року; одночасно він очолював Національну раду юстиції.

У 2011 році Бака почав публічно критикувати судову реформу уряду Віктора Орбана. Його застереження стосувалися, зокрема, незалежності судової влади та змін у статусі й організації судів.

У відповідь влада провела судову реформу: Верховний суд було замінено Курією (Kúria), а повноваження Баки як голови найвищого суду припинили достроково — приблизно за три з половиною роки до завершення шестирічного строку, на який його обрав парламент.

Бака звернувся до Європейського суду з прав людини. У 2016 році Велика палата ЄСПЛ ухвалила рішення у справі Baka v. Hungary, встановивши порушення:

• статті 6 § 1 Конвенції — права на доступ до суду;
• статті 10 Конвенції — свободи вираження поглядів.

ЄСПЛ дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між публічною критикою Бакою судової реформи Орбана та достроковим припиненням його повноважень.

Особливо важливим став висновок Суду про «охолоджувальний ефект» (chilling effect): усунення голови Верховного Суду через його публічні висловлювання могло стримувати інших суддів від участі в суспільній дискусії щодо реформ, які стосуються судової влади.

Саме тому справа Baka v. Hungary стала однією з ключових справ ЄСПЛ щодо свободи висловлювань суддів та гарантій незалежності судової влади.

Перемога партії «Тиса» на квітневих виборах поклала край 16-річному правлінню Орбана. Новий уряд заявляє про намір повернути країну на шлях демократичного верховенства права: серед ухвалених рішень — реформа медіа, створення антикорупційного органу та запровадження восьмирічного обмеження на перебування на посаді прем'єр-міністра, що фактично унеможливлює повернення Орбана до влади.