Вийшла друком монографія Михайла Савчина “Конституція: люди та інституції (SWOT- коментар)”

Монографія видана у форматі SWOT-коментаря Конституції України. Цей коментар переслідує три цілі: по-перше, наскільки приписи Конституції забезпечують інституційну спроможність держави та ефективний і дієвий захист прав людини; по-друге, яка існує юриспруденція Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та деяких органів конституційної юстиції зарубіжних країн з відповідних питань; по-третє, наскільки адекватно й ефективно конкретизуються і розвиваються конституційні принципи у положеннях поточного законодавства. 

Традиційний підхід у коментуванні тексту Конституції через приписи законів є неспроможним, оскільки людей цікавить такий коментар з точки зору оскарження положень законів у Конституційному Суді шляхом звернення із конституційним поданням чи конституційною скаргою. 

Акцент зроблено на інституційній спроможності держави, яка має мати достатньо ресурсів задля забезпечення захисту людських прав на засадах поваги до людської гідності, свободи, рівності, верховенства права та додержання належної правової процедури.

Рецензантами монографії стали Станіслав Шевчук та Микола Оніщук.

Коментар щодо монографії залишив Станіслав Шевчук на своїй Фейсбук-сторінці.

Книга, яка має бути на робочому столі кожного конституціоналиста - побачила світ нова монографія професора Михайла Савчина «Конституція. Люди та інституції».

Отримав у подарунок від автора одним з перших. Ділюсь враженнями, хоча як рецензент звісно що бачив рукопис до публікації.

Вихід цієї монографії співпав з важливої датою в історії сучасної України - 5 років з того дня як був остаточно проголосований конституційний закон про незворотність нашого європейського та євроатлантичного вибору та європейську ідентичність українського народу (7 лютого 2019, 344 голосів за). Пишаюсь що очолював КСУ, який надав позитивний висновок щодо цих конституційних змін.

Професор М.Савчин у цій ґрунтовній праці доводить саме головне: Конституція це не парадний документ формального характеру, а живий інструмент захисту прав людини та найважливіший чинник розвитку української державності у рамках європейської конституційної ідентичності.

У цій праці дуже помітний соціологічний підхід до конституційного права (відчувається інтелектуальний вплив професора Андраша Шайо) та англо-саксонський метод побудови юридичних підручників, коли конституційні норми розкриваються через призму судових рішень (конституційного суду).

Усі ці ознаки вказують на непересічну подію - ця монографія моментально вривається у юридичні топи саме своєю вишуканою доктринальною побудовою викладеного матеріалу та практичністю для подальшого викирастання у діяльності органу конституційної юрисдикції.

Ознайомлення з цією науковою працею українського науковця наштовхує на неминучі роздуми про майбутнє Конституційного Суду, особливо в умовах конкурсу на посади суддів КС, що зараз триває. Повністю згоден з автором, що Конституція - це не лише щодо діяльності державних органів, а перш за все - це люди. Люди, які застосовують конституційні норми, і люди, в імʼя прав та інтересів яких ці норми застосовуються.

Конституціоналистом не можна стати лише за один вечір, після прочитання тексту Конституції України. На це йдуть роки роздумів, важкої інтелектуальної праці та напруженої боротьби за ідеали свободи та верховенства права.

Нове покоління талановитих українських науковців як ніколи близькі до втілення важливої ідеї конституційної демократії: Конституція - це той документ, що обмежує державну владу, а судді КС втілюють цю ідею у життя. Я не є палким прихильником відомого вислову «Конституція це те що про неї кажуть судді», але саме від аполітичних та неупереджених суддів залежить майбутнє нашої конституційної демократії, особливо в умовах кривавої боротьби українського народу з ворогами української конституційної державності.

Придбати монографію можна тут.

Щиро вітаємо автора з випуском результатів кропіткої роботи.