Рішення Конституційного Трибуналу Польщі від 07.06.2003 року
Згідно із обставинами цієї справи парламент ухвалив закон, яким була встановлена більш сувора кримінальна відповідальність за дії, які спричинили "серйозну шкоду здоров’ю", що включає, зокрема, "серйозні невиліковні захворювання або тривалі хвороби, що загрожують життю" (ориг. "“grievous incurable diseases or long-lasting life-endangering illnesses").
На якомусь етапі законопроектної роботи фігурували декілька варіантів проекту і в одному з них була кома після слів "long-lasting", але в ухваленому парламентом проекті її не було. В Польщі (так само як і, до прикладу, в Україні) є процедура, коли маршал сейму (голова парламенту) може вносити в ухвалені закони технічні правки (описки, неправильні посилання на статті, тощо).
Голова парламенту вирішив, що упущення коми було технічною помилкою і вніс її у закон, переданий на підпис Президенту, який його підписав і закон вступив у силу.
Проте додаткова кома міняла смисл цієї норми на примірно наступний (за смислом): "серйозні невиліковні захворювання, тривалі, загрожуючі життю хвороби". В результаті цього також змінилась судова практика і суди почали виходити з того, що більш сувора санкція почала застосовуватись також і до лише "загрожуючих життю хвороб" (тобто кваліфікуюча ознака "тривалі" відпала внаслідок змін у закон).
Заявник конституційної скарги в цій справі скаржився на те, що його притягнули до кримінальної відповідальності на підставі закону, який не був прийнятий законодавцем - тобто мало місце порушення принципу "нема покарання без закону".
Конституційний Трибунал підтримав цю скаргу і визнав закон неконституційним. Трибунал зазначає, що норма закону, текст якої був сформульований з порушенням Конституції, не може вважатись достатньою законною підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Тільки ухвалений у відповідності до Конституції закон (зокрема, тільки ухвалений парламентом) може вважатися "законом" за смислом положення Конституції, відповідно до якого кожна особа несе відповідальність, встановлену законом.
В даному випадку набув чинності закон, який парламент в дійсності не ухвалював, що є грубим порушенням Конституції.
Трибунал вказав на необхідність перегляду всіх вироків, ухвалених на підставі цієї норми.