Закон про столицю: що передбачено?

Коментар: пропонується дещо змінити процедуру визначення меж міста Києва, надавши повноваження щодо визначення меж саме Кабінету Міністрів України. Крім того, відповідні місцеві ради вже будуть позбавлені можливості впливати на долю меж міста. Така законодавча ініціатива, ймовірніше, спрямована на прискорення процесу агломерації, враховуючи при цьому гіркий досвід гальмування приєднання смт Коцюбинське.

Так, у ст. 6 зазначається, що Принципи організації міського життя ґрунтуються на засадах Європейської хартії місцевого самоврядування, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2016 року «Нова програма розвитку міст (Habitat III)», Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2015 року «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року».

Коментар: закріплення подібної норми у Законі, безумовно, має позитивне значення, перш за все, спрямоване на визначення вектора розвитку міста. Вказані у статті Резолюції та Хартії визначають новий урбаністичний розвиток, що виражається у появі значної кількості публічних просторів — місць відпочинку та комунікації населення міста.

Варто сподіватися, що закріплення цієї норми справді матиме наслідки появи публічних просторів, створення безпечного та зручного міста як для автомобілістів, так і для пішоходів; перетворення деяких вулиць на пішохідні зони.

1) повага до всіх людей незалежно від раси, віку, статі, матеріального становища, стану здоров’я та інших ознак;

2) забезпеченість громадських просторів озелененням, затінками, питною водою, санітарною інфраструктурою;

3) добра зв’язаність міського довкілля, безбар’єрність міського простору;

4) безперешкодний доступ до громадських будівель, споруд, природних об’єктів та територій, а також лісів та водних об’єктів;

5) комфортне, безпечне та безбар’єрне пересування містом з наступною пріоритизацією засобів пересування:

а) пішохідний рух;

б) рух велосипедним та немеханічним транспортним засобом;

в) рух громадським транспортом;

г) рух механічним транспортним засобом;

6) рівний доступ до системи громадського транспорту;

7) безпечне довкілля, чисте повітря та вода.

Коментар: цікаво буде подивитися на реалізацію такої цілі, як забезпеченість громадських просторів питною водою, але в умовах літньої спеки таке забезпечення зайвим не буде.

Крім того, позитивним є закріплення такої цілі, як комфортне, безпечне та безбар’єрне пересування містом. Дійсно, ані велосипедисти, ані автомобілісти, ані пішоходи, ані особи, які користуються самокатами, не повинні відчувати незручності у пересуванні містом. Крім того, не повинні такі незручності відчувати й особи з інвалідністю.

1) «Почесний громадянин Києва» — за відродження та підтримку видатних традицій благодійності, меценатства та корисної діяльності в інтересах громади і міста;

2) «Амбасадор Києва» — з метою зміцнення міжнародного авторитету та міжнародних зв’язків міста Києва, розвитку політичної, економічної, культурної, наукової та іншої співпраці з містами-побратимами міста Києва та іншими іноземними містами.

Особі, якій присвоєно звання «Почесний громадянин Києва», вручається символічний ключ від міста Києва.

— територіальну громаду міста;

— міського голову;

— міську раду;

— виконавчий орган міської ради;

— районні ради (у разі їх утворення);

— виконавчі органи районних у місті рад;

— органи самоорганізації населення. (ст.7)

— територіальну громаду міста Києва;

— міського голову;

— Київську міську раду;

— Київський магістрат;

— районні в місті Києві ради;

— виконавчі офіси районів у місті Києві;

— органи самоорганізації населення.

(ч. 2 ст. 12).

Коментар: на відміну від чинного Закону, проєкт Закону пропонує чітко закріпити безумовне існування районних в місті Києві рад. Тож питання того, чи доцільно створювати районні в місті Києві ради чи ні, а також питання обсягу їх повноважень перестануть бути актуальними, оскільки в Законі пропонується чітко закріпити обов’язковість функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів, що супроводжується передачею їм однакового обсягу повноважень.

Крім того, пропонується утворити нові органи, такі як виконавчі офіси районів у місті Києві та Київський магістрат.
Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві (ч. 1 ст. 10-1).

Очолює Київський магістрат Київський міський голова.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 проєкту Закону Київську міську державну адміністрацію не може очолювати Київський міський голова.

Коментар: таким чином пропонується поставити крапку у протистоянні того, чи може Київський міський голова одночасно бути головою Київської міської державної адміністрації. Ця норма проєкту Закону розділить не тільки повноваження міського голови, а й органи як такі. Буде окремо виконавчий орган — Київський магістрат, а окремо — Київська міська державна адміністрація.

До речі, наразі кожна міська рада має свій виконавчий орган, і цей виконавчий орган здійснює лише функції місцевого самоврядування, а не поєднує у собі функції органу виконавчої влади, як це наразі відбувається у місті Києві.

Коментар: тепер рішення Колегії, на відміну від рішень Президії, будуть носити обов’язковий, а не рекомендаційний характер. Крім того, наразі проєкт порядку денного формує Київський міський голова (ч. 5 ст. 32 Регламенту Київради), а Президія лише передає йому попередній проєкт порядку денного на розгляд. Водночас, проєктом Закону пропонується наділити саме Колегію повноваженнями формування порядку денного. На практиці траплялись випадки, коли Президія голосувала за те, щоб ті чи інші проєкти рішень Київради не вносились до порядку денного, а Київський міський голова, формуючи проєкт порядку денного, міг вносити суттєві корективи до попереднього проєкту порядку денного, переданого йому Президією (трошки заплутано, але ті, хто стикався з цим на практиці, добре розуміють доцільність можливих законодавчих змін).

(ч. 11 ст. 11 Закону).

Коментар: існування районних державних в місті Києві адміністрацій припиниться.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 33 проєкту Закону Міська електронна канцелярія — це електронна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку визначеної рішенням Київської міської ради публічної інформації та актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та є розпорядниками інформації шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Коментар: ця норма сприятиме забезпеченню прозорості діяльності органів місцевого самоврядування міста Києва.

Тож сподіваємося, що рішення Київської міської ради, її виконавчого органу буде набагато простіше знаходити у публічному доступі.

Ратуша розташовується в окремій будівлі (або в частині будівлі), що є місцем розміщення органів місцевого самоврядування відповідного району в місті Києві, інших органів, що їм підпорядковані. Ратуша є центром надання соціальних, адміністративних та інших послуг. (ст. 42 проєкту Закону).