У статті досліджуються практичні питання застосування судами України положень Конституції України як норм прямої дії. Предметом аналізу є також питання ретроспективної (ретроактивної) дії рішень Конституційного Суду України як чинники, якими визначається сучасний стан правозастосування в Україні. Ці питання висвітлено з позицій важливості забезпечення правової визначеності, передбачуваності практики правозастосування в межах національної правової системи, а також ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина. Зосереджено увагу на сучасних тенденціях реалізації в практиці Верховного Суду такої підстави для перегляду судових рішень за виключними обставинами, як установлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. Обґрунтовуються пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення правового регулювання взаємодії судів України та Конституційного Суду України щодо застосування положень Конституції України та створення єдиної практики правозастосування.
Автор |
Євгенія Черняк |
Рiк видання |
2020 |
Опублiкована в журналi |
Український часопис конституційного права |
Мова |
українська |
Кiлькiсть сторiнок |
12 |
Кiлькiсть скачувань |
19 |