Адміністративна юрисдикція спорів щодо процедурних порушень при розгляді земельних спорів органами місцевого самоврядування

Адміністративна юрисдикція спорів щодо процедурних порушень при розгляді земельних спорів органами місцевого самоврядування

 

У травні 2025 року громадянка звернулася до суду з позовом до сільської ради. Позивачка вимагала визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету сільської ради, якими орган місцевого самоврядування здійснив розгляд земельного спору щодо дотримання правил добросусідства між нею та сумісними землекористувачами. Позовні вимоги були обґрунтовані грубим порушенням адміністративної процедури: земельну комісію було утворено на підставі рішення ради, яке не набрало чинності, а саму позивачку позбавили права на участь у засіданні та надання доказів.

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 липня 2025 року, яку підтримав Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2025 року, відмовив у відкритті провадження у справі. Суди дійшли висновку, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, оскільки він стосується речових прав на земельну ділянку, а отже, має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Також суди вказали на наявність попередньої відмови у відкритті провадження за аналогічним позовом до виконавчого комітету.

Верховний Суд за результатами касаційного розгляду скаргу позивачки задовольнив, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд констатував, що предметом позову є не право власності на землю, а законність дій та рішень органу місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень під час здійснення ним управлінських функцій. Оскарження процедурних порушень у межах адміністративної процедури є публічно-правовим спором.

Мотиви постанови ґрунтуються на тому, що органи місцевого самоврядування при вирішенні земельних спорів згідно зі статтею 158 Земельного кодексу України діють як адміністративні органи. Контроль за дотриманням ними закону, зокрема права особи на участь у прийнятті рішення та використання достовірної інформації, покладено саме на адміністративні суди. Суд наголосив, що набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» остаточно закріпило обов’язок судів перевіряти дотримання встановлених правил взаємодії влади з громадянами незалежно від сфери регулювання.

При ухваленні рішення Суд спирався на положення статей 55 та 124 Конституції України, статті 158 та 159 Земельного кодексу України, статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також було застосовано норми Закону України «Про адміністративну процедуру», що визначають порядок оскарження адміністративних актів. Суд врахував власні правові позиції, викладені у постановах від 22 листопада 2024 року у справі № 520/34082/23 та від 24 січня 2025 року у справі № 520/14994/24 щодо розмежування юрисдикцій.

 

Основні правові висновки Верховного Суду у цій справи:

1.     Спори щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих за результатами розгляду земельних спорів про добросусідство, належать до юрисдикції адміністративних судів, якщо позивач оскаржує саме порушення процедури розгляду (недотримання вимог адміністративного провадження) та законність самого акта як управлінського рішення.

2.     Перевірка дотримання адміністративної процедури під час прийняття рішення органом влади не є вирішенням приватноправового спору про речові права на землю, а є реалізацією функцій судового контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень та дотриманням стандартів належного врядування, закріплених у Законі України "Про адміністративну процедуру", що відповідає завданням адміністративного судочинства.

 

Постанова Верховного Суду від 18 грудня 2025 року у справі № 580/5228/25 (адміністративне провадження № К/990/41668/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/132767431