Читайте також
- (попередній проєкт – 19.11.2025) Положення про використання технологій ШІ працівниками Апарату ВС
- (попередній проєкт – 19.11.2025) Положення про використання технологій ШІ працівниками Апарату ВС
- Критерії розмежування формалізму та надмірного формалізму в адміністративному судочинстві: актуальна практика Верховного Суду
- Критерії розмежування формалізму та надмірного формалізму в адміністративному судочинстві: актуальна практика Верховного Суду
- (попередній проєкт – 31.10.2025) Положення про використання технологій ШІ працівниками Апарату ВС
Хороший аргумент, але не можу погодитись із такою інтерпретацією.
Ґаудер визначав принцип урегульованості за ознакою обмеження посадовців чіткими правилами.
Тобто, дійсно, наявність конституції і правил, їх єрархії відповідають принципові урегульованості. Водночас відсутність у статті 8 вказівки про гласність не означає, що Конституція вивищує принцип урегульованості (якщо за підходом, що у статті), але применшує гласність, оскільки про неї йдеться в інших статтях Конституції.
Проте з точки зору статті 8, остання вказує на взаємопроникнення двох принципів: верховенства права і верховенства конституції, оскільки один принцип не завжди може передбачати існування іншого, що підтверджується світовою історією. Йдеться про моральний стан цивілізації дійти до верховенства права і визнати його у найважливішому документі народу. Але такий документ охоплює найсуттєвіші цінності, що не завжди включаються у верховенсво права. Іншими словами, принцип верховенства конституції передусім означає верховенство цінностей народу (поряд з верховенством права, як моральним здобутком цивілізації), а уже в другу чергу може (водночас) гарантувати складову верховенства права щодо урегульованості.
У контексті статті принцип верховенства конституції є однією із конфігураціій принципу урегулюваності як ключового елемента верховенства права. Тобто, верховенство права тут виступає більш загальною категорією (в статті вказується, що верховенство права є засадничим принципом, проте авторка дозволить собі уточнення зараз, що по контексту роботи дана категорія виступає більше в якості феномену, який інтерпретується Гаудером). І якраз принцип верховенства Конституції тут є проявом існування чіткої ієрархії норм (в інших країнах це може бути, до прикладу, неписана конституція чи конституційні конвенції), яка у свою чергу є ознакою урегульованості в моєму розумінні як авторки.
Дуже цікаві авторські думки про мінімальні стандарти верховенства права. Особливо вдалий приклад про громадське місце, яке може бути визначено рішенням органу місцевового самоврядування і притягнення особи до відповідальності без належної системи інформування про таке місце.
Як на мене досить дискусійним є питання, що зі ст.8 Конституції вбачається, що творці тексту Конституції вказують на урегульованість (ієрархію законів на чолі з Конституцією України) як на основну ознаку верховенства права.
В цьому випадку Конституцію можна читати по-іншому. Частина друга статті 8 (Конституція як найвища юридична сила) не є логічним продовженням частини першої цієї статті (про верховенство права). Частина друга вказує на інший, поряд із верховенством права, принцип: верховенство Конституції. Звісно, що ці принципи пов'язані, звісно, що упорядкованість актів є складовою верховенства права, однак Конституція не вивищує певну ознаку верховенства права, перед іншими.