П’ятий всеукраїнський конкурс наукових робіт імені М. П. Орзіха «Людський вимір права»

2 листопада 2020 року в Національному університеті «Одеська юридична академія» відбувся п’ятий всеукраїнський конкурс наукових робіт «Людський вимір права», присвячений вшануванню пам’яті Марка Пилиповича Орзіха, видатного вченого-конституціоналіста, академіка Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української муніципальної академії, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, автора-виконувача, експерта щодо проектів Конституцій СРСР та УРСР (1977 p., 1978 p.), Конституції України (1996 р.).

Організаторами конкурсу виступили рідні та учні Марка Пилиповича, а також натхненні його життєвим прикладом учасники колективу кафедри конституційного права, Наукове товариство молодих вчених, аспірантів і студентів, науково-дослідна частина Національного університету «Одеська юридична академія». Переможець Конкурсу традиційно здобуває грошову премію ім. М.П. Орзіха.

Конкурс проводився у два етапи. На перший етап було подано близько 20 наукових робіт студентів та аспірантів Національного університету «Одеська юридична академія», Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національної академії внутрішніх справ, Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Запорізького національного університету, Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола, Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права.

За результатами першого етапу конкурсною комісією було відібрано шість найкращих письмових робіт, а їхніх авторів запрошено здійснити прилюдний захист і презентувати ключові ідеї їхніх наукових праць у дистанційному форматі (з урахуванням карантинних обмежень).

Конкурсна програма складалась з таких доповідей:

• Трушкіна Анна, студентка 4-го курсу факультету міжнародно-правових відносин Національного університету «Одеська юридична академія», з доповіддю «Проблеми сурогатного материнства в Україні: конституційно-правовий аспект».
• Андреєв Тит, студент 2-го курсу магістратури господарсько-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з доповіддю «Емоційний інтелект та право: зв’язок та перспективи досліджень».
• Куліченко Дарина, студентка 1-го курсу магістратури юридичного факультету Запорізького національного університету, та Федосєєв Костянтин, студент 1-го курсу магістратури Інституту підготовки кадрів до органів юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з доповіддю «Державні нагороди України: проблеми правового регулювання».
• Габа Анна, студентка 2-го курсу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, з доповіддю «Японський конституціоналізм: західні ідеї крізь призму «Кокутай».
• Голєв Олег, студент 1-го курсу магістратури юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, з доповіддю «Розуміння людської гідності у рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини».
• Варава Катерина, студентка 1-го курсу магістратури господарсько-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з доповіддю «Конституційне право особи на власність vs витребування майна у добросовісного набувача через неправомірні дії органу публічної влади при укладенні договору щодо цього майна».

Обрання переможця Конкурсу було складним завданням для конкурсної комісії, до складу якої входили суддя Верховного Суду, к.ю.н., доцент Альберт Єзеров, професор кафедри конституційного права, д.ю.н., професор Мар’яна Афанасьєва, професор кафедри конституційного права, к.ю.н., доцент Олена Олькіна, доцент кафедри цивільного права, к.ю.н., доцент Юрій Орзіх, доцент кафедри конституційного права, к.ю.н. Валентина Віткова та асистент кафедри конституційного права Юрій Батан.

Оцінювання виступів здійснювалось за п’ятибальною шкалою за такими критеріями, як актуальність, досягнення мети роботи, оригінальність та самостійність дослідження, доступність викладення матеріалу, обґрунтування висновків роботи та їхнє практичне значення, ораторське мистецтво, якість та творчий характер презентації, відповіді на запитання, дотримання регламенту доповіді.

У результаті підбиття підсумків було визначено переможця Конкурсу, яким став Андреєв Тит, студент 2-го курсу магістратури господарсько-правового факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У своїй роботі Тит зауважував, що «розвинутий емоційний інтелект є однією з найголовніших передумов перетворення теоретичного права в law in action (право в дії), а відтак його розвиток у певної кількості громадян є необхідним, проте бажаною є якомога більша кількість таких. Кожен правопорядок більшою мірою ґрунтується на внутрішній покірності та\або сприйнятті правових приписів суб’єктами, аніж на легітимному державному насильстві, що подекуди так сильно підкреслюється вітчизняними правознавцями. Доцільно спробувати емпірично дослідити рівень розвитку емоційного інтелекту серед українських громадян, водночас звертаючи увагу на інші соціально-психологічні характеристики». У роботі зроблено припущення про те, що «різні суспільства мають різний рівень розвитку емоційного інтелекту своїх членів, а сам він є результатом поєднання економіко-правових та соціальних умов, виховання та освіти, індивідуальних психологічних особливостей. Видається цікавим і обстеження професійної правничої спільноти – адвокатів, представників органів правопорядку та суддів і порівняння цих результатів з даними їх успішності як і в позитивному (кількість виграних справ для адвокатів, кількість оспорених справ у вищих судах для суддів) так і в негативному (кількість притягнень до різної відповідальності) аспектах. У практиці необхідно ж розглянути можливість та доцільність створення спеціальних навчальних курсів з підвищення емоційного інтелекту для дітей та осіб, що вже мали проблеми із виконанням приписів закону, пропонуванні студентам-правникам вибіркових курсів щодо навчання емоційного інтелекту, як це зроблено в окремих зарубіжних університетах». Автор переконаний, що «навчання емоційного інтелекту є передумовою покращення правовідносин та зменшення девіантних явищ у law in action. Це сприятиме розвитку права, розвитку співвідповідальності на горизонтальному рівні за національну правову програму діяльності та сприйняття особистостями її як індивідуальною, побудові верховенства права та модернізації України».