В Румунії законопроєкт про об’єднання з Молдовою схвалений нижньою палатою парламенту

Палата депутатів Румунії схвалила законопроєкт, який передбачає об'єднання країни з Республікою Молдова та уповноважує уряд розпочати переговори з Кишиневом.

Документ був внесений на розгляд 14 квітня депутатами від партії S.O.S. România. Зазначається, що уряд країни, а також два профільні комітети парламенту надали щодо цієї ініціативи негативні висновки.

Згідно з Конституцією Румунії, якщо законопроєкт не встигають розглянути на пленарному засіданні протягом чітко визначеного 45-денного терміну, він ухвалюється автоматично. Саме це і відбулося в Палаті депутатів.

Згідно з текстом законопроєкту, румунський парламент підтверджує відданість положенням Заключного акта Гельсінської конференції ОБСЄ.

Цей документ визнає можливість зміни державних кордонів мирним та дипломатичним шляхом.

Одразу після набрання чинності закон зобов'язує румунський уряд невідкладно розпочати переговори з владою Молдови для завершення процесу об'єднання двох держав.

Проте ухвалене рішення ще не є остаточним. Надалі законопроєкт має розглянути Сенат Румунії, який виступає палатою, що ухвалює остаточне рішення.

Нагадаємо, раніше радник румунського президента Еуджен Томак заявив, що Бухарест готовий у будь-який момент почати переговори про об'єднання, якщо Кишинів виявить таке бажання. За його словами, офіційна позиція Румунії залишається незмінною, а рух за возз'єднання двох держав є абсолютно природним процесом через спільну історію.

Згодом міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой також прокоментував цю тему і запевнив, що проголосував би "за" на можливому референдумі про об'єднання з Румунією. Очільник зовнішньополітичного відомства підкреслив, що подібні перспективи вже не можна замовчувати, оскільки уніоністські настрої регулярно звучать від громадян під час зустрічей із політиками.

На тлі цих заяв суспільна підтримка ідеї злиття двох країн серед молдовського населення помітно зросла і досягла 42%. Поглиблення інтеграції з Бухарестом наразі розглядається владою у Кишиневі як альтернативний "план Б" на випадок, якщо офіційні переговори щодо вступу Молдови до Європейського Союзу будуть заблоковані або сильно сповільняться.