Голєв О. Механізм правового регулювання застосування органами судової влади Конституції України як акта прямої дії

Стаття присвячена дослідженню українського досвіду виникнення та розвитку механізму правового регулювання застосування органами судової влади Конституції України як акта прямої дії. Автор пропонує поділити такий розвиток на два періоди. Перший – з часу прийняття Основного Закону України, в якому вперше в Україні закріплено принцип прямої дії Конституції, до 30 вересня 2016 року. Запровадженим протягом цього періоду правовим регулюванням не наділено органи судової влади повноваженнями безпосередньо застосовувати Конституцію України навіть за наявності очевидної суперечності між нею та правовим актом, який підлягає застосуванню у справі. Натомість у випадках спору чи сумніву щодо відповідності Конституції України такого правового акта суди повинні були зупиняти провадження до винесення Конституційним Судом України рішення щодо його конституційності.

Другий період розпочався разом із конституційною реформою правосуддя 2016 року та триває по сьогодні. Характерною рисою цього періоду стало інтенсивне становлення проміжного конституційного контролю, який здійснюють органи судової влади. Уже наприкінці 2017 року в господарському, цивільному та адміністративному судочинстві з’явилися інструменти здійснення такого контролю шляхом перевірки правового акта на суперечність Конституції. Такі зміни надали правового значення «висновку про суперечність» замість «сумніву у відповідності» правового акта Конституції України в процесі її застосування судами як акта прямої дії.

Зроблено висновок, що запроваджений порядок застосування Конституції України як акта прямої дії став комплексним та послідовним механізмом, який передбачає ряд запобіжників від судової помилки та свавілля органів судової влади. Автор доводить, що цей механізм є збалансованим, оскільки враховує потребу забезпечення презумпції конституційності правових актів, з одного боку, та безпосереднього застосування Конституції України в необхідних випадках – з іншого. Разом з тим, процесуальне закріплення механізму застосування Конституції як акта прямої дії не враховує всі ризики та потреби правозастосування, що в окремих випадках може призвести до обмеження доступу до суду. Тому для усунення виявлених недоліків у статті зроблено пропозиції для вдосконалення механізму правового регулювання безпосереднього застосування Конституції України.

Ключові слова: Конституція як акт прямої дії, безпосереднє застосування Конституції, суперечність правового акта Конституції, невідповідність правового акта Конституції, механізм правового регулювання, органи судової влади

Автор Олег Голєв
Рiк видання 2022
Опублiкована в журналi УКРАЇНСЬКИЙ ЧАСОПИС КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
Мова українська
Кiлькiсть сторiнок 19
Кiлькiсть скачувань 6
Читайте також
0 коментарiв
Для того, щоб залишати коментарi, необхiдно увiйти в профiль