Конституційно-сумісне тлумачення законів у практиці конституційних судів Чехії і Німеччини

Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини від 11.07.2013 року у справі № 2 BvR 2302/11, 2 BvR 1279/12

77. Обов’язок конституційно-сумісного тлумачення вимагає, щоб у разі наявності кількох можливих варіантів тлумачення положення акта, одні з яких призводять до конституційного результату, а інші призводять до неконституційного результату, перевага надавалося варіанту тлумаченню, який відповідає Конституції. Таким чином, положення може бути визнане неконституційним лише якщо немає варіанту тлумачення, який відповідав би визнаним принципам тлумачення та не суперечив би Конституції. Повага до законодавчої влади вимагає, щоб у межах Конституції було збережено максимум того, що мав на меті законодавчий орган. Тому конституційно-сумісне тлумачення знаходить свої межі там, де воно суперечило б формулюванню положення та чітко означеному наміру законодавця.

 

Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини від 22.03.2018 року у справі № 2 BvR 780/16

150. Презумпція конституційності закону витікає із обов’язку тлумачити закон у відповідності до Конституції у разі наявності сумнівів. ... Якщо, беручи до уваги формулювання, історію походження, системне тлумачення та мету норми, можливі різні варіанти тлумачення норми, один з яких мав би бути відхилений як неконституційний, але принаймні один з них призводить до результату, який відповідає Конституції, то не може бути й мови про визнання норми неконституційною. Проте обмеження конституційного-сумісного тлумачення випливають із визнаних методів тлумачення. Тлумачення норми у спосіб, який суперечив би ясно вираженій волі законодавця не може бути виправдане навіть її тлумаченням у відповідності до Конституції. Конституційно-сумісне тлумачення також виключається якщо з положення не можна зясувати нормативний зміст, що передбачався законодавцем і який є достатньо ясним.

 

Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 27.06.2017 року у справі № Pl.ÚS 22/16

38. Конституційний Суд під час конституційного контролю нормативно-правових актів віддає перевагу конституційно-сумісному тлумаченню. У ситуації, коли певне положення нормативно-правового акта допускає два різних тлумачення, одне з яких відповідає Конституції, а інше їй суперечить, немає підстав для визнання нечинним цього положення. Цей підхід ґрунтується на принципі поділу влади та пов'язаному з ним принципі обмеження, тобто на принципі, згідно з яким, якщо конституційність може бути досягнута альтернативними засобами, Конституційний Суд обирає той, який найменшою мірою обмежує законодавчу владу.

 

Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 22.01.2008 року у справі № Pl.ÚS 54/05

32. ... В цьому відношенні слід зауважити, що Конституційний Суд дотримується доктрини самообмеження, тобто максимального прагнення мінімізувати втручання у діяльність інших органів державної влади, зокрема законодавчої влади, у межах провадження з абстрактного конституційного контролю норм. Це також виявляється у наголошенні на пріоритеті конституційно-сумісного тлумачення правового регулювання... Тому навіть якщо текст правової норми представляється Конституційному Суду проблематичним [з точки зору правової визначеності], перед визнанням її неконституційною слід робити спроби знайти альтернативний спосіб тлумачення, який відповідав би Конституції.

 

Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 04.04.2006 року у справі № Pl.ÚS 5/05

VI. ... З погляду конституційного права загалом вірно, що з багатьох можливих тлумачень закону завжди має використовуватися таке, що поважає конституційні принципи, і скасування закону через неконституційність є необхідним лише у тому разі, якщо його положення не може бути застосовано без порушення Конституції.