Відбулася Х Літня школа конституційного права – відгук запрошеного випускника попередніх шкіл Ю. Констанкевича

У серпні 2021 координатором проєктів ОБСЄ в Україні була організована чергова Літня школа «Верховенство права і конституціоналізм» для студентів та аспірантів. Позаяк це була Х ювілейна Школа, організаторами було відібрано не лише учасників школи, але й запрошено деяких випускників попередніх заходів, що дозволило провести паралелі і порівняння різних за часом шкіл, з’ясувати важливість заходу для попередніх учасників та як Школа вплинула на професійне життя.

Особливість Школи конституційного права

Цей захід є можливістю отримати значний «координаційно-ідеологічний» поштовх у вивченні права, зокрема конституційного. Завдяки насиченій програмі слухач може відкрити для себе нові горизонти мислення в юриспруденції. Із суб’єктивного погляду допустимо мовити, що тижневий курс спрямований не на завчання окремих матеріалів, але слухачам, які мають певну базу знань або бажання їх здобути, надає бачення феномену права, його дії, історію формування доктрини конституціоналізму та дії принципу верховенства права.

Що було на Х Школі?

Оскільки випускники попередніх шкіл були учасниками лише частини програми, то описано моменти прослуханих лекцій (за порядком).

Доктор наук Олена Бориславська провела лекцію стосовно методів конституційної інтерпретації. Зокрема, увагу було зосереджено на концепціях: ориджиналізму, коли в тлумаченні слід виходити зі сталого значення конституції, яке існувало в суспільстві на час її ухвалення; інтеншиналізму, в умовах якої слід виходити із намірів конституцієдавця, себто з якою метою ухвалювалося те чи те положення; прагматизму, коли необхідне зважування практичних наслідків різних інтерпретацій положення.

Суддя КС, професор Василь Лемак провів лекцію та дискусію стосовно конституційного судочинства поміж політикою і правом. В цьому контексті варто згадати, що крім того, що рішення органу конституційного правосуддя зчаста мають великий політичний ефект, конституційний контроль має бути виконаний лише на основі юридичних аргументів. Не є таким важливим, що і хто думає з певного приводу, важливими є аргументи, які повинні спиратися на конституційну і конвенційну системи.

Професор Станіслав Погребняк вів мову про втілення ідей конституціоналізму у практиці судів системи судоустрою. Суб’єктивно слід зазначити, що було обговорено важливе питання щодо принципу і права на належне управління, яке є одним із політичних прав в ЄС. 

(прим. Щодо важливості цього права і його можливого уконституювання в контексті забезпечення доброчесності публічних службовців мною було описано тут, стор. 185-188).

Адвокат, доцент Дмитро Кухнюк прочитав лекцію щодо адвокатури і верховенства права. В дискусії були обговорені теми, зокрема, конфлікту присяг, коли чинні судді та прокурори складали присягу адвоката (та відносно недавню практику ВС з цього приводу); необхідності вступу до адвокатської асоціації та публічної функції адвоката тощо. Крім того, для усвідомлення статусу адвоката лектором було запропоновано переглянути уривок кіно «Філадельфія», де герой фільму зазначає, що він відмінний адвокат, він «любить закон, знає закон, досяг успіхів працюючи з ним»… у законі подобається багато чого, але більш за все «те, що час від часу, нечасто, періодично ти стаєш частиною всього правосуддя, це справді дуже хвилюючі моменти».

Доктор наук Сергій Різник провів лекцію-дискусію стосовно методів, особливостей і стереотипів тлумачення конституції. Було обговорено, що популярний іноземний поділ тлумачення на ориджиналізм і неориджиналізм не має настільки гострого значення, де методологічно є більш важливими вибір правових цінностей. Цікавою також була думка про один із популярних варіантів інтерпретації актів, нижчих за рівнем до конституції  – конформного тлумачення конституції, де серед різних тлумачень законів слід обирати лише те, що відповідає засадничому акту. Водночас в назві цього методу робиться важлива методологічна помилка, оскільки варто вести мову про конформне тлумачення правових актів, а не конституції, якщо вирішується питання конституційності.

Професор Михайло Савчин презентував в одній із лекцій чотирьох вершників конституційних трансформацій. Було зазначено про такі чотири комплексні проблеми: зміна роботи економічних інституцій у зв’язку з пандемією та невирішення питання пропорційності обмежувальних заходів; "ефект доміно" в економічному циклі та зниження ділової активності у зв’язку із обмеженнями; поставлення завдань перед штучним інтелектом, диджиталізація економіки та захист персональних даних людини; криза глобалізації та зміщення центру перебігу економічних процесів. Такі процеси змінюють правила на економічному ринку, розширюють сфери діяльності людства та призводять до зміни винятково вертикальних ієрархічних відносин між державою і приватним сектором до гетерархії.

Доктор наук Сергій Максимов провів лекції стосовно доктрини природного права та конституціоналізму. Поміж змістовних аспектів цікавою виявилася дискусія стосовно чинного правопису та натепер єдино можливого нормативного вживання слова «природний», але не «природній». 

Цікаво, що за правописами та документами до 30-х років ХХ сторіччя в Україні вживався термін «природній» «природнього» так само, як і «народній», що було притаманно українській мові, однак надалі було змінено. До прикладу, у Косівському музеї визвольної боротьби представлені банкноти із вживанням терміну «народній»:

Суддя ЄСПЛ, професор Лятіф Ґусєйнов представив лекцію-дискусію про вакцинацію: необхідність в демократичному суспільстві. Слухачами було обговорено аспекти допустимості застосування попередніх рішень щодо ЄСПЛ щодо вакцинації до можливих справ про вакцинацію від COVID-19, елементи суспільної необхідності вакцинації, наскільки існує легітимна мета; чи допустима відмова від вакцинації і які наслідки може зазнати особа, чи слід зважувати на загальний контекст впливу на приватне життя при визначенні пропорційності втручання у право людини, чи потрібно перш за все звертати увагу на обставини справи, тобто як саме вакцинація обмежує приватну автономію людини (слухачі обговорювали ймовірну примусовість вакцинації викладачів).

Суддя КС, професор Сергій Головатий в одній із лекцій зазначав про помилковість вживання терміну «права людини» на користь «людських прав», зважаючи на змістовно-суттєву зміну цього підходу у світовій юриспруденції: з «Rights of Man», до «Human rights»; так само термін «верховенство права» є помилковим у співвідношенні із «правовладдям», оскільки останній має більш суттєве наповнення, виходячи із оригінального вживання, ця проблема впливає на правозастосовну діяльність, оскільки верховенство права є одним з визначальних принципів при здійсненні правосуддя, який потребує застосування. Дискусія у слухачів, випускників та викладачів з цього приводу триває.

Також слухачі прослухали лекції професора Олександра Петришина, судді КС, професора Станіслава Шевчука, судді ВС, доцента Альберта Єзерова, судді ВС, доцента Дмитра Гудими, Голови Євр. Комітету проти тортур, доцента Миколи Гнатовського, професора Оксани Щербанюк, професора Оксани Грищук, професора Наталії Мишиної, кандидата наук Віталія Гацелюка та інших лекторів (оскільки випускники були присутніми не на усій пограмі, деякі лекції відвідували лише учасники).

Подяка

За організацію школи, а також розвиток потенціалу у молодих науковців велика подяка керівнику відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександру Водяннікову, національному спеціалісту програм з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Сергію Перемоту, професору Михайлу Савчину, професору Станіславу Шевчуку. Також висловлюю подяку за запрошення на Школу.

Завершити відгук варто цікавою пам’яткою, що знаходиться в Косівському музеї визвольної боротьби, зразок 30-х років.

(робота випускниці відділу художнього ткацтва Косівського інституту декоративного прикладного мистецтва Наталії Колесникової, 2016 р.)