Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів та перспективного законодавства щодо порядку відшкодування шкоди, завданої неконституційними актами. Проаналізовано практику
Верховного Суду за 2022 рік з розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам, а також проєкт закону «Про конституційне провадження» (реєстр. №4533) [1], запропонований в остаточній редакції перед другим читанням.
Окремо розглянути такі питання: правова природа та дія в часі рішень Конституційного Суду України щодо визнання актів неконституційними, юрисдикційна приналежність, суб’єктний склад та предмет доказування у спорах щодо відшкодування шкоди, строк звернення до суду та порядок справляння судового збору у цій категорії справ.
Розгляд теоретичних питань дослідження, виходить з тези, що за своєю правовою природою визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, інших актів або їх окремих положень вказує на те, що такі суперечили нормам Основного Закону з моменту їх прийняття. З дня прийняття рішення Конституційним Судом України
неконституційні акти лише втрачають чинність. Відшкодування шкоди, завжди відбувається внаслідок вже прийнятого та застосованого в минулому неконституційного акту. В такому випадку йдеться про ретроспективну відповідальність держави перед особою, а не про ретроспективну дію в часі рішення Конституційного Суду України.
Правозастосовна практика Верховного Суду свідчить, що висновки щодо застосування частини третьої статті 152 Конституції України ще потребують забезпечення сталості та єдності. Висновки Верховного Суду неоднакові як в межах однієї юрисдикції, так і між різними юрисдикціями. Така ситуація обумовлена зокрема відсутністю законодавчого регулювання порядку відшкодування шкоди, як то передбачено частиною третьою статті 152 Основного Закону.
Розроблення проєкту закону «Про конституційне провадження» (реєстр. №4533) спрямовано, зокрема на усунення прогалин в регулюванні порядку відшкодування шкоди, завданої неконституційними актами. Аналіз перспективного законодавства свідчить, що проєкт закону частково розв’язує неоднозначні питання, але не містить системного підходу до вирішення цього завдання. Також законодавчих змін потребує і Закон України «Про судовий
збір», доцільно передбачити, що за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі неконституційними актами та діями судовий збір не справляється.
Автор |
Афанасьєва М. В. |
Рiк видання |
2022 |
Опублiкована в журналi |
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2022 № 59 |
Мова |
українська |
Кiлькiсть сторiнок |
6 |
Кiлькiсть скачувань |
39 |