Чи правда, що Конституційний Суд Словаччини вважає антикорупційний суд “надзвичайним” і неконституційним судом?

Рішення Конституційного Суду Словацької Республіки від 20.05.2009 року № PL. ÚS 17/08

Предметом оскарження в цій справі був закон щодо особливостей діяльності Спеціального суду, ключові положення якого можна описати наступним чином:

1) юрисдикція цього суду поширювалась на «топ-корупцію»: за суб’єктним критерієм юрисдикція включала конституційних осіб (осіб на посадах, передбачених Конституцією), осіб у вищих органах державної влади тощо;

2) судді цього суду призначалися за особливою процедурою, яка включала їх попередню перевірку  Управлінням по національній безпеці (УНБ);

3) умовою перебування особи на посаді судді Спеціального суду було видання їй УНБ дозволу на допуск до таємної інформації, який УНБ могла відкликати з ряду підстав (як-от, в тому числі, алкогольна залежність, компрометуючі поведінку відомості чи фінансові зв’язки, тощо);

4) рішення УНБ про анулювання дозволу призводило до ефективного відсторонення судді від посади. Таке рішення могло бути оскаржено безпосередньо у Верховному Суді. У разі анулювання такого рішення Верховним Судом правовим наслідком було те, що УНБ мало повторно розглянути питання про надання судді дозволу (тобто Верховний Суд не приймав остаточного рішення з цього спору);

5) судді Спеціального суду, а також судді Верховного Суду, які переглядали їх рішення, отримували значно вищу суддівську винагороду (2-6 кратну порівняно із суддями інших судів);

Суб’єкт оскарження цього Закону (група парламентарів) вказував на фактичне створення «особливого» суду, який фактично утворює собою «паралельну судову систему» і її заміщує у визначених законом юрисдикційних межах. Судді цього суду мають привілейоване положення і у своєму мандаті залежні від АНБ – як органу, що відноситься до виконавчої та законодавчої влади.

Конституційний Суд Словацької Республіки складається з 13 суддів. У цій справі 7 голосами проти 6 суд ухвалив наступне:

1) Закон щодо Спеціального суду визнати неконституційним в цілому (разом з іншими законодавчими положеннями ;

2) це рішення не впливає на вироки Спеціального суду, ухвалені до втрати визнаними неконституційними законами чинності.

Ключові тези з мотивації більшості (7 з 13 суддів Конституційного Суду):

Конституційний Суд зазначає, що створення судів загальної юрисдикції зі спеціалізованим порядком денним є елементом, сумісним з організацією судової влади у демократичній та правовій державі. У правовій системі Словацької Республіки суди зі спеціалізованим порядком денним створюються в рамках загальної судової влади. Це, наприклад, суди у справах про банкрутство та врегулювання спорів, вексельні суди, суди, що займаються питаннями промислового захисту або суди, які займаються питаннями надання притулку.

Спеціальний суд відрізняється від судів загальної юрисдикції зі спеціалізованим порядком денним вже своєю назвою, яка має виражати особливу мету його існування. Однак різниці в назвах недостатньо для юридично значущої кваліфікації Спеціального суду як надзвичайного суду. Для висновку про надзвичайний характер судового органу вирішальне значення має зміст законодавства, що визначає його статус, сферу діяльності, діяльність та організацію.

Органи державної влади, щоб з погляду загальноєвропейського права вважатись судами, повинні відповідати низці критеріїв. Наприклад, правовій основі їх створення та існування (відповідно до правопорядку, в рамках якого вони створені), постійного характеру, обов'язковості приймати рішення з питання, яке було передано їм, застосування правових норм при прийнятті рішення, характер розгляду inter partes, включаючи правила справедливого процесу, а також незалежність і неупередженість тощо.

Характерною особливістю надзвичайних судових органів є те, що правове регулювання їх статусу, обсягу, діяльності та організації відрізняється за деякими зі згаданих критеріїв від правового регулювання статусу, обсягу, діяльності та організації «стандартних» судів до такої міри, що аналізований судовий орган створює альтернативний елемент існуючої судової системи. Як правило, надзвичайні суди відповідають вимогам наявності відповідної правової основи для створення та існування судового органу. Однак часто вони створюються з певною метою, наприклад, покарання за військові злочини і злочини проти людяності, прийняття рішень про дії, що загрожують або завдають шкоди незалежності, безпеці та конституційному устрою держави, боротьба з тероризмом тощо. У межах їх діяльності застосовуються спеціальні правові норми (переважно процесуального характеру), і навіть спеціальні правила, регулюючі умови обрання, призначення, припинення повноважень суддів та самої організації таких судів.

На відміну від «стандартних» спеціалізованих судів, у випадку надзвичайних судів зазначена специфіка правового регулювання їхнього статусу, діяльності та організації практично завжди пов'язана із спеціально визначеною юрисдикцією, що включає значний владно-політичний контекст.

Однак створення спеціалізованих судових органів має бути вираженням об'єктивованих соціальних потреб, а не засобом потужного втручання інших гілок державної влади у реалізацію повноважень судової влади через створення елементів «альтернативної судової влади». Обов'язковою умовою збереження незалежності судової влади є збереження «єдиної судової влади» у державі.

Основною причиною створення Спеціального суду у Словацькій Республіці був захист від корупції та організованої злочинності. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту «Мета запропонованого закону полягає в тому, щоб створити спеціалізовані органи з виявлення, розслідування та переслідування випадків корупції та організованої злочинності... До вищесказаного відноситься і створення Спеціального суду, який вестиме судовий розгляд у цих справах. Ці органи матимуть місцеву компетенцію по всій території Словацької Республіки. Метою є... найкраща спеціалізація і водночас захист, а у разі корупційних злочинів - розрив деяких місцевих зв'язків, які можуть вплинути на розкриття, розслідування та, можливо, навіть на судовий розгляд у цих справах».

Спеціальному суду було доручено кримінальну юрисдикцію щодо конституційних чиновників та високопоставлених державних чиновників. Цю «надзвичайну» особливість статусу Спеціального суду необхідно брати до уваги поряд з іншими суттєвими особливостями його організації та діяльності при оцінці характеру цього судового органу та за оцінки конституційності його статусу. Особливістю Спеціального суду є особливий правовий режим заміщення посад суддів цього суду. Ця особливість пов'язана з виконанням встановленої законом умови, згідно з якою суддею Спеціального суду може бути лише суддя, який отримав допуск рівня "Цілком таємно".

Відповідно до … Закону до складу Спеціального суду може бути призначений лише суддя, який згідно з довідкою Управління національної безпеки … уповноважений знайомитися із секретними відомостями рівня грифу «Цілком таємно»; ця умова однаково поширюється на суддю, переведеного до Спеціального суду, а також на суддю, який розглядає апеляційну скаргу на рішення Спеціального суду.

Відповідно до … Закону якщо суддя, призначений або переведений до Спеціального суду, перестає відповідати умові права на ознайомлення з секретними відомостями рівня грифу «Цілком таємно», він завершує провадження у справах, за якими він уже приймав участь на основному слуханні, якщо розглядана справа не містить секретної інформації, з якою він не уповноважений знайомитись; та сама процедура застосовується у разі судді, який приймає рішення щодо апеляції на рішення Спеціального суду.

Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є основою незалежності судової влади. Незалежність від інших складових державної влади є водночас визначальною рисою судової влади, яка обумовлена належним виконанням її функцій. Однак воно передбачає наявність конституційних та інших гарантій, що захищають суди та суддів від тиску та впливу з боку інших компонентів державної влади, а також від впливу «зсередини» судової системи. Управління національної безпеки, яке ухвалює рішення про дозвіл суддям Спеціального суду знайомитися із секретною інформацією рівня абсолютно секретно …. з погляду поділу влади є органом, що належить законодавчої, виконавчої і судової гілок влади.

Правове регулювання … щодо порядку відкликання дозволу … дає можливість спеціалізованому органу безпеки виконавчої влади ефективно втручатися у правовий статус судді Спеціального суду та ставити під сумнів його легітимність за допомогою процедури збору персональних даних про особу судді, у тому числі персональних даних особливої категорії (стан здоров'я, сексуальна орієнтація та інтимне життя, фінансове та майнове положення), погляди та особисті переконання, сімейні та соціальні відносини, при цьому збір зазначених даних може відбуватися і конфіденційно з подальшою оцінкою так званого ризику безпеки в межах досить широких адміністративних повноважень Управління національної безпеки. Підставою для встановлення загрози безпеці також можуть бути факти, пов'язані із захворюванням або «емоційним станом», подоланим суддею у минулому, або поведінкою «третіх осіб» пов’язаних із суддею (членів сім'ї, знайомих).

На думку Конституційного суду, правове регулювання … створює ситуацію, коли суддею Спеціального суду може стати лише людина, про яку УНБ отримує інформацію конкретно особистого характеру, навіть таємним способом, при цьому інформація, отримана таким чином, може бути оцінена в рамках дуже широкого адміністративного розгляду і може практично будь-якої миті поставити під сумнів легітимність та законність функцій спеціального судді.

Водночас, зазначене законодавство не надає суддям Спеціального суду достатньо ефективних засобів правового захисту, … і навіть Верховний суд не може своїм рішенням змінити рішення УНБ. Він може лише … скасувати переглянуте рішення та повторно повернути справу на новий розгляд до УНБ. Таким чином, юрисдикція … Верховного суду є повною лише щодо обсягу слідчих повноважень (можливість розслідувати встановлення та оцінку стану фактів, а також давати оцінку з правових питань), але вона не є повною щодо обсягу повноважень щодо прийняття рішень. Подання апеляційної скарги на рішення Управління національної безпеки не має зупиняючої дії щодо правового статусу судді Спеціального суду. 

Таким чином, законодавець надав виконавчій владі непропорційно сильну позицію, що не відповідає системі стримувань та противаг як центральному елементу демократичної форми правління. Це порушення конституційного принципу поділу влади, що суперечить принципам, які закладені в концепції демократичної держави, гарантованої статтею 1 Конституції.

Заявник вказував, що умова призначення особи на посаду судді Спеціального суду за умови видачі УНБ дозволу суперечить статті 141 Конституція. Відповідно до цього положення Судова рада Словацької Республіки («Вища рада правосуддя») несе відповідальність за прийняття рішень про призначення та переведення суддів.

Компетенція Судової ради згідно із ст. 141 Конституції служить створенню механізму, що гарантує незалежність судової влади. Парламент порушив мету цього положення, коли поставив рішення Судової ради у залежність від рішення виконавчої влади в особі Управління національної безпеки. При ухваленні рішення про тимчасове призначення або переведення судді до Спеціального суду Рада обов'язана призначити на посаду судді Спеціального суду лише суддю, визнаного Управлінням національної безпеки придатним для виконання функцій судді Спеціального суду. Водночас правове регулювання не надає Раді жодних ефективних засобів перевірки висновків УНБ щодо окремих кандидатів, які пройшли перевірку на посаду судді Спеціального суду.

У зв'язку з викладеними фактами можна зробити висновок, що Спеціальний суд є судовим органом, що має характеристики спеціалізованого (правова основа; постійний характер; особлива юрисдикція відповідно до Кримінального кодексу; процесуальна процедура здійснюється за загальними процесуальними правилами), а й деякі особливості надзвичайного судового органу. "Гібридний" характер створеного таким чином Спеціального суду обумовлює неоднозначне його включення до [судової] системи судів Словацької Республіки та не відповідає статті 1 Конституції, оскільки: порушує принцип правової визначеності, закладений у концепції матеріального верховенства права, коли правовий статус суддів Спеціального суду ставиться під сумнів можливістю Управління національної безпеки скасувати … відповідний дозвіл у будь-який час, тим самим викликаючи припинення його діяльності як судді у провадженні без чітких і передбачуваних правил; створює Спеціальний суд таким чином, що порушує поділ влади між судовою та виконавчою владою на користь виконавчої влади. … також порушує принципи демократичної держави, особливо гарантії незалежності судової влади, при цьому наділяючи створений таким чином судовий орган практично винятковою кримінальною юрисдикцією над конституційними агентами та деякими вищими державними посадовими особами у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 143 Конституції судова система Словацької Республіки складається з Верховного суду та інших судів. Більш детальне регулювання системи судів, їх сфери діяльності, організації та порядку роботи в них має бути встановленим законом (пункт 2 статті 143 Конституції).

Термін «закон» не обов'язково стосується виключно одного акту, що має силу закону, але може включати невизначену кількість загальнообов'язкових правових положень з певним ступенем юридичної сили. Формальна умова статті Конституції може бути реалізована шляхом регулювання системи судів, їх повноважень, організації та провадження у них як в одному законі, так і в ряді законів.

Відповідно до статті 141 Конституції Словацької Республіки правосуддя здійснюють незалежні та неупереджені суди. 

Конституція визначає два основні атрибути судової влади Словацької Республіки – незалежність та неупередженість. Незалежність судової влади та судді означає, що інші органи державної влади не мають повноважень видавати накази, які могли б вплинути на результат діяльності суду чи судді. Незалежність має фундаментальне значення для судової влади та суддів. Метою незалежності судів є забезпечення їм становища, відповідного їхньої ролі у правопорядку … Загалом термін «незалежність судів» можна охарактеризувати як такий, що означає прийняття рішень без будь-якого правового та фактичного впливу на здійснення їх повноважень, а також виключає їх підпорядкування комусь іншому при здійсненні повноважень. Таким чином, незалежність судової влади та незалежність судів пов'язані з виконанням завдань, покладених на них Конституцією в умовах верховенства закону. 

Правове регулювання статусу Спеціального суду не гарантує інституційну незалежність цього органу та індивідуальну незалежність його суддів. Виконавча влада через Управління національної безпеки має можливість втручатися у кадрове забезпечення установи Спеціального суду шляхом видачі допуску рівня «Цілком таємно» або ухвалення рішення про закінчення терміну дії цього допуску, або шляхом невидачі нового допуску після закінчення строку його дії, що суперечить статті 141 Конституції.

Необмежений термін повноважень є засобом забезпечення особистої незалежності судді. При видачі допуску з терміном дії, встановленим законом, після спливу якого починається нова видача цього допуску, виконання суддівських функцій судді Спеціального суду стає тимчасовим. …. Гарантії незалежності суддів Спеціального суду за наявності таких значних «наглядових» повноважень виконавчої влади з реальною можливістю будь-якої миті поставити під сумнів законність та легітимність виконання функції судді Спеціального суду…. не можуть гарантувати індивідуальну незалежність судді, як це передбачено статтею 144 Конституції.

Щодо правового регулювання винагороди суддів

Парламент призначив суддям Спеціального суду функціональну доплату у розмірі подвійної середньої номінальної щомісячної заробітної плати працівника в економіці Словацької Республіки за попередній календарний рік … яка згодом була збільшена до шестиразового розміру середньої номінальної місячної заробітної плати.

Присвоєння функціонального доповнення суддям Особливого суду було обґрунтовано урахуванням іншого (значно вищого) ступеня загрози для них порівняно з суддями загальних судів…

Такий принциповий дисбаланс у винагороді суддів Спеціального суду, а також суддів Верховного суду, які ухвалюють рішення щодо апеляцій на рішення Спеціального суду, в порівнянні з винагородою суддів «інших судів», порушує принцип пропорційності, що обмежує втручання законодавця в матеріальне забезпечення суддів, з погляду принципу рівного звернення, що застосовується до суддів у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків (пункт 1 статті 12 Конституції)…

Діапазон надбавок до заробітної плати, обраний законодавцем для суддів Спеціального суду, а також суддів Верховного суду, які приймають рішення щодо апеляцій на рішення Спеціального суду, порівняно з винагородою суддів інших судів, могло б вважатися сумісним із заявленим принципом пропорційності тільки в тому випадку, якби його можна було виправдати обставинами надзвичайного характеру. Однак жодних конкретних підстав надзвичайного характеру в ході розгляду справи у Конституційному суді подано не було, і вони не випливають із відповідних документів, пов'язаних із законодавчим процесом.

Зважаючи на всі викладені обставини, Конституційний суд дійшов висновку, що … правове регулювання, що розглядається, є дискримінаційним по відношенню до інших суддів.

Зрештою, заявник у обґрунтування неконституційності закону послався на статтю 148 Конституції, згідно з якою:

(1) Суддя може бути переведений до іншого суду лише за його згодою чи на підставі рішення дисциплінарної колегії.

(2) Причини зупинення виконання обов'язків судді та умови тимчасового зупинення виконання обов'язків судді або тимчасового призначення судді встановлюються законом.

У статті 148 Конституції встановлено умови, які є конституційно допустимою підставою для переведення судді до іншого суду. У спірному ж законі законодавець … встановив інші умови та інший спосіб переведення судді Спеціального суду в інший суд. Якщо Управління національної безпеки анулює допуск судді Спеціального суду до секретної інформації або якщо Управління національної безпеки не видає новий допуск після закінчення строку його дії, і суддя не дає згоди на його переведення до іншого суду, відмінного від Спеціального суду, він усувається від виконання своїх обов'язків судді без права на виплату заробітної плати. Таким чином, закон створює неприпустимий тиск на суддю з метою отримання згоди на його переведення до іншого суду. Однак стаття 148 Конституції щодо умов переведення судді до іншого суду пов'язана із добровільним характером поведінки судді. Ця добровільність у вже зазначеному контексті є важливою частиною конституційних гарантій індивідуальної незалежності судді. Проте законодавство, що оспорюється, встановлює правовий режим, наслідком якого є позбавлення судді права добровільно надавати згоду на переведення до іншого суду, що … не відповідає статті 148 Конституції.

Спільна окрема думка меншості суддів Конституційного Суду (6 з 13 суддів):

Основними визначальними характеристиками [«звичайного суду»] ми вважаємо створення суду, включеного до судової системи згідно із законом, встановлення юрисдикції суду згідно із законом, укомплектування суду суддями на основі закону, гарантування незалежності та неупередженість суддів цього суду, застосування однакових правил прийняття рішень, що гарантують принципи справедливого судового розгляду. На нашу думку, тільки в тому випадку, якщо у певного суду відсутня одна із загальних визначальних характеристик, йому може бути присвоєно ознаку «особливості». … надзвичайний суд, очевидно, є судом, який не був створений законом. … На цій підставі не можна погодитися з тим, що Спеціальний суд був створений з порушенням Конституції з таких причин:

а) Відповідно до статті 141 Конституції Словацької Республіки правосуддя здійснюють незалежні та неупереджені суди. Відповідно до пункту 2 цієї статті судова діяльність здійснюється на всіх рівнях окремо від інших державних органів. Спеціальний суд незалежний і неупереджений. Його юрисдикція здійснюється окремо від інших державних органів;

б) Відповідно до статті 142 Конституції суди приймають рішення у цивільних та кримінальних справах; суди також перевіряють законність рішень органів державної влади та законність рішень, заходів втручання органів державної влади, якщо це передбачено законом.

Спеціальний суд приймає рішення з питань кримінального права в межах своєї юрисдикції, встановленої законом, тому не можна стверджувати, що він здійснює владу, яка не підкріплювалася б законом або була альтернативним елементом судової системи. Навпаки, слід наголосити, що при здійсненні кримінального правосуддя цей суд діє відповідно до Кримінального кодексу, який регулює процедуру і інших кримінальних судів, вирізняючись лише … підсудністю як іманентною частиною диференціації кримінального правосуддя загалом. При винесенні рішення про винність Спеціальний суд застосовує те саме, що й суди загальної юрисдикції: Кримінальний кодекс та правила його застосування щодо окремих злочинних діянь.

в) Відповідно до статті 143 Конституції судова система складається з Верховного суду та інших судів. Більш детальне регулювання системи судів, їх сфери діяльності, організації та порядку роботи у них встановлюється законом. Конституція ставить Верховний суд на вершину ієрархії судової системи. Це положення включає в цю систему інші суди без їх більш докладного опису та ієрархічної організації. У цьому відношенні Конституція дала свободу законодавцю. З цього випливає, що Спеціальний суд може бути віднесений до концепції інших судів (його обсяг, організація та порядок діяльності в ньому мають бути встановлені, як і у випадку з іншими судами, законом). 

г) Суддями Спеціального суду є судді Словацької Республіки, що випливає з методу їх формування, який за своєю суттю ідентичний методу призначення інших суддів загальних судів. Це стосується і складання присяги суддею Спеціального суду.

Посилання більшості суддів Конституційного Суду на положення конституцій інших країн, які прямо забороняють створення надзвичайних судів є безсистемним і незрозумілим. … наприклад, не враховано позицію Федерального Конституційного Суду Німеччини. Згідно з Коментарем до Конституції Німеччини, надзвичайний суд — це суд, юрисдикція якого не визначена завчасно абстрактно та загалом. Це суд, створений для вирішення конкретних або індивідуальних випадків (BverfGe 3/213, пункт 34). Спеціальний суд таких особливостей не виявляє. Різниця між цими судами та спеціалізованими судами полягає в тому, що їхня юрисдикція чітко визначена на основі загальних правил; існує досить точно окреслена певна предметна сфера. Приклади включають різні галузі права (трудова, адміністративна, соціальна, фінансова юстиція), а також статусні суди (наприклад, для адвокатів, інші палатні суди).

У разі останнього не йдеться про неприпустимість судів для певних груп осіб, оскільки статусні суди не компетентні розглядати всі юридичні особи, що ведуться певними особами або проти них. Юрисдикція цих судів швидше визначається професійними обов'язками (BVerfGE 26, 186, 192). Якщо таким опосередкованим чином під оспорювану юрисдикцію підпадає лише певна група осіб, цей факт саме собою не може викликати сумніви щодо відповідності статті 102 Конституції.

На нашу думку, Спеціальний суд є судовим органом, що має риси, властиві суду спеціалізованого типу, і входить до системи судів загальної юрисдикції. Він не має ознак надзвичайного суду, і його особлива юрисдикція не робить його надзвичайним судом. … Створення Спеціального суду Законом про Спеціальний суд не означає будь-якого «обмеження юрисдикції судів загальної юрисдикції» або створення «альтернативної судової системи»…

… ми згодні з думкою більшості Конституційного суду, що «повноваження, надані виконавчій владі» в особі УНБ щодо суддів Спеціального суду після вступу суддею на посаду не може використовуватись таким чином, щоб зрештою практично будь-якої миті і раптово «усувати суддю» або втручатися до складу колегії, яка розглядає конкретну справу.

Твердження більшості Конституційного Суду про те, що подання скарги на рішення УНБ не має зупиняючої дії не відповідає чинному законодавству, оскільки ... із Закону явно випливає, що подача скарги має зупиняючий [дію рішення УНБ] ефект. Більше того … за клопотанням судді Спеціального суду голова Верховного суду може ухвалою відкласти виконання рішення УНБ, яке було оскаржене позовом до адміністративного суду, «якщо негайне виконання оспорюваного рішення загрожує тяжкою шкодою».

Узагальнюємо наші висновки щодо отримання рішення про допуск УНБ як обов'язкової умови для виконання функцій судді Спеціального:

1. Вимога про отримання рішення про допуск УНБ умову вступу на посаду судді Спеціального суду відповідає цілям Закону про Спеціальний суд, є правомірною і, на нашу думку, не суперечить будь-якому положенню Конституції.

2. Можливість відкликання рішення про допуск УНБ, а також можливість не видачі нового рішення про допуск НБУ після закінчення строку дії …. викликає сумніви щодо його відповідності Конституції ... Однак, на нашу думку, цей недолік не був достатньою підставою для того, щоб більшість Конституційного Суду сформулювала висновок про неконституційність Спеціального суду як інституту та «скасувала» цей суд.

Щодо матеріального забезпечення суддів Спеціального суду

…. На наш погляд, встановлення доплати суддям Спеціального суду … не може носити дискримінаційний характер через привілейований статус цих суддів, оскільки не дає переваг суддям Спеціального суду в їх положенні порівняно з суддями судів загальної юрисдикції… На нашу думку, функціональні надбавки самі по собі не можуть бути неконституційними. Законодавець сам вирішує, як він винагороджуватиме роботу суддів Словацької Республіки …. виникла б реальна нерівність, якби всі судді мали однакову зарплату. Рівність заробітної плати означала б, що не варто прагнути кар'єрного зростання, достатньо бути суддею нижчого рівня судової системи і зарплата судді в такому суді буде такою самою, як і зарплата голови Верховного суду.

Більшість Конституційного Суду дійшла підсумкового висновку про неконституційність Спеціального суду в цілому на підставі наступних окремих висновків про неконституційність: 

а) юрисдикція Спеціального суду за (в основному) суб’єктними ознаками; 

б) вимога отримання рішення про допуск від УНБ як обов'язкова умова для виконання функцій судді Спеціального суду; 

в) високі доплати, що надаються суддям Спеціального суду, що, на їхню думку, є дискримінаційним щодо оплати інших суддів судів загальної юрисдикції.

На нашу думку, Конституційний Суд не мав відповідних і конституційно прийнятних підстав для … визнання закону неконституційним в цілому. З цієї точки зору ми оцінюємо рішення більшості Конституційного Суду … як прояв непропорційної судової активності, що зрештою викликає серйозні питання про те, чи діяла більшість Конституційного Суду відповідно до статті 2 Конституції, згідно з якою «представники державної влади можуть діяти лише на основі Конституції, у її межах і порядку, встановлених законом», і чи … не втрутився Конституційний Суд неприпустимим чином у визначений Конституцією поділ влади між законодавчою та судовою владою, тим самим порушивши гарантований Конституцією баланс шляхом присвоєння повноважень, які Конституція не покладала на Конституційний суд. 

На нашу думку, це рішення також порушило конституційний принцип правової визначеності, який є невід'ємною частиною загального принципу верховенства права.