Конфлікт інтересів у суддів – з точки зору практики Конституційного Суду Молдови

Рішення Конституційного Суду Молдови від 09.07.2021 року № 18

Відповідно до оскаржуваної норми закону повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі "встановлення остаточним констатуючим актом факту прийняття ним правового акту безпосередньо або через третю сторону, прийняття або участь у прийнятті рішення без вирішення фактичного конфлікту інтересів відповідно до положень законодавство про врегулювання конфлікту інтересів".

За оспорюваним законодавством таке констатуюче рішення приймає Національний орган з непідкупності («НАЗК»). 

Конституційний Суд вказує наступне по суті справи:

"46. Суд зазначає, що обов'язок конституційного судді поважати Конституцію випливає насамперед із статті 1 ... Конституції, яка встановлює, що Республіка Молдова є правовою державою, тобто державою, заснованою на принципі верховенства права. По-друге, цей обов'язок випливає з присяги, яку конституційний суддя складає при вступі на посаду, якою він клянеться чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки судді Конституційного суду, захищати конституційний лад Республіки Молдова, підкорятися і здійснювати функції тільки [відповідно до] Конституції, Закону про Конституційний Суд.

...

48. Таким чином, з огляду на вимоги принципу верховенства права та необхідність гарантувати ефективний характер [зобов'язання судді бути] неупередженим, Суд приходить до висновку, що контроль за дотриманням режиму конфлікту інтересів може здійснюватись у судовій діяльності щодо конституційних суддів. Тобто під час ухвалення всіх рішень, постанов, висновків та пов'язаних з ними процесуальних документів.

49. Передбачувані конфлікти інтересів у рамках процедури конституційної юрисдикції повинні вирішуватися виключно Конституційним Судом і лише в порядку, встановленому статтями 134, 137 і 140 Конституції, розвиненими у статті 27 Кодексу конституційної юрисдикції, яка регламентує відведення судді ...

...

62. Єдиним органом, компетентним приймати рішення щодо цього питання, є Конституційний Суд, і його рішення не може бути предметом контролю з боку іншого органу. З цих причин остаточна оцінка належить лише Конституційному суду, який має необхідні інструменти для зважування та врівноважування конкуруючих інтересів (при вирішенні конфлікту інтересів - прим.). Такий же висновок слідує з аналізу судової практики ЄСПЛ щодо незалежності та неупередженості судів ...

...

64. Більше того, Суд зазначає, що в цьому сенсі ... незалежно від характеру рішень Суду вони мають наслідки, якими їх наділяють Конституція та закон. Суд підкреслював, що його акти, видані в порядку здійснення виняткових конституційних повноважень, не можуть перевірятися ні з точки зору конституційності, ні з точки зору законності з боку будь-якого органу державної влади. Таким чином, Конституція не дозволяє іншим органам державної влади оцінювати рішення Конституційного суду та визнавати його неконституційним чи незаконним. Також Венеціанська комісія вказувала, що важливо, щоб тільки Конституційний суд міг переглядати свої рішення. Жоден інший орган не може бути уповноважений щодо цього. Якби державному органу було надано компетенцію перевіряти конституційність чи законність акта Конституційного суду, незалежність Конституційного суду було б поставлено під загрозу.

...

67. Відповідно до пунктів а) та е) статті 17 Закону про Конституційний Суд суддя Конституційного Суду зобов'язаний виконувати свої обов'язки неупереджено та відповідно до Конституції та утримуватися від будь-яких дій, що суперечать статусу судді. Суд зазначає, що ці положення включають обов'язок судді утримуватися від участі у розгляді справи, коли його участь може вплинути на неупередженість [Суду].

.....

70. Вся юрисдикційна діяльність Конституційного Суду включає ухвалення всіх постанов, рішень, висновків та пов'язаних з ними процесуальних актів. ... Таким чином, рішення про відхилення/задоволення заяви про відведення [судді] з підстав можливого конфлікту інтересів конституційного судді має юрисдикційний характер та не може підлягати контролю з боку будь-якого органу державної влади.

71. Суд наголошує, що зовнішній контроль за судовою діяльністю є недопустимим. Єдиним компетентним органом, який здійснює такий контроль, є Конституційний Суд. Призначення виконавчого органу, такого як Національний орган з непідкупності («НАЗК»), для перевірки юрисдикційної діяльності Конституційного суду означало б надання органу виконавчої влади повноважень приймати рішення щодо конституційних питань, що забороняє Конституція. З цієї причини стаття ... Закону ... суперечить статтям 134, 137 та 140 Конституції."

Рішення Конституційного Суду Молдови від 27.09.2022 № 18

Предметом оскарження у цій справі були норми закону, за якими суддя звільняється органом, що його призначив на посаду, якщо: 1) він не подав декларацію про майновий стан та особисті інтереси; 2) остаточним актом [Національного органу з непідкупності] підтверджено прийняття суддею правового акту безпосередньо або через третю сторону, прийняття або участь у прийнятті рішення без вирішення фактичного конфлікту інтересів.

Вища рада магістратури, як суб’єкт оскарження конституційності цих норм, зазначає, що вони суперечать засадам незалежності судді, оскільки передбачають надмірний вплив Національного органу з непідкупності на дисциплінарну відповідальність суддів.

Конституційний Суд назначає наступне:

"46. Суд зазначає, що корупція серед суддів є однією із основних загроз демократії та верховенству права. Корупція підриває доброчесність суддів, яка є фундаментальною для верховенства права. У своїй практиці Суд підкреслив, що корупція становить загрозу цінностям верховенства права, демократії та прав людини, підриває принципи належного управління, справедливості та соціальної справедливості, спотворює конкуренцію, перешкоджає економічному розвитку та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів і моральні основи суспільства. Принципи незалежності, неупередженості та доброчесності державних службовців є невід’ємною частиною належного врядування.

47. Суд повторює, що довіра громадян до чесності осіб на державних посадах загалом становить демократичну основу їх функціонування. На довіру до деяких інституцій вирішальний вплив мають їхні представники. Відповідно до фундаментального принципу верховенства права особи, які бажають отримати доступ або займати державну посаду, повинні продемонструвати, що вони відповідають високим стандартам доброчесності. ...

...

51. У рішенні № 7 від 24 березня 2020 року Суд постановив, що судді повинні приймати рішення з повною свободою і діяти без обмежень, не піддаватися будь-якому незаконному впливу, підбурюванню, тиску, погрозам або втручанню, прямому чи непрямому, незалежно від того, від кого вони походять і з якої причини. Як носій судових повноважень, суддя повинен мати можливість виконувати свою посаду абсолютно незалежно від усіх обмежень соціального, економічного та політичного характеру, і навіть від інших суддів та судової адміністрації.

...

62. ... обов’язок судді утримуватися від розгляду справи, якщо [є підстави для висновку про конфлікт інтересів], випливає з права на справедливий суд. Крім того, гарантія справедливості судової процедури вимагає, щоб саме незалежний і неупереджений суд ухвалив рішення по суті.

....

64. Водночас, у рішенні № 18 від 09.07.2021 року Суд вже заявляв, що не може бути зовнішнього контролю за судовою діяльністю. Хоча рішення, про яке йдеться, стосується незалежності Конституційного Суду та його суддів, Суд зазначає, що ця концепція незалежності також є спільною для суддів загальної юрисдикції. Більше того, мета та зміст принципу незалежності подібні як у випадку конституційних суддів, так і у випадку суддів судів загальної юрисдикції. ...

65. Отже, Суд доходить висновку, що ... Закон є конституційним лише тією мірою, якою він не стосується контролю за конфліктом інтересів суддів судів загальної юрисдикції, допущених у ході здійснення правосуддя.

....

68. Суд, однак, уточнює, що спірні положення стосуються і адміністративних повноважень судді, які стосуються публічної діяльності і яка не передбачає здійснення правосуддя. У цьому випадку адміністративна діяльність судді може бути перевірена на предмет дотримання режиму конфлікту інтересів Національним органом непідкупності, а також у порядку адміністративного судочинства на предмет законності.

...

72. Судді зобов'язані подавати  щорічно, до 31 березня, декларацію про майно та особисті інтереси. Суд зазначає, що декларація служить підставою для контролю статків і особистих інтересів, дотримання правового режиму конфлікту інтересів і несумісності. Відповідно до статті 25 Закону неподання декларації про майновий стан та особисті інтереси карається звільненням [судді].

...

76. Суд зазначає, що неподання декларації про майно та інтереси унеможливлює контроль з метою виявлення протиправної поведінки. Таким чином, деякі посадові особи, щодо чесності яких залишаються сумніви, можуть бути готові сплатити штраф, навіть значний, щоб звільнитися від обов’язку подавати декларацію та отримати імунітет, таким чином, від будь-якої відповідальності, яка може виникнути внаслідок перевірка повідомленої інформації. Суд вважає, що в такому випадку не звільнення їх з посади дозволить їм зловживати своїм державним службовим становищем і, можливо, отримати незаслужену (незаконну) вигоду. Щодо цього аспекту Венеціанська комісія також підкреслила, що невиконання вимоги щодо декларування статків і доходів має бути пов’язане з санкцією, яка є досить серйозною, щоб досягати стримуючого ефекту. Хоча може бути зроблено виняток для незначних або ненавмисних упущень у деклараціях, в принципі, недекларування активів є досить серйозним порушенням, щоб вимагати звільнення (див. CDL-AD(2015)042, § 39).

77. Отже, Суд вважає, що відповідальність у вигляді звільнення з посади спрямована на забезпечення дотримання суб'єктами закону та підтримки довіри до системи, включаючи судову систему. ... З цих підстав Суд приходить до висновку, що для заохочення до виконання обов’язку подання та виявлення можливих випадків корупції доцільно притягати до відповідальності у вигляді звільнення з посади за неподання декларації про майновий стан та особисті інтереси."