Євроконформне тлумачення у практиці конституційних судів Чехії, Латвії, Німеччини, Болгарії і Польщі

Рішення Конституційного Суду Республіки Латвія від 13.05.2005 року у справі № 2004-18-0106

5. … Конституційний Суд нагадує, що метою законодавця не було протиставити норми про права людини, включені до Конституції, міжнародним нормам щодо прав людини. Можливість і навіть необхідність застосування міжнародних норм для тлумачення основних прав, інкорпорованих у Конституції, випливає, зокрема, зі статті 89 Конституції, яка визначає, що держава визнає та захищає основні права людини відповідно до Конституції, законів і міжнародних договорів, обов'язкових для Латвії. З цього положення очевидно, що метою законодавця було досягнення гармонії норм, інкорпорованих у Конституції, з міжнародними нормами про права людини. …. Інші Конституційні суди європейських держав, тлумачачи норми національної Конституції, так само використовують ЄКПЛ (Європейську конвенцію з прав людини) та інші міжнародні норми з прав людини, а також практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Федеральний Конституційний Суд Німеччини встановив, що ЄКПЛ гарантує вплив на тлумачення основних прав, включених до Основного закону, і принципу правової держави. Текст ЄКПЛ та практика ЄСПЛ служать засобами тлумачення на рівні конституційного права для визначення змісту та обсягу основних прав і принципу правової держави, наскільки це не призводить до зменшення або обмеження основоположних прав, передбачених Основним Законом. Конституційно-правове значення міжнародних прав людини є вираженням прихильності (Völkerrechtsfreundlichkeit) Основного Закону до міжнародного права, яке зміцнює державний суверенітет міжнародно-правовою нормою та допомогою загальних принципів міжнародного права. Тому Основний закон слід тлумачити, наскільки це можливо, таким чином, щоб не виникало конфлікту з міжнародними зобов’язаннями Німецької Федеративної Республіки (див. Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини від 14 жовтня 2004 р. у справі 2BVR 1481/04). ….  Таким чином, при тлумаченні Конституції та міжнародних зобов'язань Латвії слід обирати таке тлумачення, яке забезпечує гармонію між ними, а не суперечність.

Рішення Конституційного Суду Республіки Латвія від 10.02.2017 року у справі № 2016–06–01

29.2. Стаття 53 Конвенції передбачає: «Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитись як таке, що обмежує чи применшує будь-які права людини та основоположні свободи, які можуть бути визнані на підставі законів будь-якої Високої Договірної Сторони чи будь-якою іншою угодою, стороною якої вона є." …. тому якщо права людини, закріплені в Конвенції, не захищаються у певній ситуації, це не означає, що ця ситуація не підпадає під захист основних прав, закріплених у Конституції. У такому випадку Конституційний Суд повинен перевірити чи немає обставин, які б свідчили про те, що Конституція передбачає вищий рівень захисту основних прав. Таким чином, Конвенція передбачає мінімальний стандарт захисту прав людини та основних свобод; однак держава може гарантувати ширший обсяг цих прав і вищі стандарти захисту у своїх законах, насамперед – у Конституції. Тлумачачи норми Конституції, Конституційний Суд повинен враховувати Конвенцію та судову практику ЄСПЛ; однак це не забороняє Конституційному Суду дійти висновку, що Конституція забезпечує вищий рівень захисту основних прав, ніж Конвенція.

Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 11.02.2020 року у справі № Pl.ÚS 4/17

109. Можна зробити висновок, що під час тлумачення національних правових норм, у тому числі конституційних, необхідно виконувати статті 1 і 10а Конституції щодо законодавства ЄС також таким чином, щоб у разі, коли національне законодавство можна було тлумачити кількома способами, має бути обрано так зване євроконформне тлумачення, тобто тлумачення, яке підтримує виконання зобов’язань, які Чеська Республіка взяла на себе у зв’язку з її членством в Європейському Союзі, а не тлумачення, яке унеможливлює виконання таких зобов’язань.  Іншими словами, у сфері, яка підпадає під дію права ЄС, відповідні національні норми повинні тлумачитися з урахуванням принципів, що випливають із права ЄС…

Рішення Конституційного Трибуналу Республіки Польща від 20.11.2007 року у справі № SK 57/05

4.2. … Необхідність поважати стандарти, що випливають із рішень Європейського суду з прав людини у внутрішньому праві, означає обов’язок враховувати наявність рішення ЄСПЛ у діяльності органів державної влади. Конституційний трибунал також зобов’язаний застосовувати, як частину свого конституційного контролю, принципи та методи тлумачення, які ведуть до мінімізації можливих суперечностей між стандартами, що випливають із чинного польського законодавства, і стандартами, сформульованими ЄСПЛ.

Рішення Конституційного Суду Республіки Болгарія від 18.02.1998 року у справі № 15/1997

18. Щодо цілей Конвенції

a) Цілі Конвенції підпорядковані загальним цілям міжнародно-правового захисту прав людини. Республіка Болгарія є членом Ради Європи. … Конвенція виражає спільну волю договірних держав щодо застосування загальних принципів захисту прав людини також до осіб, які належать до національних меншин. Ця воля формується на основі спільного розуміння державами-членами цілей Ради Європи щодо збереження та реалізації загальноєвропейських принципів та ідеалів. Як умову досягнення цих цілей у преамбулі Конвенції наголошується на необхідності «створити атмосферу толерантності та діалогу, щоб культурне різноманіття могло бути джерелом не розколу, а збагачення кожного суспільства». …

b) Визначені таким чином цілі Конвенції повністю відповідають основним конституційним принципам Республіки Болгарія. У преамбулі Конституції підкреслюється вірність болгарського народу загальнолюдським цінностям, серед яких прямо згадуються гуманізм, рівність, справедливість і толерантність. Права людини, її гідність і безпека підносяться у вищий конституційний принцип. Було введено чітку конституційну заборону на будь-яку дискримінацію за ознаками «раси», «національності», «етнічної приналежності», «релігії» або «переконання» - ст. 6 Конституції.

c) Суд підкреслює, що Болгарія висловила постійну політичну волю підтримувати захист прав людини та взяла на себе конкретні міжнародні зобов'язання в цьому напрямку. Преамбула Конвенції прямо посилається на цю виражену політичну волю і, зокрема, на зобов’язання, взяті на себе через нашу участь у Раді з безпеки та співробітництва в Європі.

Суд також нагадує, що Республіка Болгарія є учасником низки багатосторонніх міжнародних договорів із захисту прав людини. Взяті на себе міжнародні зобов'язання (політичні та міжнародно-правові) відповідають основному конституційному принципу, який зобов'язує болгарську державу сприяти "встановленню справедливого міжнародного порядку" (ст. 24 Конституції). Цілі та підходи, викладені в преамбулі Конвенції, відповідають Конституції Республіки Болгарія.

…..

22. Щодо тлумачення та застосування Конвенції

…. Суд враховує, що норми ЄКПЛ у сфері прав людини мають загальноєвропейське та загальноцивілізаційне значення для правопорядку країн-учасниць ЄКПЛ та є нормами європейського публічного порядку. Тому тлумачення відповідних положень Конституції щодо прав людини має максимально узгоджуватися з тлумаченням норм ЄКПЛ. Цей принцип конформного тлумачення також відповідає обов'язковій юрисдикції Європейського суду з прав людини щодо тлумачення та застосування ЄКПЛ, яка міжнародно визнана Болгарією.

З огляду на викладене, суд визнає, що зміст прав і свобод, які випливають із принципів Конвенції, має встановлюватися шляхом узгодженого тлумачення конституційних норм та норм ЄКПЛ.

Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини від 14.10.2004 року у справі № 2 BVR 1481/04

32. … Однак гарантії, що випливають з Конвенції, впливають на тлумачення основних прав і конституційних принципів Основного Закону. Текст Конвенції та прецедентна практика Європейського суду з прав людини слугують на рівні конституційного права орієнтирами для тлумачення при визначенні змісту та обсягу основних прав і конституційних принципів Основного закону, за умови, що це не призводить до обмеження або зменшення захисту основних прав особи згідно з Основним Законом (див. статтю 53 Конвенції).

33. Це конституційне значення міжнародно-правової угоди, спрямованої на регіональний захист прав людини, є вираженням прихильності Основного закону до міжнародного права (Völkerrechtsfreundlichkeit); Основний Закон заохочує як здійснення державного суверенітету через право міжнародних угод і міжнародного співробітництва, так і інкорпорацію загальних норм міжнародного публічного права, і тому, якщо це можливо, має тлумачитися таким чином, щоб не виникало конфлікту з обов'язками Федеративної Республіки Німеччина відповідно до міжнародного публічного права. …