Надзвичайні і спеціалізовані суди у практиці Конституційного Суду Болгарії

Рішення Конституційного Суду Болгарії № 10 від 15.11.2011 року

Предметом оскарження у цій справі були окремі положення закону Про створення спеціалізованого кримінального суду, спеціалізованого апеляційного кримінального суду, спеціалізованої прокуратури, апеляційної спеціалізованої прокуратури та слідчого відділу у спеціалізованій прокуратурі, а також про особливі правила розгляду справ спеціалізованими кримінальними прокуратурою і судом.

Заявники стверджують, що положення, що оспорюються, створюють за назвою «спеціалізований суд», але фактично створюють надзвичайний суд, що заборонено згідно зі ст. 119 абз. 3 Конституції, відповідно до якої надзвичайні суди не допускаються. Вони вважають, що створюється надзвичайний суд, який не може забезпечити об'єктивний і справедливий суд. Аргументи полягають у тому, що для спеціалізованого кримінального суду створено спеціальні правила розгляду справ, які є надзвичайними правилами та поширюються лише на цей суд. Він відрізняється від інших судів, які мають певну місцеву юрисдикцію, тим, що до його компетенції входять злочини, скоєні по всій території країни, зокрема і за кордоном.

Заяву у цій частині підтримали Вища рада адвокатів, Асоціація за європейську інтеграцію та права людини, Болгарський Гельсінський комітет та болгарські юристи з прав людини. Аргументи, подані у їх висновках, полягають у тому, що спеціалізований кримінальний суд є неконституційним, оскільки він є надзвичайним, і що він не відповідає Кримінальному кодексу, оскільки несумісний із неупередженим та незалежним судом.

Конституційний Суд відзначає, що Конституція та законодавство не містять легального визначення понять «спеціалізований суд» та «надзвичайний суд» у сенсі ст. 119 абз. 2 та 3 Конституції.

Надзвичайний суд з самого початку діє поза встановленим порядком і поза загальними та спеціалізованими судами; виносить рішення за новоствореними правилами спеціально для цієї мети, поза загальними процесуальними правилами, встановленими відповідним процесуальним законом для даного виду справи; судді у ньому не обираються за встановленими умовами та порядком; створюється за надзвичайних обставин у зв'язку з суспільною необхідністю, що виникла; діє протягом певного періоду часу та переслідує заздалегідь визначену мету.

Спеціалізований кримінальний суд відповідно до оскаржуваного закону створюється законом; має чітко визначену спеціальну компетенцію в чітко визначеній галузі; його судді призначаються відповідно до положень та умов, що застосовуються до суддів у загальних судах; застосовує у своїй судовій діяльності матеріальне та процесуальне право, що застосовується судами загальної юрисдикції; здійснює правосуддя одночасно (не дублюючи їх) із загальними судами, від яких функціонально та організаційно не відрізняється.

Спеціалізовані суди розглядають справи з певного питання щодо їх предмета або суб'єктів. Спеціалізовані суди повинні відрізнятися від судів загальної юрисдикції лише своїм предметом, оскільки мета їх створення – забезпечити вузьку спеціалізацію суддів шляхом розгляду лише певного виду справ (кримінальних, адміністративних, трудових, господарських тощо) - з цією метою судді набувають глибших знань, набувають практичний досвід і тим самим підвищують якість та швидкість судової діяльності. Одним із способів удосконалення діяльності суду є наявність у суддів високого ступеня спеціалізованої компетентності у зв'язку з обставинами і реаліями, що швидко змінюються, а також проведення спеціалізованого навчання для поглиблення знань у відповідній (як правило, новій) області.

Болгарська судова система мала досвід створення спеціалізованих судів як у недавньому минулому, так і зараз. Такі суди є і в багатьох країнах Європи – в Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Англії, Бельгії і т.д. У Румунії у 2002 р. було створено спеціалізовану Національну антикорупційну прокуратуру, і у 2004 році було створено Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму.

Для того, щоб спеціалізований кримінальний суд не визначався як надзвичайний і відповідав вимогам неупередженості та незалежності, особливо важливо, щоб він, перш за все, застосовував загальновстановлені правила, які містяться в матеріальному та процесуальному законодавстві, що застосовується до загальних судів і, по-друге, умови і порядок призначення суддів у ньому були такими самими, як і для призначення суддів у всій судовій системі.

Які конкретні структурні спеціалізовані підрозділи будуть створені у судовій системі є виключною компетенцією законодавця, якому це повноваження надано ст. 119 абз. 2 та ст. 133 Конституції та є питанням законодавчої доцільності. Аналогічно те, які саме справи віднесені до матеріальної компетенції спеціалізованого кримінального суду, є питанням державної політики та законодавчої доцільності, а не конституційності, у зв'язку з чим Конституційний Суд не оцінює обсяг своєї компетенції, а також необхідність і доцільність суду.

Той факт, що місцезнаходження спеціалізованого кримінального суду знаходиться у місті Софія (столиця Болгарії - прим.автора), також не робить його надзвичайним судом. Оскільки він єдиний на території всієї країни, природно, що його штаб-квартира має знаходитися в адміністративному центрі, де також зосереджена більшість населення. Однією з основних цілей створення спеціалізованого кримінального суду є проведення судового розгляду поза сферою впливу обвинувачених, які діяли у складі організованої злочинної групи з метою досягнення географічного поділу місця судового розгляду та району в якій діє ОЗУ, також забезпечений максимальний нейтралітет суддів та присяжних.

Відповідно до положення ст. 411д Кримінального кодексу спеціалізований кримінальний суд застосовує загальні правила, оскільки в цьому розділі відсутні спеціальні правила. Це означає, що між судами загальної юрисдикції та спеціалізованим кримінальним судом немає відмінностей щодо прав учасників досудової та судової стадій провадження, щодо правил доказування, видів доказів та засобів доказування, формування та проведення розслідування, порядку ведення судового розгляду, можливості участі цивільних позивачів та приватних обвинувачів та подання цивільних позовів, способів складання судових актів.

З огляду на вищевикладене Суд вважає, що застосування спеціалізованим кримінальним судом загальних процесуальних норм робить його звичайним, а не надзвичайним судом.

 

Рішення Конституційного Суду Болгарії № 6 від 27.03.2018 року

Пленарне засідання Верховного Суду обґрунтовує у запиті до Конституційного Суду, що положення ст. 411а, абз. 1 п. 4 КПК слід визнати неконституційним, «оскільки покладання на спеціалізований кримінальний суд повноважень з розгляду справ про окремі злочини, вчинені окремими категоріями суб'єктів, надає цьому органу судової влади риси надзвичайного суду» - а надзвичайні суди не допускаються відповідно до Конституції.

Конституційний Суд зазначає, що основний принцип здійснення судової влади полягає в тому, що кожна особа має право на справедливий та публічний судовий розгляд у неупередженому та незалежному суді.

Ця найбільш загальна характеристика центральної ланки в судовій владі - судів та їх функції щодо відправлення правосуддя, виявляє нерозривний зв'язок з поняттям законності, заснованим на розумінні заперечення абсолютної влади в державі, визнання верховенства закону, що втілює вищі цивілізаційні цінності, для гарантій та захисту особистої та політичної свободи , шляхом поділу, обмеження та врівноваження здійснення державної влади.

Чинна Конституція Республіки Болгарії не містить положення, безпосередньо пов'язаного з детальним визначенням понять надзвичайного та спеціалізованого суду за змістом ст. 119.

Конституційний Суд в рішенні № 10/2011 вказував, що «для того, щоб спеціалізований кримінальний суд не визначався як надзвичайний і відповідав вимогам неупередженості та незалежності, особливо важливо, щоб він, перш за все, застосовував загальні встановлені правила, які містяться в матеріальному та процесуальному законодавстві, які застосовуються до загальних судів, і, по-друге, умови призначення суддів у ньому такі ж, як і ті, які застосовуються для призначення суддів у всій судовій системі».

Вказуючи на надзвичайний характер спеціалізованого кримінального суду Пленум Верховного Суду вказує насамперед на необґрунтований відхід від розуміння того, що компетенція спеціалізованих судів визначається виключно за об'єктивним критерієм, пов'язаним із юридичною кваліфікацією справи. 

Конституційний Суд не поділяє розуміння, відображене у зверненні.

Конституційний Суд враховує, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) надала висновок щодо запропонованого законопроекту про Вищий суд по боротьбі з корупцією в Україні з юрисдикцією, заснованою як на статусі обвинувачених, так і виходячи з характеру злочинів (корупція), відповідно до якого цей суд може вважатися таким, що має спеціалізовану юрисдикцією, оскільки суд має юрисдикцію щодо всіх злочинів, пов'язаних з корупцією, що характеризуються певною тяжкістю, що виникають або внаслідок суспільної функції, яка виконується субєктом злочину, або вартістю предмета злочину, або заподіяною шкодою.

Конституційний Суд вважає, що критерій спеціалізації судів не можна апріорі зводити до одного єдиного – лише об'єктивного чи суб'єктивного (особистісного). Критерій може бути неоднорідним (змішаним - об'єктивним та суб'єктивним одночасно) або взагалі таким, який законодавець вважає за потрібне викласти та обґрунтувати належним чином в законі з урахуванням специфічних потреб даного моменту, зумовлених кримінологічною обстановкою в країні та нагальними завданнями контролю та боротьби з певним видом злочинності, у тому числі шляхом кримінально-правової репресії.

Протягом багатьох років Конституційний Суд мав можливість неодноразово відзначити, що створення спеціалізованих кримінальних підрозділів та структур у судовій системі здійснюється з метою «покращення боротьби з окремими видами злочинів» та входить до компетенції парламенту (Рішення № 10/1998 р. та Рішення № 8/ 2005 р.). Конституційний законодавець допускає у ст. 119 Основного закону створення спеціалізованих судів, через що певні види справ, які до цього моменту перебували у віданні загальних судів, передаються їм у встановленому порядку за волею законодавчого органу (Рішення № 10/2011).

Викладене дозволяє зробити висновок, що критерій спеціалізації судів повністю перебуває у розсуді законодавця, при цьому останній не вважається заздалегідь обмеженим у своєму виборі того чи іншого підходу.

Конституційний Суд також не прийняв довід про надзвичайність спеціалізованого кримінального суду, заснований на іншому відступі від загальновстановлених правил, що застосовуються до загальних судів, - внесення змін до положення про додаткову винагороду суддів та працівників цього суду. Порядок визначення оплати праці суддів, прокурорів та слідчих на конституційному рівні не регламентований, тому це питання законодавчої доцільності.

 Кримінологічна характеристика злочину, що розглядається загальними кримінальними судами, відрізняється від того, що входить до компетенції спеціалізованого кримінального суду, що свідчить про неоднакові виклики безпеки, непідкупності, незалежності та неупередженості  суддів та співробітників у загальних кримінальних судах та спеціалізованих судах.

Консультативна рада європейських суддів (Висновок (2012) № 15, § 57) визнає можливість відмінностей в оплаті праці, коли є «конкретні підстави для висновку про те, що спеціальність професії спеціалізованого судді або його обов'язки (включаючи особисті обмеження, пов'язані зі спеціалізованою функцією), вимагають аналогічної компенсації».