Подальше скасування судового рішення щодо постанови № 481 саме по собі не вирішує питання про право військового пенсіонера на довідку про грошове забезпечення – Верховний Суд
Подальше скасування судового рішення щодо постанови № 481 саме по собі не вирішує питання про право військового пенсіонера на довідку про грошове забезпечення – Верховний Суд.
Фізична особа звернулася до адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії з 1 липня 2025 року.
Позивач просив визначити посадовий оклад та оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року, та відповідних тарифних коефіцієнтів, із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Підставою звернення стало набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Оскаржена норма передбачала застосування фіксованої величини 1762 грн для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Управління СБУ листом від 20 серпня 2025 року відмовило в оформленні довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для її видачі.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, задовольнив позов.
Суди виходили з того, що визнання нечинним відповідного положення постанови № 481 зумовило застосування розрахункової величини, передбаченої попередньою редакцією пункту 4 постанови № 704, та виникнення підстав для оформлення оновленої довідки.
Управління СБУ подало касаційну скаргу, зазначаючи, що фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців не відбулося, а оформлення довідки можливе лише за списками органу Пенсійного фонду України відповідно до встановленої процедури.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Верховний Суд застосував положення статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанов Кабінету Міністрів України № 704, № 481, Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Передусім Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність із моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Рішення у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року. Однак постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року попередні судові рішення у цій справі було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Верховний Суд наголосив на необхідності враховувати обидві зазначені обставини. Водночас предметом справи № 320/29450/24 була правомірність нормативного регулювання, тоді як у справі, що переглядається, – обов’язок уповноваженого органу оформити довідку про грошове забезпечення станом на конкретну дату.
Суд розмежував оформлення довідки та здійснення перерахунку пенсії як юридично різні дії, що належать до компетенції різних суб’єктів владних повноважень.
Довідка підтверджує складові грошового забезпечення, які можуть враховуватися органом Пенсійного фонду України. Проте її видача не означає автоматичного встановлення права на пенсію в певному розмірі протягом необмеженого періоду.
Визначення підстав, розміру та часових меж перерахунку належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, який повинен враховувати застосовне нормативне регулювання та правові наслідки відповідних судових рішень, зокрема постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року.
Верховний Суд також урахував постанови від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25, від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25 та від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25, у яких розглядалися подібні правовідносини щодо оформлення довідок після 18 червня 2025 року.
Суд зазначив, що підстави для застосування іншої розрахункової величини виникли не через збільшення прожиткового мінімуму протягом 2025 року, а внаслідок визнання нечинним нормативного обмеження, яке передбачало використання фіксованої суми 1762 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3028 грн. Застосування цієї величини замість 1762 грн зумовлює збільшення розрахункових розмірів відповідних складових грошового забезпечення.
Верховний Суд відхилив доводи про відсутність фактичного підвищення виплат діючим військовослужбовцям, оскільки право на оформлення довідки не може залежати виключно від того, чи здійснював відповідний орган такі виплати за належною розрахунковою величиною.
Окремо Суд зазначив, що процедура оформлення довідок за списками органів Пенсійного фонду України не є єдиним передбаченим законом способом документального забезпечення перерахунку пенсій.
Частини перша та друга статті 63 Закону № 2262-XII допускають використання додаткових документів, поданих пенсіонером. Тому відсутність списків сама по собі не може бути достатньою підставою для відмови у видачі довідки.
Такий висновок узгоджується з принципом офіційності, закріпленим у статті 16 Закону України «Про адміністративну процедуру», який зобов’язує адміністративний орган з’ясовувати істотні обставини та за потреби самостійно витребовувати документи й відомості.
Верховний Суд також наголосив, що дата, на яку законом установлено прожитковий мінімум, і дата, станом на яку оформлюється довідка, мають різне правове значення. Тому видача довідки станом на 18 червня 2025 року не суперечить застосуванню прожиткового мінімуму, визначеного на 1 січня цього року.
Оцінюючи вимоги правової визначеності у сфері пенсійного забезпечення, Верховний Суд врахував пункт 3 статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), а також пункти 38, 42–45 рішення Європейського суду з прав людини від 8 жовтня 2026 року у справі «Черкасов і Кузін проти України» (Cherkasov and Kuzin v. Ukraine, заяви № 72982/17 і № 74407/17).
Основні правові висновки Верховного Суду
1. Визнання нормативно-правового акта нечинним породжує юридичні наслідки з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, однак подальший касаційний перегляд також підлягає врахуванню. Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 втратив чинність 18 червня 2025 року на підставі судового рішення у справі № 320/29450/24. Подальше скасування цього рішення Верховним Судом 16 липня 2026 року має враховуватися під час визначення застосовного нормативного регулювання, проте саме по собі не вирішує питання про обов’язок оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року.
2. Право на отримання довідки про грошове забезпечення та право на перерахунок пенсії є різними за змістом і правовими наслідками. Оформлення довідки уповноваженим органом підтверджує відповідні складові грошового забезпечення, але не визначає остаточного розміру пенсії чи періоду її виплати. Наявність підстав, розмір і часові межі перерахунку встановлює орган Пенсійного фонду України відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII з урахуванням нормативного регулювання та правових наслідків судових рішень, що мають значення для спірного періоду.
3. Право пенсіонера на оформлення оновленої довідки не залежить виключно від фактичного підвищення грошового забезпечення діючим військовослужбовцям. У спірних правовідносинах зміна розрахункової величини була пов’язана з визнанням нечинним положення постанови № 481 про застосування фіксованої суми 1762 грн, а не зі збільшенням прожиткового мінімуму протягом 2025 року. Тому незмінність установленого законом прожиткового мінімуму та відсутність фактичного підвищення виплат діючим військовослужбовцям самі по собі не спростовують підстав для оформлення довідки.
4. Відсутність списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не є самостійною підставою для відмови у видачі довідки про грошове забезпечення. Процедура взаємодії органів, передбачена Порядком № 45, не виключає можливості ініціювання пенсіонером документального забезпечення перерахунку відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII. Уповноважений орган зобов’язаний розглянути заяву по суті, за потреби витребувати необхідні відомості та за наявності матеріально-правових підстав оформити довідку.
5. Довідка про розмір грошового забезпечення може бути оформлена станом на іншу дату, ніж 1 січня календарного року, якщо на це існують належні правові підстави. Дата 1 січня визначає розмір прожиткового мінімуму як розрахункової величини, тоді як дата оформлення довідки пов’язана з юридичними обставинами, які зумовили необхідність підтвердження складових грошового забезпечення. У цій справі такою обставиною було набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням про визнання нечинним відповідного положення постанови № 481, з урахуванням його подальшого касаційного перегляду.
Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2026 року у справі № 420/30726/25 (адміністративне провадження № К/990/3836/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/140777550
- Санкції можуть застосовуватися для запобігання потенційним загрозам національній безпеці без обвинувального вироку, однак їх фактичні підстави підлягають судовій перевірці – окрема думка судді Верховного Суду
- Воєнний стан і безпекові ризики можуть враховуватися під час визначення форми судового розгляду, але не виправдовують автоматичного обмеження процесуальних прав учасників
- Верховний Суд постановив окрему ухвалу щодо зловживання Міністерством оборони України процесуальними правами та неналежної організації представництва в судах
- Суд не може замінювати професійне оцінювання кандидатів на посаду судді власною оцінкою, але зобов’язаний перевіряти дотримання конкурсної процедури – Верховний Суд
- Адміністративний суд має сприяти примиренню сторін, не обмежуючись очікуванням їхньої ініціативи, — Верховний Суд