Повторне призначення пенсії державного службовця після її попереднього отримання не передбачене законом
Фізична особа звернулася до суду з позовом до двох органів Пенсійного фонду України, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення від 04 червня 2024 року № 948170108369 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також зобов’язати перевести її з 28 травня 2024 року на таку пенсію. Позивачка вважала, що має право на пенсію державного службовця з урахуванням положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, оскільки має понад 26 років стажу державної служби.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, частково задовольнив позов: визнав протиправним і скасував рішення органу Пенсійного фонду та про відмову в переведенні на пенсію державного службовця із застосуванням статті 37 Закону № 3723-XII та пунктів 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII. Суди виходили з того, що пункти 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII гарантують збереження права на пенсію державного службовця за наявності визначеного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року, а позивачка такий стаж мала.
Орган Пенсійного фонду у касаційній скарзі зазначав, що суди неправильно застосували пункти 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, статтю 37 Закону № 3723-XII та пункти 2, 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622. Скаржник наголошував, що пенсія державного службовця вже була призначена позивачці у 2010 році, вона отримувала її до 2017 року, а потім була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу органу Пенсійного фонду, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що звернення фізичної особи від 28 травня 2024 року не було первинною реалізацією права на пенсію державного службовця, оскільки таке право вже було реалізоване раніше. Подана заява фактично була спрямована на повернення до раніше призначеної пенсії за віком державного службовця із визначенням її розміру на підставі нової довідки про складові заробітної плати.
Суд застосував статті 19, 46, 68, пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України, статтю 37 Закону № 3723-XII, статтю 90, пункти 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, статті 26, 28 Закону № 1058-IV, пункти 2 і 3 Порядку № 622, статтю 1215 Цивільного кодексу України, а також статті 2, 139, 242, 328, 341, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд також врахував Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022, постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 523/9208/17, від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17, від 11 квітня 2023 року у справі № 1.380.2019.003855, від 25 липня 2025 року у справі № 140/5363/24 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц.
Верховний Суд сформулював такі основні правові висновки:
1. Обов’язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених цією статтею та пунктами 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу і стажу державної служби. За наявності у особи станом на 01 травня 2016 року 10 років стажу державної служби за умови зайняття посади державної служби на цю дату або 20 років такого стажу незалежно від місця роботи особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
2. Положення Закону № 889-VIII, статті 37 Закону № 3723-XII та Порядку № 622 регулюють питання первинної реалізації права на призначення пенсії державного службовця особами, за якими таке право було збережено після набрання чинності Законом № 889-VIII. Водночас ці положення не передбачають можливості повернення до того самого виду пенсії державного службовця, який уже був призначений і виплачувався особі, із визначенням нового розміру такої пенсії за новими показниками заробітної плати.
3. Сама лише обставина, що особа визначила своє звернення як заяву про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію державного службовця, не є визначальною для правильного вирішення спору. Вирішальне значення має правова природа такого звернення. Якщо особі вже була призначена пенсія відповідно до Закону № 3723-XII, яку вона отримувала, а надалі її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, наступне звернення із новою довідкою про заробітну плату фактично спрямоване не на первинне призначення пенсії, а на повторне призначення пенсії державного службовця.
4. Збереження права на призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII не може тлумачитися як надання особі права на повторне призначення пенсії державного службовця після того, як така пенсія вже була призначена та виплачувалася. Закон № 889-VIII, Закон № 1058-IV, стаття 37 Закону № 3723-XII і Порядок № 622 не містять норм, які б передбачали підстави або механізм повторного призначення чи перерахунку пенсії державного службовця у зв’язку зі зміною складових заробітної плати діючих державних службовців.
5. У цій справі Верховний Суд зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 підтвердило збереження для осіб, визначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII, права на пенсійне забезпечення за статтею 37 Закону № 3723-XII, однак не встановило безпосереднього механізму визначення нового розміру раніше призначеної пенсії державного службовця на підставі нової довідки про заробітну плату. Суд також визнав нерелевантним посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду від 25 травня 2023 року у справі № 580/3805/22, оскільки в тій справі особа після отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 3723-XII просила призначити інший вид пенсії — пенсію за віком державного службовця, тоді як у цій справі позивачка раніше вже отримувала саме пенсію за віком державного службовця.
Постанова Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 400/8750/24 (адміністративне провадження № К/990/22509/25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137087198