У довідці для перерахунку пенсії премія та надбавка мають визначатися за фактично виплаченими середніми розмірами, а не за мінімальними чи формально встановленими відсотками

У довідці для перерахунку пенсії премія та надбавка мають визначатися за фактично виплаченими середніми розмірами, а не за мінімальними чи формально встановленими відсотками

Особа, яка отримує пенсію за вислугу років по лінії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, звернулася з позовом до Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області. Позивач оскаржував правильність визначення у довідці про грошове забезпечення станом на 1 січня 2023 року розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії.

На виконання попереднього судового рішення орган ДСНС склав довідку від 31 жовтня 2024 року № 3983, у якій було зазначено, зокрема, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50 % та премію у розмірі 45 % посадового окладу.

Позивач наполягав, що відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, ці складові мали бути відображені у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною або прирівняною посадою у місяці, в якому виникло право на перерахунок пенсії.

На підтвердження своїх доводів позивач подав лист державного пожежно-рятувального загону від 30 травня 2025 року № 49-1002-961/49-10-07. У ньому щодо аналогічної або прирівняної посади станом на 1 січня 2023 року були зазначені надбавка за особливості проходження служби у розмірі 50 % та премія у розмірі 150 %.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 8 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2026 року, у задоволенні позову відмовив.

Суди попередніх інстанцій виходили переважно з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 не встановлює фіксованих відсоткових розмірів відповідної надбавки та премії, а наказ ДСНС від 13 січня 2023 року № НС-35 є внутрішнім відомчим актом, який сам по собі не створює правової підстави для перерахунку пенсії.

Позивач оскаржив ці рішення, наголошуючи, що суди неправильно визначили саме предмет спору. За його доводами, питання полягало не у тому, чи створює внутрішній наказ ДСНС самостійну підставу для перерахунку пенсії, а у тому, чи правильно орган визначив конкретні складові вже виданої довідки відповідно до пункту 5 Порядку № 45.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд виходив зі статті 46 Конституції України, статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Суд наголосив, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 з 5 березня 2019 року застосовується редакція пункту 5 Порядку № 45, чинна до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103.

За абзацом п’ятим пункту 5 Порядку № 45 інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія для цілей перерахунку пенсії враховуються у середніх розмірах, фактично виплачених за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Верховний Суд підкреслив, що постанова № 704 справді не встановлює одного незмінного відсоткового розміру надбавки та премії для всіх випадків. Саме тому Порядок № 45 містить спеціальне правило, яке вимагає орієнтуватися не на формальний мінімальний, максимальний чи відомчо визначений відсоток, а на середній фактично виплачений розмір за відповідною посадою у належний період.

Такий підхід уже був сформульований Верховним Судом у постановах від 12 червня 2024 року у справах № 120/4595/23 і № 380/9974/23, від 20 червня 2024 року у справі № 520/9891/23, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).

Особливого значення Верховний Суд надав рішенню від 5 березня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2024 року. У цій справі сформульовано висновок, що зазначення у довідках для пенсіонерів мінімальних відсоткових показників надбавки та премії, тоді як чинним військовослужбовцям відповідні виплати фактично здійснюються у більших розмірах, не ґрунтується на законі.

Верховний Суд також послався на постанову від 31 липня 2025 року у справі № 440/10453/24, у якій зазначено, що відсутність нормативно встановленого фіксованого розміру премії чи надбавки не означає можливості довільного визначення їх величини у пенсійній довідці.

Аналогічний підхід застосовано у постанові від 30 вересня 2025 року у справі № 440/11424/24 та постанові від 7 липня 2026 року у справі № 460/14758/24. В останній Верховний Суд наголосив: сама лише відповідність показників установленим нормативними актами мінімальним або граничним межам недостатня; необхідно встановити реальний середній фактично виплачений розмір за відповідною або аналогічною посадою.

Водночас Верховний Суд застеріг, що це не означає автоматичного обов’язку зазначити в довідці саме той відсоток, на який посилається пенсіонер. Такий показник має бути підтверджений належними доказами як саме середній фактично виплачений розмір за відповідною чи прирівняною посадою у належний місяць.

Верховний Суд визнав помилковим підхід судів попередніх інстанцій, які фактично ототожнили два різні юридичні питання: виникнення права на перерахунок пенсії та правильність визначення складових грошового забезпечення у довідці, яка вже видається для такого перерахунку.

Суд зазначив, що внутрішній відомчий наказ ДСНС дійсно не є самостійною нормативною підставою для виникнення нового права на перерахунок пенсії. Проте це не означає, що фактичні виплати, здійснені відповідно до такого акта, не можуть і не повинні враховуватися під час визначення середнього фактично виплаченого розміру премії чи надбавки для довідки за правилами пункту 5 Порядку № 45.

Такий підхід узгоджується з постановою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року у справі № 240/1372/25, у якій наголошено на необхідності розмежовувати нормативну підставу для перерахунку пенсії та обов’язок органу правильно відобразити у довідці складові грошового забезпечення.

Верховний Суд також урахував постанову від 19 серпня 2026 року у справі № 340/4506/25, де за подібних обставин було наголошено, що навіть збіг заявленого пенсіонером відсотка надбавки з показником, зазначеним у довідці, не звільняє суд від необхідності перевірити, чи є він саме середнім фактично виплаченим розміром.

У справі № 160/21563/25 суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки листу від 30 травня 2025 року, у якому зазначено 50 % надбавки та 150 % премії за аналогічною або прирівняною посадою.

Верховний Суд указав, що суди повинні були встановити: чи є зазначена у цьому листі посада відповідною або належно прирівняною до посади, з якої позивач звільнився; за який саме місяць визначено показники; чи становлять 50 % та 150 % саме середні фактично виплачені розміри; на підставі яких первинних даних сформовано ці відомості.

Суд наголосив, що принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи покладає на адміністративний суд активну роль. Якщо для правильного вирішення спору необхідні первинні документи про фактичні виплати, суд повинен за необхідності вжити заходів для їх витребування.

Цей підхід Верховний Суд пов’язав із Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України, зокрема підпунктами 2.2, 2.3, 3.1, 3.2 мотивувальної частини. Конституційний Суд України наголосив, що обов’язок держави щодо посиленого соціального захисту поширюється як на осіб, які перебувають на військовій службі, так і на звільнених із неї, а пенсійне забезпечення є складовою соціальних гарантій високого рівня.

Верховний Суд також застосував Оновлене «Мірило правовладдя» Венеційської комісії (The Updated Rule of Law Checklist), CDL-AD(2025)002, ухвалене на 145-му пленарному засіданні 12–13 грудня 2025 року. У пунктах 47 і 49 цього документа юридична визначеність пов’язується з передбачуваністю, стабільністю, точністю та чіткістю правового регулювання, що дає особі можливість оцінити законність дій державної влади.

Окремо Верховний Суд урахував пункт 70 цього ж документа, де наголошено, що обов’язок мотивувати рішення повинен давати особі реальну можливість зрозуміти, чому рішення було ухвалено і чому вона виграла або програла справу.

Верховний Суд також звернувся до принципу належного адміністрування. Частина перша та пункт «c» частини другої статті 41 Хартії основоположних прав Європейського Союзу (Charter of Fundamental Rights of the European Union) закріплюють право на безсторонній, справедливий і своєчасний розгляд справи та обов’язок адміністрації мотивувати свої рішення.

Як порівняльний європейський орієнтир Верховний Суд застосував рішення Суду справедливості Європейського Союзу від 21 листопада 1991 року у справі Technische Universität München v Hauptzollamt München-Mitte, C-269/90, EU:C:1991:438, пункт 14, у якому сформульовано обов’язок компетентного органу ретельно й неупереджено дослідити всі релевантні обставини справи.

Верховний Суд наголосив, що ці стандарти кореспондують із статтями 9, 72, 73, 77, 90 та 242 КАС України, які вимагають повного з’ясування обставин, дослідження доказів та надання оцінки аргументам, що мають істотне значення для результату справи.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних середніх розмірів надбавки та премії і не дослідили належним чином письмовий доказ, Верховний Суд визнав їх висновки передчасними. Самостійно встановити ці факти в касаційній інстанції Суд не міг через обмеження статті 341 КАС України.

Під час нового розгляду суду першої інстанції належить установити відповідну або належно прирівняну посаду; з’ясувати середні фактичні розміри надбавки та премії за січень 2023 року; дослідити лист від 30 травня 2025 року та первинні джерела наведених у ньому даних; після цього перевірити законність зазначення у спірній довідці надбавки 50 % та премії 45 %.

Основні правові висновки Верховного Суду

1.                  У спорі щодо правильності заповнення вже виданої довідки для перерахунку пенсії необхідно розмежовувати дві різні правові категорії: нормативну підставу для самого перерахунку пенсії та порядок визначення конкретних складових грошового забезпечення у довідці. Внутрішній відомчий акт може не створювати самостійного права на перерахунок, але фактичні виплати, здійснені на його підставі, можуть мати значення для визначення змісту довідки.

2.                  Відповідно до абзацу п’ятого пункту 5 Порядку № 45 надбавка за особливості проходження служби та щомісячна премія повинні зазначатися у довідці у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною або належно прирівняною посадою у місяці, в якому виникло право на перерахунок пенсії.

3.                  Сам факт того, що постанова Кабінету Міністрів України № 704 не встановлює фіксованого відсотка надбавки чи премії, не дає уповноваженому органу права визначати їх у довідці довільно, за мінімальними показниками або лише в межах установлених граничних значень.

4.                  Відомості про конкретний відсоток надбавки чи премії не можуть автоматично переноситися до пенсійної довідки лише тому, що вони зазначені у внутрішньому наказі чи інформаційному листі. Необхідно встановити, що цей показник є саме середнім фактично виплаченим розміром за відповідною або прирівняною посадою у належний місяць і підтверджується первинними даними.

5.                  Якщо суди не встановили фактичних середніх розмірів відповідних виплат, не перевірили прирівняність посад та не надали оцінки доказам, що можуть підтверджувати фактичні виплати, висновок про правомірність довідки є передчасним. Принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи зобов’язує адміністративний суд за необхідності витребувати первинні документи та дати їм оцінку.

Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2026 року у справі № 160/21563/25 (адміністративне провадження № К/990/14508/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/139348723