Практика дисциплінарної відповідальності суддів в США, Латвії і Чехії (липень 2025 року)

В цій вибірці справи щодо наступних кейсів:

1) чи повинен суддя брати самовідвід від розгляду справи за участі прокурорів, які перебувають у підпорядкуванні його дружини?

2) чи несе суддя відповідальність за зазначення за власною ініціативою інформації про обіймання суддівської посади у разі вчинення іншого правопорушення?

3) чи може суддя, який бажає звільнитися з посади, розглядати справи за участі юридичної фірми, в яку він розглядає можливість працевлаштуватися?

4) відповідальність судді за систематичні затримки в явці на роботу;

5) розгляд суддею справи, свідком в якій виступила донька судового розпорядника, без заявлення самовідводу і розкриття цієї інформації сторонам;

6) допуск суддею студентів юрфаку до участі в засіданні як вільних слухачів за одним столом із суддею;

7) публічна критика судді як підстава для самовідводу;

8) чи може суддя отримувати гонорар за надання правових послуг в якості адвоката в період до призначення на посаду судді;

9) суддя в період своєї тимчасової непрацездатності поїхала в особистих професійних цілях в іншу країну;

10) чи є дисциплінарне провадження щодо судді "кримінальним" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

Зверніть увагу, що деякі з посилань відкриваються лише із застосуванням VPN.

 

Висновок Комітету по судовій етиці Флориди від 09.03.2024

В цій справі суддя звернувся до Комітету по судовій етиці із запитанням щодо того, чи має він самовідводитися від розгляду справ за участі прокурорів, які перебувають у підпорядкуванні його дружини.
Комітет по судовій етиці дійшов висновку, що суддя зобов'язаний брати самовідвід від розгляду кримінальних справ які ведуть прокурори, що перебувають у підпорядкуванні дружини судді (як керівника відділу кримінальних розслідувань прокуратури штату).
Відповідно до правил етики суддя під час здійснення правосуддя щоразу має вирішувати "чи створить його поведінка у розсудливого спостерігача, зі знанням усіх відповідних обставин, уявлення про те, що здатність судді виконувати судові обов’язки чесно, неупереджено та компетентно скомпрометована".
Комісія, аналізуючи як свої попередні висновки, так і практику місцевого апеляційного суду, дійшла висновку, що суддя зобов'язаний брати самовідвід у справах за участі прокурорів, які перебувають у підпорядкуванні його дружини. При цьому таке підпорядкування не обов'язково має бути прямим і такий обов'язок по самовідводу існує навіть якщо прокурор є непрямо підлеглим щодо дружини судді, тобто є підлеглим по ієрархічному ланцюгу.

Рішення Комісії по судовій етиці штату Вашингтон від 03.10.2014

За обставинами справи суддю, яка керувала авто, зупинила поліція і після проведення тесту на перебування у стані алкогольного спяніння зясувалося, що суддя вживала алкоголь. Під час перевірки суддя двічі за власною ініціативою зазначила поліцейському, що вона є суддею і прямує до суду для розгляду справ. 
Під час дисциплінарного провадження суддя визнала, що розкривши за власною ініціативою інформацію про обіймання суддівської посади, вона порушила правило в тім, що суддя не повинен використовувати свою посаду для отримання будь-якої особистої вигоди чи привілейованого ставлення. Адже така поведінка, як мінімум, створювала сприйняття того, що вона намагається використати авторитет суддівської посади для отримання більш лояльного до себе ставлення. Комісія по судовій етиці визнала, що зазначення суддею за власною ініціативою про обіймання суддівської посади, хоча це не вимагалося, було порушенням суддівської етики.

Висновок Комітету по судовій етиці Флориди від 28.07.2022

В цій справі суддя звернувся до Комітету по судовій етиці і просив роз'яснити як він має діяти, якщо розглядає можливість звільнення з посади судді з подальшим працевлаштуванням в юридичній фірмі, яка бере участь у справах в провадженні судді.
Суддя, який розглядає можливість звільнення з посади, має право подавати свої резюме на нові місця роботи ще до звільнення з посади.
Правила суддівської етики не забороняють судді шукати нове місце роботи ще під час перебування на посаді судді. Слід враховувати лише два аспекти під час здійснення такого пошуку роботи. По-перше, якщо суддя звертається для працевлаштування до сторони у справі чи юридичної компанії, яка приймає участь у справі, суддя має самовідвестися. По-друге, у разі досягнення згоди про працевлаштування судді в юридичну компанію суддя не може давати згоду такій компанії на будь-яке оголошення про його майбутнє працевлаштування в цю компанію до звільнення з посади судді.

Рішення Верховного Суду Мічігану від 17.09.2014

За обставинами цієї справи місцеве ЗМІ слідкувало за суддею-відповідачем, про яку робило сюжет, і встановило, що 15.10.2012 суддя о 10:55 прибула на парковку суду і близько об 11:00 почала розглядати справи. До того часу в неї однак вже було заплановано 18 справ до розгляду, 10 з яких мали почати розглядатися ще об 9:00. Сторони у справі, їх адвокати, прокурори - всі були присутні в залі засідань з 9:00 ранку і весь цей час очікували суддю.
Аналогічна ситуація мала місце і наступного дня - суддя прибула до суду об 10:38 і почала розглядати справи в 11:00, хоча деякі справи знову ж були заплановані ще на 9:00.
Подібні випадки були зафіксовані ЗМІ і в декількох днях потому.
Верховний Суд зазначає, що за його усталеною практикою стандарт дисциплінарної відповідальності суддів передбачає, що:
1) проступок судді, який становить собою патерн поведінки, слід розглядати як більш серйозне порушення, ніж одиничні проступки;
2) порушення під час здійснення правосуддя слід розглядати як серйозніші, ніж порушення поза судом;
3) порушення, що впливають на результати судочинства, є серйознішими за ті, що впливають лише на оцінку прийнятності поведінки судді;
4) проступок, який не впливає на здійснення правосуддя, є серйознішим за той, що не компрометує здійснення правосуддя;
5) спонтанні порушення є менш серйозними за ті, що вчинені сплановано і умисно;
6) проступок, який впливає на здатність судової системи з'ясовувати істину або досягти найбільш справедливого результату вирішення спору є більш серйозним за той, що лише створює затримку у досягненні такого результату;
7) порушення у виді неоднакового здійснення правосуддя з огляду на расу, стать, релігію тощо є більш серйозним за те порушення, яке не засновується на класовій приналежності.
В цій справі зокрема наступні фактори обумовлюють дисциплінарний проступок судді:
1) спірна поведінка мала місце при здійсненні суддівських повноважень;
2) поведінка впливала на здійснення правосуддя;
3) спірна поведінка підриває довіру суспільства до судової системи.
Суд погодився із застосуванням стягнення у виді догани із відстороненням судді від посади без оплати на 30 днів.

Рішення Комісії по судовій етиці міста Нью-Йорк від 30.12.2014

В цій справі розглядав кримінальну справу і одним зі свідків сторони обвинувачення була донька єдиного судового клерка (розпорядника), яка працювала на той час у суді, в тому числі із дисциплінарним відповідачем.
Суддя-відповідач знала про ці обставини, проте жодних дій не вчинила. В ході розгляду справи донька згаданого клерка дала обвинувальні покази щодо обвинуваченої особи, які були долучені до матеріалів справи. Суд підтвердив обвинувачення і вже на стадії вибору санкції сторона захисту підняла питання про упередженість суду враховуючи родинні зв'язки свідка із судовим клерком. Суд відкинув ці звинувачення і застосував санкцію у виді штрафу до обвинуваченої особи.
Сторона захисту подала апеляційну скаргу на таке рішення і окружний суддя зупинив його дію зазначивши, що якщо твердження про упередженість суду, враховуючи родинні зв'язки свідка із судовим клерком, підтвердиться, то скарга може бути задоволена оскільки результат розгляду справи "міг бути іншим".
Дізнавшись про таке рішення окружного судді, суддя-відповідач подав на його адресу лист у якому оспорював підстави для свого відводу і тези про його упередженість. Серед іншого в своєму листі суддя звернув увагу, що апеляційна скарга не може бути розглянута через пропуск строків на апеляційне оскарження і "очевидно" немає підстав для продовження цього строку.
Дисциплінарна комісія зазначає, що за її усталеною практикою є очевидно несумісними із суддівською етикою будь-які дії судді по адвокації правильності його рішення у разі його оскарження. Суддя повинен утримуватися від будь-яких дій і поведінки, які могли б сприйматися як такі, що свідчать про його намагання підтвердити правильність його рішення у разі його оскарження, а зокрема і надання іншому судді будь-яких порад чи додаткових юридичних аргументів на користь спростування доводів апеляційної скарги.
Крім цього, у цій справі хоча родинні зв'язки свідка із судовим клерком не були обов'язковою підставою для відводу судді, йому все ж таки слід було розкрити своєчасно ці відомості учасникам справи. В цій справі жодні обставини справи не свідчать на користь того, що судовий клерк чи її донька мали якесь упередження чи особливе ставлення до сторони захисту. Тому підстав для відводу судді дійсно не було. Комісія, тим не менше, вбачає дисциплінарний проступок у нерозкритті перед сторонами у справи вказаного факту.
Комісія застосувала стягнення у виді догани.

Рішення Комісії по розгляду скарг на суддів штату Канзас від 22.11.2024

За обставинами справи суддя допустив до розгляду кримінальної справи двох студентів із юридичної академії в якості вільних слухачів, але вони при цьому перебували поряд із суддею за столом судді. Прокурор висловив протест щодо цього, але суддя відхилив його.
Розглядаючи дисциплінарну скаргу щодо таких дій судді Комісія встановила, що подібна практика мала місце неодноразово і в інших справах в цього судді, хоча учасники інших справ не заперечували проти перебування студентів юрфаку за столом судді. Суддя пояснив, що участь студентів таким чином проводилася в рамках окремої програми навчання студентів в юридичній академії і, за його словами, ця практика мала позитивний вплив на студентів, оскільки вони могли оцінювати перебіг справи з погляду судді.
Комісія визнає, що такий підхід дійсно міг мати позитивний педагогічний ефект щодо студентів. Проте самого лише факту позитивних наслідків певної діяльності недостатньо для висновку про непорушення суддею Кодексу суддівської етики. Певна корисна діяльність, здійснювана несуддями, може бути невідповідною для суддів з точки зору суддівської етики.
В цій справі Комісія визнала, що поведінка судді була "невідповідною", а тому застосувала стягнення у виді попередження.

Рішення Комісії по судовій етиці міста Нью-Йорк від 12.09.2024

В цій справі суддя звернувся до Комісії по судовій етиці і просив надати роз'яснення чи має він брати самовідвід у справах щодо осіб, які публічно критикують його.
Суддя не зобов'язаний брати самовідвід у справі, сторона по якій публічно критикувала суддю. Обов'язок судді приймати участь у розгляді справи є таким же сильним, як і його обов'язок не брати участь у справі, де є підстави для його відводу. Суддя зобов'язаний не піддаватися страху публічної критики і сторона у справі не повинна мати можливості добиватися відводу судді через її власну його критику. 
Саме по собі подання стороною у справі скарги до Комісії по судовій етиці не є підставою для самовідводу судді, крім випадків, коли суддя у такому разі не може залишатися неупередженим і безстороннім. Інакший підхід заохочував би сторін у справі використовувати дисциплінарну систему або позови проти суддів як засоби впливу на перебіг справи.
При цьому суддя не зобов'язаний брати самовідвід навіть у разі коли Комісія розпочинає розслідування щодо нього.

Рішення Комісії по судовій етиці міста Нью-Йорк від 20.06.2024

В цій справі суддя звернувся до Комісії по судовій етиці і просив роз'яснити чи може він отримувати гонорар за надання юридичних послуг як адвокатом до призначення на посаду судді.
Новопризначений суддя може продовжувати отримувати гонорари від своєї попередньої юридичної практики навіть після призначення на посаду судді і отримання таких коштів не буде вважатися порушенням умов несумісності з суддівською посадою.
Судді також не забороняється брати участь у переговорах із колишніми партнерами, самостійно чи через представника, щодо поділу і виплати заробленого раніше гонорару [від юридичної практики], в тому числі і в можливих послідуючих судових спорах з цього питання.

Рішення Дисциплінарний суд Верховного Суду Латвійської Республіки від 04.04.2013 № DT–1/2013

В цій справі суддя звернулася до голови суду із заявою про надання їй відпустки на один день. Голова суду не погодився надавати судді щорічну відпустку, оскільки в цьому проміжку часу, згідно з графіком, відпустка була призначена для шести суддів, які розглядають цивільні справи, а отже, надання відпустки судді збільшить робоче навантаження на інших суддів.
Після цього суддя отримала листок непрацездатності за період з 18 червня по 25 червня 2012 року і протягом періоду непрацездатності вона подорожувала для участі у поїздці делегації Християнсько-демократичного союзу до Німеччини. За такі дії дисциплінарний орган застосував до судді стягнення у виді догани.
Перевіряючи законність цього рішення Верховний Суд зазначає, що дисциплінарний орган справедливо визнав дії судді грубим порушенням етичних норм. А саме, суддя, не отримавши відпустки, використала отримання лікарняного листка для поїздки у складі делегації Християнсько-демократичного союзу у заздалегідь заплановану поїздку до Німеччини. Суддя не врахувала, що відпустка їй не була надана через умови праці, а саме, що інші судді перебували у відпустці відповідно до графіка відпусток. Суддя також не врахувала, що розгляд кількох справ таким чином було відкладено. Як зазначила Комісія з етики у своєму висновку, стаж роботи та життєвий досвід судді є достатніми для того, щоб мати змогу правильно розставити пріоритети, проаналізувати свої дії та, за необхідності, обрати правильне рішення в ситуації, що виникла в конкретній справі. Суддя поставила досягнення своєї особистої мети вище за свої робочі обов'язки та повагу до колег.
Верховний Суд при цьому відзначає, що ні Комісія з етики, ні дисциплінарний орган не кваліфікували поїздку до Німеччини в період непрацездатності як порушення саме по собі. Неетична поведінка судді та вчинене таким чином порушення ґрунтуються на використанні листка непрацездатності для досягнення мети, яку було неможливо реалізувати після отримання відмови у наданні частини щорічної відпустки поза узгодженим графіком. Той факт, що сама суддя раніше мала велике робоче навантаження або погане здоров'я, не виправдовує конкретних дій.

Рішення Конституційного Суду Чеської Республіки від 29.09.2010 № Pl. ÚS 33/09

Предметом оскарження в цій справі було положення закону про провадження у справах суддів, прокурорів та судових виконавців, відповідно до якого рішення у дисциплінарній справі ухвалюється органом єдиної інстанції без права на його апеляційне оскарження.
Оскаржуючи конституційність такого обмеження, скаржник зазначає, що дисциплінарне провадження щодо судді має "кримінальний" характер, а отже неможливість перегляду рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності порушує вимоги статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд зазначає, що на першому етапі "тесту Енгеля" перевіряється, чи регулюється певне правопорушення кримінальним законодавством. Якщо це так, стаття 6 у її «кримінальній галузі» застосовується без подальших спорів. Якщо це не так, необхідно оцінити, чи не виконано відповідні матеріальні умови. 
На наступному етапі цього тесту аналізується «сама природа» правопорушення; якщо воно є кримінальним (що випливає, зокрема, з мети закону, спільних правових традицій держав-членів), то провадження щодо нього є провадженням щодо кримінального обвинувачення у значенні статті 6 Конвенції. Третім критерієм є характер та серйозність встановленої санкції. 
З огляду на вищезазначені критерії, Конституційний Суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження проти суддів загальних судів не є провадженнями за кримінальними звинуваченнями. Перш за все, з точки зору систематики правового порядку, це не кримінальні провадження, тобто вони не регулюються законом про кримінальну відповідальність. 
Третій критерій (характер та серйозність санкції) тесту Енгеля також не виконується у справах про дисциплінарну відповідальність суддів. За вчинення проступку щодо судді може бути призначена лише санкція, яка змінює умови правовідносин між суддею та державою або припиняє ці правовідносини. У дисциплінарному провадженні відповідно до чеського закону щодо судді може бути застосовано такі санкції, як догана, звільнення з посади голови колегії, звільнення з посади судді або зменшення заробітної плати до 30% на максимальний термін 1 рік, а у разі повторного дисциплінарного проступку, вчиненого суддею до скасування дисциплінарного стягнення, – на максимальний термін 2 роки. Санкції, які можуть бути накладені на суддю в дисциплінарному провадженні, стосуються лише умов (зменшення заробітної плати) або існування (звільнення з посади судді) правовідносин між державою та суддею; отже, за своєю природою вони є не кримінальними санкціями, а дисциплінарними стягненнями. Наприклад, на суддю не може бути накладено штраф, який можна вважати кримінальним санкцією, а може бути «лише» зменшена його заробітна плата або скасовано підвищення коефіцієнта заробітної плати.
Таким чином, Конституційний Суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження проти судді не є провадженням за кримінальним обвинуваченням у розумінні статті 6 Конвенції та статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції.

.

.

P.S.: вибірка носить аналітичний характер і не обов'язково відображає погляди автора :)

Дивіться також:

- Етичні стандарти і дисциплінарна відповідальність суддів у Литовській Республіці

- Практика дисциплінарної відповідальності суддів в США

- Дисциплінарна відповідальність суддів у Сербській Республіці

- Практика дисциплінарної відповідальності суддів у Чеській Республіці