Шестимісячний строк звернення до суду щодо щорічної разової грошової допомоги обчислюється з дня, наступного за 30 вересня відповідного року

Шестимісячний строк звернення до суду щодо щорічної разової грошової допомоги обчислюється з дня, наступного за 30 вересня відповідного року

 

Особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи звернулася до суду з позовом до органу Пенсійного фонду України, в якому просила визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2022 і 2023 роки у меншому розмірі, ніж сім мінімальних пенсій за віком, а також зобов’язати здійснити відповідний перерахунок і виплату.

Позивач посилався на частину п’яту статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, вважаючи, що у 2022 та 2023 роках допомога мала виплачуватися саме у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 7 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2026 року, позов задовольнив частково. Суди визнали протиправними дії щодо виплати допомоги за 2022 рік у меншому розмірі та зобов’язали здійснити перерахунок і виплату в розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням уже виплаченої суми.

Водночас у задоволенні вимог за 2023 рік було відмовлено з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14 травня 2025 року у зразковій справі № 440/14216/23.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оскаржило ці рішення, наполягаючи, що позивач пропустив установлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду щодо вимог за 2022 рік.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог за 2022 рік скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду. В іншій частині судові рішення залишено без змін.

Верховний Суд виходив із того, що за частинами першою та другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд урахував правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19. У ній зазначено, що для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідно встановити момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а подальше звернення до органу влади із заявою чи отримання відповіді саме по собі не змінює цього моменту.

Верховний Суд також урахував постанову від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19, у якій розмежовано поняття «дізнався» та «повинен був дізнатися». Останнє означає неможливість незнання, високу ймовірність або об’єктивну можливість особи дізнатися про порушення свого права.

Для спорів щодо щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Верховний Суд застосував спеціальне правове регулювання, передбачене статтею 17-1 Закону № 3551-XII.

Частина четверта статті 17-1 цього Закону передбачає, що особи, які не отримали такої допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року.

За висновком Верховного Суду, саме 30 вересня є законодавчо визначеним кінцевим строком, до якого особа могла очікувати отримання щорічної разової грошової допомоги у належному розмірі. Тому у разі її неотримання або отримання в меншому розмірі особа не пізніше цієї дати повинна була дізнатися про можливе порушення свого права.

Отже, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з вимогами щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за відповідний рік належить обчислювати з дня, наступного за 30 вересня цього року.

Такий підхід Верховний Суд узгодив із власними постановами від 6 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17 та від 26 березня 2026 року у справі № 320/48016/24.

У цій справі суди встановили, що у 2022 році позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу у розмірі 3391 грн. Тому про виплату у розмірі, який він вважав меншим за належний, позивач повинен був дізнатися не пізніше 30 вересня 2022 року.

Відповідно, перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався 1 жовтня 2022 року та закінчився 31 березня 2023 року. Натомість із цим позовом особа звернулася лише 30 серпня 2024 року — більш ніж через рік і чотири місяці після спливу строку.

Подальше звернення позивача у 2024 році до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок допомоги не створювало нового перебігу строку звернення до суду. Воно лише свідчило про момент, коли особа почала вчиняти активні дії для захисту свого права.

Разом із тим Верховний Суд не залишив позов за 2022 рік без розгляду самостійно. Суд звернув увагу на частину третю статті 123 КАС України, за якою застосуванню наслідків пропуску строку має передувати з’ясування причин його пропуску, оцінка заяви про поновлення строку та доказів, наведених на підтвердження поважності таких причин.

Верховний Суд наголосив, що у кожному конкретному випадку суд має оцінити, чи мали наведені обставини об’єктивний і непереборний характер, чи виникли вони протягом пропущеного строку та які дії особа вживала для своєчасного захисту свого права.

Такий підхід, за висновком Верховного Суду, забезпечує справедливий баланс між юридичною визначеністю та правом особи на ефективний судовий захист і запобігає як автоматичному поновленню строку лише з огляду на соціальний характер спору, так і формальній відмові без урахування індивідуальних обставин.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій узагалі не перевірили дотримання строку звернення до суду щодо вимог за 2022 рік і не дослідили можливі підстави для його поновлення, Верховний Суд визнав неможливим самостійно вирішити це питання у касаційному порядку через межі, встановлені статтею 341 КАС України.

Основні правові висновки Верховного Суду

1.                 У спорах щодо щорічної разової грошової допомоги до 5 травня шестимісячний строк звернення до адміністративного суду обчислюється не з дати фактичної виплати, а з дня, наступного за 30 вересня відповідного року, оскільки саме до цієї дати особа могла очікувати отримання допомоги у належному розмірі.

2.                 Якщо до 30 вересня особа отримала допомогу у меншому, ніж вважає належним, розмірі, з цієї дати вона повинна вважатися такою, що знала або об’єктивно могла знати про можливе порушення свого права.

3.                 Подальше звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок чи отримання відповіді на таку заяву не створює нового перебігу строку звернення до суду та не змінює моменту, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права.

4.                 Пропуск строку звернення до суду сам по собі не означає автоматичного залишення позову без розгляду. Перед застосуванням наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, суд повинен з’ясувати причини пропуску, перевірити їх поважність та оцінити докази, якими вони підтверджуються.

5.                 У соціальних спорах необхідно забезпечувати баланс між юридичною визначеністю та ефективним судовим захистом: соціальний характер спору не виправдовує автоматичного поновлення строку, але й не дозволяє формально відмовляти в його поновленні без оцінки конкретних обставин.

 

Постанова Верховного Суду від 28 липня 2026 року у справі № 240/16540/24 (адміністративне провадження № К/990/4810/26) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/138594475